Рішення № 115094141, 16.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23966/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визначити для нього додатковий строк тривалістю у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_4 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гленв`ю штату Іллінойс США, у лікарні Мідвест Паліатів енд Хоспіс Кейрсентер.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач не мав можливості звернутися до нотаріуса протягом шести місяців з дня смерті матері, яка настала в іншій країні, оскільки оформлені належним чином документи про смерть були відсутні у нього, і їхнє оформлення займає багато часу, тому проставити апостиль на свідоцтві про смерть вдалося лише 17 червня 2021 року. При цьому оформлене належним чином свідоцтво про смерть позивач отримав 24 серпня 2022 року, тоді коли прибула із США його тітка - ОСОБА_2 і привезла свідоцтво про смерть. Враховуючи також оголошений в Україні карантин, що тягло за собою обґрунтовану затримку у реалізації процесуальних дій, у зв`язку із мінімізацією ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та оголошений в країні воєнний стан, позивач просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник відповідача у відзив не визнав позов, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивач не вказав поважних причин пропуску строку позивачем, а власне позов є передчасним, оскільки відсутня відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій. Також представник просив у відзиві слухати справ за відсутності представника Київської міської ради.

У відповідь на відзив представник позивача вказав, що позивач звертався до нотаріуса з приводу питання подання заяви про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та було роз`яснено, що ним пропущено відповідний строк, і для отримання додаткового строку йому необхідно звернуться до суду. Враховуючи те, що факт пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини є очевидним, не має бути сумнівів у наявності відмови нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини. Вимога відповідача щодо наявності у матеріалах справи саме письмової відмови нотаріуса є формальною та невизначеною законом. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування та бажає прийняти спадщину, яка залишилася після смерті його матері.

У запереченнях сторони відповідача на відповідь представника позивача на відзив відповідача вказано, що оскільки відсутня письмова відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це свідчить про те, що права позивача не порушено. Саме тому відповідач не вбачає належних підставі для пропуску строку у позивача, вважає позов передчасним за відсутності письмової відмови нотаріуса у матеріалах справи.

ІІ. Процесуальні дії та рішення суду.

09 червня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

16 червня 2023 року ухвалою судді залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , на виконання вимог якої 27 червня 2023 року представник позивача подав позовну заяву у новій редакції /а. с. 39-40, 44-49/.

28 червня 2023 року у справі відкрито провадження для розгляду у загальному порядку і ухвалою судді виправлено описку у даті постановлення судового рішення /а. с. 50-51, 52-53/.

01 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив Київської міської ради на позов, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог /а. с. 71-73 «а»/.

04 вересня 2023 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив Київської міської ради /а. с. 74-82/.

05 вересня 2023 року представником третіх осіб у справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , котрий є одночасно і представником позивача, ОСОБА_5 подано заяви про розгляд справи за відсутності третіх осіб, заперечення проти задоволення позовних вимог відсутні /а. с. 83-85, 86-88/.

06 вересня 2023 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони у справі, не заперечував проти закриття підготовчого провадження і призначення до розгляду по суті /а. с. 89/.

06 вересня 2023 року ухвалою судді у справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду /а. с. 91/.

14 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив /а. с. 99/.

16 листопада 2023 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує і просить задовольнити.

Позивач, його представник, який є і представником третіх осіб, враховуючи завчасно подану заяву від 16 листопада 2023 року, а також представник відповідача у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про час, день та місце розгляду справи, окрім вищевказаних заяви по суті або з процесуальних питань до суду не надходили.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 настала смерть ОСОБА_4 , факт чого підтверджується Медичним свідоцтвом про смерть з Офіційного реєстру смертей, виданого 22 серпня 2016 року, Департаментом охорони здоров`я штату Іллінойс, державний номер справи: 2016 0064774 /а. с. 9-17/.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Печерським відділом РАЦС у м. Києві 10 червня 1981 року, виданим за актовим записом 1187 /а. с. 23/.

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 (до 13 листопада 2014 року мала назву «пров. Чекістів», відповідно до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373) у м. Києві, яка у рівних долях (по 1/4 частці) також належить ОСОБА_2 (сестра померлої, третя особа у справі), ОСОБА_3 (племінник померлої, третя особа у справі) та ОСОБА_1 - сину померлої - позивачеві /а. с. 24/.

Станом на 02 березня 2023 року у квартирі зареєстровані троє осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 /а. с. 25/.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Крім того, відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму ВСУ України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначена правова позиція сформульована Верховним Судом у своїй постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 08 червня 2022 року у справі № 571/731/21 (№ 61-3430св22).

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.

Позивач обґрунтовував свою заяву тим, що не зміг протягом шести місяців звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, адже на той час у нього були відсутні належним чином оформлені документи про смерть матері, що унеможливило його звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Така ситуація склалася, зокрема через те, що мати позивача - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла у місті Гленв`ю Сполучених Штатів Америки, а оформлення документів про смерть в іншій країні досить трудомісткий процес, який займає багато часу. З огляду на це, проставити апостиль на свідоцтві про смерть вдалося лише 17 червня 2021 року, оскільки саме цього дня прибула із Сполучених Штатів Америки тітка позивача - ОСОБА_2 , яка отримала та привезла в Україну вказане свідоцтво про смерть.

Також, вважаючи поважними причинами пропуску строку, позивач наводить ті обставини, що в Україні був оголошений карантин, що викликає обґрунтовану затримку у реалізації процесуальних дій, у зв`язку із мінімізацією ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, а у подальшому - воєнний стан, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України.

У постанові від 03 червня 2021 року по справі № 636/1160/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій - постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із подальшими змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, було запроваджено карантин.

Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилася низка інших обмежень. Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Отже, обмеження, які діяли під час запровадженого карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері та є поважними. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20;

Окрім того, безумовно вплив мав факт оголошення у подальшому воєнного стану в Україні та значна відстань між місцем смерті ОСОБА_4 (м. Гленв`ю штату Іллінойс США) і місцезнаходженням нерухомого майна - вищевказаної квартири АДРЕСА_1 в Україні, 1/4 частка якої належала померлій.

За приписами частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відтак вже за умови пропуску строку, встановленого законом, для звернення із заявою про прийняття спадщини, у спадкоємця наявне право на подання позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, і доводи представника відповідача про відсутність порушеного права позивача, з огляду на відсутність у матеріалах справах письмової відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд оцінює критично і відхиляє.

Таким чином позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини, тому суд вбачає законні підстави для задоволення позову.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-16, 22, 1220, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визнати причини пропущення строку для прийняття спадщини поважними та встановити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова