Ухвала суду № 115120200, 21.11.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8260/14-ц

Провадження №6/369/230/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Бугайовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду з заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчих листах по справі № 369/8260/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Заява мотивована тим, що 20 січня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 369/8260/14-ц винесено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 41/14/07-СП.

19 травня 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/8260/14-ц було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс фінанс» було укладено договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс фінанс» набуло право вимоги у тому числі за кредитним договором № 41/14/07-СП.

В подальшому 23 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 23-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги у тому числі за кредитними договорами у тому числі за кредитним договором № 41/14/07-СП.

Посилаючись на презумпцію вказаних вище правочинів та положення ст. ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заявник просив суд замінити сторону у справі шляхом заміни вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс» у порядку, передбаченому ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України.

20.11.2023 представник ОСОБА_3 подала до суду заперечення, згідно яких заперечувала щодо задоволення заяви, посилаючись на наступне.

В супереч вимогам ст. 516 ЦК України, боржники не були повідомлені про укладення вищевказаних договорів про відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 41/14/07-СП. від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КАМПСІС» і потім від ТОВ «КАМПСІС» до ТОВ «ДЕБТ ФОРС», доказів направлення на адресу боржників відповідних повідомлень матеріали справи не містять. Про наявність цих договорів стало відомо лише після призначення до розгляду заяви про заміну сторони правонаступником.

Також зазначила, що з долучених до заяви доказів вбачається, що ТОВ «КАМПСІС» не звертався до суду з заявою про заміну сторони у зобов`язанні. Натомість придбало і майже відразу відступило на користь ТОВ «ДЕБТ ФОРС» права вимоги за Кредитним договором №41/14/07-СП.

В той же час в отриманих попереднім кредитором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» дублікатах виконавчих листів по справі № 369/8260/14-ц міститься посилання на зовсім інший кредитний договір, а саме: 21/14/01-СП.

На підставі вищевикладеного, просила суд відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Представник заявника в судове засідання 21.11.2023 не з`явився, у прохальній частині заяви від 25 липня 2023 року просив розгляд заяви здійснювати без участі представника ТОВ «Дебт Форс».

Представник заінтересованої особи адвокат Трегуб Оксана Анатоліївна в судове засідання 21.11.2023 не з`явилася. Подала до суду заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони на правонаступника.

Інші учасники справи в судове засідання 21.11.2023 не з`явились, уповноважених представників у судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у серпні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 41/14/01-СП від 26.04.2007 року, що складається із тіла кредиту у розмірі 2 210 565,77 грн., та відсотків у розмірі 1 176 746,72 грн., а всього разом 3 387 312,49 грн. та вирішено стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1 218 грн з кожного відповідача. В решті позовних вимог відмовлено. Вказаним рішенням суду, зокрема, встановлено, що позивачем не надано належних доказів несення поручителем солідарної відповідальності за боржника, у зв`язку з чим вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

18 березня 2015 року представником ПАТ «Дельта Банк» за довіреністю Мозолевською В.В. під особистий підпис було отримано три виконавчих листи по даній справі, про що міститься відповідний запис на її заяві.

У вересні 2016 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 369/8260/14-ц та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року заяву ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 369/8260/14-ц, виданих 11 лютого 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області. Поновлено ПАТ «Дельта Банк» пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

У лютому 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Києво-Святошинського суду київської області з заявою про заміну стягувача його правонаступником у справі № 369/8260/14-ц. В обґрунтування поданої заяви заявник вказував, що 23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого заявник набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № 41/14/01-СП від 26.04.2007 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2021 року заяву про заміну стягувача його правонаступником задоволено. Вирішено замінити стягувача у справі № 369/8260/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

22 жовтня 2021 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ТОВ «Вердикт Капітал» були видані дублікати виконавчих листів по цій справі.

Крім того судом взято до уваги, що 30 серпня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/2430/22 задоволено скаргу ОСОБА_3 , визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О, визнано незаконною та скасовано постанову №68568773 від 08 лютого 2022 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №369/8260/14-ц.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року заяву ОСОБА_3 задоволено, визнано дублікат виконавчого листа, виданий 22 жовтня 2021 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 369/8260/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню, стягнуто з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 52 264,22 грн, стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5 177,92 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» залишено без задоволення, а ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року - без змін.

Вказані рішення суду мотивовані, зокрема, тим, що 30 січня 2015 року ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» було сплачено грошові кошти у сумі

99 000,00 доларів США на погашення заборгованості за кредитним договором, про що ПАТ «Дельта Банк» видало довідку № 05-060215 від 06 лютого 2015 року у якій зазначено, що Кредитний договір від 26 квітня 2007 року № 41/14/07-СП припинив свою дію з 30 січня 2015 року у зв`язку з повним виконанням позичальником зобов`язань за зазначеним договором. Крім того встановлено, що строк для пред`явлення дублікату виконавчого листа по справі № 369/8260/14-ц закінчились.

Разом з тим, звертаючись до суду з заявою про заміну сторони правонаступником заявник зазначає, що на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби чи приватних виконавців відсутні виконавчі провадження з приводу примусового виконання виконавчих листів по справі № 369/8260/14-ц.

На підставі того, що ТОВ «Дебт Форс» є правонаступником ТОВ «Кампсіс Фінанс», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал», заявником порушено питання про заміну сторони стягувача у виконавчому листі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Наведене дає підстави дійти висновку, що заміна стягувача у виконавчому провадженні та заміна стягувача у виконавчому листі є різними правовими категоріями.

Заміна стягувача у виконавчому провадженні відбувається у випадку наявного відкритого провадження, натомість заміна стягувача у виконавчому листі має місце за умови відсутності виконавчого провадження.

Отже, первісним і єдиним стягувачем за виконавчими документами виступає ПАТ «Дельта Банк». Інші учасники, згідно укладених договорів про відступлення прав вимоги, набували лише права нового кредитора у зобов`язанні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 вказано, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу (статтею 442 ЦПК України ) з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України (статтею 55 ЦПК України) . У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу (статті 55 ЦПК України). Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (аналогічні положення містить частина п`ята статті 442 ЦПК України).

В той же час у п. 130 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 вказано, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425.

Виходячи з положень статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого документа, а не внаслідок відкриття виконавчого провадження. Водночас виконавче провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строки його здійснення, поза межами яких виконавчі дії не вчиняються. Отже, не допускається заміна сторони (стягувача) у виконавчому провадженні її правонаступником у разі спливу строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та за відсутності поважних причин для поновлення цього процесуального строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 по справі № 34/425).

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з цим у своїй заяві про заміну сторони правонаступником ТОВ «Дебт Форс» не наводить жодних аргументів, які б свідчили про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання. Докази переривання чи поновлення такого строку в матеріалах справи також відсутні.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд

(ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження («Скордіно проти Італії»). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес («Естіма Джордж проти Португалії», рішення від 21 квітня 1998 року та «Сіка проти Словаччини» від 13 червня 2006 року)».

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.

При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Задля вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі є необхідною наявність первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відтак суд приймає до уваги той факт, що заявником до матеріалів заяви, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів на підтвердження повідомлення боржників про відступлення прав вимоги за основним кредитним договором у встановлені законом строки. Крім того в реєстрі боржників до договору про відступлення права вимоги №23-05/23 вказано, що ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило на користь ТОВ «Дебт Форс» права вимоги за кредитним договором № 41/14/07-СП, водночас до заяви заявником додано копію дублікату виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 21/14/01-СП. Вказане спростовує твердження заявника про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчих листах.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що заява

ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником є не обґрунтованою, не підтвердженою належними доказами, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 260-261, 353-355, 442, 446 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ДУБАС