Рішення № 115105139, 31.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Справа № 160/16405/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (далі - ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці (далі - відповідач) про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000037/2 від 24.03.2023р.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає його протиправним та такими, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.07.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2022 року ТОВ «ПК «ДТЗ» (м.Дніпро) (Покупець) уклало з компанією Qingdao Hongyizhen Trading Co., Ltd., China (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №HYZ/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2022-1 від 12.12.2022р., рахунку-фактури №HYZ2022-1 від 26.12.2022р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (запасні частини для ремонту сільськогосподарської техніки).

Товарна партія поставлялась на умовах FOB XINGANG згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано товаривством до відділу митного оформлення №3 митного поста Тернопіль Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД) №23UA403070000303U0 від 20.03.2023 р. - номенклатура, кількість, характеристики задекларованого товару зазначені у графах 31 ЕМД.

Митна вартість зазначеного товару підприємством заявлена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу україни - за основним методом, який встановлений ст.58 Митного кодексу України в сумі 35388,63 дол. США:33488,63 дол. США (вартість товару за контрактом) + 1900,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №HYZ/1 від 22.02.2022р; специфікація №2022-1 від 12.12.2022, рахунок-фактура №HYZ2022-1 від 26.12.2022 р.; пакувальний лист до нього від 26.12.22р.

Для підтвердження транспортних витрат (фракту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019р.; заявку на ТЕО №147 від 30.12.22р.; коносамент №ZJSM23010368 від 10.01.23р.; залізничну накладну від 06.03.23р. №33946444; рахунок на оплату: №2023/009 від 25.01.23р.; довідку про транспортні витрати від 25.01.23р.; акт виконаних послуг №3 від 14.03.23р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення від 20.03.2023 згідно якому просила надати:

оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 ст.264 МКУ від 13 березня 2012 року №4495-VI (фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось);

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

копію митної декларації країни відправлення;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

додаткові документи для підтвердження класифікації товару №№ 5,6,10, 40,43, 60, 73, 77 згідно вимог п.3 ст.69 МКУ від 13.03.2012 року №4495-VI.

Листом №23032023 від 20.03.2023р. ТОВ ПК ДТЗ надало митниці: комерційну пропозицію від 02.12.22р. прайс-лист від 22.11.22р., платіжне доручення №1430 від 02.02.2023 про сплату транспортно-експедиторських витрат, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

24.03.2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000037/2, відповідно до якого митна вартість частини задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положенням ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.52 МКУ підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №23UA403070000383U6 від 27.03.2023р.

Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 268509,72 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графі 47 Нарахування платежів та В Подробиці розрахунків зазначеної вище ЕМД.

Не погоджуючись із Рішенням Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №№UA403070/2023/000037/2 від 24.03.2023р., позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.52 Митного кодексу України (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За нормами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до положень МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обгрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З матеріалів справи вбачається, що після перевірки наданих позивачем документів, відповідач в оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33 зазначає розбіжності, які унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

Як встановлено з матеріалів справи, вартість товару на момент винесення Рішення про коригування митної вартості товару підтверджувалась наданими товариством митниці документами: специфікацією, рахунком на оплату, прайс-листом, комерційною пропозицією, відомості, які не містять розбіжностей, чітко кореспондуються між собою та ідентифікуються зі спірними товарними партіями.

Таким чином, використовуючи відомості наданих товариством митниці документів на підтвердження вартості товару, як складової митної вартості задекларованого товару митниця мала можливість перевірити числові показання вартості товару, тому її вимоги суд вважає безпідставними.

Ненадання митниці якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування обумовлене тим, що у самому твердженні митницею зазначено та п.8 ч.2 ст.53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються виключно у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку умовами поставки не передбачено обов`язкове страхування товару, тому страхування не здійснювалось, тобто зазначені митницею документи відсутні у товариства, внаслідок чого вони не могли бути надані митниці на підтвердження заявленої митної вартості товару, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.

Ненадання товариством митниці в спірному випадку декларування таких додаткових документів, як: копія митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару обумовлене тим, що вони відсутні у товариства, а вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст.53 МКУ, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зовнішньоекономічним Контрактом (п.3.4, п.3,5), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такі документи, як копія митної декларації країни відправлення та каталоги виробника товару відсутні. Таким чином товариство, відповідно до умов зазначеного Договору, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.

Митний орган повинен зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до договору від 01.11.2019 №2 експедитором виступає IMOGATE SOLUTION Sр.z o.o. однак у коносаменті від 10.01.2023 №ZISM23010368 в ролі особи відповідної за перевезення зазначено LOGISTICS UKRAINE LLC.

Згідно матеріалів справи перевезення контейнерів з задекларованими з КНР до місця кінцевого призначення здійснювалось на підставі Договору транспортного експедирування №2 від 01.12.2022р., укладенного між ТОВ ПК ДТЗ, як Клієнтом та IMOGATE SOLUTION Sр.z o.o., як Експедитором. Відповідно до умов Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику, що і було зроблено ним у даному випадку.

Товариством до митного оформлення спірної товарної партії надані документи: договір ТЕО, коносамент, акт виконаних послуг з перевезення, банківський платіжний документ щодо оплати транспортних послуг. Довідка про транспортні витрати видані Експедитором IMOGATE SOLUTION Sр.z o.o., з яким ТОВ ПК ДТЗ перебуває у договірних відносинах стосовно перевезення спірної товарної партії, які у своїй сукупності підтверджують повною мірою числові значення транспортних витрат, що стали однією з складових митної вартості товарів. Таким чином, зауваження відповідача є помилковим.

Банківський платіжний документ від 02.02.2023 №1430 неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару, оскільки до митного оформлення не представлено рахунок на оплату за виконані транспортно-експедиційні послуги.

З наданих для підтвердження вартості транспортних документів: заявки на перевезення №147 від 30.12.2023, рахунка-інвойса №2023/009 від 25.01.2023, акта виконаних робіт №3 від 14.03.2023, довідки експедитора про транспортні витрати від 25.01.2023 №25101/1Т вбачається, що до загальної вартості транспортних витрат окрім фрахту з урахуванням перевалки контейнера за маршрутом порт відправки Ксинганг Xingang, Китай - Пшемисль, Польща в сумі 1300,00 доларів США також були включені витрати на перевезення контейнера від станції Пшемисль (Польща) до міста Тернопіль в сумі 600 дол.США, а також витрати на транспортно-експедиторське обслуговування за межами України в сумі 600 дол.США.

До транспортної складової митної вартості, що задекларована були включені витрати на ТЕО за межами України (600 дол.США) та вартість фрахту (1300 дол. США). Витрати на перевезення по території України в митну вартість не включені оскільки здійснені після перетину кордону України (ч.11 ст.58 МКУ).

Рахунок-інвойс на оплату транспортно-експедиторських послуг надавався під час декларування товару, що підтверджується інформацією, зазначеною в графі 44 ЕМД, де під кодом документи 3004 зазначено рахунок №2023/009 від 25.01.2023.

Отже суд вважає, що зазначене зауваження не може бути підставою для коригування митної вартості.

Інформація щодо вартості перевалки контейнерів суперечлива, оскільки у довідці про транспортні витрати від 25.01.2023 №25101/1Т вказано перевалка включена у вартість, в акті від 14.03.2023 №3 - фрахт з урахування перевалки по маршруту Ксінганг, Китай - Пшемисль, Польща/ Мостиська, Україна.

Згідно матеріалів справи в наданих документах не вбачаються суперечності в інформації щодо включення робіт з перевалки контейнерів на інші транспортні засоби.

Згідно п.4.2. договору №2 від 01.12.2022р. у разі перевантаження (перевалки) контейнера на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначеному в рахунку і акті виконаних робіт.

Зазначене положення договору підтверджене і інформацією в рахунку №2023/009, акті виконаних робіт №3 від 14.03.2023, довідці експедитора про транспортні витрати від 25.01.2023 №25101/1Т, заявки на перевезення №147.

Отже, це зауваження не може бути визначене як розбіжність, яка має вплив на правильність визначення митної вартості, і як підстава для коригування митної вартості.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ПК «ДТЗ» під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені вище норми права, суд прийшов до висновку, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом.

Отже, відповідач протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000037/2 від 24.03.2023р., тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000037/2 від 24.03.2023р.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 4 027грн. 66коп.

Керуючись ст.ст. 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000037/2 від 24.03.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, м.Тернопіль, вул. Текстильна, 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, м.Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100 прим.1) судовий збір у розмірі 4 027грн. 66коп. (чотири тисячі двадцять сім гривень 66 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова