Рішення № 115153114, 07.11.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8633/23

2-а/296/161/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області, старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Хитрого Назарія Івановича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пащенко П.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Хитрого Назарія Івановича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №804182 від 20 серпня 2023 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. та закрити провадження у справі в порядку ч. 3 ст. 286 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що постановою серії БАД №804182 від 20.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Вказану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з тих підстав, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки 20.08.2023 о 08 год 19 хв транспортним засобом не керував, його автомобіль не рухався та перебував на узбіччі, двигун автомобіля був вимкнутий.

Ухвалою суду від 27.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін.

Від відповідача - Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими та просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. На обґрунтування заперечень зазначено, що 20.08.2023 о 08 год. 19 хв. в с. Бистрівка по вул. Кирилюка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та під час руху не користувався ременем пасивної безпеки, чим порушив п.п.2.3 "В" ПДР України. У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Хитрим Назарієм Івановичем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Зазначає, що причиною зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 стало те, що останній під час руху не користувався ременем пасивної безпеки, чим порушив ПДР України. Представник відповідача вказує, що при розгляді справи про адмінправопорушення водій погодився з ним, а доказами встановлення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення, а також відео з нагрудної камери поліцейського. До відзиву долучено оптичний диск з відеозаписом, на який посилається представник відповідача у своєму запереченні проти позову (а.с.34-38,42).

Від відповідача старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Хитрого Назарія Івановича відзив на позов до суду не надходив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 20.08.2023 року старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Хитрим Назарієм Івановичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с.22).

3i змісту постанови слідує, що ОСОБА_1 20.08.2023 року о 08 год. 19 хв. в с. Бистрівка по вул. Кирилюка, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. п. 2.3 "в" ПДР України.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Відповідальність за порушення відповідних положень правил дорожнього руху, передбачена за ч.5 ст.121 КупАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, надаючи оцінку діям інспектора, виходить з того, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, якщо наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Як слідує з відзиву відповідача, причиною зупинки ОСОБА_1 стала відсутність пристебнутого ременя безпеки під час керування транспортним засобом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, що й було зроблено інспектором поліції. В пункті 7 спірної постанови в обґрунтування порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху вказано, що до постанови додається відеофіксація з портативного реєстратора. Представником відповідача до відзиву в якості доказу долучено та надано до суду вказаний відеозапис.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно п.п. 2.3 "в" ПДР водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів

Дослідивши долучений відповідачем до матеріалів справи оптичний диск з відеозаписом, суд доходить висновку, що з вказаного відео не вбачається факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, оскільки з відео неможливо встановити наявність обставин, зазначених в спірній постанові серії БАД №804182 від 20.08.2023 року, а саме те, що під час керування автомобілем позивач не був пристебнутий ременем пасивної безпеки. На відеозаписі зафіксовано перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля, який стоїть на узбіччі, при цьому виходячи з якості відеозапису та ракурсу зйомки неможливо розгледіти місце розташування ременя пасивної безпеки.

За таких обставин, суд не вважає належним доказом долучений до відзиву на позовну заяву відеозапис в підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 постановою серії БАД №804182 від 20.08.2023 року адміністративного правопорушення, оскільки з вказаного відеозапису описані в ній обставини не підтверджуються.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Оскільки позивач при зверненні з позовною заявою заперечим факт порушення ним Правил дорожнього руху, суд не вважає, що зафіксована на відеозаписі ствердна відповідь позивача на запитання поліцейського щодо його згоди зі складеною постановою, може бути достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке вказане в постанові серії БАД №804182 від 20.08.2023 року, в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку із тим, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача про неправомірність притягнення його до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, відповідач не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду в розмірі 536,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, 241, 246, 247 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скасувати постанову від 20.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №804182, постановлену старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Хитрим Назарієм Івановичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, адреса місцезнаходження: Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, Житомирська область, код ЄДРПОУ: 40108625.

Відповідач: старший інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції Хитрий Назарій Іванович, адреса: Житомирська область, Бердичівський район, смт. Ружин, вул. Бірювока, 29.

Cуддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 07.11.2023.