Рішення № 11514577, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-22/3915-2010 За позовом – ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1

до відповідача – ВАТ «Європейський банку розвитку та заощаджень», м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5

про стягнення 67096,97 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Михалевська З.О., представник, дов від 28.12.2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Європейський банку розвитку та заощаджень», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 67096,97 грн., у тому числі: сума основного боргу – 48530,05 грн., збитки від інфляції – 15092,85 грн., 3% річних – 3474,07 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідачем неналежним чином виконувались взяті на себе зобов’язання за договором про приймання платежів № 1-23/07-2693 від 23.11.2007 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву з обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

23 листопада 2007 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (клієнт) та ТОВ «Європейський банк розвитку і заощаджень» (банк) було укладено договір про приймання платежів № 1-23/07-2693, відповідно до умов якого клієнт доручає, а Банк приймає на зобов'язання приймати готівкові платежі в національній валюті, як оплату фізичними особами, через каси банку спожиту теплову енергію в порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно умов п.3.2 договору клієнт зобов'язується сплачувати банку комісійну винагороду у розмірі 1 (одного) відсотка від суми прийнятих на підставі цього договору грошових коштів в оплату спожитої теплової енергії фізичним особам, без ПДВ.

Відповідно до п. 2.3.6 зазначеного Договору банк зобов'язується не пізніше 16 години наступного робочого дня з моменту отримання готівкових коштів від споживачів в оплату спожитої теплової енергії, перерахувати їх на рахунки клієнта згідно з додатком 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.3.7 договору банк зобов'язується щомісячно до 3 числа поточного місяця надавати клієнту акти виконаних робіт, окремо в розрізі кожного рахунку на який здійснювалося перерахування прийнятих коштів, за попередній місяць, надсилаючи його на адресу останнього.

Позивач зазначив, що ДК «Газ України» свої зобов'язання згідно договору виконала, оплативши протягом листопада-грудня 2007 року, січня-лютого 2008 року комісійну винагороду на загальну суму 1523,12 грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме не перерахував на рахунок клієнта суму у розмірі 48530,05 грн., про що свідчить підписаний акт виконаних робіт за лютий 2008 року від 29.02.2008 року.

На момент звернення з позовом до суду сума боргу відповідача перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» становить 48530,05 грн.

Правлінням Національного банку України 25 лютого 2008 року відповідно до постанови № 39 від 22.02.2008р. «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» була розпочата процедура ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» і призначений ліквідатор банку.

Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» опубліковане у газеті «Голос України» №41 (4291) від 01.03.2008р.

Заявлені банку ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» вимоги в сумі 48530,05 грн. акцептовані та включені ліквідатором ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» в перелік (реєстр) акцептованих ліквідатором вимог кредиторів банку і відповідно до ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» віднесені до сьомої черги задоволення вимог кредиторів.

Згаданий перелік (реєстр) затверджений рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Головного управління НБУ в АР Крим від 08.07.2008р. №22 «Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень».

Відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків регулюються спеціальним законом - Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до вимог статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора наступили певні правові наслідки, у тому числі банківська діяльність банку завершилась закінченням технологічного циклу конкретних операцій, були закриті кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно зі статті 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Процедура ліквідації банку визначена главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та передбачає, зокрема, наступний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури: ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 89 Закону); протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку (ч. 3 ст. 89 закону); ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 93 Закону); ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України (ч. 2 ст. 93 Закону); кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення (ч. 3 ст. 93 Закону); майно банку оцінується ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України, та продається у порядку, погодженому з Національним банком України (ст. 94, 95 Закону); одержані в результаті ліквідаційної процедури кошти спрямовуються на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, яке здійснюється у черговості, встановленій статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

З урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд виходить з того, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку, вимоги до банку, який знаходиться в процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку, визнані ліквідатором вимоги кредиторів банку задовольняються у черговості та порядку, які встановлені статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України «Про банки і банківську діяльність» особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

У зв’язку з чим господарський суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення 48530,05 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 15092,85 грн., 3% річних – 3474,07 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з вимогами п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Крім того, слід зауважити наступне.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог частини 2 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Правовідносини між кредиторами та банком, який ліквідується, врегульовані главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно з пунктом 4 статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поняття грошового зобов'язання міститься у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під яким розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

За правилами цієї статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством (постанова Верховного Суду України від 17 січня 2006 року № 11/690).

Такі підстави передбачені, зокрема, вищенаведеною статтею 625 Цивільного кодексу України.

Саме з такою вимогою на підставі зазначеної норми названого Кодексу позивач звернувся до банку у даній справі.

У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями банку перед товариством є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Наведена позиція відображена в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року у справі № 2-22/4306-2009.

Таким чином, суд вважає вимоги заявленого позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі стягнення з відповідача нарахованих збитків від інфляції та 3% річних, в частині вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовом ним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ВАТ «Європейський банку розвитку та заощаджень» (м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, рахунок № 32006100400 в ГУ НБУ АР Крим, МФО 324485, ЄДРПОУ 20685262) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) збитки від інфляції – 15092,85 грн., 3% річних – 3474,07 грн., всього – 18566,92 грн.

3.          Стягнути з ВАТ «Європейський банку розвитку та заощаджень» (м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, рахунок № 32006100400 в ГУ НБУ АР Крим, МФО 324485, ЄДРПОУ 20685262) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 185,68 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ВАТ «Європейський банку розвитку та заощаджень» (м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5, рахунок № 32006100400 в ГУ НБУ АР Крим, МФО 324485, ЄДРПОУ 20685262) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 65,31 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

6.          В задоволенні вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 48530,05 грн. – відмовити.

Повне рішення складено 05.10.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.