Рішення № 11514552, 30.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2010Справа №2-28/4501-2010 За позовом - Підприємства «Октан-Сервіс» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б.Куна, б. 3А).

До відповідача - Комунального підприємства – Виробниче об’єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо-пральних послуг (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 57)

Про спонукання до укладення додаткової угоди.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Чукаткіна Т.В. - представник, довіреність № 15 від 06.09.2010 р.

Від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Підприємство «Октан-Сервіс» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Комунального підприємства – Виробниче об’єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо-пральних послуг про спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди частини нежилих приміщень від 22 травня 2007р., посилаючись на ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та ст. 188 Господарського кодексу України, та просило вважати укладеною таку додаткову угоду на умовах поданого ним проекту з 14 травня 2010 р.

Заявою, яка надійшла до суду 01 жовтня 2010 р., позивач змінив предмет позову шляхом наведення в прохальній частини всього тексту спірної додаткової угоди та просить визнати укладеною з 14 травня 2010 р. додаткову угоду до договору оренди частини нерухомих приміщень від 22 травня 2007р. в наступній редакції:

«1. П. 10.1 «Цей договір продовжений з 22.05.2010 р. по 21.05.2012 р. включно».

2. Усі інші умови договору залишаються без змін.

3. Дана додатково угода набуває чинності з моменту підписання, є невід'ємною частиною Договору, підписана в двох екземплярах на російській мові по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.

4. Юридичні адреси і банківські реквізити.»

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що фактично предмет позову не змінюється, а лише уточнюється шляхом наведення умов додаткової угоди та просив позов задовольнити.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву до розгляду.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 54), але відзив на позов не надав, явку свого представника не забезпечив, з клопотаннями про відкладення судового розгляду не звертався, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2007 р. між сторонами у справі укладено договір оренди нежилих приміщень по пр. Кірова, 54, згідно якому позивач на підстав рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1106 від 25 квітня 2007 р. передало, а Підприємство «Октан-Сервіс» прийняло у строкове платне користування (оренду) нежилі приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, пр-т Кірова, 54, площею 177 кв.м, для ремонту складної побутової техніки й площею 571 кв.м для надання лазньо-пральних послуг, які знаходяться на балансі відповідача (п.1.1).

Згідно п. 10.1 договору строк дії договору визначений сторонами в 1 рік, з 22травня 2007 р. по 22 травня 2008 р., включно.

Додатковою угодою від 22 травня 2008 р. на підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради строк дії договору продовжено з 22 травня 2008 р. по 21 травня 2009 р.

На час виникнення спірних правовідносин, договір оренди вважався поновленим (продовженим) на строк до 21 травня 2010 р. на підставі ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 746 Цивільного кодексу України договір, що, зокрема, встановлено господарським судом Автономної Республіки Крим під час розгляду справи № 2-23/1301-2010 за позовом Комунального підприємства – виробниче об’єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо-пральних послуг до Підприємства «Октан-Сервіс» про спонукання до виконання певних дій та стягнення 60600,95 грн., провадження у якій припинено на підставі п.п. 1-1, 4 ст. 80 ГПК України ухвалою від 27.04.2010р. (а.с. 59-60).

16 березня 2010 р., отже більш ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору (21 травня 2010 р.), позивач звернувся до відповідача з листом, в якому посилаючись на п. 5.13 вищезазначеного договору оренди нежилих приміщень по вул. Кірова. 54 в м.Сімферополі, укладеного 22 травня 2007 р., повідомив про наступне продовження зазначеного договору оренди на той же строк на тих же умовах, оскільки орендовані приміщення необхідні йому для здійснення господарської діяльності та одночасно гарантував своєчасну сплату орендної плати на підставі виставлених рахунків. До листа додавався проект спірної додаткової угоди. Цей лист вручений відповідачу нарочним, про що свідчить відмітка на копії листа про реєстрацію його у вхідній кореспонденції відповідача за № 03/46 18 березня 2010 р.

Листом від 31 березня 2010 р. за вих. № 01-05/57 відповідач повідомив позивача про те, що договір оренди від 22 травня 2009 р. по 22 травня 2010 р. продовжений не буде відповідно до п. 5.2 цього договору, оскільки підприємство «Октан-Сервіс» постійно не виконує договірні зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати та пропонувалося позивачу передати приміщення по вул. Кірова, 54 за актом приймання-передачі відповідачу.

У відповідь на цей лист Підприємство «Октан-Сервіс» листом за вих. № 40 від 23квітня 2010 р. повторно повідомило про бажання продовжити договір відповідно до п.5.13 договору оренди нежилих приміщень по вул. Кірова. 54 в м. Сімферополі, укладеного 22 травня 2007 р. Також в цьому листі містилося зауваження, що станом на 23квітня 2010 р. Підприємство «Октан-Сервіс» не має заборгованості по сплаті орендних та інших платежів по пр. Кірова. 54 в м. Сімферополі, а також повідомлялося, що об’єкт оренди застрахований на строк до 24 квітня 2011 р. До листа знов додавався проект спірної додаткової угоди. Відповідачем цей лист отримано 23 квітня 2010 р., про що свідчить відмітка на копії листа про реєстрацію його у вхідній кореспонденції за №03/66.

Однак, листом від 04 червня 2010 р. за вих. № 01-05/100 відповідач відмовив у продовженні договору, на підставі чого позивач вважає, що його права порушені та звернувся на їх захист із цим позовом.

З урахуванням змісту ст. 173 Господарського кодексу України укладений між сторонами у справі договір оренди за своєю правовою природою є господарським договором, на підставі якого виникають між сторонами господарські зобов’язання.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спірне майно є комунальним майном Сімферопольської міської ради і знаходиться на балансі позивача.

Правовідносини сторін за договором оренди комунального майна регулюються крім Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України спеціальним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (із змінами та доповненнями).

При цьому, надання майна в оренду є однією з форм розпорядження майном, як складової частини права власності, а відтак передавати майно в оренду та приймати участь у орендних правовідносинах, має право власник, або особа, у якої майно перебуває за подібних правових підстав (на праві господарського відання тощо), або особа, наділена власником відповідними повноваженнями в орендних правовідносинах, в даному випадку– відповідач.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 3 вищевказаного Закону правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди. Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п’ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

В той же час, ч.ч. 4, 5 ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» визначено додаткове правило на 2010 р., згідно якому орендар, який належно виконує свої обов’язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки.

Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна.

З урахуванням системного тлумачення ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», якими зазначені необхідні та достатні підстави для продовження договору оренди нерухомого майна, орендар має право на його продовження за умови, якщо він належним чином виконує свої обов’язки за договором оренди комунального майна, не пізніше ніж за місця до спливу договору повідомив орендодавця про намір продовжити договорі на новий строк, в даному випадку з урахуванням зміну п. 5.13 договору оренди від 22 травня 2007 р. – за два місця й за три місця до спливу строк договору не надійшло повідомлення від органу, уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв’язку з наміром використовувати це майно для власних потреб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що якщо на момент отримання повідомлення орендаря, який належно виконує свої обов’язки за договором оренди, про продовження договору оренди на новий строк відсутнє повідомлення органу управління про використання орендованого майна для власних потреб, орендар та орендодавець укладають додатковий договір про продовження дії договору оренди, при цьому додаткового погодження органу управління на продовження дії договору не потребується.

Спірні правовідносини як раз виникли внаслідок відмови відповідача як орендодавця від укладення такої додаткової угоди про продовження дії договору оренди від 2 травня 2007 р.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися обов’язки за відповідним договором оренди.

Основні обов’язки орендаря законодавчо закріплено у ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» згідно якій за договором оренди орендаря може бути зобов’язано використовувати об’єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов’язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував свій обов’язок щодо сплати орендної плати, про що свідчать акт звірки взаємних розрахунків станом на 21 квітня 2010 р.. складений відповідачем, квитанції про сплату орендної плати, в тому числі за період після 21 травня 2010 р., тобто після закінчення строку дії договору оренди.

Позивач вчасно повідомив відповідача про бажання продовжити договірні відносини.

При цьому, у даному випадку власника майна – територіальну громаду м.Сімферополі, представляє орган уповноважений управляти майном, що знаходиться в оренді – Фонд комунального майна м. Сімферополя, який в силу вимог ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зобов’язаний розглядати питання про використання орендованого майна для власних потреб та приймати відповідне рішення не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення терміну договору оренди. В цей же термін повинен бути повідомлений орендар та орендодавець.

