Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52858/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого прокурор групи прокурорів - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків відносно
підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, працюючого головою правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», проживаючого: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший прокурор групи прокурорів - прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001547 у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статуту ВАК «Полтавський ГЗК», у редакції від 29.04.2014, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАК «Полтавський ГЗК» протоколом № 32 від 25.04.2014, зокрема частини 3 «Мета та предмет діяльності товариства», зазначено:
- п. 3.1. метою діяльності товариства є одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, шляхом систематичного здійснення виробнично-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробництва та реалізації товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організації та здійснення закупівлі і продажу товарів та продукції, надання юридичних, торговельних та інших послуг, здійснення фінансових та торговельних операцій, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв`язків України, формування товарного ринку, розвитку інфраструктури і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів акціонерів товариства, а також здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством України, діяльності;
- п. 3.2. предметом діяльності товариства є: п. 3.2.1. основний напрямок: пошук (розвідка) корисних копалин; видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин; переробка залізної руди і збут виробленої продукції (концентрат, окатки залізорудні), інших корисних копалин та супутніх порід; виконання підривних, транспортних, ремонтних робіт.
Відповідно до частини 7 «Органи товариства», органами товариства є Загальні збори, Наглядова рада, Правління та Ревізійна комісія.
Відповідно до п. п. 7.70 - 7.74 роботою правління керує голова Правління, який:
7.70.1 організує роботу Правління;
7.70.2 скликає засідання Правління, визначає їх порядок денний, головує на засіданнях, забезпечує ведення протоколів засідань;
7.70.3 розподіляє обов`язки між членами Правління;
7.70.4 діє від імені товариства без довіреності і представляє товариство перед всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також вчиняє/укладає (підписує) договори та інші правочини від імені товариства відповідно до рішень Правління, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом;
7.70.5 має право одноособово укладати/вчиняти, змінювати або припиняти правочини, розпоряджатися коштами та майном товариства на суму в еквіваленті не більше 5 000 000 (п`яти мільйонів) доларів США, в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління товариства;
7.70.6 відкриває поточні та інші рахунки в банківських установах, включаючи валютні рахунки, інші рахунки товариства;
7.70.7 підписує довіреності, статути дочірніх підприємств, положення про філії і представництва, зміни та доповнення до них, інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту;
7.70.8 наймає та звільняє працівників товариства, розподіляє службові обов`язки, вживає заходи заохочення та накладає стягнення на працівників товариства та видає накази щодо вищевказаних питань відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх документів товариства. Затверджує штатний розклад, посадові інструкції та посадові оклади працівників товариства;
Повноваження по прийому на роботу та звільненню працівників, заохоченню та накладенню дисциплінарних стягнень можуть бути передані Головою Правління керівникам структурних підрозділів товариства;
7.70.9 в межах своєї компетенції видає накази і дає вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства;
7.70.10 підписує від імені Правління колективний договір, зміни та доповнення до нього;
7.70.11 має право передавати право підпису правочинів та інших документів від свого імені своїм заступникам, членам Правління та іншим особам в межах їх посадових повноважень;
7.70.12 здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи товариства, згідно з чинним законодавством України та внутрішніми документами товариства;
7.72 голова Правління має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень правління, що можуть прийматися як щодо кожної конкретної юридичної дії від імені товариства, так і щодо певних видів юридичних дій чи будь-яких юридичних дій від імені Товариства.
7.73 у випадку відсутності Голови Правління або неможливості виконання Головою Правління функцій Голови Правління, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами товариства, рішеннями загальних 300рів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності Першим Заступником Голови правління.
7.74. у випадку відсутності Голови Правління та Першого заступника Голови Правління або неможливості виконання Головою правління та Першим заступником Голови Правління своїх функцій, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами Товариства, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності одним із Заступників Голови правління.
Згідно п.п. 8.6, 8.7 Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства.
Так, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282, від 29.07.1997 №1012, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Лаврикінського родовища.
Згідно наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України, Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, відповідно до якого товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Лавриківського родовища.
Також, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282, від 29.07.1997 №1013, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Горішнє-Плавнинського родовища.
Відповідно до наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України (далі - ДКЗ), Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, згідно із яким товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Горішнє-Плавнинського родовища.
Наказом Держгеонадр від 03.12.2014 №385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та №1013, від 29.07.1997, в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів відповідно до протоколу ДКЗ від 21.11.2013 №3041, а також змінено мету користування надрами - видобування залізистих кварцитів.
Наказом Держгеонадр від 26.07.2017 №329 продовжено строк дії дозволу №1012 до 26.07.2037 та внесено зміни до дозволу, у зв`язку з переоцінкою запасів залізистих кварцитів в Державній комісії України по запасах корисних копалин, згідно протоколу від 24.09.2015 №3428, та об`єднання двох родовищ Лавриківського та Горішнє-Плавнинського в один об`єкт надрокористування - Горішнє-Плавнинсько-Лавриківська ділянка надр (родовище), площею 10, 977 км2.
Строк дії спеціального дозволу на користування надрами №1013 від 29.07.1997 закінчився 29.07.2017.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на посаді Голови правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими на даний час особами, з якими тривалий час співпрацював, мав з ними довірливі відносини та єдиний злочинний умисел, вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно з статтею 1 Гірничого закону України - корисними копалинами визначаються природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.
Відповідно до статті 5 Кодексу України про надра (далі - КУпН), державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.
Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.
Відповідно до статті 6 Кодексу, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Згідно ст. 16 Кодексу Про надра (далі - Кодексу) видача, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Кодексу, права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку, геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
Згідно з статтею 28 Кодексу, користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:
1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.
Статтею 42 Кодексу передбачено, що родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.
Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 14.1.91 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки;
Згідно з підпунктом 252.1.1. статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2013, у голови правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, після чого останній вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами.
На виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, в 2013 році за завданням ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Відділення екології та геології Академії гірничих наук України» (виконавець) було здійснило повторну геолого-економічну оцінку запасів Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ залізистих кварцитів саксаганської світи (підсвіти К2 2 (сумісно з пачкою К231), підсвіти K23 (пачки К232 та К233) та порід скельного розкриву (амфіболітів і гранітоїдів) у межах раніше розвіданих контурів. Вказані роботи було виконано за результатами попередніх геолого-розвідувальних робіт та даними експлуатаційної розвідки Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.
З метою реалізації злочинного умислу відомого всім учасникам групи, голова правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_5 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, ініціював шляхом написання листа списання позабалансових запасів залізистих кварцитів та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами № 1012 та № 1013, від 29.07.1997, в частині виключення з них можливості видобування супутньої корисної копалини (скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів) у зв`язку із тим, що видобування супутніх корисних копалин втратило своє промислове значення, а вироблення продукту для реалізації щебню для Товариства є збитковим.
Відповідно до протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 було погоджено списання позабалансових запасів залізистих кварцитів у контурі кар`єру (в контурі балансових запасів) позабалансових запасів пачки К233 при вмісті заліза магнетитового 10-14% і пачки К232, які є некондиційними за технологічними властивостями (вміст заліза магнетитового у концентраті після збагачення складає менше 50%) Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.
Балансові запаси порід скельного розкриву (амфіболіти та гранітоїди) затверджувались протоколом ДКЗ СРСР від 18.11.1981 № 8874 у кількості 373 млн. 827 тис. м3, обліковувались Державним балансом запасів корисних копалин і рахувались на балансі ПрАТ «Полтавський ГЗК», але протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 були списані з Державного балансу та балансу підприємства, як такі, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.
На час списання запаси порід скельного розкриву (плагіогранітів, мігматитів, амфіболітів) по Горішнє-Плавнинському родовищу складають: 277 314,0 тис. м3, по Лавриківському родовищу - 66 229,0 тис. м3, всього 343 543,0 тис. м3.
Крім того, протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 погоджено списання запасів амфіболітів і гранітоїдів вищезазначених родовищ, придатних для виробництва щебню будівельного.
У зв`язку з повною переоцінкою запасів залізистих кварцитів Горішнє- Плавнинського та Лавриківського родовищ, наказом Державної служби геології та надр України від 03.12.2014 № 385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами № № 1012, 1013 від 29.07.1997 в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів з урахуванням протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041, а також змінено мету користування надрами на «видобування залізистих кварцитів».
Тобто, ОСОБА_5 , будучи службовою особою товариства, усвідомлюючи, що без спеціального дозволу на користування надрами товариство не має права здійснювати видобування корисних копалин, завершив підготовку до вчинення кримінального правопорушення, шляхом використання організаційно-розпорядчих функцій пов`язаних із займаною ним посадою для створення необхідних умов щодо виключення можливості видобування супутніх корисних копалин із спеціальних дозволів № № 1012, 1013 від 29.07.1997 та списання запасів супутніх корисних копалин придатних для виробництва щебню з Державного балансу запасів корисних копалин України та балансу товариства, як таких, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.
В подальшому ОСОБА_5 , здійснюючи координацію роботи товариства щодо видобутку залізистих кварцитів, забезпечення розподілу відходів на продукцію, підготовлену до подальшої реалізації, а саме виготовлення в видобутих супутніх корисних копалин та отриманих відходів сухої магнітної сепарації щебеневої продукції, збереження відповідних відходів на території товариства та запобіганню їх використання у інших цілях.
Видобування корисних копалин ВАТ «Полтавський ГЗК» на території Лавриківського та Горішнє-Плавнинського родовищ згідно отриманих спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та 1013 (до 24.09.2015) здійснювалось за допомогою проведення буропідривних робіт, подальше транспортування, дроблення та збагачення забезпечувалось потужностями товариства.
Згідно протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 №3041, а саме підпункту 2.6.3 пункту 2 зазначено: «експертиза відмітила, що вихідна гірська порода - залізисті кварцити Полтавського ГЗК, підлягає збагаченню методом сухої магнітної сепарації (СМС), в результаті чого отримується магнетитовий концентрат та «хвости» збагачення - відходи СМС. Із магнетитового концентрату отримується промисловий товарний продукт - залізисті окатиші, а із відходів збагачення виготовляється щебінь та відсіви подрібнення.
Щебінь із відходів сухої магнітної сепарації, в основному складений кварцитами силікатними, мономінеральними (~93%), частково (~7%) - сланцями.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023 №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 4,5 зазначено: «Відходами сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний) - є силікатні мономінеральні кварцити (~93%), та сланці (~7%). Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення».
Так, підпунктом 2.16 пункту 2 Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 412 від 17.08.2004 визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворились в процесі виробництва чи споживання, а також товари, що повністю чи частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких власник позбувається.
