Рішення № 11514793, 21.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 вересня 2010 р.           Справа 15/61-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Маяк", м. Вінниця

до: ТОВ "АВС-Трейд ЛТД", м. Вінниця

про стягнення 131535,06 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Лясковська І.В., довіреність № 47/888 від 22.07.2009 року

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 30 липня 2010 р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маяк", м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Трейд ЛТД", м. Вінниця про стягнення боргу в розмірі 131535,06 грн., що включає в себе: 124537,14 грн. - суми основного боргу та 6997,92 грн. - штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання.

Розгляд справи призначений на 08 вересня 2010 року.

08 вересня 2010 року винесено ухвалу про відкладення слухання на 21 вересня 2010 року в зв"язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових письмових доказів.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

В судове засідання 21.09.2010 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 08.09.2010 р. №9502р.-9503р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також обидві ухвали від 30 липня 2010 року та від 08 вересня 2010 року, які направлялись відповідачу, повернуті відділенням зв"язку з відміткою "доставляли закрито" та "по даному адресу не знаходиться".

          З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача було подано суду заяву в якій він уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 124537,14 грн. - основновного боргу та 6913,88 штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання. Уточнення позивачем суми штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання пов"язано з проведенням додаткових розрахунків пені, 3% річних та іфляційних втрат (уточнений розрахунок знаходиться в матеріалах справи). Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, яка підтримала уточнені позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Між ВАТ "Маяк" (надалі позивач) та ТОВ "АВС-Трейд ЛТД"(надалі відповідач) було укладено договори оренди нежитлових приміщень та оренди майданчика під ТМЦ № 150/29 та № 150/28 від 01 січня 2010 року, згідно яких відповідачу було передано в строкове, платне користування нежитлові приміщення визначені у відповідних договорах. Сторонами погоджено розмір орендної плати, строки та порядок проведення розрахунків (розділ 3 договорів). Позивачем щомісячно виставлялись рахунки на оплату із зазначенням суми належної до оплати.

Проте, відповідачем, як зазначено в позовній заяві, не дотримано умов договорів оренди щодо проведення розрахунків - за весь період оренди з 01 січня 2010 року по данний час відповідачем не здійснювалось жодного платежу за оренду приміщень, станом на 01 липня 2010 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 33 358,14 грн.

Також між позивачем та відповідачем було укладено договір переведення боргу від 13 січня 2010 року та графік погашення заборгованості. Згідно яких відповідачем взято на себе зобов"язання погасити заборгованість ТОВ "Новобуд ЛТД" в сумі 111 179,00 грн. протягом лютого - червня 2010 року рівними частинами по 22 235,80 грн. щомісяця. Відповідач дане зобов"язання не виконав в повному обсязі, а здійснив лише одну проплату в сумі 20 000,00 грн. 07 квітня 2010 року. Станом на 01 липня 2010 року борг за договором про переведення боргу становить 91 179,00 грн.

Отже загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними вище договорами становить 124 537,14 грн.

Позивачем на адресу відповідача напрвлялась претензія № 47/632 від 12 травня 2010 року з вимогою до 20 травня 2010 року погасити борг в повному обсязі або з"явитись до позивача для вирішення питання щодо порядку погашення заборгованості, яка відповідачем була проігнорована.

Позивач в позовній заяві надає розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання в який входить: 1535,24 грн. - пеня, 438,68 грн. - 3% річних та 1100,81грн. - індекс інфляції по договорам оренди; 914,29 грн - 3% річних та 3008,90 грн.- індекс інфляції по договору переведення боргу.

Отже, як зазначено в позовній заяві, сума боргу з урахуванням штрафних санкцій за даними договорами становить 131 535,06 грн.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є зокрема свобода договору. Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 131 451,02 грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Також судом розглянуто уточнені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання у розмірі 6913,88 грн., які складаються з 1535,24 грн. - пеня, 438,68 грн. - 3% річних та 1036,15грн. - індекс інфляції по договорам оренди; 1071,66 грн - 3% річних та 2832,15 грн.- індекс інфляції по договору переведення боргу.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п. 7.2. договорів оренди № 150/28 №150/29 від 01.01.2010 року визначено, що у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, заявлення позивачем вимоги про стягнення пені є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку суми штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання по оплаті поставленої продукції судом не виявлено помилок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу та штрафних санкцій, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

21 вересня 2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Трейд ЛТД" (21030 м. Вінниця, вул. В.Прика, 28, р/р 26004380 в ВФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Вінниці, МФО 302623, ідентифікаційний код - 20082997) на користь Відкритого акціонерного товариства "Маяк" (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145, р/р 26000017410631 в Укрексімбанк в м. Вінниці, МФО 302429, ідентифікаційний код - 14307771) 124537,14 грн. - основновного боргу; 6913,88 грн. - штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання; 1315,35 грн. - відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 вересня 2010 р.

віддрук 3 прим.:

1 - до справи

2 - ВАТ "Маяк"- 21021, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 145

3 - ТОВ "АВС-Трейд ЛТД" - 21030, м. Вінниця, вул. В. Порика, 28