Рішення № 11515396, 30.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.10 р.                     Справа № 7/187                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара,

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк

До відповідача: Державного підприємства „Сніжневуглезбут” м. Сніжне

Предмет спору: стягнення 1 601, 08 грн.

За участю представників:

від позивача: Балабанцева О.В. – довір.

від відповідача: Косякові Д.І. – довір.

СУТЬ СПОРУ

У судовому засіданні 14.09.2010р. та 28.09.2010р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 28.09.2010р. та до 30.09.2010р. відповідно.                              

Державне підприємство „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Сніжневуглезбут” м. Сніжне про стягнення 1 601, 08 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на претензію №100/10 від 15.01.2009р., договір постачання вугільної продукції №30-07/2-ЕН від 01.06.2007р.; залізничні накладні №№51285937, 36369551; акти загальної форми від 03.11.2008р., від 04.11.2008р.; комерційний акт №827323 від 04.11.2008р., накопичувальну картку №11110580 з 11.11.2008р. по 11.11.2008р.ТехПД-1 від 12.11.2008р.; рішення господарського суду м.Києва №37/52 від 28.04.2009р.; платіжні доручення №16769 від 13.07.2009р., №16764 від 13.07.2009р., №16766 від 13.07.2009р.; довіреність від 22.06.2010р.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях повідомив, що між сторонами 14.05.2010р. здійснено взаємозалік на суму 1571, 16 грн. та надав підтвердження сплати від 30.09.2010р. суми – 29, 92 грн. на користь позивача, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір постачання вугільної продукції №30-07/2-ЕН від 01.06.2007р. (далі по тексту – Договір).

Предметом Договору є взаємовідносини сторін у процесі постачання вугільної продукції в асортименті, по реквізитам та за якісними характеристиками, приведеними у цьому Договорі.

Покупець (позивач) оплачує постачальнику (відповідачу) 90% вартості поставляє мого вугілля рівномірними частинами протягом місяця постачання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах попередньої оплати. 10% вартості вугілля оплачується на протязі 3 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів передбачених п.2.8 Договору (п.5.4 Договору).

У випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця та вантажоотримувача, пов’язані з оплатою залізниці транспортування недовантаженого вугілля та – з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч.штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно матеріалів справи, на виконання умов Договору, у жовтні 2008р. на адресу Бруштинської ТЕС ВАТ „Західенерго” було відвантажено вугілля за залізничними накладними №№51285937, 36369551 із надлишком вантажу у вагоні №60924156 у кількості 6200кг, який із залізничною накладною № 36369551 надійшов на Бруштинську ТЕС ВАТ „Західенерго” 06.11.2008р як досилка.

У зв’язку з наведеним залізницею були складені комерційний акт № 827323/173 від 04.11.2008р та акти загальної форми №№ 255, 876 від 03.11.2008р. та № 257 від 04.11.2008р. та нараховані платежі на загальну суму 1571,16 грн., в тому числі плата за користування вагонами, маневрові роботи, зважування вагонів, зберігання вагонів, плата за оперативне повідомлення.

Зазначені платежі були списані з особового рахунку вантажоотримувача – Бруштинської ТЕС ВАТ „Західенерго”, що підтверджується накопичувальною карткою № 11110580, переліком №443 від 11.11.2008р. та в подальшому стягнуті з позивача на користь ВАТ „Західенерго” згідно рішення господарського суду м.Києва № 37/52 від 28.04.2009р.

Вказане рішення суду позивачем виконано, що підтверджується платіжними дорученнями №16769 від 13.07.2009р., №16764 від 13.07.2009р. та №16766 від 13.07.2009р.

На підставі вищенаведеного, посилаючись на несплату відповідачем по справі спірної суми, позивач звернувся до суду та проситься стягнути з ДП „Сніжневуглезбут” м.Сніжне 1601, 08 грн., з яких 1571,16 грн. вартість проведених робіт залізницею, 15,71 грн. державного мита та 14,21 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених на виконання рішення господарського суду м.Києва № 37/52 від 28.04.2009р.

В ході розгляду спору судом з’ясовано, що 14.05.2010р. між позивачем та відповідачем по справі було підписано протокол про залік зустрічних однорідних вимог б/н (далі Протокол).

Пунктом 1 Протоколу передбачено, що згідно договору №30-07/2-ЕН від 01.06.2007р. ДП „Сніжневуглезбут” має перед ДП „Вугілля України”, у тому числі, кредиторську заборгованість у сумі 269997, 84 грн.

Пунктами 3 та 4 Протоколу передбачено, що сторони дійшли до взаємної згоди про розрахунки шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 3181129, 17 грн. Взаємні зобов’язання сторін припиняються з моменту підписання цього протоколу у відповідності до ст.601 ЦК України.

Згідно письмових та усних пояснень обох сторін, протоколу від 14.05.2010р., додатку до протоколу від 14.05.2010р., до суми взаємозаліку (3181129, 17 грн.) ввійшла й частина суми збитків в розмірі 1571, 16 грн. по цій справі.

Таким чином, сторони врегулювали спірні правовідносини 14.05.2010р. шляхом підписання протоколу про залік зустрічних однорідних вимог б/н, тобто до дати звернення позивача із позовом до суду (дата подачі позову – 02.08.2010р.), що також підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1571, 16 грн. збитків задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю їх заявлення.

В ході розгляду спору судом також з’ясовано, що після подачі позову до суду (дата звернення до суду – 02.08.2010р.) відповідач сплатив на користь позивача залишкову частину збитків в сумі 29, 92 грн., в підтвердження чого у справі наявна квитанція б/н від 30.09.2010р.

Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 67, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені вимог Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк до Державного підприємства „Сніжневуглезбут” м.Сніжне щодо стягнення 1571, 16 грн. збитків відмовити.

Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з Державного підприємства „Сніжневуглезбут” м.Сніжне 29, 92 грн. припинити.

Стягнути з Державного підприємства „Сніжневуглезбут” (86500, Донецька область, м.Сніжне, вул.Леніна, 32, ЗКПО 32541267, п/р 260093005772 в Сніжнянському відділенні 5372 Ощадбанку України, МФО 394329) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 2600830186, у ВАТ „Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465; адреса філії „Донецьквуглезбут” 83050, м.Донецьк, пр.Богдана Хмельницького, 69, ЄДРПОУ філії „Донецьквуглезбут” 35210979, п/р 260053011420 в філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) 1, 90 грн. державного мита, 4, 41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В залишковій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому діючим законодавством України.

Повний текст рішення підписано 05.10.2010р.

Суддя