Рішення № 11514591, 20.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2010Справа №2-19/3999-2010 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м.Київ

До відповідача - Виробничого кооперативу «Долина Роз», АР Крим, м.Судак

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Севастополь

про стягнення 1348256,24 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Козирева Ю.В. нач. юр. відділу, дов. №05-09/54 від 20.07.2010 р.

Від відповідача не зявився

Від третьої особи не зявився

Суть спору: Позивач Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Виробничого кооперативу «Долина Роз», згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1348256,24 грн., у тому числі: сума простроченої заборгованості за основною сумою кредиту 600000,00 грн.; сума заборгованості по нарахованих прострочених процентах 148469,39 грн.; сума поточної заборгованості за основною сумою кредиту 280000,00 грн.; сума поточної заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 10.03.2010 р. до 28.06.2010 р. 159123,30 грн.; пеня за неналежне виконання зобовязань по кредиту 160663,55грн., а також просить стягнути судові витрати. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поруки № 144 від 30.12.2008 р., у результаті чого утворилася заборгованість у сумі 1348256,24 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.08.2010 р. порушено провадження по справі та залучено до участі у розгляді справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, вимог ухвали суду не виконав, про причини неприбуття суд не сповістив. Про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином: рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, витребувані судом документи не представила, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представника позивача, він надавав пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (Банк) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 144 (а.с.7-11).

30.12.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (Кредитодавець) та виробничим кооперативом «Долина Роз» (Поручитель) укладено договір поруки № 144 (а.с.16-17).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки Поручитель зобовязується перед Кредитодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), надалі за текстом «Позичальник», зобовязань щодо повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, а також сум комісії та можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором № 144 від 26.03.2008 р., надалі за текстом «Кредитний договір». Поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має (п.1.2 договору поруки).

Пунктом 2.1. договору поруки визначено зміст забезпеченого порукою зобовязання:

2.1.1. повернення кредиту у вигляді строкового кредиту, у розмірі 1000000,00 грн., в строк по 25.03.2011 р. згідно умов Кредитного договору, а також дострокового погашення у випадках, передбачених кредитним договором;

2.1.2. сплата процентів в розмірі 20% річних у гривні;

2.1.3. сплата комісій, визначених Кредитним договором;

Сплата можливої неустойки у розмірах, визначених Кредитним договором;

2.1.5. інші витрати, повязані зі здійсненням забезпеченого порукою зобовязання.

Згідно п.3.3.1 договору поруки протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги Кредитодавця про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобовязання виконати відповідне зобовязання, шляхом перерахування відповідних сум на рахунки, зазначені у письмовій вимозі Кредитодавця. У разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобовязання відповідати перед Кредитодавцем як солідарні боржники всім своїм майном на яке згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п.3.3.2 договору поруки).

У разі порушення Поручителем вимог п.3.3.1 договору поруки, Поручитель зобовязаний сплатити Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми невиконаного забезпеченого порукою зобовязання, за кожний день прострочення виконання зобовязань (п.4.1. договору поруки).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем відповідно до умов кредитного договору були перераховані кошти на рахунок ПП «Нові смакові технології» в якості оплати за придбання Позичальником основних засобів у розмірі 1000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.03.2008 р. (а.с.12).

Позичальник порушив умови договору щодо строку повернення кредитних коштів, своєчасно на умовах, визначених кредитним договором, кредитні кошти в строк до 25.03.2010 р. не повернув. У звязку чим, у відповідача - Виробничого кооперативу «Долина Роз» на підставі договору поруки № 144 від 30.12.208 р. виник обовязок погасити заборгованість перед позивачем.

Вимогою № 263/10 від 06.07.2010 р. позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідно до договору поруки № 144 від 30.12.2008 р. Виробничий кооператив «Долина Роз» солідарно відповідає за виконання зобовязання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Однак, відповідач в порушення вимог договору поруки взяті на себе зобовязання не виконав, що й стало підставою для позивача для звернення до суду із даним позовом.

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 13.08.2009 р. відбулася зміна найменування юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» на Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» (а.с.23).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач вимогою про сплату боргу № 263/10 від 06.07.2010 р. повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідно до договору поруки № 144 від 30.12.2008 р. Виробничий кооператив «Долина Роз» солідарно відповідає за виконання зобовязання фізичною особою підприємцем Козак Ігорем Васильовичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Однак, відповідач в порушення вимог договору поруки взяті на себе зобовязання не виконав, що й стало підставою для позивача для звернення до суду із даним позовом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що види забезпечення виконання зобовязання є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст.546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1 ст.543 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, позов в частині стягнення простроченої заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 600000,00 грн. та сума поточної заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 280000,00 грн., а всього в сумі 880000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджується документально, а тому підлягає задоволенню.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 880000,00 грн. або частково відповідачем суду не надано.

Вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 159123,30 грн. також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.198 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно до ст.536 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено зміст забезпеченого порукою зобовязання:

2.1.1. повернення кредиту у вигляді строкового кредиту, у розмірі 1000000,00 грн., в строк по 25.03.2011 р згідно умов Кредитного договору, а також дострокового погашення у випадках, передбачених кредитним договором;

2.1.2. сплата процентів в розмірі 20% річних у гривні;

2.1.3. сплата комісій, визначених Кредитним договором;

Сплата можливої неустойки у розмірах, визначених Кредитним договором;

2.1.5. інші витрати, повязані зі здійсненням забезпеченого порукою зобовязання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по нарахованих прострочених процентах у сумі 148469,39 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 10.03.2010 р. до 28.06.2010 р. у сумі 159123,30 грн. підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на положеннях норм чинного законодавства України та підтверджуються матеріалами справи.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР із змінами і доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1 договору поруки встановлено, що у разі порушення Поручителем вимог п.3.3.1 договору поруки, Поручитель зобовязаний сплатити Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми невиконаного забезпеченого порукою зобовязання, за кожний день прострочення виконання зобовязань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 160663,55грн. за прострочення виконання останнім грошового зобовязання, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму простроченої заборгованості за основною сумою кредиту 600000,00 грн.; суму заборгованості по нарахованих прострочених процентах 148469,39 грн.; суму поточної заборгованості за основною сумою кредиту 280000,00 грн.; суму поточної заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 10.03.2010 р. до 28.06.2010 р. 159123,30 грн.; пеню за неналежне виконання зобовязань по кредиту 160663,55грн., оскільки вони обґрунтовані, засновані на законі та підтверджуються матеріалами справи.

Зазначена заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.18-21).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Стягнути з Виробничого кооперативу «Долина Роз» (98000, м.Судак, вул.Алуштинська, 45а; п/р 260093605601 у Судацькому відділенні №1 ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна», МФО 300120; ідентифікаційний код 00388085) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна» (01025. м.Київ, вул.В.Житомирська, 20, к/р 3200121172301) в ГУ НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 300120, ідентифікаційний код 22906155) суму простроченої заборгованості за основною сумою кредиту 600000,00 грн.; суму заборгованості по нарахованих прострочених процентах 148469,39 грн.; суму поточної заборгованості за основною сумою кредиту 280000,00 грн.; суму поточної заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 10.03.2010 р. до 28.06.2010 р. 159123,30 грн.; пеню за неналежне виконання зобовязань по кредиту 160663,55грн., державне мито у сумі 13482,60 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 27.09.2010 р.

Рішення направити:

·ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», м.Київ, вул.Велика Житомирська, 20;

· Виробничий кооператив «Долина Роз», м.Судак, вул.Алуштинська, 45А;

·ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.