Ухвала суду № 115140570, 23.11.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"23" листопада 2023 р. Справа № 300/7970/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду шести заяв від 30.10.2023 про надання безоплатної правової допомоги;

- зобов`язати відповідача розглянути шість заяв від 30.10.2023 у формі наказу;

- стягнути з відповідача 96200 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди;

- зобов`язати відповідача наказом надати безоплатну правову допомогу на заяву від 16.11.2023;

- стягнути з відповідача 32000 грн. матеріальної шкоди та 32000 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до позовної заяви не надав документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положенням частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному вебпорталі "Судова влада" за вебадресою: http://adm.if.court.gov.ua/sud0970/.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який вступив в дію з 01.01.2023, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2023 становить 2684 гривні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн.);

немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено:

- дві вимоги немайнового характеру, зокрема про: визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду шести заяв від 30.10.2023 про надання безоплатної правової допомоги та зобов`язання відповідача розглянути вказані заяви; зобов`язання відповідача наказом надати безоплатну правову допомогу на заяву від 16.11.2023;

- дві вимоги майнового характеру, зокрема про: стягнення матеріальної шкоди в розмірі 128200 грн. (96200 грн. + 32000 грн.) та стягнення моральної шкоди в розмірі 132000 грн. (100000 грн. + 32000 грн.).

Щодо розміру бази для розрахунку суми судового збору, виходячи з ціни позову, суд зазначає, що ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є сумою заявленої моральної та матеріальної шкоди, яка становить 260200 гривень.

При цьому, 1 відсоток від 260200 грн. становить 2602 грн. Відтак, за вимоги майнового характеру у даній справі підлягає до сплати судовий збір у розмірі 2602 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач має надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 4749,20 грн. (1073,60 грн. + 1073,60 грн. + 2602 грн.) або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано до суду довідку про доходи №0553305727855515, видану Енергодарським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області про те, що сума пенсії позивача за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 33758,07 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Отже, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, то враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд може звільнити позивача від сплати судового збору встановивши умови, зазначені у статті 8 Закону України "Про судовий збір". При цьому, звільнення позивача від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається з наданої позивачем до позовної заяви довідки про доходи №0553305727855515, сума пенсії позивача за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 33758,07 грн. Однак вказаний документ жодним чином не свідчить про відсутність доходу у позивача або його недостатність для сплати судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан ОСОБА_1 , який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо), а відтак не є достатнім доказом на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Так, довідка про доходи №0553305727855515, видана Енергодарським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не є документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік та не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору. Зазначеним документом підтверджується факт нарахування позивачу щомісячної пенсійної виплати. Сам по собі факт отримання особою пенсії не позбавляє її права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір. Доказів, що вказана пенсійна виплата є єдиним доходом, а також інших доказів на підтвердження рівня майнового стану позивачем суду не надано.

Статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб-платників податків включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.

При цьому, суд зазначає, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Крім того, суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, оскільки надані суду документи не дають можливість встановити чи сума судового збору перевищуватиме 5% від розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік, та чи були пенсійні виплати єдиним джерелом доходу позивача, позивачу слід подати відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивача за попередній календарний рік.

Таким чином, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви слід відмовити.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, долучені позивачем до позовної заяви копія довідки про доходи №0553305727855515 та копія листа від 08.11.2023 №4959/45.32-14/16в не містять відповідних відміток про їх засвідчення, а отже не можуть вважатися належними доказами по справі.

Крім цього, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, зокрема листи відповідача якими поверталися заяви про надання безоплатної правової допомоги. При цьому ОСОБА_1 в позовній заяві не вказав докази, які не можуть бути ним подані та причини, з яких такі докази не можуть бути подані.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду:

- документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 4749,20 грн., або документу про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік, або документу, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору;

- всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або ж вказати докази, які не можуть бути ним подані та причини, з яких такі докази не можуть бути подані;

- належним чином засвідчених копій письмових доказів долучених до позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/Могила А.Б.