Цим же положенням визначено, що не належать до відходів виробництва гірничовидобувних підприємств некондиційна мінеральна сировина, яка складається в межах гірничого відводу, розривні породи, шлами та хвости збагачення та інші речовини, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар`єри, у попередньо створені ділянки діючих кар`єрів при поетапній розробці родових копалин.
Згідно ст. 5 Кодексу України про Надра визначено, що техногенні родовища копалин, це місця, де накопичуються відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральних сировин, запаси яких оцінені і мають промислове значення.
Згідно наказу Держгеонадр від 08.06.2021 № 428 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2021 року», представниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, проведено плановий захід (перевірку) державного нагляду, щодо додержання ПрАТ «Полтавський ГЗК» вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатом якого складено Акт від 13.07.2021 №74/1012-П.
Згідно результатів проведеної перевірки, встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує, зокрема, відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 7-11 зазначено:
7-8. Скельні розкривні породи представлені амфіболітами та сланцями кварцбіотит-амфіболовими, кварц-біотитовими (кварц-серіцитовими) новокриворізької світи, гранітами та мігматитами кіровоградського комплексу.
Основними породоутворюючими мінералами є: плагіоклаз, кварц, калієвий польовий шпат, амфіболи, біотит, вторинними - хлорит, карбонат, окисли та гідроокисли заліза, епідот-цоїзіт, серицит; акцесорними- апатит, сфен, турмалін, монацит, циркон, рутил, магнетит, пірит. Граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин. Згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ №1370 від 28.12.2011, граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
9. Скельні розкривні породи мають природне утворення. У геологічній будові району Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ беруть участь два різновікових структурних поверхи: докембрійський, представлений архейськими та палеопротерозойськими утвореннями, та фанерозойський складений осадовими мезо-кайнозойськими відкладами.
Залізисті кварцити використовуються як промислова залізна руда, а продукція переробки порід скельного розкриття - щебінь та відсіви можуть використовуватись як будівельні матеріали без обмежень.
10, 11. Порожня порода - гірська порода, що залягає поблизу або в межах рудного тіла (корисних копалин), що видобувається з надр разом із рудою, але не містить корисного компонента (заліза) або містить його в кількості, нижчій від бортової (до 25%). Порожні породи витягуються з надр разом з корисними копалинами. Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМ №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
З метою запобігання виявлення злочинної діяльності, набуття вигляду добросовісного користувача надрами та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими у ході досудового розслідування особами, забезпечив своєчасне подання необхідної звітності до контролюючих органів Державної податкової служби України, зокрема щодо заповнення Податкової декларації з рентної плати за користування надрами де зазначено видобування відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), скельного розкриву та порожньої породи у період 2015 - 2021 років.
У ході досудового розслідування Державною службою геології та надр України виконано розрахунок (лист № 3313/02-1/2-23 від 15.06.2023) об`єму (обсягу) та виду корисних копалин, які видобуті ПрАТ «Полтавський ГЗК» без спеціального дозволу.
В розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати) зазначаються: дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, (до 2018 року зазначався також спеціальний дозвіл на користування надрами №1013 від 29.07.1997) протокол ДКЗ України від 24.09.2015 №3428 (до 4 кварталу 2017 року зазначався протокол ДКЗ України від 21.11.2013 №3041), коефіцієнт рентабельності підприємства, які не мають ніякого відношення до продукції підприємства - щебню з відходів сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний), скельний розкрив та порожні породи, оскільки, ця продукція не враховувалась під час розрахунку техніко-економічних показників розробки балансових запасів залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр (Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ) і не ввійшли до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій запасів залізистих кварцитів. Також, продукція гірничодобувного підприємства не ввійшла до обрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами №№ 1012, 1013 від 29.07.1997.
Згідно з розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати) ПрАТ «Полтавський ГЗК» зазначило про податкове зобов`язання з рентної плати за реалізовані обсяги щебню виготовленого з супутніх корисних копалини, а саме: з відходів сухої магнітної сепарації (відсіву нефракційного), скельного розкриву та порожньої породи, відповідно до якого було встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК», не маючи відповідного спеціального дозволу на користування надрами, здійснив реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, зокрема:
- відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації): у 2015 році - 489 756 тон., у 2016 році - 1 272 200 тон, у 2017 році - 1 069 188 тон, у 2018 році - 1 124 055 тон, у 2019 році - 1 325 117 тон, у 2020 році - 1 431 685 тон, у 2021 році - 1 365 557 тон, у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м);
- скельного розкриву: у 2017 - 2 545 670 тон, у 2018 - 2 665 119 тон, у 2019 - 3 200 950 тон, у 2020 році 2 986 976 тон, у 2021 році - 2 623 992 тон, в загальній кількості 14 022 707 тон;
- порожні породи: у 2015 році 12 368 тон, у 2016 році 86 925 тон, у 2017 році 222 464 тон, у 2018 році 266 865 тон, у 2019 році 84 565 тон, у 2020 році - 51 701 тон, у 2021 році - 172 173 тон, в загальній кількості 897 061 тон.
Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 визначено:
- супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини;
- мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва;
- спільно залягаючі корисні копалини - корисні копалини, що утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних копалин;
- товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.
Після проведення перевірки працівниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, та виявлення недоліків, а саме того, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.