Але від Фонду комунального майна м. Сімферополя, за твердженням позивача повідомлення про неможливість продовження договору оренди не пізніше ніж за 3 місяця до спливу його дії й навіть пізніше не надходили.

Вищенаведене свідчить про те, що наявний весь склад юридичних фактів (юридичний состав), з якими чинне у 2010 р. законодавство пов’язує право орендаря на продовження терміну дії договору оренди, але відмова відповідача від підписання спірної додаткової угоди позбавляє його можливості реалізувати це право.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень позивача про порушення його права на продовження дії договору оренди від 22 травня 2007 р.

Пунктом 3 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.

Порядок внесення змін до господарських договорів визначений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а сторона яка їх одержала - у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомити другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом інтересів до суду.

Таким чином, враховуючи недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договорів, позивач набув право передати відповідний спір на вирішення суду.

При цьому, суд дійшов висновку, що примушення до укладення додаткової угоди про продовження договору оренди в даному випадку відповідає вимогам ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України щодо обов'язковості укладення такого договору через пряму вказівку закону, та способам захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, встановленим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

За аналогією з укладенням договору до примусового порядку укладення додаткових угод за рішенням суду слід застосовувати ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи укладення договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору, при цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

В даному випадку позивач обґрунтовує свої вимоги саме ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди до договору, яке підтверджується, зокрема. листами відповідача № 01-05/57 від 31 березня 2010 р. та № 01-05/100 від 04 червня 2010 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач, керуючись ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», обґрунтовано вимагав внесення змін до договору оренди щодо продовження строку його дії. При цьому, згідно вказаної норми у відповідача виник обов’язок укласти відповідну додаткову угоду, який кореспондується та водночас є запорукою реалізації права позивача як орендаря на продовження договору оренди.

Відповідно до ч.5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи, що 20-ти денний термін після повторного отримання відповідачем проекту спірної додаткової угоди – 23 квітня 2010 р. сплинув 14 травня 2010 р., суд з урахуванням ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України дійшов висновку, що вимога позивача щодо зміни правовідношення саме з 14 травня 2010 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 30.09.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 04.10.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Вважати укладеною з 14 травня 2010 р. Додаткову угоду до Договору оренди частини нерухомих приміщень від 22 травня 2007 р. на умовах поданого Підприємством «Октан-Сервіс» проекту:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди частини нежилих приміщень від 22.05.2007 р.

м. Сімферополь                                                                                           14.05.2010 р.

Комунальне підприємство в Виробниче об’єднання хімічного чищення, фарбування і лазньо-пральних послуг, в особі Генерального директора Сідамонідзе Юрія Роальдовіча, діючого на підставі Статуту, іменоване «ОРЕНДОДАВЕЦЬ», з одного боку, і підприємство «Октан-Сервіс», в особі директора Гончарова Я.Е., діючого на підставі Статуту, іменоване «ОРЕНДАР», з другого боку, дійшли до згоди внести до п. 10.1 договору оренди нежилих приміщень від 22.05.2007 р. по вул. Кирова, 54 (площа 177 кв.м. – майстерня по ремонту складної побутової техніки і 571 кв.м. – надання лазньо-пральних послуг) і викласти в наступній редакції:

1.          П. 10.1 «Цей договір продовжений з 22.05.2010 р. по 21.05.2012 р. включно».

2.          Усі інші умови договору залишаються без змін.

3.          Дана додатково угода набуває чинності з моменту підписання, є невід'ємною частиною Договору, підписана в двох екземплярах на російській мові по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.

4.          Юридичні адреси і банківські реквізити:

ПЛАТІЖНІ І ПОШТОВІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

3.          Стягнути з Комунального підприємства - Виробниче об’єднання хімічного чищення, фарбування і лазньо-пральних послуг (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 75, код ЄДРПОУ 05430917) на користь Підприємства «Октан-Сервіс» (95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Б.Куна, 3А, код ЄДРПОУ 23434066) державне мито у розмірі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                         Лукачов С.О.