Рішення № 115122667, 16.11.2023, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/240/23

Провадження № 2/342/232/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Петричка Олександр Євгенович, до Городенківської міської ради про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Адвокат Петричка О.Є. звернувся до суду з позовом в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Городенківської міської ради та просить визнати за позивачами право власності по 1/2 частці житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги представник позивачів мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був прадідом позивачки ОСОБА_1 та дідом позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось садкове майно - частка у житловому будинку АДРЕСА_1 . 27.01.2023 позивачка ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що будинок належав колгоспному двору, частки в якому не визначені.

11. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка була бабою позивачки ОСОБА_1 та мамою позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно - частка у житловому будинку АДРЕСА_1 . 22.02.2023 позивачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що будинок належав колгоспному двору, частки в якому не визначені.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Відповідно до вимог ч.2 ст.123, ч.1 ст.120 ЦК України (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Станом на 15.04.1991 у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Отже, кожен з них мав право на 1/4 частку у майні. Після смерті ОСОБА_6 його частку успадкувала його дружина ОСОБА_5 , частка якої стала 1/2. Після смерті ОСОБА_3 його частку успадковує позивачка ОСОБА_1 за заповітом, частка якої стала 1/2. Після смерті ОСОБА_5 її 1/2 частку успадковує позивачка ОСОБА_2 за заповітом. Отже, позивачі претендують на рівні частки у спадковому майні, а саме: на 1/2 кожна. У зв`язку з тим, що позивачі не можуть реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, вони змушені звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.03.2023 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.09.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

26.07.2023 позивачка ОСОБА_2 , 20.09.2023 позивачка ОСОБА_1 подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Городенківська міська рада 16.11.2023 через підсистему «Електронний суд» надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву в порядку ст.178 ЦПК України, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

У Постанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 13 березня 1990 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 23 від 14 лютого 1990 р., вбачається, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Копія виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 10766 від 14.12.2022, видана згідно архівних даних Коломийського МБТІ станом на 31.12.2012, свідчить, що в реєстровій книзі під реєстровим № 312 за ОСОБА_3 , як головою колгоспного двору, зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 13.03.1990 на підставі рішення цього ж виконкому № 23 від 14.02.1990.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період видачі вищезгаданого свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок (з 31.01.1966 по 19.01.1996) регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Копією витягу з погосподарської книги Поточищенської сільської ради за 1991-1995 роки, виданою Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради, стверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 (особові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ), - «колгоспники».

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

Станом на 15.04.1991 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується довідкою № 12-722, виданою 14.12.2022 Поточищеським старостинським округом Городенківської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення колгоспних дворів) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Частки всіх членів колгоспного двору є рівними (ст.123 цього ж Кодексу).

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Зі змісту ч.2 ст. 370 ЦК України вбачається, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З наведеного слідує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/4 кожному.

Член колгоспного двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 24 від 12.08.1991, що стверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 22.02.2023 Снятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_6 помер до 01.01.2004, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживали і були зареєстровані: голова сім?ї, тесть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внучка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується довідкою № 12-241, виданою 26.07.2023 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, були подружжям свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 15 вересня 1962 р., запис за № 12 від 15 вересня 1962 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що стверджується копіями: свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_5 , виданого 05 липня 1963 р. Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, запис за № 21 від 05 липня 1963 р. в книзі записів актів громадянського стану про народження; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого 25 вересня 1982 р. Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що позивачка у зв`язку із укладенням шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », запис за № 20 від 25 вересня 1982 р. в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу.

ОСОБА_6 заповіту не вчиняв. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_5 та дочка - позивачка ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 судом не встановлено.

ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, однак не зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкодавця. Інформаційною довідкою № 71568724 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданою 22.02.2023 Городенківською державною нотаріальною конторою, підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , не заводилася.

Дочка спадкодавця - позивачка ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, спадщину після смерті батька ОСОБА_6 не прийняла, оскільки фактично не вступила в управління або володіння спадковим майном та у строк, визначений ч.2 ст.549 ЦК УРСР, не подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Враховуючи вищенаведене, право на спадкування на все спадкове майно ОСОБА_6 одержала ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 входить 2/8 (1/4) частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, що належали йому як члену колишнього колгоспного двору, які успадкувала ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом.