ОСОБА_5 зрозумівши, що злочинну діяльність ПрАТ «Полтавський ГЗК» спрямовану на незаконне видобування та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення викрито, виніс наказ від 29.09.2021 №3170 про зупинення з 29.09.2021 реалізації відходів сухої магнітної сепарації, чим підтвердив свою обізнаність у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_5 , за попередньою змовою з іншими не встановленими на даний час особами, у період часу з 2015 до 2021, здійснив незаконне видобування супутніх корисних копалин загальнодержавного значення, а саме відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), скельного розкриву в загальній кількості 14 022 707 тон, порожні породи в загальній кількості 897 061 тон, що спричинило тяжкі наслідки для Держави, які виразились у заподіянні істотної шкоди довкіллю.
Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті порожні породи, у кількості 897 061 тон, Державі завдано збитки у сумі 7 993 710 571, 00 гривень.
Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті породи скельного розкриву, у кількості 14 022 707 тон, Державі завдано збитки у сумі 124 956 342 077, 00 гривень.
Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за незаконно видобутий відсів нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), Державі завдано збитки у сумі 24 175 928 032, 20 гривень.
Загальний розмір збитків завданих державі у зв`язку з незаконним видобуванням надр складає 157 125 980 680, 20 гривень.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 1-3 зазначено, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснений Державною службою геології та надр України підтверджуються.
Крім цього, ОСОБА_5 за наведених вище обставин, будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив умисний корупційний злочин, за наступних обставин.
Так, відповідно до статуту ВАК «Полтавський ГЗК» у редакції від 29.04.2014, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАК «Полтавський ГЗК» протоколом №32 від 25.04.2014, зокрема частини 3. «Мета та предмет діяльності товариства», зазначено:
п. 3.1. Метою діяльності Товариства є одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, шляхом систематичного здійснення виробнично-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробнитцва та реалізації товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організації та здійснненя закупівлі і продажу товарів та продукції, надання юридичних, торговельних та інших послуг, здійснення фінансових та торговельних операцій, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв`язків України, формування товарного ринку, розвитку інфраструктури і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів Акціонерів Товариства, а також здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством України, діяльності.
п. 3.2. Предметом діяльності Товариства є: п. 3.2.1. Основний напрямок: пошук (розвідка) корисних копалин; видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин; переробка залізнох руди і збут виробленої продукції (концентрат, окатки залізорудні), інших корисних копалин та супутніх порід; виконання підривних, транспортних, ремонтних робіт.
Згідно частини 7 «Органи Товариства», органами товариства є Загальні збори; Наглядова рада; Правління; Ревізійна комісія.
Відповідно до п. 7.70. - 7.74. Роботою правління керує Голова Правління, який:
7.70.1.організує роботу Правління;
7.70.2. скликає засідання Правління, визначає їх порядок денний, головує на засіданнях, забезпечує ведення протоколів засідань;
7.70.3 розподіляє обов?язки між членами Правління;
7.70.4. діє від імені Товариства без довіреності і представляє Товариство перед всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також вчиняє/укладає (підписує) договори та інші правочини від імені Товариства відповідно до рішень Правління, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом;
7.70.5. має право одноособово укладати/вчиняти, змінювати або припиняти правочини, розпоряджатися коштами та майном Товариства на суму в еквіваленті не більше 5 000 000 (п?яти мільйонів) доларів США, в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління Товариства;
7.70.6. відкриває поточні та інші рахунки в банківських установах, включаючи валютні рахунки, інші рахунки Товариства;
7.70.7. підписує довіреності, статути дочірніх підприємств, положення про філії і представництва, зміни та доповнення до них, інші документи від імені Товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту;
7.70.8. наймає та звільняє працівників Товариства, розподіляє службові обов`язки, вживає заходи заохочення та накладає стягнення на працівників Товариства та видає накази щодо вищевказаних питань відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх документів Товариства. Затверджує штатний розклад, посадові інструкції та посадові оклади працівників Товариства;
Повноваження по прийому на роботу та звільненню працівників, заохоченню та накладенню дисциплінарних стягнень можуть бути передані Головою Правління керівникам структурних підрозділів Товариства;
7.70.9. в межах своєї компетенції видає накази і дає вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства;
7.70.10 підписує від імені Правління колективний договір, зміни та доповнення до нього;
7.70.11. має право передавати право підпису правочинів та інших документів від свого імені своїм заступникам, членам Правління та іншим особам в межах їх посадових повноважень;
7.70.12. здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи товариства, згідно з чинним законодавством України та внутрішніми документами товариства.
7.71. голова правління забезпечує здійснення військового обліку та мобілізаційних заходів відповідно до чинного законодавства України з метою збереження потужностей мобілізаційного призначення та запасів мобілізаційного резерву.
7.72. голова Правління має право без довіреності діяти від імені Товариства відповідно до рішень правління, що можуть прийматися як щодо кожної конкретної юридичної дії від імені Товариства, так і щодо певних видів юридичних дій чи будь-яких юридичних дій від імені Товариства.
7.73. У випадку відсутності Голови Правління або неможливості виконання Головою Правління функцій Голови Правління, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами товариства, рішеннями загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності Першим Заступником Голови правління.
7.74. У випадку відсутності Голови Правління та Першого заступника Голови Правління або неможливості виконання головою правління та Першим заступником Голови Правління своїх функцій, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами Товариства, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності одним із Заступників Голови правління.
Згідно п.п. 8.6., 8.7. Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства.
Посадові особи органів Товариства несуть відповідальність перед Товариством за збитки, завдані Товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законодавством та внутрішніми документами Товариства.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
За таких обставин, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду Голови правління ВАК «Полтавський ГЗК», в силу покладених на нього обов`язків виконує організаційно-розпорядчі функції, тобто являється службовою особою юридичної особи приватного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, Голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», зобов`язаний діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, в тому числі відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, зобов`язаний не допускати вчинення дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживати правом в інших формах.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та документів, що регулюють діяльність товариства, всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корупційний злочин, а саме - зловживання повноваженнями, тобто умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використав всупереч інтересам юридичної особи приватного права та держави свої повноваження, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282, від 29.07.1997 №1012, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Лаврикінського родовища.
Згідно наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України, Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, відповідно до якого товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Лавриківського родовища.
Також, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282, від 29.07.1997 №1013, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Горішнє-Плавнинського родовища.
Відповідно до наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України (далі - ДКЗ), Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, згідно із яким товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Горішнє-Плавнинського родовища.
Наказом Держгеонадр від 03.12.2014 №385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та №1013, від 29.07.1997, в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів відповідно до протоколу ДКЗ від 21.11.2013 №3041, а також змінено мету користування надрами - видобування залізистих кварцитів.
Наказом Держгеонадр від 26.07.2017 №329 продовжено строк дії дозволу №1012 до 26.07.2037 та внесено зміни до дозволу, у зв`язку з переоцінкою запасів залізистих кварцитів в Державній комісії України по запасах корисних копалин, згідно протоколу від 24.09.2015 №3428, та об`єднання двох родовищ Лавриківського та Горішнє-Плавнинського в один об`єкт надрокористування - Горішнє-Плавнинсько-Лавриківська ділянка надр (родовище), площею 10, 977 км2.
Строк дії спеціального дозволу на користування надрами №1013 від 29.07.1997 закінчився 29.07.2017.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на посаді Голови правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими на даний час особами, з якими тривалий час співпрацював, мав з ними довірливі відносини та єдиний злочинний умисел, вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно з статтею 1 Гірничого закону України - корисними копалинами визначаються природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.
Відповідно до статті 5 Кодексу України про надра (далі - КУпН), державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.
Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.
Відповідно до статті 6 Кодексу, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Згідно ст. 16 Кодексу Про надра (далі - Кодексу) видача, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Кодексу, права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку, геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
Згідно з статтею 28 Кодексу, користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:
1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.
Статтею 42 Кодексу передбачено, що родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.
Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 14.1.91 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Згідно з підпунктом 252.1.1. статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2013, у голови правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, після чого останній вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами.
На виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, в 2013 році за завданням ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Відділення екології та геології Академії гірничих наук України» (виконавець) було здійснило повторну геолого-економічну оцінку запасів Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ залізистих кварцитів саксаганської світи (підсвіти К2 2 (сумісно з пачкою К231), підсвіти K23 (пачки К232 та К233) та порід скельного розкриву (амфіболітів і гранітоїдів) у межах раніше розвіданих контурів. Вказані роботи було виконано за результатами попередніх геолого-розвідувальних робіт та даними експлуатаційної розвідки Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.
З метою реалізації злочинного умислу відомого всім учасникам групи, голова правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_5 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, ініціював шляхом написання листа списання позабалансових запасів залізистих кварцитів та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами № 1012 та № 1013, від 29.07.1997, в частині виключення з них можливості видобування супутньої корисної копалини (скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів) у зв`язку із тим, що видобування супутніх корисних копалин втратило своє промислове значення, а вироблення продукту для реалізації щебню для Товариства є збитковим.
Відповідно до протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 було погоджено списання позабалансових запасів залізистих кварцитів у контурі кар`єру (в контурі балансових запасів) позабалансових запасів пачки К233 при вмісті заліза магнетитового 10-14% і пачки К232, які є некондиційними за технологічними властивостями (вміст заліза магнетитового у концентраті після збагачення складає менше 50%) Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.
Балансові запаси порід скельного розкриву (амфіболіти та гранітоїди) затверджувались протоколом ДКЗ СРСР від 18.11.1981 № 8874 у кількості 373 млн. 827 тис. м3, обліковувались Державним балансом запасів корисних копалин і рахувались на балансі ПрАТ «Полтавський ГЗК», але протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 були списані з Державного балансу та балансу підприємства, як такі, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.
На час списання запаси порід скельного розкриву (плагіогранітів, мігматитів, амфіболітів) по Горішнє-Плавнинському родовищу складають: 277 314,0 тис. м3, по Лавриківському родовищу - 66 229,0 тис. м3, всього 343 543,0 тис. м3.
Крім того, протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 погоджено списання запасів амфіболітів і гранітоїдів вищезазначених родовищ, придатних для виробництва щебеню будівельного.
У зв`язку з повною переоцінкою запасів залізистих кварцитів Горішнє- Плавнинського та Лавриківського родовищ, наказом Державної служби геології та надр України від 03.12.2014 № 385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами № № 1012, 1013 від 29.07.1997 в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів з урахуванням протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041, а також змінено мету користування надрами на «видобування залізистих кварцитів».
Тобто, ОСОБА_5 , будучи службовою особою товариства, усвідомлюючи, що без спеціального дозволу на користування надрами товариство не має права здійснювати видобування корисних копалин, завершив підготовку до вчинення кримінального правопорушення, шляхом використання організаційно-розпорядчих функцій пов`язаних із займаною ним посадою для створення необхідних умов щодо виключення можливості видобування супутніх корисних копалин із спеціальних дозволів № № 1012, 1013 від 29.07.1997 та списання запасів супутніх корисних копалин придатних для виробництва щебню з Державного балансу запасів корисних копалин України та балансу товариства, як таких, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.
В подальшому ОСОБА_5 , здійснюючи координацію роботи товариства щодо видобутку залізистих кварцитів, забезпечення розподілу відходів на продукцію, підготовлену до подальшої реалізації, а саме виготовлення в видобутих супутніх корисних копалин та отриманих відходів сухої магнітної сепарації щебеневої продукції, збереження відповідних відходів на території товариства та запобіганню їх використання у інших цілях.
Видобування корисних копалин ВАТ «Полтавський ГЗК» на території Лавриківського та Горішнє-Плавнинського родовищ згідно отриманих спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та 1013 (до 24.09.2015) здійснювалось за допомогою проведення буропідривних робіт, подальше транспортування, дроблення та збагачення забезпечувалось потужностями товариства.
Згідно протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 №3041, а саме підпункту 2.6.3 пункту 2 зазначено: «експертиза відмітила, що вихідна гірська порода - залізисті кварцити Полтавського ГЗК, підлягає збагаченню методом сухої магнітної сепарації (СМС), в результаті чого отримується магнетитовий концентрат та «хвости» збагачення - відходи СМС. Із магнетитового концентрату отримується промисловий товарний продукт - залізисті окатиші, а із відходів збагачення виготовляється щебінь та відсіви подрібнення.
Щебінь із відходів сухої магнітної сепарації, в основному складений кварцитами силікатними, мономінеральними (~93%), частково (~7%) - сланцями.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023 №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 4,5 зазначено: «Відходами сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний) - є силікатні мономінеральні кварцити (~93%), та сланці (~7%). Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення».
Так, підпунктом 2.16 пункту 2 Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 412 від 17.08.2004 визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворились в процесі виробництва чи споживання, а також товари, що повністю чи частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких власник позбувається.
Цим же положенням визначено, що не належать до відходів виробництва гірничовидобувних підприємств некондиційна мінеральна сировина, яка складається в межах гірничого відводу, розривні породи, шлами та хвости збагачення та інші речовини, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар`єри, у попередньо створені ділянки діючих кар`єрів при поетапній розробці родових копалин.
Згідно ст. 5 Кодексу України про Надра визначено, що техногенні родовища копалин, це місця, де накопичуються відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральних сировин, запаси яких оцінені і мають промислове значення.
Згідно наказу Держгеонадр від 08.06.2021 № 428 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2021 року», представниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, проведено плановий захід (перевірку) державного нагляду, щодо додержання ПрАТ «Полтавський ГЗК» вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатом якого складено Акт від 13.07.2021 №74/1012-П.
Згідно результатів проведеної перевірки, встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує, зокрема, відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 7-11 зазначено:
7-8. Скельні розкривні породи представлені амфіболітами та сланцями кварцбіотит-амфіболовими, кварц-біотитовими (кварц-серіцитовими) новокриворізької світи, гранітами та мігматитами кіровоградського комплексу.
Основними породоутворюючими мінералами є: плагіоклаз, кварц, калієвий польовий шпат, амфіболи, біотит, вторинними - хлорит, карбонат, окисли та гідроокисли заліза, епідот-цоїзіт, серицит; акцесорними- апатит, сфен, турмалін, монацит, циркон, рутил, магнетит, пірит. Граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин. Згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ №1370 від 28.12.2011, граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
9. Скельні розкривні породи мають природне утворення. У геологічній будові району Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ беруть участь два різновікових структурних поверхи: докембрійський, представлений архейськими та палеопротерозойськими утвореннями, та фанерозойський складений осадовими мезо-кайнозойськими відкладами.
Залізисті кварцити використовуються як промислова залізна руда, а продукція переробки порід скельного розкриття - щебінь та відсіви можуть використовуватись як будівельні матеріали без обмежень.
10, 11. Порожня порода - гірська порода, що залягає поблизу або в межах рудного тіла (корисних копалин), що видобувається з надр разом із рудою, але не містить корисного компонента (заліза) або містить його в кількості, нижчій від бортової (до 25%). Порожні породи витягуються з надр разом з корисними копалинами. Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМ №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
З метою запобігання виявлення злочинної діяльності, набуття вигляду добросовісного користувача надрами та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими у ході досудового розслідування особами, забезпечив своєчасне подання необхідної звітності до контролюючих органів Державної податкової служби України, зокрема щодо заповнення Податкової декларації з рентної плати за користування надрами де зазначено видобування відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), скельного розкриву та порожньої породи у період 2015 - 2021 років.
У ході досудового розслідування Державною службою геології та надр України виконано розрахунок (лист № 3313/02-1/2-23 від 15.06.2023) об`єму (обсягу) та виду корисних копалин, які видобуті ПрАТ «Полтавський ГЗК» без спеціального дозволу.
В розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати) зазначаються: дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, (до 2018 року зазначався також спеціальний дозвіл на користування надрами №1013 від 29.07.1997) протокол ДКЗ України від 24.09.2015 №3428 (до 4 кварталу 2017 року зазначався протокол ДКЗ України від 21.11.2013 №3041), коефіцієнт рентабельності підприємства, які не мають ніякого відношення до продукції підприємства - щебню з відходів сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний), скельний розкрив та порожні породи, оскільки, ця продукція не враховувалась під час розрахунку техніко-економічних показників розробки балансових запасів залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр (Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ) і не ввійшли до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій запасів залізистих кварцитів. Також, продукція гірничодобувного підприємства не ввійшла до обрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами №№ 1012, 1013 від 29.07.1997.
Згідно з розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати) ПрАТ «Полтавський ГЗК» зазначило про податкове зобов`язання з рентної плати за реалізовані обсяги щебню виготовленого з супутніх корисних копалини, а саме: з відходів сухої магнітної сепарації (відсіву нефракційного), скельного розкриву та порожньої породи, відповідно до якого було встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК», не маючи відповідного спеціального дозволу на користування надрами, здійснив реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, зокрема:
- відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації): у 2015 році - 489 756 тон., у 2016 році - 1 272 200 тон, у 2017 році - 1 069 188 тон, у 2018 році - 1 124 055 тон, у 2019 році - 1 325 117 тон, у 2020 році - 1 431 685 тон, у 2021 році - 1 365 557 тон, у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м).
- скельного розкриву: у 2017 - 2 545 670 тон, у 2018 - 2 665 119 тон, у 2019 - 3 200 950 тон, у 2020 році 2 986 976 тон, у 2021 році - 2 623 992 тон, в загальній кількості 14 022 707 тон.
- порожні породи: у 2015 році 12 368 тон, у 2016 році 86 925 тон, у 2017 році 222 464 тон, у 2018 році 266 865 тон, у 2019 році 84 565 тон, у 2020 році - 51 701 тон, у 2021 році - 172 173 тон, в загальній кількості 897 061 тон.
Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 визначено:
- супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини;
- мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва;
- спільно залягаючі корисні копалини - корисні копалини, що утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних копалин;
- товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.
Після проведення перевірки працівниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, та виявлення недоліків, а саме того, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.
ОСОБА_5 зрозумівши, що злочинну діяльність ПрАТ «Полтавський ГЗК» спрямовану на незаконне видобування та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення викрито, виніс наказ від 29.09.2021 №3170 про зупинення з 29.09.2021 реалізації відходів сухої магнітної сепарації, чим підтвердив свою обізнаність у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_5 , за попередньою змовою з іншими не встановленими на даний час особами, у період часу з 2015 до 2021, здійснив незаконне видобування супутніх корисних копалин загальнодержавного значення, а саме відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), скельного розкриву в загальній кількості 14 022 707 тон, порожні породи в загальній кількості 897 061 тон, що спричинило тяжкі наслідки для Держави, які виразились у заподіянні істотної шкоди довкіллю.
Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті порожні породи, у кількості 897 061 тон, Державі завдано збитки у сумі 7 993 710 571, 00 гривень.
Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті породи скельного розкриву, у кількості 14 022 707 тон, Державі завдано збитки у сумі 124 956 342 077, 00 гривень.
Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за незаконно видобутий відсів нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), Державі завдано збитки у сумі 24 175 928 032, 20 гривень.
Загальний розмір збитків завданих державі у зв`язку з незаконним видобуванням надр складає 157 125 980 680, 20 гривень.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 1-3 зазначено, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснений Державною службою геології та надр України підтверджуються.
Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», ОСОБА_5 , обіймаючи посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, всупереч вимогам ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 5, 16, 19, 24, 28, 42 Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 24 Гірничого закону України, пункту 2 положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2014 № 412; Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи умисно, всупереч інтересам ПрАТ «Полтавський ГЗК», з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного товариства, у вигляді корисних копалин без законних на те підстав, що суперечить меті, цілям і завданням заради яких створено ПрАТ «Полтавський ГЗК», перебуваючи у м. Горішні Плавні, Полтавської обл., забезпечив здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення підлеглими йому працівниками із використанням засобів товариства, що призвело, відповідно до висновку комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 до завдання матеріального збитку (шкоди) державі у загальному розмірі 157 125 980 680, 20 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто є тяжкими наслідками відповідно до примітки ст. 364 КК України.
22 вересня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції КК України від 01.01.2015).
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушення є наявність в матеріалах кримінального провадження достатніх та об`єктивних доказів.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, ч. 2 ст. 3641 КК України, підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- показами представника потерпілого ОСОБА_6 ;
- актом Державної служби геології та надр України №74/1012-П від 13.07.2021 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ПрАТ «Полтавський ГЗК» та додатками до нього;
- матеріалами співробітників Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;
- протоколом обшуку від 17.01.2023, складеного за результатами проведення обшуку в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022, який проводився в приміщенні ПАТ «Полтавський ГЗК» за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, а також документами, речами та предметами вилученими під час вказаного обшуку;
- фактичним даними які містяться в листі Державної служби геології та надр України №561/02-1/2-23 від 06.02.2023;
- фактичним даними які містяться в листі Державної служби геології та надр України №1494/02-1/2-23 від 22.03.2023;
- фактичним даними які містяться в листі Державної служби геології та надр України №2243/02-1/2-23 від 01.05.2023;
- фактичним даними, які містяться в Статуті ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Полтавський ГЗК» протокол №32 від 25.04.2014;
- фактичним даними, які містяться в Статуті ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Полтавський ГЗК» протокол №43 від 26.04.2018;
- фактичним даними, які містяться в Статуті ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» протокол №2 від 17.09.2019;
- фактичним даними відображеними в протоколі № 45 чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Полтавський ГЗК» від 25.04.2019;
- фактичним даними рішення єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» №9 від 15.04.2021;
- фактичним даними, які містяться в Статуті ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» протокол №3 від 21.02.2020;
- фактичним даними наказу №385 від 03.12.2014 Державної служби геології та надр України, а також додатками до нього;
- фактичним даними протоколів №3041, №3428 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
- фактичним даними заяви Державної служби геології та надр України №4001/03-4/2-23 від 21.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 364-1 КК України;
- фактичним даними листа Державної служби геології та надр України №3313/02-1/2-23 від 15.06.2023;
- висновком експертів №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 від 17.08.2023 за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022000000001547;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
26.09.2023 ухвалою Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави на суму 999 991 300, 00 гривень. В той же день ОСОБА_5 поміщено до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_5 покладено наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено в межах досудового розслідування, до 21.11.2023 включно.
30.10.2023 за результатом розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва, від 26.09.2023, про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , та постановлено нову ухвалу, якою обрано запобіжний захід щодо останнього у вигляді тримання під вартою та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що становить 400 000 000, 00 гривень.
Також, цією ж ухвалою на підозрюваного покладено наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт або інші документи, які дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків визначено до 21.11.2023, включно.
03.11.2023 ОСОБА_5 звільнено з під варти у зв`язку із внесенням застави, таким чином з цього моменту на нього покладено обов`язки визначенні ухвалою Київського апеляційного суду.
Також, постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 22.12.2023.
На даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з метою забезпечення неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних прав та обов`язків, в межах строку досудового розслідування, у зв`язку із тим, що завершити досудове розслідування до закінчення двомісячного строку неможливо, внаслідок складності провадження та необхідності проведення великої кількості слідчих (розшукових) і процесуальних дій у різних регіонах України, в тому числі необхідно:
- допитати в якості свідків працівників ПрАТ «Полтавський ГЗК»: начальника відділу збуту ОСОБА_8 , начальника дробильно-збагачувальної фабрики ОСОБА_9 , головного маркшейдера ОСОБА_10 , головного геолога ОСОБА_11 , інших працівників товариства, щодо відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення;
- в порядку Глави 15 КПК України, вилучити документи, щодо продажу сировини, отриманої внаслідок незаконного видобування корисних копалин, суб`єктам господарської діяльності, що перебувають у їх власності;
- допитати в якості свідків працівників товариств, які купували у ПрАТ «Полтавський ГЗК» сировину, отриману внаслідок незаконного видобування корисних копалин;
- в порядку Глави 15 КПК України, вилучити відомості з Державної податкової служби України, щодо сплати ПрАТ «Полтавський ГЗК» екологічного податку на розміщення відходів;
- в порядку Глави 15 КПК України, вилучити реєстраційну справу ПрАТ «Полтавський ГЗК»;
- отримати висновок спеціалістів, що були залучені з числа працівників Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України;
- за результатом отриманого висновку спеціалістів, ініціювати проведення судової економічної експертизи, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження;
- у разі наявності підстав повідомити про підозру іншим особам, причетним до вчинення злочину;
- у разі наявності підстав повідомити про кінцеву підозру ОСОБА_5 ;
- виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час розслідування.
З урахуванням викладеного, перелічених ризиків та особи підозрюваного ОСОБА_12 , обставин вчинення ним злочину, виникла необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді від 30.10.2023, в межах строку досудового розслідування, оскільки більш м`які запобіжні заходи неспроможні запобігти переліченим ризикам з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 злочину.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрюваний та захисник заперечили щодо задоволення клопотання, вважаючи підозру необґрунтованою та відсутніми ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Просили врахувати особу підозрюваного, те, що він має ряд нагород та відзнак. Крім того зазначили, що підозрюваний має поганий стан здоров`я, потребує госпіталізації та проходження періодичного лікування, а застосування такого запобіжного заходу, як застава із покладенням відповідних процесуальних обов`язків, перешкоджає можливості проходити лікування. Разом з цим, розмір збитків, які обґрунтовують підозру, обрахований особою, яка є потерпілою в кримінальному провадженні, що викликає сумніви в його об`єктивності.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, враховуючи, ті слідчі та процесуальні дії які слід вчинити у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовжити підозрюваному ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 грудня 2023 року процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що метою та підставами продовження обов`язків, покладених судом на ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати предмети чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, продовжують існувати на даний час, вони не зменшилися і перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного зазначених процесуальних обов`язків.
Разом з цим, враховуючи особу підозрюваного, його незадовільний стан здоров`я, належну процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за можливе скасувати такий обов`язок, як не відлучатись з Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, оскільки він не виправдовує себе на вказаній стадії кримінального провадження, як стримуючий засіб.
Керуючись ч. 6 ст. 194, ст. 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого прокурор групи прокурорів - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 грудня 2023 року та зобов`язати:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт або інші документи, які дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 115094267, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 21.11.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/52858/23-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: