Ухвала суду № 115140890, 23.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 листопада 2023 року № 640/21596/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі по тексту також відповідач, Броварська міськрада), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №909-37-08 «Про звільнення секретаря Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №910-37-08 «Про створення лічильної комісії»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №911-37-08 «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування з обрання секретаря Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №912-37-08 «Про обрання секретаря Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №913-37-08 «Про затвердження заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №914-37-08 «Про утворення виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання, визначення його чисельності та затвердження персонального складу»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №915-37-08 «Про внесення змін до рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання від 09 лютого 2021 року №07-01-08»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міськради від 01.12.2022 №916-37-08 «Про закріплення депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання за робочими місцями в залі засідань».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2022 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

04 травня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/21596/22 та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виклик свідків та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та від 08.09.2023 залишено без розгляду заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

28.09.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, з огляду на необхідність дослідження відеозапису засідання сесії Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Розглянувши клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що для розгляду та вирішення даної справи необхідно дослідити відеозапис засідання сесії Броварської міської ради Броварського району Київської області від 01.12.2022, що з огляду на процесуальні положення КАС України можливо здійснити виключно у судовому засіданні.

Водночас, суд вважає непереконливими вказані твердження представника позивача.

Так, відповідно до частин третьої та четвертої статті 211 КАС України, на які посилається представник позивача в обґрунтування свого клопотання, речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їхнім клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Відтворення аудіо- і відеозапису проводиться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально обладнаному для цього.

По-перше, суд звертає увагу представника на те, що дана норма не передбачає імперативного обов`язку суду здійснювати огляд речових та електронних доказів виключно у судовому засіданні, оскільки містить застереження про те, що інші випадки можуть визначатися цим Кодексом.

По-друге, суд зауважує, що стаття 211 КАС України розміщена у параграфі 3 КАС України, який регулює процедуру з`ясування обставин справи та дослідження доказів, що є процесуальним етапом розгляду справи по суті (Глава 6 КАС України) та стосується такої форми адміністративного судочинства як загальне позовне провадження.

У свою чергу, розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано Главою 10 КАС України, а особливості такого розгляду, порівняно з розглядом справ за правилами загального позовного провадження, визначені статтею 262 КАС України.

Згідно з положеннями цієї статті суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у порядку письмового провадження) суд досліджує докази без проведення судового засідання, що не є процесуальною перешкодою для відтворення відеозапису та його дослідження судом як доказу. Суд зауважує, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутні норми про необхідність призначення судом в обов`язковому порядку судового засідання у разі подання учасником процесу клопотання про дослідження відеозапису. Безумовне ж задоволення судом таких клопотань сприяло б зловживанню недобросовісними учасниками судового процесу наданими їм правами та створювало б штучні передумови для обов`язкового призначення судового засіданні, навіть за відсутності об`єктивних факторів для цього.

Суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі, у тому числі пояснення щодо відеозапису засідання Броварської міської ради.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 162, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.