Ухвала суду № 115106637, 22.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 листопада 2023 року № 320/24963/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не внесення змін до пункту 3 та пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України внести зміни до пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850,

пункт 3 викласти в наступній редакції:

"Грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) працівника міліції визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

2) установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

3) часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100- кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.".

Пункт 4 викласти в наступній редакції:

"Якщо працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження суддею Дудіним С.О., розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 23.11.2023 о 16:00 год.

30.10.2023 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив про відсутність можливості прибути у приміщення суду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 проживає поза межами міста Києва.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами п`ятою та шостою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Згідно з частиною одинадцятою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі-Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 45 розділу 3 Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув`язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Підсистема відеоконференцзв`язку також забезпечує користувачам можливість брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя.

Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Відповідно до пункту 46 розділу 3 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з пунктом 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Пунктом 50 розділу 3 Положення визначено, що суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Суд зазначає, що випадки, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не визначені у законі.

Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Отже, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Спосіб участі у режимі відеоконференції має винятковий характер, повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.

Для проведення судового у режимі відеоконференції необхідний час для належної підготовки відеоконференції, суд, який може організувати відеозв`язок повинен бути завчасно повідомлений про організацію відеоконференції та мати технічні можливості.

Суд зазначає, що станом на день звернення позивача з клопотанням щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції та станом на день його розгляду у Київському окружному адміністративного суді відсутня технічна можливість для безумовного задоволення клопотання учасника судового процесу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з великим завантаженням технічної системи для здійснення режиму відеоконференції. Так, в умовах поточного навантаження суддів Київського окружного адміністративного суду після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва та нестачею залів судового засідання, забезпечених відповідним технічним обладнанням, суд позбавлений можливості для задоволення кожного клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, без достатньої його мотивації.

Дослідивши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про те, що позивач не вказав у клопотанні про існування об`єктивних причин, які унеможливлюють його прибуття у судове засідання, з наданням відповідних доказів.

У клопотанні позивач зазначив про те, що він проживає поза межами міста Києва.

Проте, позивач не вказав своє конкретне місце проживання (або це адреса, яка зазначена на титульній сторінці позовної заяви (84551, Донецька обл., м.Часів Яр, вул.Декабристів, буд.1), або це інша адреса). Не додані до клопотання і відповідні докази.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що Кодексом адміністративного судочинства України та Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не передбачена можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням саме системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Так, в силу вимог пункту 45 Положення учасник справи може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою або свого Електронного кабінету та власних технічних засобів, у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду, або в установі попереднього ув`язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Отже, проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису здійснюється за допомогою свого Електронного кабінету за адрсеою: https://vkz.court.gov.ua/site/login, а не з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача.

Керуючись статтями 195, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.