Рішення № 115103331, 13.11.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1260/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянув справу

за позовом: Міністерства оборони України, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс",

вул. Малиновського, 55А, м. Чернігів, 14020; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2;

предмет спору: про стягнення пені в сумі 129720,00 грн

без виклику (повідомлення) сторін

11.09.2023, надійшов позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" (далі - ТОВ "Сівертекс") про стягнення штрафних санкцій (пені) у сумі 129720,00 грн, нарахованої на підставі п. 7.3.2. договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/70 від 30.03.2022 (далі - Договір). Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині строку поставки замовленого товару.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонами процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження в справі, для подачі відзиву на позов (ухвала від 13.09.2023).

Ухвала про відкриття провадження в справі від 13.09.2023 отримана відповідачем засобами поштового зв`язку 15.09.2023 (номер поштового відправлення: 1400057789796).

Відповідач у належний строк подав мотивований відзив на позов, у порядку статей 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким проти позовних вимог заперечив, посилаючись на форс-мажорні обставини, дія яких засвідчена сертифікатом Сумської регіональної торгово-промислової палати від 29.12.2022 № 5900-22-2058. Відповідно до вказаного сертифікату Сумська регіональна ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в вигляді: непередбачуваних довготривалих відключень від електропостачання виробничих потужностей ТОВ «Сівертекс», у зв`язку з цілеспрямованими ракетними атаками Російської Федерації по об`єктам об`єднаної енергетичної інфраструктури України, що почали діяти з 27.10.2022 та тривали станом на 29.12.2022. З урахування зазначеного, відповідач має бути звільнений від відповідальності в силу п. 8.1. Договору (дія форс-мажорних обставин). Також відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% до 12972,00 грн, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Позивач, у належний строк, подав до суду письмову відповідь на відзив, у порядку статей 166, 184 ГПК України, якою, спростовуючи доводи відповідача, зазначив, що сертифікат Сумської регіональної ТПП від 29.12.2022 № 5900-22-2058 не є належним доказом, що засвідчує дію форс-мажорних обставин, з огляду на погоджені сторонами умови в п. 8.3. Договору. Зокрема, сторони встановили, що доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідний документ, котрий видається місцевими органами виконавчої влади, або ДСНС за місцезнаходженням однієї із сторін за договором, або Торгово-промисловою палатою України. Під перелік наведених органів регіональна ТПП не підпадає. При вирішенні даного спору позивач просив врахувати висновки Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 918/289/19. Проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечив.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 13.09.2023.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

Мотивуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що 30.03.2022, між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» (постачальник, відповідач) був укладений договір № 286/3/22/70 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) постачальник зобов`язався в 2022 році поставити замовнику товар (намет уніфікований санітарно - барачний УСБ-56/2021 модифікований) в асортименті, комплектності, кількості, в строки (терміни), вказані в цьому Договорі, а замовник - забезпечити приймання та оплату товару.

За п. 1.3. Договору строк поставки товару до 20.12.2022 включно, загальна кількість товару - 1500 одиниць, за ціною за одиницю товару - 100000,00 грн (без ПДВ), загальна вартість товару - 150000000,00 грн (без ПДВ). Ціна товару з ПДВ складає 180000000,00 грн.

Наведені умови також закріплені сторонами шляхом підписання рознарядки Міністерства оборони України за Специфікацією до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (додаток № 1).

Підставою для укладення Договору є постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 (зі змінами) «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (п. 1.4 Договору).

В пунктах 3.2., 3.4. Договору сторони встановили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товару протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату.

До рахунку додаються: видаткова накладна постачальника; акт приймання - передачі військового майна, який оформлюється одержувачем відповідно до додатку 22 Інструкції з обліку військового майна в ЗСУ з відміткою про перевірку його якості; повідомлення - підтвердження, яке оформлюється одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг в Міністерстві оборони України, що затверджений наказом Міністерства оборони України 31.12.2016 № 757.

Відповідно до п. 4.1. Договору, товар постачається на об`єднані центри забезпечення замовника (одержувача товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження в тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

За умовами пунктів 4.3., 4.5. - 4.7. Договору, постачальник зобов`язаний не пізніше ніж за 24 години до початку відвантаження товару за Договором повідомити представника Центрального управління про готовність партії товару до постачання та місце його здачі. Результати приймального контролю якісного стану товару відображаються в розділі 5 акту приймання-передачі та засвідчуються підписом і печаткою представника Центрального управління.

Приймання Товару за кількістю та якістю в усіх випадках, які не врегульовані положеннями цього Договору, здійснюється одержувачем замовника відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України», Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № ІІ-6).

Товар постачається партіями, що формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, що є невід`ємними частинами цього Договору.

За п. 6.3.1. постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару в строки (терміни), встановлені Договором.

Згідно з п. 7.3.2. Договору, за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасного поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни Договору (п. 3.1.).

Сторони в розділі VIII Договору «Обставини непереборної сили та їх документальне підтвердження», зокрема в пунктах 8.1. - 8.6., установили: сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін, а саме знищення в наслідок бойових дій виробничих потужностей виконавця, партії (партій) товару тощо.

Сторона, яка не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, котрий надається місцевими органами виконавчої влади, або ДСНС за місцезнаходженням однієї із сторін за Договором, або Торгово - промисловою палатою України.

Сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за Договором, якщо доведуть, що воно було викликане неконтрольованою перешкодою, яка відбувалась поза контролем сторін і виникло після укладення Договору та стороною було дотримані умови пунктів 8.1. - 8.3. цього Договору.

Невиконання або неналежне виконання постачальником пунктів 8.1. - 8.3. цього Договору позбавляє останнього права посилатися на обставини непереборної сили та не звільняє його від відповідальності за порушення зобов`язань.

Подовження строків (термінів) виконання зобов`язання за цим Договором у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили можливе лише при виконанні постачальником пунктів 8.1. - 8.3. цього Договору.

Договір набуває чинності та діє по 31.12.2022 (включно) (п. 11.1. Договору).

Суд установив, що договір № 286/3/22/70 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 30.03.2022, рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією до цього Договору (додаток №1), Калькуляція ціни товару ТОВ «Сівертекс» (додаток № 2) та додаткова угода № 1 від 02.05.2022 до цього Договору (засвідчені копії яких додані до матеріалів справи), не містять підпису відповідача - ТОВ «Сівертекс».

Натомість, з наявних матеріалів справи вбачається, що сторонами в двосторонньому порядку вчинені дії з виконання умов цього правочину.

Відповідач факт укладення Договору № 286/3/22/70 від 30.03.2022, з вище переліченими додатками та додатковою угодою № 1 до нього, не заперечував.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з поставки товару за договором, що врегульовані положеннями §1, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Предметом позову в даній справі є стягнення штрафних санкцій (у формі пені) за прострочення виконання негрошового зобов`язання (непоставки товару в установлений строк). Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт порушення відповідачем договірних зобов`язань; та наявність підстав для застосування до нього такої міри відповідальності як стягнення неустойки.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором установлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо в строк, установлений договором, він готовий до передання покупцеві в належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього Договору, зокрема шляхом маркування.

Суд установив, що підписавши Договір № 286/3/22/70 від 30.03.2022, разом із рознарядкою Міністерства оборони України за Специфікацією до нього (додаток №1), відповідач зобов`язався поставити в строк по 20.12.2022 позивачу товар, намет уніфікований санітарно-барачний УСБ-56/2021 модернізований в кількості 1500 комплектів.

Як вбачається з актів приймання - передачі військового майна, складених сторонами відповідно до додатку 22 Інструкції з обліку військового майна в ЗСУ (пункти 4.5., 4.6. Договору):

- № Р-2111 від 22.12.2022 - відповідач поставив партію товару, в кількості 150 комплектів, вартістю 18000000,00 грн, з порушенням установлених строків на 1 календарний день;

- № Р-2153 від 23.12.2022 - відповідач поставив партію товару, в кількості 70 комплектів, вартістю 8400000,00 грн, з порушення установлених строків, на 2 календарних дні;

- № Р-2197 від 28.12.2022 - відповідач поставив партію товару, в кількості 113 комплектів, вартістю 13560000,00 грн, з порушенням установлених строків на 7 календарних днів.

Відповідач наведені обставини визнав у відзиві на позов.

З огляду на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної поставки обумовленого Договором товару, позивач, керуючись умовами п. 7.3.2., нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку (в формі пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочення) в сумі 129720,00 грн.

Суд установив, що розрахунок штрафних санкцій є арифметично вірним та узгоджується з приписами частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про неможливість виконання договірних зобов`язань в силу дії обставин непереборної сили, про що до відзиву надав сертифікат Сумської Торгово - промислової палати № 5900-22-2058 від 29.12.2022 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Сумською ТПП засвідчено форс - мажорні обставини, що розпочали діяти з 27.10.2022 (та тривають станом на 29.12.2022) у вигляді: непередбачуваних довготривалих відключень від електропостачання виробничих потужностей ТОВ «Сівертекс», у зв`язку з цілеспрямованими ракетними атаками Російської Федерації по об`єктам об`єднаної енергетичної інфраструктури України, що унеможливило виконання зобов`язань за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/70 від 30.03.2022, в установлений термін.

Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 14-1 Закону «Про торгово - промислові палати в Україні», форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

За статтею 14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово - промислові палати засвідчують форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту / імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс - мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс - мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь установлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс - мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс - мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс - мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс - мажорних обставин засвідчується Торгово - промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово - промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово - промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1. - 4.3. Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово - промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово - промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань / обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс - мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачене віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачене віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово - промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Сторони в п. 8.3. Договору встановили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, котрий надається місцевими органами виконавчої влади, або ДСНС за місцезнаходженням однієї із сторін за Договором, або Торгово - промисловою палатою України.

Таким чином, оскільки сторони в договорі № 286/3/22/70 від 30.03.2022 (п. 8.3.) установили чіткий перелік органів, до компетенції яких належить засвідчення настання форс - мажору за цим Договором, суд дійшов висновку, що наданий відповідачем сертифікат Сумської ТПП № 5900-22-2058 від 29.12.2022 не є належним доказом у справі, з огляду на відсутність регіональної ТПП у вказаному переліку.

Докази звернення до Торгово - промислової палати України, відповідач до відзиву не додав.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 918/289/19. Також на необхідності врахування положень договору при застосуванні статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати України» та статей 4.1. - 4.3. Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) наголошено в постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 17.08.2022 у справі № 922/854/21, від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21 (пункти 5.6., 5.7.).

Виходячи з наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Натомість, відповідач клопотав зменшити розмір штрафних санкцій за Договором на 90% до 12972,00 грн, мотивуючи наступним.

Главою 24 ГК України «Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин» врегульовані таким чином, що господарсько - правова відповідальність передбачена за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько - правової відповідальності.

За частиною 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько - правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

За частинами 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та / або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного виконання зобов`язання не обмежена жодними межами, а залежить виключно від установлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно - правових відносин.

Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно - правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно - правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 цього Кодексу, згідно з положеннями якої суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Згідно з частиною 1 статті 233 ГК України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, установлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення в виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора в порушенні зобов`язання боржником.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідач посилався на наступне: договір № 286/3/22/70 від 30.03.2022 укладався безпосередньо в умовах бойових дій на території міста Чернігова, безпосередньо на території Підприємства, і на момент укладення Договору ще не було відомо, що російські війська майже вщент зруйнували виробничі приміщення ТОВ «Сівертекс». Договірні зобов`язання за цим Договором відповідач виконав у повному обсязі. Просив взяти до уваги, що період прострочення виконання зобов`язань з поставки 333 комплектів наметів не є значним (не перевищує 7 календарних днів). Водночас, до матеріалів справи позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про наявність якихось наслідків у результаті порушення ТОВ «Сівертекс» строку поставки товару. При цьому, прострочення відповідачем виконання договірних зобов`язань не залежала від його волі, оскільки зумовлена незалежними від нього обставинами, терористичними актами РФ у вигляді ракетних обстрілів, що зумовили наприкінці року довготривалі непередбачувані відключення електроенергії на Підприємстві.

Крім того, звертав увагу, що ТОВ «Сівертекс» є єдиним виробником на території України військових наметів табірного типу призначених на 20-40 військовослужбовців, для потреб МОУ підрозділів ЗСУ, військових частин Національної гвардії України та інших силових структур України. Управлінням стандартизації, кодифікації та каталогізації ЗСУ визначено ТОВ «Сівертекс» як виробника продукції для ЗСУ з 2017 року. В 2018 році ТОВ «Сівертекс» прийняте до ГС «Ліга оборонних підприємств України». Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 59-ДР від 11.02.2022 ТОВ «Сівертекс» внесене до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів). ТОВ «Сівертекс» визнане потерпілим в кримінальному провадженні № 22022270000000010 від 28.02.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством).

Позивач заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій, за його доводами таке зменшення за несвоєчасне виконання державного контракту в військовій сфері є неприпустимим в умовах воєнного часу.

Суд здійснив аналіз доводів та заперечень обох сторін та зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Водночас, є способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення їх виконання, завданням якої є захист прав та інтересів кредитора в разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора в разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі в вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

При цьому, законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги, що наразі відповідач у повному обсязі виконав договірні зобов`язання перед позивачем, допустивши прострочення з поставки частини товару (22,2% від замовленого обсягу) в межах 7 календарних днів, що не спричинило негативних наслідків для позивача в вигляді майнових втрат (що останній не заперечує), у той час як порушення договірних зобов`язань зумовлене об`єктивними обставинами (довготривалі непередбачувані відключення електричної енергії на Підприємстві впродовж жовтня - грудня 2022 року в результаті терористичних актів РФ), що не залежали від волі відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 70% до 38916,00 грн.

За висновком суду таке зменшення забезпечить оптимальний баланс інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін, які знаходяться в рівних несприятливих економічних умовах.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку. Держава наразі заохочує розвиток підприємницької діяльності задля позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). У той час як кожна сторона наділена правом доводити наявність дії обставин, що унеможливили належне виконання нею взятих на себе зобов`язань, при цьому, кожен такий випадок має оцінюватись судом виходячи з конкретних обставин справи, незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п. 5 частини 1 статті 237 ГПК України).

За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача в сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не був зменшений.

З огляду на зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 165, 166, 178, 184, 233, 236, 238, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» (вул. Малиновського, 55 А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 39076229) про стягнення штрафних санкцій в сумі 129720,00 грн, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» (вул. Малиновського, 55А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 39076229) на користь Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) пеню в сумі 38916,00 грн та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частина рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 22.11.2023.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко