Рішення № 115106603, 22.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року місто Київ №640/21866/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті КиєвідоОСОБА_1 простягнення заборгованості, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з Зионг Туєт Банг податковий борг у розмірі 118 664,43 грн.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 справу №640/21866/19 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що, станом на дату звернення до суду, за відповідачем обліковується податковий борг на суму 118664,43 грн., який складається з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 105 970,88 грн та військового збору у розмірі 7992,16 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла у зв`язку з несплатою платником податків сум податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, відповідно до прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30.09.2016 №0036181306, від 04.10.2016 №0036581306 та від 30.09.2016 №0036171306.

Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у встановлений судом строк, не скористався, відзиву на адміністративний позов та/або інших заяв (клопотань) по суті справи до суду не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Зионг Туєт Банг має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 118664,43 грн, що виник з наступних податків:

1) податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 110010500) на суму 110672,27 грн., що виник згідно:

- податкового повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0036181306 на суму 170,00 грн, прийнятого на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу з у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 від 15.08.2015 №608/26-53-13-06/2499200100 (далі Акт перевірки від 15.08.2015 №608/26-53-13-06/ НОМЕР_1 );

- податкового повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0036581306 на суму 105880,88 грн, прийнятого на підставі Акту перевірки від 15.08.2015 №608/26-53-13-06/ НОМЕР_1 ;

- пені на суму 4701,39 грн., відповідно до статті 129 Податкового кодексу України;

2) військового збору, що виник згідно з:

- податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2016 №0036171306 на суму 7992,16 грн, прийнятого на підставі Акту перевірки від 15.08.2015 №608/26-53-13-06/ НОМЕР_1 .

Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду вказана заборгованість у розмірі 118 664,43 грн є непогашеною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно до п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, у відповідності до зазначених положень ПК України, документи вважаються належним чином врученими платнику податків і у тому разі вони не вручені у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків за умови якщо вони направлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було було направлено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0036181306, від 04.10.2016 №0036581306, від 30.09.2016 №0036171306 та податкову вимогу від 10.05.2017 №13930-17 за адресою відповідача: 02183, м. Київ, просп. Ватутіна, 30, кв. 290, що підтверджується поштовою кореспонденцією зі штрих-кодовими ідентифікаторами №0216012459877, №0216012459893, №0210508739871 та №0411617540851, яка міститься в матеріалах справи.

Уся поштова кореспонедція не була вручена під час доставки та була повернута на адресу контролюючого органу.

Керуючись положеннями статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, судом на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області скеровано запит від 30.09.2020 №640/21866/19 про зареєстроване місце проживання відповідача та 30.10.2020 отримано запитувану інформацію.

Так, з наданої відповіді від 30.10.2020 №12494 вбачається, що відповідач був знятий з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Отже, як встановлено судом, надсилаючи відповідачу податкові повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0036181306, від 04.10.2016 №0036581306, від 30.09.2016 №0036171306 та податкову вимогу від 10.05.2017 №13930-17, податковим органом на поштовому конверті зазначено адресу, яка не відповідає зареєстрованій адресі відповідача, при цьому, також, відсутні будь-які відомості, що відповідач на момент прийняття оскаржуваних відносно нього рішень проживав або перебував за вказаною адресою, зазначеною позивачем, що, як наслідок, унеможливило їх отримання відповідачем, у зв`язку з чим зазначені податкова вимога та податкові повідомлення-рішення згідно з абзацу 4 частини 58.3 статті 58 ПК України вважаються такими, що не вручені платнику податків.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не має статусу фізичної особи-підприємця, а тому дані про нього не відображаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, підприємств, установ організацій.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень від 30.09.2016 №0036181306, від 04.10.2016 №0036581306, від 30.09.2016 №0036171306 та податкової вимоги від 10.05.2017 №13930-17, грошові зобов`язання, визначені вказаними рішеннями податкового органу, на момент розгляду даної справи, є неузгодженими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2022 у справі №2340/4232/18.

Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За встановлених у даній справі обставин та в розумінні наведених положень ПК України, вказані вище рішення контролюючого органу не вважаються належним чином надісланими (врученими), що призвело до неможливості встановлення строку, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України, із закінченням якого законодавець пов`язує виникнення у контролюючого органу права на стягнення податкового боргу.

При цьому суд зауважує, що контролюючий орган, за умов належного вручення відповідачеві податкової вимоги та податкових-повідомлень рішень, не позбавлений права повторно звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність контролюючим органом наявності узгодженого податкового боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - відмовити повністю.

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Відповідач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.