Рішення № 11514575, 20.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2010Справа №2-19/4382-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство – 545», АР Крим м.Сімферополь (ідентифікаційний код 31257616)

До відповідача – Комунального підприємства Житлово – експлуатаційне об’єднання Железнодорожного району м.Сімферополя, АР Крим м.Сімферополь (ідентифікаційний код 05480542)

Про стягнення 26541,41 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Антоненко Л.В. – представник, дов. № б/н від 22.03.2010 р.

Від відповідача – Авемчук М.В. – ю/к, дов. №13/1/60 від 12.01.2010 р.

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство – 545» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Комунального підприємства Житлово – експлуатаційне об’єднання Железнодорожного району м.Сімферополя про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4 капітального ремонту ліфтів від 18.08.2009 р. у сумі 24117,60 грн., індексу інфляції у сумі 1760,58 грн., 3% річних у розмірі 663,23 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором капітального ремонту ліфтів, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні користуючись своїм правом наданим ст.22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем сума основного боргу погашена. Згідно заяви позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 1760,58 грн., 3% річних 663,23 грн., а також стягнути судові витрати. До заяви додані докази оплати суми основного боргу відповідачем.

Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає зменшені позовні вимоги, як первісні вимоги позивача до відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні усно підтвердив, що сума основного богу погашена. У задоволенні 3% річних ті індексу інфляції усно просив суд відмовити, проте письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

18.08.2009 р. між Комунальним підприємством Житлово – експлуатаційне об’єднання Железнодорожного району м.Сімферополя (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство – 545» (Підрядник) укладено договір відповідно до умов якого Замовник здає, а Підрядник приймає на себе організацію та виробництво робіт по капільному ремонту ліфтів по вул.Ракетна, 18, п.2; вул.Київська, 122, корп.3, п.2; вул.Ракетна, 17, п.4; вул.Київська, 122а, корп.2, п.1; вул.Железнодорожна, 16, п.2; вул.Ракетна, 17, п.2 в м.Сімферополі (п.1 договору) (а.с.11).

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що по завершенню робіт Підрядник здає, а Замовник приймає за актом прийому виконаних підрядних робіт по формі КБ-2Б виконану роботу.

Вартість робіт, виконаних за даним договором, складає 24117,60 грн., розраховується Підрядником відповідно до кошторису, який є додатком до даного договору (п.4 договору).

Згідно п.8 договору усі спори по даному договору підлягають вирішенню у господарського суді АР Крим.

Відповідно до п.9 договору строк дії даного договору з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що актом прийому виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. сторони підтвердили факт виконання підрядником робіт та факт прийому таких робіт Замовником (а.с.12-16).

Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. сторони підтвердили вартість виконаних робіт у сумі 24117,60 грн. (а.с.17).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням того, що сума основного боргу погашена відповідачем суд припиняє провадження по справі у цій частині.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями), зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не визначено термін виконання своїх зобовґязань відповідачем.

Так, відповідно до п.4 договору вартість робіт, виконаних за даним договором, складає 24117,60 грн., розраховується Підрядником відповідно до кошторису, який є додатком до даного договору.

Згідно наданої заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог позивач вказує на повне погашення суми основного боргу у розмірі 24117,60 грн. Факт погашення заборгованості підтверджує і відповідач.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 663,23 грн. та індекс інфляції в розмірі 1760,58 грн. суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Позивач правовою підставою позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції визначає положення статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту наведених приписів закону слідує, що правовою природою цих платежів є відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання, тобто йдеться про проценти, що є окремою формою цивільно-правової відповідальності за порушення саме грошових зобов’язань.

Оскільки сторони не визначили строк виконання своїх зобовґязань відповідачем у суду немає підстав для стягнення 3% у сумі 663,23 грн., індексу інфляції у сумі 1760,58 грн.

Оскільки у відповідача не виникло зобовґязань щодо сплати за виконані роботи суд покладає судові витрати на позивача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 75, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·          Провадження по справі у частині стягнення з Комунального підприємства Житлово – експлуатаційне об’єднання Железнодорожного району м.Сімферополя (м.Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13, р/р 26003440265020 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324021, ідентифікаційний код 05480542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство – 545» (м.Сімферополь, пр.Перемоги, 76а, р/р 26003013004132 в ВАТ ВТБ Банк, м.Київ, МФО 321767, ідентифікаційний код 31257616) 24117,60 грн. припинити.

·          У іншій частині у задоволенні позову відмовити

Повне рішення складено 27.09.2010 р.

Рішення направити:

-          КП ЖЕО Железнодорожного району м.Сімферополя, м.Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13;

-          ТОВ «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство – 545», м.Сімферополь, пр.Перемоги, 76а.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.