Ухвала суду № 115152812, 21.11.2023, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1243/23

Провадження №1-кп/157/138/23

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2023 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 лютого 2023 року за № 12023030530000053, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , не одружений, не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання, у якому просить продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів. В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, у тому числі за ознакою повторності, та ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. 11 квітня 2023 року та 15 травня 2023 останньому повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 свою причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та заперечив повністю. Водночас, вина ОСОБА_4 підтверджується такими доказами: рапортами о/у СКП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області про проведення оперативних закупок у ОСОБА_4 , протоколами огляду грошових коштів, протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів, протоколами вручення оперативно-технічних засобів, протоколами вилучення товару та огляду покупця, протоколами допитів свідків ОСОБА_6 та інших, протоколами оперативної закупки, протоколами результатів проведення оперативно-технічних заходів, висновками експертів, згідно з якими встановлено вміст вилученої наркотичної речовини та іншими доказами. ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Обвинувачений ОСОБА_4 неодружений, проживає з матір`ю, не працює та не навчається. Всі вищезазначені факти свідчать про небажання ОСОБА_4 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві, на наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення (у тому числі пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів), переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків. За таких обставин постає необхідність у застосуванні відносно останнього такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки лише цей захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Про наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному правопорушенні свідчить те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою причетність до вчинення інкримінованих йому тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних з можливим позбавленням волі, з метою уникнення покарання може схиляти свідків до зміни наданих показань шляхом залякування чи іншого примусу (жоден із свідків у судовому засіданні не допитувався). Про наявність ризику щодо вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить той факт, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення скоєно в умовах воєнного стану в Україні, що свідчить про відсутність моральних якостей та психологічних установок на дотримання вимог діючого правопорядку, впевненості у безкарності своїх дій. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих кримінальних правопорушень, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно обвинуваченого тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути обраний, оскільки зазначений запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого із підстав, які зазначені вище. Перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання дозволить обвинуваченому зустрічатись та схиляти свідків до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 вересня 2023 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів до 25 листопада 2023 року включно, а також визначено розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн. Вищевказані факти свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які на цей час не зменшились і свідчать про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші, більш м`які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків.

У поданих до суду письмових запереченнях захисник ОСОБА_5 просить відмовити у клопотанні прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, наведених у ст. 194 КПК України. В обґрунтування заперечення зазначає, що правові підстави для чергового продовження строку найсуворішого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 відсутні, оскільки пред`явлене обвинувачення не є обґрунтованим, усі основні докази причетності ОСОБА_4 до розслідуваної події не є достовірними та допустимими, ризики, про існування яких стверджує сторона обвинувачення, відсутні. Прокурором здійснено формальне посилання на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, без будь-якого вмотивування своїх переконань, що ОСОБА_4 якимось чином прагне уникнути своєї відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню чи переховуватись від органів досудового слідства, суду. Існування наведених у ст. 177 КПК України ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, є недоведеним, доводи прокурора надумані та не ґрунтуються на фактичних обставинах. Суду не було надано доказів того, що ОСОБА_4 : будь-яким чином перешкоджав досудовому розслідуванню; вчиняв дії, спрямовані на вплив на свідків в кримінальному провадженні, при тому, що єдиний свідок, котрий свідчив на етапі досудового розслідування проти на той час підозрюваного, є залегендованою особою, або що обвинувачений намагався переховуватись чи переховувався від правоохоронних органів, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які докази на підтвердження таких фактичних даних. Натомість, достовірно відомо, що ОСОБА_4 не чинив жодного опору під час його затримання, не тікав та не переховувався, з жодним зі свідків у кримінальному провадженні з початку досудового розслідування не спілкувався, впливу на них не вчиняв, будь-яких дій, спрямованих на вплив на доказову базу сторони обвинувачення, не здійснював. ОСОБА_4 жодним чином судовому розгляду перешкоджати намірів не має, впливу на свідків здійснювати не буде, переховуватись чи в будь-який інший спосіб ухилятись від виконання покладених на нього обов`язків не бажає. Обвинувачений має постійне місце проживання, у якому останній цілком підставно може відбувати інший більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, проти чого не заперечує і власниця помешкання (мати обвинуваченого). Крім того, у ОСОБА_4 наявне тяжке хронічне захворювання - ПТФС лівої нижньої кінцівки, яке за період перебування ОСОБА_4 під вартою значно ускладняється та негативно впливає на стан його здоров`я, внаслідок чого порушується його конституційне право на життя та здоров`я, зокрема при огляді 21 серпня 2023 року лікарем-терапевтом Луцької ММЧ було констатовано лише у больовій формі хронічну венозну недостатність II ступеня, при проведенні 08 вересня 2023 року в умовах КП «Волинська обласна клінічна лікарня» сонографії вен лівої ноги та консультацій лікарем судинним хірургом діагноз змінено та констатовано погіршення наявного у обвинуваченого хронічного захворювання варикозно-набрякова-больова форма, ХВН III, трофічні зміни лівої нижньої кінцівки, при проведенні 14 вересня 2023 року огляду лікарем-отоларингологом Луцької ММЧ встановлено наявність іще одного хронічного захворювання - хронічний правобічний мезотимпаніт в стадії ремісії, тому перебування обвинуваченого під вартою вкрай негативно впливає на стан його здоров`я, внаслідок чого порушується конституційне право останнього на життя та здоров`я, а відтак шкода від застосування обраного запобіжного заходу задля убезпечення від настання ймовірних і недоведених, на думку захисту, негативних для справи наслідків не повинна превалювати над правами обвинуваченого і в цій частині доцільним є досягнення відповідного балансу між метою кримінального провадження та охороною здоров`я ОСОБА_4 шляхом зміни застосованого до нього запобіжного заходу на більш м`який - цілодобовий домашній арешт, в тому числі і з використанням електронних засобів контролю, якого цілком достатньо для досягнення мети кримінального провадження, а також убезпечення від настання негативних наслідків, на ймовірність яких вказує прокурор. Враховуючи відсутність ризиків, наведених у ст. 177 КПК України, та з огляду на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, незадовільний стан його здоров`я та декількох хронічних захворювань, потенційну загрозу виникнення нових хвороб внаслідок неналежних умов утримання та ненадання своєчасної й повної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора і об`єктивну відсутність фактичних даних про перешкоджання з боку ОСОБА_4 досудовому розслідуванню, судовому розгляду і те, що сторона обвинувачення жодним доказом не довела недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, враховуючи тривалий проміжок часу, впродовж якого обвинувачений не вносить заставу, визначену навіть у мінімальному її розмірі, внаслідок непомірності цієї суми та відсутності у нього будь-яких доходів в силу значного періоду утримання під вартою, просить застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане ним до суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів з зазначених у ньому підстав та пояснив, що у кримінальному провадженні спілкування щодо реалізації наркотичних засобів мало конспіративний характер, предмети називалися не своїми іменами, спілкувалися по мобільних телефонах, передача наркотичних засобів відбулася і через «Нову пошту», обвинувачений обізнаний про суворість покарання, та у цьому кримінальному провадженні стояло питання про причетність до вчинення злочинів ОСОБА_7 , який є товаришем ОСОБА_8 , і ці обставини у сукупності свідчать, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від суду, впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та пояснив, що обвинувачення є необґрунтованим, та, крім того, у нього поганий стан здоров`я, він потребує періодичного лікування, яке фактично йому не надається, ліками його не забезпечують, а зазначені у повідомлені обставини про його лікування не відповідають дійсності, призначені йому медичні препарати та засоби не є лікуванням.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 та застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід з підстав, зазначених у письмових заперечення.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та захисника, дослідивши додані до клопотання прокурора та до заперечень матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Частиною 1 статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно із ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 вересня 2023 року щодо ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 25 листопада 2023 року включно, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до умисних тяжких злочинів і за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що з урахуванням даних про його особу свідчить про наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу 13 березня 2023 року, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливого небезпечного наркотичного засобу, скоєні повторно, 14 березня 2023 року, 10 квітня 2023 року близько 10 год 45 хв, 10 квітня 2023 року близько 11 год, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, що виявлений був у нього об 11 год 07 хв, о 12 год 02 хв 10 квітня 2023 року, за кваліфікуючого ознакою повторно, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, що виявлений був у нього о 12 год 02 хв 10 квітня 2023 року, у придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

В обґрунтування пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень прокурор посилається на сукупність зібраних під час досудового розслідування доказів, зокрема на матеріали НСРД, протоколи огляду грошових коштів та покупця, вручення оперативно-технічних засобів, протоколи огляду товару, протоколи допиту свідків ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінено), ОСОБА_9 , рапорти оперуповноважених працівників поліції, висновки судових експертиз наркотичних засобів, висновок судової вибухово-технічної експертизи.

Вказані докази свідчать про наявність фактів та інформації, які є переконливими, у тому числі і для стороннього спостерігача, що обвинувачений можливо вчинив злочини. Питання допустимості доказів, їх належності, достатності та достовірності вирішується судом під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 і за які передбачена відповідальність частинами 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України відносяться до категорії тяжких і за їх вчинення встановлено покарання у виді позбавлення волі відповідно на строк від чотирьох до восьми років та від шести до десяти років з конфіскацією майна, від трьох до семи років.

Суд встановив, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, до затримання займався суспільно-корисною працею, проживав з матір`ю, яка хворіє і потребує допомоги, у зв`язку із захворюванням він потребує періодичного лікування.

Разом з тим, згідно з медичною довідкою завідувача медичної частини №42 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Волинській та Рівненській областях ОСОБА_10 від 27 вересня 2023 року за період перебування в Маневицькій виправній колонії №42 обвинувачений ОСОБА_4 за медичною допомогою не звертався, під час перебування в Луцькому СІЗО звертався за медичною допомогою з приводу ПТФ синдрому лівої нижньої кінцівки, отримував лікування: нормовен, німесіл, ліотон гель, прегабалін. На даний час загальний стан ОСОБА_4 задовільний, протипоказань до утримання його в СІЗО, чи застосування до нього електронних засобів контролю не виявлено.

Відповідно до повідомлення філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Волинській та Рівненській областях № 233 від 14 листопада 2023 року під час первинного огляду ОСОБА_4 встановлено діагноз: ПТФ синдром лівої гомілки, виразково-больова форма, ХВН II ст. ППР внаслідок вживання психоактивних речовин, синдром відміни. 08.09.2023 року в умовах Волинської ОКЛ ув`язненому проведено сонографію вен лівої нижньої кінцівки та надано консультацію судинного хірурга. Встановлено діагноз: ПТФ синдром лівої ноги, варикозно-набряково-виразково-больова форма, ХВН III ст. Виконуються призначені рекомендації по лікуванню. Стан хворого задовільний та погіршення стану здоров`я не спостерігається.

Встановлено і те, що ОСОБА_4 до затримання не був працевлаштований, постійного офіційного джерела доходів не мав.

Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість, обсяг та характер пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, в сукупності з вищезазначеними даними, що характеризують його особу і спосіб життя, та з фактичними обставинами кримінального провадження, згідно з якими ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні протягом короткого проміжку часу восьми злочинів, в тому числі корисливих кримінальних правопорушень, а також відсутністю протипоказань щодо утримання його під вартою за станом здоров`я, суд дійшов висновку, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності у разі доведення його вини у вчиненні злочинів, скоєння яких ставиться йому у вину, та впливу на свідків, які судом ще не допитані, а також і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, і такі ризики не зменшилися, а тому строк тримання обвинуваченого під вартою належить продовжити.

Беручи до уваги, що встановлений ухвалою слідчого судді строк запобіжного заходу закінчується 25 листопада 2023 року, обвинувальний акт надійшов до суду 4 липня 2023 року, і судове провадження не завершено і закінчити його розгляд до цього часу є неможливим з об`єктивних причин, що зумовлені складністю кримінального провадження та обсягом наданих стороною обвинувачення доказів, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, суд вважає, що обраний раніше щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити необхідно до 19 січня 2024 року включно.

На думку суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 , в тому числі і домашнього арешту, про що просила сторона захисту, за вищенаведених обставин не зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням і того, що дотримання цього запобіжного заходу за своєю суттю залежить, поряд з іншим, від вольової поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість злочинів, що ставляться йому у вину, ступінь вищевказаних ризиків, а також і майновий стан обвинуваченого, який офіційно до затримання не був працевлаштований, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у встановленому законом мінімальному розмірі, тобто 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень, та в разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту м. Камінь-Каширський без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 199, 333, 369, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2024 року включно.

Визначити розмір застави 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок №UA278201720355279002000002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту м. Камінь-Каширський без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

У разі внесення застави з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов`язків, покладених на нього судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено о 17 год 20 хв 22 листопада 2023 року.

Головуючий: ОСОБА_1