Рішення № 115087094, 16.11.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11400/23

Провадження № 2/344/2596/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря Мациборка С.Я.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в інтересах ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби подало позов до суду в інтересах ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу квадроциклу АТVА7-13Н (шасі № НОМЕР_1 ), укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , стягнення з відповідача на користь позивача сплачені ним кошти за даним договором у сумі 35300грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн., судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 25.05.2023р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 був укладений в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу транспортного засобу квадроциклу АТV А7-13Н, вартістю 35300грн., однак на даний товар позивачу було після повної сплати коштів відповідачем надано тільки талон, без розрахункового документу та товаросупровідних документів на ТЗ. Цього ж дня позивач заявив відповідачу про повернення даного ТЗ через невідповідність йому розміру та габаритів та відсутності товаросупровідних документів на ТЗ, з вимогою повернути кошти, однак відповідач відмовив у задоволенні вимоги, тому була викликана поліція. 29.05.2023р. позивачем була направлена письмова вимога відповідачу про розірвання договору та повернення коштів, однак він на неї не відреагував. Зважаючи на це, на підставі ст.15,16,23,177-179,639,654 ЦК України, ст.31,34 Закону України «Про дорожній рух», ст.21,22 Закону України «Про захист прав споживачів» позов слід задовольнити.

Позивач та представник особи яка звернулась до суду у судових засіданнях позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач вимоги позову заперечив, просив відмовити, оскільки ніякого договору купівлі-продажу з позивачем не укладалось, даний квадроцикл позивач привіз до відповідача в ремонт (а саме мотору), роботи були виконані по ремонту мотору, талон стосується гарантії мотору на 1 рік, а не самого ТЗ, магазин проводить продаж запчастин та надаються послуги в т.ч. по ремонту їх. Заперечив отримання коштів від позивача у вказаній ним сумі та письмової претензії на розірвання договору з поверненням коштів. Стосовно того, що викликалась поліція, то просив звернути увагу на час вказаний на відео, виклик відбувся за межами робочого часу магазину, тому й був відсутній при виклику.

Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог, у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що правовідносини сторін виникли із правочину роздрібної торгівлі, до якої відносяться як продаж товарів, так і надання послуг, та регулюється нормами ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, сторони доводили, що 25.05.2023р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 був укладений в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , договір який стосується транспортного засобу квадроциклу АТV А7-13Н, при цьому рік випуску даного квадроцикла судом не встановлено.

Представник Головного управління Держпродспоживслужби доводила те, що усний договір стосовно даного квадроциклу стосувався саме купівлі-продажу такого позивачем у відповідача, вартістю 35300грн.. Позивач підтримав позицію представника.

Натомість відповідач доводив, що усний договір стосовно даного квадроциклу стосувався саме здачі позивачем власного квадроцикла в ремонт (тобто надання послуги) а саме його частини мотору, вартістю послуги близько 6-7 тисяч гривень, та заповнення відповідачем талону на гарантію частини ТЗ, а саме мотору, про що свідчить запис на долученому до матеріалів справи талоні.

За вимогами ст.626, 633, 638, 640 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Також, за ст.655, 656, 662 та 692 ЦК України врегульовано поняття договору купівлі-продажу, про який доводила сторона позивача, як укладеного між сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Окрім того, ЦК України також врегульовано поняття договору роздрібної купівлі-продажу.

Так, за ст.698,700 даного кодексу вказано, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Продавець зобов`язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

Отже, за вимогами чинного законодавства, у разу укладення усного договору купівлі-продажу, як доводив представник позивача саме про такий договір, покупець ОСОБА_1 мав право до купівлі товару вимагати від продавця (який заперечує укладення саме договору купівлі-продажу) повної і достовірної інформації про даний товар у місці його продажу, огляду документів на такий ТЗ наявних у продавця, а після чого приймати рішення щодо купівлі і як наслідок здійснювати оплату, яка обов`язково фіксується продавцем розрахунковим документом (чеком, квитанцією тощо) з врахуванням немалої вартості товару, яка перевищує розуміння роздрібної торгівлі товару незначної вартості. На запитання суду позивачу чи вимагав у відповідача квитанцію, чек чи інший документ на отримання саме вказаної позивачем суми в розмірі 35300грн., ОСОБА_1 відповів, що не знав про те, що слід вимагати та отримати такий розрахунковий документ, і суд таку відповідь оцінює критично, так як кожен покупець щодень при отриманні товару у будь-якому магазині отримує на практиці такі квитанції. Звідси, незнання споживача, як покупця про таке право на отримання підтвердження оплати коштів продавцем у вигляді будь якої квитанції, чека тощо за чинним законодавством, оцінюється критично.

Однак, відповідач доводячи про надану послугу ремонту запчастини та отримання від позивача суми коштів 6-7 тисяч гривень 25.05.2023р. вказав на те, що така сума є зафіксованою в журналі обліку коштів, який він веде як ФОП. Однак, представник позивача клопотань про витребування такого доказу у відповідача не заявляла на роз`яснення суду, суд самостійно докази з врахуванням змагальності сторін не збирає та не витребовує.

Водночас, доказ сторони позивача на підтвердження договору купівлі-продажу як виданий йому відповідачем талон на ТЗ (а.с.10), не є належним доказом оплати коштів в сумі 35300грн., які просив стягнути позивач зі сторони відповідача, так як жодної суми про таке отримання в ньому не обумовлено. Іншого матеріали справи не містять.

Слід також окремо визначити поняття товару - квадроцикла АТVА7-13Н, про що вірно в цій частині доводила сторона позивача у разі, якщо укладався договір купівлі-продажу, а не послуги, як на вид ТЗ, який підлягає в подальшому відповідній реєстрації, що унеможливлює таку дію без товаросупровідних документів та необхідних документів для даного виду транспортного засобу.

Як слідує з норм ст.177,179 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Квадроцикл це категорія транспортних засобів Європейського Союзу для чотириколісних мікроавтомобілів, що дозволяє проектувати ці транспортні засоби відповідно до менш суворих вимог порівняно зі звичайними автомобілями. Квадроцикли мають обмеження щодо ваги, потужності двигуна та швидкості. Класифікація квадроциклів у Директиві 92/61/EEC, вказує, що квадроцикли належать до тієї ж категорії, що й мопеди. У 2002 році Рамкова директива 2002/24/EC уточнила це визначення, розрізняючи легкі та важкі квадроцикли (категорії L6e та L7e).

Легкі квадроцикли (L6e) визначені Рамковою Директивою 2002/24/ЄС як: "моторні транспортні засоби з чотирма колесами, маса без навантаження яких не перевищує 425 кг, без урахування маси акумуляторів у випадку електромобілів, максимальна конструктивна швидкість яких не перевищує 45 км/год., об`єм циліндра двигуна якого не перевищує 50 см 3 і чия номінальна максимальна потужність не перевершує 15 кВт. Ці транспортні засоби повинні відповідати технічним вимогам, що застосовуються до триколісних мопедів категорії L2e, якщо інше не зазначено в будь-якій з окремих директив Квадроцикли (L7e), також відомі як важкі квадроцикли, визначені Рамковою директивою 2002/24/EC як чотириколіснімоторні транспортні засоби, «крім тих, що називаються (легкими квадроциклами), чия маса без навантаження не перевищує 450 кг (категорія L7e) Ці транспортні засоби вважаються мотоциклами трициклів і повинні відповідати технічним вимогам, що застосовуються до трициклів мотоциклів категорії L5e, якщо інше не зазначено в будь-якій з окремих Директив»

Для держав-договірних сторін Женевської Угоди 1958 року, у тому числі і України, така класифікація встановлена у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів. Україна є однією із Договірних Сторін Женевської Угоди 1958 року. У зв`язку із цим, в усіх законодавчих та нормативних актах, чинних на теренах України, застосовуються позначення і визначення категорій транспортних засобів, встановлених у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів. У державному стандарті України ДСТУ 3649:2010, зокрема у його довідковому «Додатку А», наведені позначення тавизначеннякатегорій легкових автомобілів, мікроавтобусів, автобусів та тролейбусів, вантажнихавтомобілів та сідельних і баластних тягачів а також причепів і напівпричепів до них, які є ідентичними з визначенням, поданими у «Зведеній резолюції».

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється окрім ЦК України, з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Правилах державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (зі змінами та доповненнями)

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Власники транспортних засобів зобов`язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи.

Враховуючи викладене, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) (позиція ВС справа № 461/6371/17 провадження № 61-12024св19 від 17 лютого 2021 року)

Разом з тим, судом не встановлено, що відбулася саме купівля-продаж квадро циклу, оскільки стороною позивача не доведено факт укладення такого усного договору належними доказами, що у сукупності можливо було б дійти такого висновку.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу квадроцикла АТVА7-13Н (шасі № НОМЕР_1 ), укладеного 25.05.2023р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , то слід зазначити й таке.

За вимогами ст.651, ч.2,3 ст.653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічно, за ст.708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором, в т.ч. відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред`явити вимоги, передбачені частиною першою цієї статті, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Разом з тим, суд зазначає, що за п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Отже, на будь яку річ, яка є предметом в т.ч. усного договору про реалізацію продукції продавцем (чи виконавцем послуг) має бути виданий останнім розрахунковий документ. Окрім виданого талону, який не є номерним чи обліковим, також не містить вид правочину та ціну (а.с.10), сторони не надали, надаючи протилежні пояснення щодо такого талону, а саме від сторони позивача про те, що це талон продажу, від сторони відповідача про те, що це талон гарантії на 1 рік наданої послуги на ремонт мотору. Однак, такий талон може бути доступний як одній стороні так і іншій для придбання. Дійсно, на ньому проставлена печатка і підпис відповідача, але це не слугує належним доказом купівлі квадроцикла.

Терміни "розрахунковий документ" та "електронний розрахунковий документ" вживаються в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За ст.1,3 даного закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За ст.3 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1)проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 7) подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку. 9) щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; 15) надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Стаття 9, 13, 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вказує на те, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються в т.ч. при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;

Порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Позивач забезпечив пояснення в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 (брата позивача), який підтвердив про купівлю-продаж квадроцикла 25.05.2023р.

Представник позивача, надаючи пояснення також допустила й те, що такий спірний договір укладений не в письмовій формі, є недійсним (хоча предметом позову було розірвання дійсного договору)

Однак, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Тому, єдині показання свідка про оплату коштів за договором купівлі - продажу у сумі 35300грн. не є належними.

Стаття 78 ЦПК України зазначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звідси, Головне управління держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звертаючись до суду в інтересах конкретного споживача ОСОБА_1 , також зобов`язана для забезпечення обґрунтування та підставності позовних вимог на підставі ЦПК України надати належні та допустимі докази порушення права споживача у разі невидачі відповідного чеку за продаж товару чи надану послугу, в т.ч. шляхом звернення до відповідних контролюючих органів для підтвердження факту того, що розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо чи без них) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, відповідачем здійснені в порушення закону.

Даним Законом України «Про захист прав споживачів» надано й інші поняття, як нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції (п.14 ч.1 ст.1); недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем) (п.15 ч.1 ст.1); послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п.17 ч.1 ст.1).

Разом з тим, за ч.3 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі (окрім прав передбачених частиною зобов`язані: перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції.

Натомість за ст.6 цього ж закону продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

За ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов`язання виробника (виконавця) тощо.

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі. Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Дійсно за ч.3-5 ст.17 цього ж закону, продавець (виконавець) зобов`язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства. Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.

Ст.19 ч.2 (пр..10) підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Тобто, продавець надає інформацію, а покупець, а в даних правовідносинах позивач ОСОБА_1 , ознайомлюється з документацією, правилами експлуатації, отримати роз`яснення на правила використання товару на його вимогу. Вже після цього відбувається укладення договору купівлі-продажу (чи надання послуг) з обов`язковою видачею продавцем розрахункового документу при отриманні коштів від покупця.

Суд враховує вірні доводи сторони позивача про те, що квадроцикл це дійсно є ТЗ, проте стороною позивача не доведено факту укладання купівлі-продажу і як наслідок розірвання договору купівлі-продажу від 25.05.2023р. з поверненням оплачених покупцем коштів.

Доводи є вірними про те, що споживач має право (за ст.9 закону) обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

На підтвердження позову, позивачем надано відеодиск про виклик поліції (а.с.13), однак при огляді в судовому засіданні даного доказу про виклик о 17.47 год. 25.05.2023р. (поза межами робочого часу магазину, як зазначив відповідач, і на спростування робочого часу до 17.00год позивачем не надано інших доказів) не встановлено факту укладення договору купівлі-продажу.

Підсумовуючи, матеріали справи такого доказу про оплату коштів позивачем відповідачу на суму 35300грн. - не містить, звідси прийти до висновку про укладення усного договору-купівлі продажу суд не в змозі та порушення прав споживача за ст.21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», доказів перевірки відповідними контролюючими органами порушень фізичної особи-підприємця правил торгівлі чи надання послуг, сторона позивача інтереси якої представляє Держпродслужба в області теж не надала, жодних клопотань про витребування доказів щодо того, на якій системі оподаткування працює відповідач, про наявність у нього реєстраторів розрахункових операцій чи ведення книг обліку не надала, про витребування звітності щодо проведених операцій за 25.05.2023р. у відповідача чи інших органів не клопотала. Суд не уповноважений на збір доказів зі сторони позивача, якого представляє державний орган, з врахуванням принципу змагальності сторін. Водночас, при отриманні позивачем таких додаткових даних, він не обмежений на звернення до суду за новими обставинами та підставами позову чи перегляду даного рішення за ново виявленими обставинами.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 ЦК України, за якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Окрім того, за ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000грн., суд вважає, що така не є належно обґрунтованою, і як наслідок також не підлягає до задоволення, з врахуванням того, що вимога про розірвання договору купівлі продажу та стягнення коштів є недоведеним перед судом.

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

На підставі наведеного та ст. 177,179, 218, 626, 633, 638, 640, 651, 653, 655, 656, 662,692, 698,700 ЦК України, ст.1,4,15,17,19,21,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.1,3, 9, 13, 15 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388, керуючись ст.ст. 10-13, 78, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби, яке діє в інтересах ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу квадроциклу АТV А7-13Н (шасі № НОМЕР_1 ), укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 від 25.05.2023 року про стягнення з відповідача на користь позивача сплачені ним кошти за даним договором у сумі 35300грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2023 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА