Рішення № 115059884, 20.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/10747/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Рей" (Дніпропетровська область, село Любимівка)

до Державного підприємства "Гарантований покупець" (м. Київ)

про стягнення 1 178 337,55 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Рей" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 178 337,55 грн, з яких: 616 573,04 грн пені, 285 546,10 грн штрафу, 205 385,66 грн інфляційних втрат та 70 832,75 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків розрахунків за договором №451/01 від 22.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

24.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким ДП "Гарантований покупець" заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що нарахування штрафних санкцій у спірний період суперечить п. 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, наказам Міненерго №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022; прострочення виникло не з вини відповідача.

Також 24.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

26.07.2023 позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

02.08.2023 позивачем подано відповідь на відзив, у якій ТОВ "Енерджі Рей" заперечує проти наведених у відзиві тверджень відповідача.

08.08.2023 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

28.09.2023 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом касаційної скарги у справі №640/10894/22.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення з наступних підстав.

Заперечення відповідача проти позову ґрунтуються, серед іншого, на положеннях наказу Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2022 за №692/38028, яким встановлено особливий порядок розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство "Гарантований покупець", Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна - Енерговат", Приватне підприємство "Арт-Енерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоенергосервіс Дніпро", Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджі Інвестментс Україна" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" відмовлено.

Таким чином, чинність наказу Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 встановлена судовими рішеннями, які в установленому законом порядку набрали законної сили.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом в даному випадку встановлено відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/10894/22, оскільки правомірність розрахунків відповідача під час воєнного стану не є предметом розгляду означеної справи, а чинність наказу Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 не заперечується позивачем.

Оскільки з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 між позивачем (продавець) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (покупець) укладено договір №451/01 купівлі-продажу електричної енергії (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди №1270/01/20 від 23.05.2020) продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, зароблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

За умовами пункту 2.1 договору, сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконання цього договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору).

Умовами пунктів 3.2, 3.3 договору передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5 договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

На виконання умов даного договору, позивачем було відпущено відповідачу електричну енергію в липні та серпні 2022 року.

За період з 01.07.2022 по 31.07.2022 позивачем було продано відповідачу 957 230,00 кВт/год на загальну суму 4 514 641,28 грн з ПДВ, що підтверджується підписаним та скрапленим печатками обох сторін актом приймання-передачі за липень 2022 року.

14.07.2022 відповідачем за придбану в липні 2022 року електроенергію було сплачено позивачу 405 595,60 грн, 25.07.2023 - 475 802,72 грн, 29.07.2022 - 515 192,38 грн.

Крім того, відповідно до домовленостей сторін сума, що підлягає сплаті позивачу, зменшується на суму відшкодування небалансу в розмірі 641 025,62 грн, що не заперечується обома сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за придбану в липні 2022 року електроенергію становить 2 477 024,96 грн.

За період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивачем було продано відповідачу 805 402,00 кВт/год на загальну суму 3 798 565,78 грн з ПДВ, що підтверджується підписаним та скрапленим печатками обох сторін актом приймання-передачі за серпень 2022 року.

15.08.2022 відповідачем за придбану в серпні 2022 року електроенергію було сплачено позивачу 672 898,19 грн, 25.08.2023 - 559 226,46 грн, 31.08.2022 - 566 936,78 грн.

Крім того, відповідно до домовленостей сторін сума, що підлягає сплаті позивачу, зменшується на суму відшкодування небалансу в розмірі 397 299,41 грн, що не заперечується обома сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за придбану в серпні 2022 року електроенергію становить 1 602 204,94 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії, а відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктами 3.2. 3.3 договору встановлено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до пункту 10.1 вищевказаного Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 вищевказаного Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідач у встановлені строки оплату відпущеної йому електричної енергії за "зеленим" тарифом належним чином не здійснив, у зв`язку з чим станом на теперішній час розмір його заборгованості за придбану в липні 2022 року електроенергію становить 2 477 024,96 грн, в серпні 2022 року - 1 602 204,94 грн.

За доводами позивача, пунктом 10.4 Порядку в якості підстави для 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), встановлено певну подію, а саме, отримання від продавця акта купівлі-продажу та дату оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою НКРЕКП №1190 від 20.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у липні 2022 року.

Постановою НКРЕКП №473 від 14.03.2023 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у серпні 2022 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, положення наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом", а також постанову НКРЕКП №332 від 25.02.2022.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Правовідносини у даній справі виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, регулювання яких здійснюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку № 641.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За змістом частин другої та третьої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюються Порядком № 641.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідно до Порядку № 641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Суд звертає увагу на те, що сторони, підписавши договір, встановили в його пункті 3.3 порядок розрахунків за електричну енергію, відповідно до глави 10 Порядку №641.

Таким чином, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією).

Аналогічні висновки в подібних правовідносинах висловлені Верховним Судом у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21.

Таким чином, з огляду на приписи статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, пункту 3.3 договору та статті 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за липень та серпень 2022 року мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення відповідної постанови НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постанова НКРЕКП від 20.09.2022 №1190, якою затверджено розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року, оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 21.09.2022.

Постанова НКРЕКП від 14.03.2023 №473, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року, оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 15.03.2023.

Отже, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії в липні 2022 року - до 26.09.2022 року включно, за поставку електричної енергії в серпні 2022 року - до 20.03.2023 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом".

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України введено воєнний стан указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні". У подальшому указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто, з моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень статті 1 Закону України "Про оборону України", в Україні діє особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, Міністерством енергетики України прийнято наказ "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 №140 (далі - Наказ №140), відповідно до пп. 1.1.1 якого наказано ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з кошів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень: за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для здійснення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників, зокрема, сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання.

Згідно з пп. 1.2 п. 1 Наказу №140 у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, а підпункт 1.1.6 цього пункту не застосовується.

У пп. 1.3 п. 1 Наказу №140 визначено, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 цього пункту.

Крім того, відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14 березня 2022 року №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17 травня 2022 року №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міністерством енергетики України прийнято наказ "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 №206 (далі - Наказ №206).

Наказом Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, який був чинний до 05.07.2022 та втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022, ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень:

за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (пп. 1.1.1 наказу № 140);

у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (п. 1.2 наказу № 140);

за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (п. 1.3 наказу № 140).

Відповідно до наказу №206:

1. Державному підприємству "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - виробники), що мають договірні відносини з Державним підприємством ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26 квітня 2019 року № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.

2. Установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників:

1) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання;…

6) у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника;

7) у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту.

3. Установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та діє протягом періоду дії воєнного стану в Україні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 по справі №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування Наказу №206 відмовлено.

У вказаній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023 у справі №640/10894/22 зазначено, що Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго. З огляду на викладене, Наказ від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" прийнятий відповідачем в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.

Державна реєстрація оскаржуваного наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 "Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади" передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб`єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб`єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, серед іншого, визначають у відповідній сфері управління, галузі національної економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.

Отже, приймаючи наказ №206, Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП "Гарантований покупець") в особливий період, а саме, під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.

Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії.

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання розміру коштів, які підлягають сплаті за поставлену в липні-серпні 2022 року електричну енергію, необхідно керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, якими є накази Міненерго №140 та №206, видані відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

При цьому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що накази Міненерго №140 та №206 не вносять зміни до порядку і строків розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, які регулюються умовами укладеного між сторонами договору та Порядком №641.

Зміни до Порядку №641 щодо приведення його положень в частині розрахунків у відповідність з Наказом №206 НКРЕКП також не внесені до теперішнього часу.

Поряд з цим судом встановлено, що предметом спору в даній справі не є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка за доводами позивача становить: 2 477 024,96 грн - за липень 2022 року, 1 602 204,94 грн - за серпень 2022 року.

Так, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача 1 178 337,55 грн, з яких: 616 573,04 грн пені, 285 546,10 грн штрафу, 205 385,66 грн інфляційних втрат та 70 832,75 грн 3 % річних.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність гарантованого покупця за порушення строків розрахунків з позивачем у вигляді штрафу та пені передбачена пунктом 4.6 Договору.

У той же час за статтею 615 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності з урахуванням тверджень і доводів сторін, викладених у поданих ними заявах по суті справи, враховуючи обов`язковість Наказу №206 для гарантованого покупця та його фактичну неможливість діяти в інший спосіб, ніж передбачено цим наказом, суд вважає обґрунтованими і доведеними твердження відповідача про відсутність його вини у простроченні розрахунків з позивачем, та з цих підстав відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу та пені.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 205 385,66 грн інфляційних втрат та 70 832,75 грн 3 % річних суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника, яка полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

У п. 5.24 постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 викладено правовий висновок про те, що ненадходження коштів від інших учасників ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

Подібного висновку про застосування ч.2 ст.625 ЦК України дійшов Верховний Суд також у п.25 постанови від 21.12.2021 у справі №910/15364/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 виклала висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, а тому вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Суд звертає увагу на те, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

У даній справі позивачем не пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача власне залишку основного боргу за придбану в позивача електроенергію, натоміть заявлено вимоги про стягнення нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України, які входять до складу грошового зобов`язання, є акцесорними, додатковими до основного, зобов`язаннями, які залежать від основного зобов`язання і поділяють його долю, а тому вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Судом враховано, що вибір предмету позовної заяви належить до виключної компетенції позивача і таке право реалізується ним на власний розсуд.

Поряд із цим, у контексті саме даного спору між сторонами, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України передчасними, такими, що не підлягають розгляду судом до вирішення питання про стягнення основного боргу.

На думку суду, такі вимоги позивача мають розглядатися разом з вимогою про стягнення основного боргу, після вирішення цього питання або після повної сплати відповідачем вартості придбаної в позивача електроенергії в липі-серпні 2022 року.

Саме такий порядок пред`явлення і розгляду вимог про стягнення всіх складових грошового зобов`язання надасть можливість повною мірою встановити і врахувати всі обставини даної справи у контексті означених вимог, а також належно вирішити подане відповідачем клопотання про зменшення нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України в порядку ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Судом не досліджувалось питання застосування постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 з огляду на рекомендаційний характер її п. 16, на який посилається відповідач.

Інші доводи і твердження сторін судом не прийняті до уваги як такі, що не впливають на результат вирішення цього спору і не змінюють висновків суду за результатом розгляду даної справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко