Вирок № 115135088, 23.11.2023, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3431/21

Провадження № 1-кп/459/472/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальне провадження № 12021141150000714від23.09.2021рокупрообвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Ялта,Автономної республікиКрим,громадянина України,українця,не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 29.05.2015року Старобільським районним судом Луганської області за ч.1 ст.263, ч.4ст.296КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 11.10.2018року звільнений у зв`язку з відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

23 вересня 2021 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на території літнього майданчику (альтанки) кафе-бару «Володар», що розташоване на території Червоноградського міського ринку по вул.Сокальська, 5 в місті Червоноград Львівської області, будучи у стані алкогольного сп`яніння, у присутності працівника закладу ОСОБА_7 та інших відвідувачів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, переслідуючи умисел на порушення громадського порядку, вчинив конфлікт із відвідувачем закладу ОСОБА_6 , в ході якого витягнув з-під одягу предмет схожий на пістолет, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, та спрямувавши його у напрямку потерпілого, погрожував його застосуванням та на неодноразові законні вимоги сторонніх осіб припинити свої неправомірні дії ОСОБА_3 не реагував, та продовжуючи свої протиправні дії, утримуючи в руці предмет схожий на пістолет здійснив з нього два постріли в напрямку потерпілого ОСОБА_6 .

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину за пред`явленою правовою кваліфікацією не визнав, оскільки вважає, що його дії не були спрямовані на порушення громадського порядку, а пістолетом не могли бути спричинені тілесні ушкодження потерпілому та пояснив, що 23 вересня 2021 року точного часу вказати не може, він прийшов в кафе «Володар» разом зі своїм знайомим, щоб відпочити та продовжити вживати алкогольні напої. В кафе, крім обвинуваченого та його знайомого, був потерпілий, жінка-бармен, інших відвідувачів не пам`ятає. Потерпілий в образливій формі висловився щодо його розмови російською мовою, що стало причиною конфлікту у відповідь на що обвинувачений дістав пістолет та вимагав вибачення, самого вистрілу не пам`ятає, але стверджує що міг вистрілити. Додав, що пістолет був придбаний ним раніше в той же день з метою самозахисту, і являв собою стартовий пістолет не призначений для нанесення тілесних ушкоджень, а виключно для подачі звукового сигналу. Пояснив, що навички володіння зброєю у нього є, оскільки приймав участь в проведенні антитерористичної операції в складі добровольчого формування територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в Луганській області в червні та вересні 2014 року. При первинних поясненнях в судовому засіданні вказав, що цивільний позов визнає частково, на суму 1000-2000 гривень, оскільки всю суму заплатити не має фінансової змоги, однак в подальшому заперечив цивільний позов.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена прокурором та підтверджується зібраними та безпосередньо, відповідно до ч.1 ст. 23 КПК України, дослідженими в судовому засіданні доказами, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні 13.01.2023 року та повторно в судовому засіданні 26.10.2023 року надав аналогічні пояснення про те, що у вересні 2021 року він разом з товаришем перебували на майданчику кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться на території Червоноградського міського ринку по вул.Сокальська, 5 в місті Червоноград Львівської області. В кафе були працівниці, всередині були ще відвідувачі, а на ринку вже майже нікого не було. Обвинувачений ОСОБА_3 прийшов разом з товаришем та розмовляли з офіціантками російською мовою в грубій та обурливій формі, вимагаючи прийняти в них замовлення, не дивлячись на те, що кафе вже завершувало свою роботу. На зауваження потерпілого, який вимагав спілкування українською мовою та шанобливого ставлення до працівниць кафе, ОСОБА_3 не відреагував та запропонував вийти. Коли потерпілий підійшов до обвинуваченого останній здійснив перший постріл в землю, потім здійснив ще один постріл біля голови потерпілого та вдарив рукояткою по голові, після чого потерпілий опинився на землі та не пам`ятає подальших подій, оскільки отямився вже в присутності поліцейського. На оці була гематома, а вухо було розірвано, з нього текла кров, тому потерпілий поїхав до лікарні, де йому було накладено шви, які самостійно зняв через 2 тижні. Моменту пошкодження вуха він не пам`ятає оскільки знепритомнів, однак стверджує, що такі пошкодження у виді розірваного вуха не могли виникнути від механічного удару. Тривалість конфлікту становила близько 4-5 хв, однак не знає скільки часу був без свідомості, пригадує, що чув жіночий крик. Цивільний позов просить задовольнити, а щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Такі покази потерпілого судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його версії подій, які суд вважає такими, що дані виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Такі показання потерпілого об`єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.

- показами свідка ОСОБА_7 , котра в судовому засіданні пояснила, що вона працює барменом кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території Червоноградського ринку. Події відбувались в вересні 2021 року в час перед закриттям бару. В альтанці сиділи відвідувачі (потерпілий зі своїм знайомим), прийшов обвинувачений зі своїм знайомим, почали вимагати прийняти в них замовлення, розмовляли російською мовою. На зауваження потерпілого, який раніше проходив військову службу в Афганістані, з приводу російської мови, ОСОБА_9 почав зухвало обурюватись, витягнув пістолет з-за пазухи та розмахував ним, почав наводити то на неї, то на потерпілого, ОСОБА_9 вистрелив і в потерпілого потекла кров з вуха, пістолет впав, вона його відкинула, але ОСОБА_9 підняв його і втік. Друг ОСОБА_10 не був присутній при конфлікті, він пішов відразу. Конфлікт тривав близько 10 хвилин. ОСОБА_9 був в стані алкогольного сп`яніння, хто викликав поліцію їй не відомо, чи пістолет був справжній чи іграшковий вона не знала.

- показами свідка ОСОБА_11 , котра в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2021 року вона працювала на кухні кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », коли почула гучний хлопок, подумала, що то фейєрверк та вийшла на вулицю, де побачила потерпілого. Вона не була очевидицею конфлікту та не бачила ОСОБА_10 , лише застала потерпілого ОСОБА_8 , у якого з вуха текла кров. Стверджує, що в той час працювало 3 працівника бару, які перервали свою роботу і до завершення роботи бару ще 1 годину вже ніхто не працював. Скільки відвідувачів було в цей час в барі не пам`ятає, кафе розташоване в людному місці на території Червоноградського ринку.

- показами свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є підприємцем та власником кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за її підписом видавався диск з відеозаписом з камер відеоспостереження з кафе, однак не може пригадати, щоб запис був виданий саме в той день 23.09.2021 року, оскільки вона в той день не була на роботі, хоча підпис на заяві однозначно її.

Окрім показів свідків та потерпілого, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України стверджується наступними письмовими доказами:

- рапортом старшого інспектора-чергового СМ ЧЧ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 від 24.09.2021 року, з якого вбачається, що 23.09.2021 року о 20.47 надійшло повідомлення від чергового лікаря Червоноградської лікарні про те, що в той же день о 19.20 год мало місце самозвернення ОСОБА_6 та встановлено діагноз вогнепальна рана лівого вуха (з вигляду), забійна рана лобної та тім`яної ділянки голови, забій та підшкірна гематома лівої вилиці. ЗЧМТ? Струс головного мозку? Алкогольне сп`яніння?....... від госпіталізації відмовився (т.2 а.с.77-78);

- рапортом старшого інспектора-чергового СМ ЧЧ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 від 24.09.2021 року, з якого вбачається, що 23.09.2021 року о 18.53 надійшло повідомлення від поліції охорони про те, що 23.09.2021 року о 18.52 год на АДРЕСА_2 відбувалась бійка, був застосований флобер, власник гр. ОСОБА_3 ,1987р.н.,в м.Ялта.Виїздом намісце подіїбуло встановлено,що ранішесудимий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,прож: АДРЕСА_1 ,перебуваючи натериторії Червоноградськогоміського ринкупо вул.Сокальська,5в м.ЧервоноградЛьвівської областівчинив хуліганськідії іззастосуванням зброї,чим спричинив ОСОБА_6 тілесніушкодження увигляді вогнепальноїрани лівоговуха,забійної ранилобної тім?яноїділянки голови,забою тапідшкірної гематомлівої вилиці,з ЧМТ?,струс головногомозку?. ОСОБА_3 затриманов порядкустатті 208КПК України.При особистомуобшуку ОСОБА_3 було вилученопістолет RetayF29та 45патронів,товарний чекна купівлюпістолета......двігільзи gfs9mmpak (т.2 а.с.79-80);

- витягом з ЄРДР від 23.09.2021 року, з якого вбачається, що 23.09.2021 року було внесено відомості про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією по ч.4 ст.296 КК України по факту подій 23.09.2021 року за адресою м. Червоноград, вул. Сокальська,5 (т.2 а.с.81);

- протоколом огляду місця події від 23.09.2021 року, з якого вбачається, що в ході проведення огляду прохідної частини між контейнерами на Червоноградському ранку біля бару «Володар» було виявлено дві гільзи жовтого кольору та поміщено в спецпакет (т.2 а.с.82-83);

- заявою ОСОБА_6 , в якій, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особа, котра 23.09.2021 року близько 18 год внаслідок пострілу з пістолета спричинила йому тілесні ушкодження (т.2 а.с.84,85);

- протоколом затримання від 23.09.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 був затриманий о 18.50 год 23.09.2021 року на території Червоноградського міського ринку по вул. Сокальській,5 за підозрою у вчиненні хуліганських дій із застосуванням зброї, внаслідок чого ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження. Під час обшуку в затриманої особи було вилучено в т.ч. пістолет RetayF29,магазин з2патронами,43патрона,товарний чекна купівлюпістолета,коробка відпістолету,коробка знабоями (т.2 а.с.86-89);

-рапортами молодших інспекторів взводу реагування Червоноградського РВ ЧПО у Львівській області, з яких вбачається, що 23.09.2021 року о 18.10 год мало місце спрацювання засобів сигналізації з бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». По прибуттю на місце були виявлені ОСОБА_6 зі слідами крові на обличчі та рваним вухом, який вказав на ОСОБА_3 , що знаходився неподалік (т.2 а.с.90,91);

- постановою про визнання речовими доказами пістолета «Retay F29» з магазином до нього, 45 предметів схожих на патрони та товарний чек на купілю пістолета та оригіналом товарного чеку та ухвалою про накладення арешту (т.2 а.с.95,96-97,101);

- відповіддю з КП «ЦМЛ ЧМР» від 27.09.2021 року з якої вбачається, що 23.09.2023 року о 19.20 год ОСОБА_6 поступив в приймальне відділення з діагнозом: вогнепальна рана лівого вуха, забійні рани лобної та тім`яної ділянок голови, забій та підшкірна гематома лівої вилиці. ЗЧМТ?струс головного мозку? алкогольне сп`яніння (т.2 а.с.98);

- висновком експерта № 127/2021 від 27.10.2021 року, з якого вбачається, що за даними огляду ОСОБА_6 на вушній раковині лівого вуха є рубець, орієнтований горизонтально, розмірами близько 2х0,3см, поверхня світло-рожева. На чолі справа є рубець X-подібної форми з довжиною сторін по 1 см, поверхня світло-рожева, блискуча. В лівій підочній ділянці є крововилив неправильно-овальної форми з нечіткими межами, розмірами близько 2,8х2см, пурпурового та блідо-жовтого забарвлення. Інших будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Витребувано медичну документацію (запис лікаря приймального відділення із КП «ЦМД ЧМР»). 27.10.21р. Отримано лист-клопотання від слідчого про проведення судово-медичної експертизи без врахування даних медичної документації. Встановлено, що у ОСОБА_6 , 1969 р.н., при проведенні судово-медичної експертизи виявлено крововилив в лівій підочній ділянці, який утворився від контакту з тупими предметами. Крім цього, у гр. ОСОБА_6 виявлено рубці на лівому вусі та на чолі справа, які є слідами загоєних ран. Висловитись про механізм їх виникнення при виконанні даної експертизи не видається можливим. Крововилив та рани відносяться до легкого тілесного ушкодження. Судово-медичних даних про утворення вказаних тілесних ушкоджень «від пострілу з пістолету будь-якого типу» при проведенні даної судово-медичної експертизи немає (т.2 а.с.100);

- протоколами слідчого експерименту від 28.10.2021 року та від 29.10.2021 року з відеозаписами (т.2 а.с.114-119 та 120-122);

- висновком експерта від 11.10.2021 року № СЕ-19/114-21/17203-БЛ, з якого вбачається, що сигнальний пістолет «RETAY F29», калібру 9мм P.A. № НОМЕР_1 , промислового турецького виробництва, який був вилучений 23.09.2021 року в ході проведення обшуку гр. ОСОБА_3 , до категорії вогнепальної зброї не відноситься. Пістолет до стрільби придатний. Слідів переробки пістолета, з метою зміни його конструкції призначення, для стрільби бойовими чи травматичними патронами, не має. Надані сорок п?ять шумових пістолетних патрони калібру 9мм Р.А.К. промислового виробництва, до категорії боєприпасів, не відносяться. Дані патрони призначені для перевірки працездатності пістолетів та імітації звуку пострілу. Патрони до стрільби придатні, в тому числі і з наданого пістолета (т.2 а.с.110-113).

Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 вказав, що спричинення тілесних ушкоджень цим пістолетом є неможливе, оскільки він видає тільки звук.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Досліджені докази, відповідно до ст.85, 86 КПК України, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони прямо та опосередковано підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення у даному провадженні, а також отримані у порядку, встановленому цим Кодексом. Крім того, такі є достовірними, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з того, що, як вказує ВС у постанові від 03.07.2019 року в справі №288/1158/16-к, безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони застаттею 296 КК Україниє громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації застаттями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Такимчином, для юридичної оцінки діяння заст. 296 КК Україниобов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікаціїїх як хуліганства. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

Як встановлено в ході судового розгляду, конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 , з яким вони раніше не були знайомі, виник випадково, як зухвала та непропорційна реакція з боку ОСОБА_3 на правомірне зауваження потерпілого з приводу зухвалої поведінки обвинуваченого, його зневажливого ставлення до працівниць кафе та спілкування російською мовою. Його обурення справедливим зауваженням потерпілого вийшло за межі особистісного конфлікту в той момент, коли він ігноруючи присутність свідка ОСОБА_7 витягнув пістолет з-за пазухи та розмахував ним, почав наводити то на неї, то на потерпілого. Крім цього, суд приймає до уваги і той факт, що конфлікт мав місце в громадському місці, а саме на території майданчика кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який, незважаючи на завершення робочого дня, все ж таки ще працював, проте працівниці були змушені залишити свої робочі місця, а після події робота кафе була припинена.

Також суд відноситься критично до тверджень захисника про відсутність в діях його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, зокрема, відсутності з боку обвинуваченого прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, об`єктивної сторони та не відповідність правової кваліфікації дій хуліганства за ч. 4 ст. 296 КК України з боку ОСОБА_3 , з огляду на наступне.

Сутність мотиву полягає у тому, що він завжди пов`язаний з певними спонуканнями, які викликали у особи рішучість вчинити злочин. Мотив - це не просто спонукання до дій, а спонукання усвідомлене, обумовлене бажанням досягнути певної мети. Отже, мотив злочину можна визначити як усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину. Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння. Мотивом злочину називаються спонукання до вчинення злочину. Мета злочину - це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом. Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявленні його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Особливо кваліфікованими видами хуліганства є зокрема вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296).

Суд враховує і той факт, що ОСОБА_3 було застосовано предмет, який ззовні не відрізняється від пістолета та здійснено два постріли. Тобто умисел обвинуваченого був спрямований не на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а на порушення громадського порядку з мотивів особистої зневаги та явної неповаги до суспільних норм поведінки. На думку суду, його поведінка свідчить про те, що у його свідомості мало місце переконання про його домінування та можливість такої протиправної поведінки, про що свідчить його непропорційна реакція на справедливе зауваження з незначного приводу, а відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення саме проти життя та здоров`я, але в повній мірі відповідає диспозиції ст.296 КК України (постанова ВС від 25.01.2022 року в справі № 161/2203/20).

Кваліфікуючою ознакою хуліганства, що передбачена ч.4 ст.296 КК України, є застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень. Таке застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета полягає у фактичному їх використанні для спричинення шкоди здоров`ю та заподіяння тілесних ушкоджень, використанні бойових властивостей вогнепальної зброї, направленні такої зброї на особу, здійсненні пострілу в сторону потерпілого, намаганні завдати ударів ножем потерпілому, киданні ножа з метою ураження потерпілого, приставлянні ножа (його колото-ріжучої частини) до тіла потерпілого. Ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Крім цього, з врахуванням висновку експерта про неможливість здійснення пострілу з пістолета бойовими чи травматичними патронами, та як наслідок неможливості спричинити пострілом тілесні ушкодження, суд вважає недоведеним наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого ОСОБА_3 та тілесним ушкодженням ОСОБА_6 у вигляді рани лівого вуха, однак, суд не виключає кваліфікуючу ознаку «застосуванням предмета,заздалегідь заготовленогодля нанесеннятілесних ушкоджень», оскільки, відповідно до абз.2 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів (гумового кийка, газових пістолета, балончика, гранати, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

З чітких показів потерпілого та свідка ОСОБА_7 достовірно встановлено, що обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з малозначимого приводу витягнув пістолет з-за пазухи у відповідь на правомірне зауваження потерпілого, направляв його то на неї, то на потерпілого, які розцінювали цю загрозу реально, поводив себе агресивно, зухвало нехтуючи безпекою оточуючих та суспільними нормами поведінки, здійснив два постріли, один з яких в землю, а інший біля голови потерпілого, що свідчить про використання ОСОБА_15 спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень знаряддя злочину.

Суд також звертає увагу на щирість, змістовність та послідовність показів потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні про обставини події, які повністю узгоджуються з характером розвитку подій, які викривають обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і є на думку суду достовірними і правдивими. Суд не вбачає, що у потерпілого, є мотиви говорити неправду.

Таким чином, оцінивши всебічно, повно та неупереджено досліджені докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України за ознаками вчинення умисних протиправних, дій, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони захисту щодо недопустимості відеозапису з камер відеоспостереження з кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які долучені до матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_12 , оскільки відповідно до ст.93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.2 ст. 56 КПК потерпілий наділений правом під час досудового розслідування подавати докази на підтвердження своєї заяви.

Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

В судовому засіданні свідок категорично ствердила, що в день події 23.09.2021 року вона була відсутня в кафе, а тому, незважаючи на те, що на заяві проставлений її підпис, вона не могла видати диск в цей день, а відтак вказаний доказ суд не приймає до уваги, що в свою чергу не впливає на доведеність вини обвинуваченого.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив грубепорушення громадськогопорядку змотивів явноїнеповаги досуспільства,що супроводжуєтьсяособливою зухвалістю (хуліганство), вчинене іззастосуванням предмета,заздалегідь заготовленогодля нанесення тілесних ушкоджень, тобто увчиненні кримінальногоправопорушення передбаченого ч.4ст.296КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КПК України є рецидив злочину.

Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, неодружений, дітей не має, не працевлаштований, хоча є особою молодого працездатного віку, вироком Старобільського районного суду Луганської області від 29.05.2015 року був засуджений до реального покарання за аналогічний злочин та відбув реальне покарання повністю, звільнившись 11.10.2018 року та через нетривалий час вчинив новий злочин проти громадського порядку, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, суд також враховує характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, мету вчинення суспільно небезпечних дій, зокрема те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке характеризується нехтуванням існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, та пов`язане з посяганням на суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, та зачіпає питання безпеки в суспільстві (громадському місці) та інтереси багатьох осіб, а відновлення порядку вимагало зусиль.

Відтак, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у межах санкцій ч.4ст. 296 КК Україниу виді позбавлення волі, що відповідатиме засадам, визначеним ст.50 КК України, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним інших злочинів.

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_6 суд виходить з наступного:

Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 п. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

За змістом ч. 1 ст. 1167, ч.1 ст.1177 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови, доведенню підлягають:

1) наявність моральної шкоди;

2) протиправність діяння її заподіювача;

3) наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;

4) наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення цивільного позову.

Витрати, пов`язані із залученням експерта покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Строк відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання час перебування під вартою з моменту фактичного затримання 23.09.2021 року.

Після вступу вироку в законну силу речові докази:

-диск відеозапису залишити при матеріалах кримінального провадження;

-пістолет «RETAY F29» з магазином до нього, 45 патронів та товарний чек повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червноградського міського суду Львівської області від 27.09.2021 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1372,96 гривень витрат на залучення експерта.

В задоволенні цивільного позову - відмовити.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1