За заповітом, посвідченим 13.03.1996 секретарем виконкому Поточищенської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 20, ОСОБА_3 , житель с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, належний йому жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, приватизовану ним земельну ділянку, земельні та майнові паї, що знаходяться в закритому акціонерному товаристві «Поточищенське» та все інше майно рухоме та нерухоме, що буде належати йому на день смерті і на що він згідно закону матиме право заповів ОСОБА_1 . Згідно відмітки секретаря Поточищенської сільської ради заповіт не відмінявся і не скасовувався.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 15 від 25.04.2005, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 25.04.2005 Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Ч.1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживала і була зареєстрована дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується довідкою № 12-240, виданою 26.07.2023 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Родинні відносини між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спадкодавцем ОСОБА_3 , як дочкою та батьком, підтверджено копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_8 , виданого 29 серпня 1962 р., запис за № 550 від 05 лютого 1939 р. в книзі записів актів громадянського стану про народження; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 15 вересня 1962 р., з якого вбачається, що ОСОБА_5 у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », запис за № 12 від 15 вересня 1962 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Із копії спадкової справи № 542/2005, наданої суду Городенківською державною нотаріальною конторою, вбачається, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (23.08.2005) та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », актовий запис за № 30 від 21 квітня 2007 р., що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 , виданого 11.03.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Проживаючи постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ОСОБА_5 , як повнолітня непрацездатна дочка спадкодавця, яка відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України є спадкоємцем, що має право на обов`язкову частку у спадщині, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 в розмірі половини частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов`язкову частку), оскільки не подала нотаріусу заяву про відмову від її одержання.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить 2/8 (1/4) частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.

Враховуючи вищенаведене, позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом 1/8 частки, а ОСОБА_5 - спадкоємцем, що має право на обов`язкову частку у спадщині, - 1/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3

ОСОБА_5 , прийнявши спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину на частку у спадковому майні не зверталася.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦПК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За заповітом, посвідченим 13.03.1996 секретарем виконкому Поточищенської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 19, ОСОБА_5 , жителька с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, належний їй жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, приватизовану нею земельну ділянку розміром 0,60 га, земельні та майнові паї, що знаходяться в закритому акціонерному товаристві «Поточищенське» та все інше майно рухоме та нерухоме, що буде належати їй на день смерті і на що вона згідно закону матиме право заповіла ОСОБА_2 . Згідно відмітки секретаря Поточищенської сільської ради заповіт не відмінявся і не скасовувався.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_13 у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 12 від 12.05.2009, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого 12.05.2009 виконкомом Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_5 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується копією довідки № 240, виданою 05.08.2009 Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Із копії спадкової справи № 698/2009, наданої суду Городенківською державною нотаріальною конторою, вбачається, що позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (09.09.2009). Копією Витягу № 21437294 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 09.09.2009Городенківською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 48024179 (номер у нотаріуса 698), спадкодавець - ОСОБА_5 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_5 та прийняли спадщину, - судом не встановлено.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить 5/8 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 2/8 (1/4) частки якого належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, 2/8 (1/4) частки успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_6 , як спадкоємцем першої черги за законом, та 1/8 частки успадкована нею після смерті батька ОСОБА_3 , як спадкоємцем, що має право на обов`язкову частку у спадщині, однак документи на дані частки спадкового майна ОСОБА_5 не оформила.

Підставою звернення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду стало те, що постановами державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області № 70/02-31 від 27 січня 2023 р. та № 179/02-31 від 22 лютого 2023 р. їм відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 , на належні їм частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого був ОСОБА_3 , відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 15.12.2022, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1967 р., господарські будівлі та споруди - в 1967, 1980 роках. Ринкова вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями станом на 21.02.2023 становить 124 624 грн, що стверджується копією звіту про оцінку житлового будинку № 21022023/01093/С, складеного ФОП ОСОБА_17 .

За житловим будинком по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель орієнтовною площею 0,25 га, що стверджується довідкою № 12-242, виданою 26.07.2023 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 340525798 та № 340526233, сформованої 26.07.2023, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_3 , як голові колгоспного двору, 13.03.1990 був виданий документ, що посвідчував його право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Однак, даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав йому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та позивачці ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 2/8 (1/4) кожному, як членам колишнього колгоспного двору.

ОСОБА_5 успадкувала, як спадкоємець першої черги за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_6 2/8 (1/4) частки та як спадкоємець, що має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька ОСОБА_3 1/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та фактично стала власником даних часток нерухомого майна. Крім того, їй належить 2/8 (1/4) частки у даному житловому будинку, як члену колишнього колгоспного двору, що разом становить 5/8 часток.

Позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 5/8 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, успадкувала після смерті ОСОБА_3 1/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Крім того, їй належить 2/8 (1/4) частки у даному житловому будинку, як члену колишнього колгоспного двору, що разом становить 3/8 частки.

Однак, через те, що спадковий житловий будинок відносився до колгоспного двору і частки між членами бувшого колгоспного двору у ньому не визначені, позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкові частки нерухомого майна, власниками фактично яких вони є.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд не знаходить підстав для визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності по1/2 частці житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , та приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставі ст.ст. 112, 120, 121, 123, 524-526, 529, 548, 549, 553, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 368, 370, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Петричка Олександр Євгенович, до Городенківської міської ради про визнання права власностізадовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 5/8 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ;

- позивачка ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ;

- представник позивачів Петричка Олександр Євгенович , адреса робочого місця адвоката: майдан Січових Стрільців, 31а, м. Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область;

- відповідач Городенківська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Повний текст судового рішення складено 23.11.2023.

Суддя: Андріюк І.Г.