Ухвала суду № 115147297, 20.11.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 235/8537/19

Провадження № 6/204/432/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кошелюк Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2022 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа.

05 жовтня 2023 року на адресу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшли матеріали цивільної справи за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 24.03.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист №235/8537/19. Виконавчий лист був отриманий стягувачем 13.04.2020 року та разом із заявою направлений на примусове виконання рішення до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Виконавчою службою було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь АТ КБ «Приватбанк». 10.11.2020 року Покровський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) повернув стягувачу виконавчий лист №235/8537/19 від 24.03.2020 року, але співробітником банку лист було втрачено. В ході проведеної внутрішньої службової перевірки, комісією були перевірені документи, які є в наявності в АТ КБ «Приватбанк», але виконавчий лист №235/8537/19 від 24.03.2020 року не був знайдений, а тому вважається таким, що втрачений.

Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи за відсутності представника банку.

Інші особи у судове засідання не з`явились, належним чином та своєчасно сповіщені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до норм ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заява АТ КБ «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби не свідчить про те, що його було втрачено.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20 вересня 2022 року у справі № 2-346/11.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що 19 лютого 2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області постановлено заочне рішення у цивільній справі №235/8537/19 (провадження №2/235/326/20), яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, 1 «д», заборгованість за кредитним договором б/н від 10.12.2014 в розмірі 19817,92 гривень (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 92 коп.); стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1921 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) (а.с.105).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 26.03.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області на адресу АТ КБ «Приватбанк» надіслано копію рішення та виконавчий лист від 19.02.2020 року у цивільній справі №235/8537/19 (а.с.111).

10 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пахомовою А.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача, якою виконавчий лист №235/8537/19 виданий 24.03.2020 року Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 817,92 грн. та судового збору у розмірі 1 921 грн. повернуто на адресу стягувача; виконавчий лист може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 10.11.2023 року (а.с.118). Зазначену постанову було направлено на адресу стягувача АТ КБ «Приватбанк» - 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д (а.с.117).

Згідно листа Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 07.02.2022 року, на примусовому виконанні у зазначеному відділі ДВС перебував виконавчий лист №235/8537/19 виданий Красноармійським міськрайонним судом 24.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 19 817,92 грн. та судового збору у розмірі 1 921 грн. (ВП №62394579). 10.11.2020 року державним виконавцем в перебігу примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», та направлено виконавчий документ за адресою зазначеною стягувачем. Вищевказаний виконавчий документ, станом на 07.02.2022 року, повторно для примусового виконання до зазначеного відділу ДВС не пред`являвся (а.с.116).

На підтвердження втрати виконавчого листа банк надав суду довідку за вих. №312 від 14.02.2022 року у якій зазначено, що цією довідкою АТ КБ «Приватбанк» підтверджує, що виконавчий документ №235/8537/19 виданий 24.03.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області ними втрачений і до виконання не пред`явлений (а.с.119). Проте сама по собі довідка банку, не є належним доказом в розумінні ст.77 ЦПК України.

Інших доказів заявником АТ КБ «Приватбанк» суду не надано.

Таким чином, оскільки заявником не надано належних доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів втрати виконавчого документа, суд не вбачає підстав для видачі дубліката виконавчого листа, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись пп.17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст.81, 89, 258-260,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар