Ухвала суду № 115066497, 22.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7161/23

Провадження № 1-кп/761/2613/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року місто Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 14 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105100002520 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Київ, громадянки України, незаміжньої, з середньою освітою, яка працює в ТОВ «Преса України» на посаді машиніста ріжучої машини, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України

У С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022105100002520 від 14 листопада 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

Обвинуваченою подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, оскільки з дня вчинення нею кримінальних правопорушень сплив законодавчо передбачений строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Прокурор проти закриття кримінального провадження не заперечував.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 48, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Шляхом опитування обвинуваченої, судом встановлено, що вона правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинувачених, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку судом.

Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачена розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Відповідно ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Санкція ч. 2 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Санкція ч. 1 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у серпні-вересня 2019 року, що віднесені до нетяжких злочинів, згідно зі ст. 12 КК України, а тому строк давності, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК України становить три роки.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинувачених, закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно із ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_4 є кримінальними проступками, та з моменту вчинення інкримінованих злочинів минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, речові докази відсутні, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно неї кримінальне провадження за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

З огляду на викладене та керуючись ст. 49, ч. 1 ст. 364-1 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ст. 314, 369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно неї - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1