Рішення № 115089742, 21.11.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3110/23

Номер провадження 2/541/892/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 листопада 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючої судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 15.01.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №991151163 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 30000 гривень строком на 126 днів із сплатою 237,90 відсотків річних від суми кредита за весь час користування. 31.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020. 05.02.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір Факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020. В подальшому, 04.08.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №04/08/23-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 34741,63 гривень, з яких: 22471,75 грнсума заборгованості за основною сумою боргу, 12269,88 гривеньсума заборгованості за відсотками. Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020 становить 34741,63 гривень. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору №991151163 від 15.01.2020 у розмірі 34741,63 гривень та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2147, 20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27.09.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначив, що у разі неявки представника позивача у судове засідання, просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій позовні вимоги визнала, просила зменшити нараховані відсотки, а також витрати на професійну правничу допомогу, справу розглянути за її відсутності.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи достатньо матеріалів про правовідносини сторін, відповідач позов визнає частково, відсутня необхідність заслуховування особистих пояснень сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №991151163 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на суму 30000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 126 днів зі сплатою 237,90 % відсотків річних від суми кредиту за весь час користування (а.с.36 зворот-38).

У графіку розрахунків (додаток до договору №991151163 від 15.01.2020) сторони погодили графік платежів (а.с.38 зворот).

У подальшому, 12.02.2020 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду про зміну умов договору №991151163 від 15.01.2020, за умовами якої сторони домовились продовжити строк дії договору №991151163 від 15.01.2020 на тринадцять днів (а.с.39).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020 заборгованість за кредитним договором станом на 11.08.2023 складає 34741,63 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 22471,75 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 12269,88 грн. (а.с.40).

28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 991151163 від 15.01.2020. (а.с. 22-27).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020 (а.с.28-30).

У подальшому, 04.08.2023, між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №04/08/23-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 04.08.2023 року до договору факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 року до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 34741,63 грн., з яких: 22471,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12269,88 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.46-48).

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020 і додатковою угодою від 15.01.2020 до цього договору не виконав, що стало підставою для звернення ТОВ «ФК «ЕЙС» до суду з цим позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Комплексний аналіз норм пункту 3 частини першої статті 43, статті 180, частин першої, другої статті 227 ЦПК України свідчить, що про визнання обставин учасниками справи має, в тому числі, бути зазначено в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників або іншим чином визнано ці обставини саме під час розгляду спору в суді, а не поза його межами (див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц (провадження № 61-19259св19).

Як вбачається з досліджених судом доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.

У своїй заяві ОСОБА_1 визнає позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС та просить зменшити нараховані відсотки та витрати на правову допомогу.

Однак, як вбачається з вищевказаного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 під час укладання кредитного договору №991151163 від 15.01.2020 та додаткової угоди до кредитного договору від 12.02.2020, погодили його умови, а саме: термін платежу, сума кредиту , нарахований процент та суму сплати кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови договору виконував неналежним чином, не повністю сплачував визначені графіком щомісячні платежі, у зв`язку із чим станом на 11.08.2023 утворилась прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 34741,63 грн., яка складається з 22471,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12269,88 грн. - сума заборгованості за відсотками, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Суд вважає, що відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до умов договору та закону, тому не підлягають зменшенню.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного розміру заборгованості зі сторони відповідача до суду не надходило, як і відсутні докази належного виконання відповідачкою своїх зобов`язань перед банком за умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст. 10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими він користувався, однак, допустив неналежне виконання своїх обов`язків, порушив умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики та відсотків за користування нею, а тому вимоги позову в частині стягнення заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №1383 від 29.08.2023, за правилами ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

В той же час, згідно ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. У зв`язку з формуванням документа в системі «Електронний суд», позивач на час подання позову мав сплатити: 2147,20 грн. - судового збору, а не 2684 грн. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково.

Разом з тим, за змістом ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст.ст. 141, 142 ЦПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок, а також стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.(ч. 2137 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Представником позивача адвокатом Юхименко Ю.Ю. долучено копії акта прийому-передачі наданих послуг; рахунок №186 від 09.08.2023 на оплату правової допомоги за договором від 24.11.2022, копії платіжної інструкції №1383 в національній валюті від 29 серпня 2023 року; копії додаткової угоди №49 від 08.08.2023 до Договору про надання правової допомоги від 24 листопада 2022 року; копії протоколу погодження видів правової допомоги та договірної ціни; копії довіреності від 24.11.2022. Допомога полягала в: наданні усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; узгодженні правової позиції; складанні позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 991151163 від 15.01.2020 послуги надано на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу суд зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 зазначив, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідач просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, спірні правовідносини не потребують суттєвих правових досліджень, тому суд, враховуючи викладені вище правові норми, вважає, що сума, яка заявлена до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу, є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом , а є завищеною. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 512, 526, 527, 610, 611, 628, 638, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 82,133, 141, 142, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005), код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №991151163 від 15.01.2020, в розмірі 34741 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок одну гривню)63 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005), код ЄДРПОУ 42986956 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005), код ЄДРПОУ 42986956 з державного бюджету судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок, що відповідає 50% сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005), код ЄДРПОУ 42986956 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000(три тисячі гривень) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005), код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. Г. Шатілова