Рішення № 115059783, 20.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/12681/23

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (Донецька обл., місто Добропілля, місто Білозерське)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Київ)

про стягнення 205 184,63 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 205 184,63 грн вартості недостачі вантажу, перевезення якого здійснювалося відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

11.09.2023 від позивача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" відповідно до Технічних умов на станції Добропілля Донецької залізниці завантажило вугілля кам`яне марки Г (Г2) (0-200), яке є власністю позивача, для їх перевезення відповідачем, у вагони:

- 62257803 в кількості 70,000 тон по залізничній накладній № осн 48319842 (дос 45794922),

- 53533881 в кількості 68,900 тон по залізничній накладній № осн 48319842 (дос 45794922),

- 68119742 в кількості 70,900 тон по залізничній накладній № осн 48319842 (дос 45794906),

- 63263669 в кількості 69,900 тон по залізничній накладній № осн 48286488 (дос 45558665),

- 55329387 в кількості 69,600 тон по залізничній накладній № осн 48286769 (дос 45558673),

- 56036684 в кількості 68,800 тон по залізничній накладній № осн 48327274 (дос 45828274),

- 60455110 в кількості 69,900 тон по залізничній накладній № осн 48327274 (дос 45828274),

- 63148878 в кількості 69,600 тон по залізничній накладній № осн 48325245 (дос 45815123, 45815115),

- 63005565 в кількості 69,600 тон по залізничній накладній № осн 48325245 (дос 45815123, 45815115),

- 55850986 в кількості 69,900 тон по залізничній накладній № осн 48324321 (дос 4832640, 48326185, 45815131, 45815156, 45815149),

- 56300940 в кількості 68,800 тон по залізничній накладній № осн 48324321 (дос 4832640, 48326185, 45815131, 45815156, 45815149),

- 62965843 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № осн 48324321 (дос 4832640, 48326185, 45815131, 45815156, 45815149),

- 56325558 в кількості 70,000 тон по залізничній накладній № осн 48324321 (дос 4832640, 48326185, 45815131, 45815156, 45815149),

- 68119684 в кількості 70,700 тон по залізничній накладній № осн 48325278 (дос 48316830, 45828365),

- 63180574 в кількості 69,600 тон по залізничній накладній № осн 48325278 (дос 48316830, 45828365).

Перелічені вагони відповідачем прийняті до перевезення до станції призначення Добротвір Львівської залізниці, отримувач - "ДТЕК Добротвірська ТЕС".

Позивач зазначає, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі 205 184,63 грн, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.

Як вбачається з пункту 110 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут) Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, накладна (залізнична) є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Згідно з п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

За даними складених залізницею комерційних актів виявилася недостача вантажу, а саме:

- згідно з комерційним актом №450003/83/4 недостача у вагоні №62257803 складає 5,200 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/82/3 недостача у вагоні №53533881 складає 3,200 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/84/5 недостача у вагоні №68119742 складає 4,500 тон;

- згідно з комерційним актом №456404/10/7 недостача у вагоні №63263669 складає 4,400 тон;

- згідно з комерційним актом №456404/9/6 недостача у вагоні №55329387 складає 6,750 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/95/13 недостача у вагоні №56036684 складає 4,900 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/96/14 недостача у вагоні №60455110 складає 4,450 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/92/10 недостача у вагоні №63148878 складає 4,100 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/91/9 недостача у вагоні №63005565 складає 4,400 тон;

- згідно з комерційним актом №493102/2/15 недостача у вагоні №55850986 складає 5,550 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/88/16 недостача у вагоні №56300940 складає 4,200 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/89/17 недостача у вагоні №62965843 складає 4,000 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/90/18 недостача у вагоні №56325558 складає 4,400 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/93/11 недостача у вагоні №68119684 складає 4,400 тон;

- згідно з комерційним актом №450003/94/12 недостача у вагоні №63180574 складає 4,900 тон;

Частиною 1 ст. 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 129 Статуту визначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 314 ГК України, положення яких кореспондуються з положеннями статті 924 ЦК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" також встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно зі ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Вартість такого втраченого вантажу, відправленого в зазначених вагонах, була визначена позивачем на підставі належних довідок, наданих до матеріалів справи, з урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, у загальній сумі 205 184,63 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вартості втраченого вантажу, суд встановив їх правильність, тож загальна вартість втраченого вантажу складає 205 184,63 грн.

Відповідач у відзиві заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивачем не надано доказів (довідок) на підтвердження вартості вантажу у вагонах №№62257802, №63148878, №63005565, №56300940, №56325558.

Такі доводи відповідача спростовуються наданими позивачем довідками про вартість 1 тони вугілля. Щодо вагона №62257802, то у даному випадку очевидною є описка в номері вагону, вірним є №62257803, і наданими позивачем документами на перевезення підтверджується відправлення саме вагону №62257803, завантаженого вугіллям кам`яним у кількості 70,000 тон по залізничній накладній № осн 48319842 (дос 45794922), недостача вантажу в якому в кількості 5,200 тон встановлена в комерційному акті №450003/83/4.

Також, суд відхиляє доводи відповідача про те, що комерційним актом №493102/2/15 встановлено недостачу у вагоні №55850986 5,550 тон вантажу з вини вантажовідправника, оскільки цей акт складено на станції відправлення (ст. Добропілля Донецької залізниці) у додаток до акта загальної форми №4824 від 19.03.2023.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов`язаний на вимогу залізниці пред`явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Відповідач зазначає, що акт загальної форми №4824 від 19.03.2023 було складено залізницею в порядку ст. 24 Статуту, на станції відправлення, тож цей акт засвідчує втрату вантажу з вини вантажовідправника.

У той же час із акту загальної форми №4824 від 19.03.2023 та комерційного акту №493102/2/15 слідує, що залізницею було виявлено виїмку у вантажі з порушеним маркуванням.

Так, в акті загальної форми №4824 від 19.03.2023 зазначено: "за результатами огляду вагону №55850986 встановлено по накладній розміщення вантажу на рівні бортів маркування нанесене трьома поздовжніми бороздами, фактично розміщення вантажу в вагоні не рівномірне, заглиблення з першого по сьомий люк: в довжину 12,5 м, в ширину 2,8 м, в глибину 0,5 м, в місці заглиблення маркування відсутнє, течії вантажу не було".

У комерційному акті №493102/2/15 від 20.03.2023 зазначено таке: "… В вагоні №55850986 по накладній значиться: нетто 69900 кг, тара провірена 22050 кг. Розміщення вантажу на рівні висоти бортів вагона, захисне маркування нанесено трьома паралельними бороздами. В дійсності встановлено в вагоні № 55850986 нетто 64350 кг, тара провірена 22050 кг., недостача 5550 кг. В комерційному відношенні розміщення вантажу нерівномірне, заглиблення з 1-го по 7-й люк в довжину 12,5 м, в ширину 2,8 м, в глибину 0,5 м, маркування відсутнє. Течії вантажу не було…"

При цьому вказаний вагон залізницею був прийнятий до перевезення 18.03.2023 без зауважень, що підтверджується накладною №48324321 (основна).

Відтак суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що вказані акти свідчать про втрату вантажу з вини вантажовідправника.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 205 184,63 грн у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, доведені належними і допустимими доказами, як і наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (85013 Донецька обл., місто Добропілля, місто Білозерське, вул. Строїтельна, будинок 17; ідентифікаційний код 36028628) 205 184 (двісті п`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 63 коп. вартості втраченого вантажу та 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко