Постанова № 115128079, 23.11.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1506/23

Провадження №3/181/834/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року смт. Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., з участю захисника - адвоката Дубини О.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,працюючого трактористомФГ «ПтицяОП»,мешканця АДРЕСА_1 за правопорушення,передбачене ч.1ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №257432 від 02 вересня 2023 року, складеному поліцейським СРПП ВП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Братесем Б.Ю. про те, що 02 вересня 2023 року о 19 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1 по вул.Центральній с.Веселе керував транспортним засобом марки SKODA SUPERB, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810. Результат тесту 2,42‰. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, вказав, що перебуваючи в гостях вживав вино, однак транспортним засобом не керував, оскільки він домовився з ОСОБА_2 , який має посвідчення водія, що назад у смт.Межову повезе він.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Дубина О.А. пояснив, що з огляду на те, що у справі відсутні достатні належні докази, які б доводили винуватість ОСОБА_1 по ч.1 ст.130 КУпАП складений протокол є необгрунтований та безпідставний. З огляду на те, що ОСОБА_1 лише перебував біля автомобіля, функції водія не виконував останній не є суб`єктом даного правопорушення, а також у справі відсутні достатні належні докази, які б доводили його винуватість по ч.1 ст.130 КУпАП. Просить закрити провадження у справі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 доводиться йому знайомим з яким вони разом працюють. Вказав, що просив ОСОБА_1 відвезти його з товаришем в с.Веселе до сестри, яка запросила їх в гості, де ОСОБА_1 вживав вино. Коли вийшли на вулицю покурити до них під`їхало авто з працівниками поліції, які почали вимагати від ОСОБА_1 документи, а потім останнього запросили до авто і почали щось писати.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив покази ОСОБА_3 та зазначив, що у нього дійсно мається посвідчення водія, спиртні напої він не вживав та підтвердив прохання ОСОБА_1 , щоб він їх повіз назад в смт.Межова.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідків, дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9 а) Правил дорожнього рухуводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимогиПДР, передбаченаст.130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, при керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності заст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортнимм засобомв станіалкогольного підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та результатом тесту №1531.

Згідно з вимогами ст.ст.31,40 Закону України «Про національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що запис з портативного відеореєстратора працівниками поліції під час виконання службових обов`язків є обов`язковим і є безпосереднім доказом наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення.

При розгляді даної справи встановлено, що серед матеріалів справи мається запис з портативного відеореєстратора працівника поліції, зокрема який фіксує питання

ОСОБА_1 до працівників поліції «Чого ви за мною гнались?». Крім цього відеозапис відображає як працівник поліції зачитує ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №275524, за те, що 02 вересня 2023 року о 19 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1 по вул.Центральній, с.Веселе ОСОБА_1 під час початку руху на авто марки SKODA SUPERB, номерний знак НОМЕР_1 , не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.8 ПДР. Протягом усього запису ОСОБА_1 не висловлював незгоду з результатом спеціального технічного засобу і того, що він транспортним засобом не керував.

Встановлені порушення вказують на те, що наявний в матеріалах справивідеозапис, є допустимим доказом.

Досліджені докази у своїй сукупності узгоджуються між собою підтверджують суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин та відображають реальний перебіг події, які трапились 02 вересня 2023 року о 19 годині 25 хвилин по вул.Центральній, с.Веселе, Синельниківського району, Дніпропетровської області за участі водія ОСОБА_1 .

Заперечення ОСОБА_1 про не вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП суд розцінює як спосіб захисту, можливість уникнути відповідальності та можливого стягнення.

Суд також критично ставиться до показів свідків, оскільки на відеозаписі відсутні доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.

Слід зауважити, що суд також не бере до уваги доводи захисника - адвоката Дубини О.А. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, так як такі повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема показаннями технічногоприладу,що маютьфункції відеозапису. Такі пояснення суд також розцінює як спосіб захисту з метою уникнення останнього від адміністративної відповідальності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130 КУпАП- керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , від 21 листопада 1998 року, тому останній являється водієм у розумінні ст.130 КУпАП.

Під часнакладення стягненняза правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього рухухарактер вчиненогоправопорушення,особа порушника,ступінь йоговини,майновий стан,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьвідповідальність,згідно ч.2ст.33КУпАП невраховуються,а томув разівстановлення виниособи суддялише накладає стягненняв межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.

Відповідно до Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення постанови складає 536,80 гривні.

Враховуючи вище викладене, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП та, керуючись ст.ст.221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним ускоєнні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,та накластистягнення увигляді штрафув розміріоднієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: розрахунковий рахунок №UA118999980333149333000004545, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області тг смт Межова/ТГ с.Межова/21081801, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081801, призначення платежу (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №257432), 21081801.

Роз`яснитиправопорушнику,що штрафмає бутисплачений нимне пізнішеяк черезп`ятнадцятьднів здня врученняйому постановипро накладенняштрафу,з наданнямдо судуквитанції увказаний строк.У разінесплати штрафу,постанова звертаєтьсядля примусовоговиконання довідділу державноївиконавчої служби,а зпорушника стягуєтьсяподвійний розмірштрафу.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п`ятисот тридцяти шести) гривень 80 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу за рішенням суду №181/1506/23.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Cуддя Л. Ф. Літвінова