Ухвала суду № 115052747, 17.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7057/23

ун. № 759/22561/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100080003184 від 23.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2023 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100080003184 від 23.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100080003184, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2023, приблизно о 20 годин 20 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 24.08.2023 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, знаходячись біля буд. № 1 по вул. Святошинська в м. Києві, незаконно зберігав при собі, без мети збуту, наркотичний засіб - метадон (фенадон), масою 0,039 г.

Так, ОСОБА_4 у невстановлені слідством час, місці та спосіб, незаконно придбав порошкоподібну речовину, що містить наркотичний засіб, яка знаходилась в фрагменті фольги, який для подальшого особистого вживання сховав до власної нагрудної сумки, залишивши на зберігання при собі, без мети збуту.

Коли ОСОБА_4 24.08.2023 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, знаходився біля буд. № 1 по вул. Святошинська в м. Києві, він був викритий працівниками поліції, яким з нагрудної сумки добровільно видав для подальшого вилучення фрагмент фольги білого кольору, що містить порошкоподібну речовину білого кольору.

Згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-23/45709-НЗПРАП від 25.09.2023 року, у наданій на дослідження порошкоподібній речовині білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) в порошкоподібній речовині білого кольору становить 0,039 г.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.08.2023 року, проведеного за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яка вказала на фото із зображенням ОСОБА_4 , як на особу, яка 22.08.2023 року вчинила відносно неї розпусні дії.

- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- протоколами оглядів відеозаписів від 23.08.2023 року, на яких зафіксовано безпосередньо підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення та після його вчинення;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою на строк до 22.10.2023 (включно).

13.10.2023 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні керівником Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 продовжено до трьох місяців, а саме до 23.11.2023 року, у зв`язку зі складністю кримінального провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на строк до 24.11.2023 року (включно).

В ході розслідування виникла необхідність в продовженні підозрюваному ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що обвинувачений може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його судом винним, само по собі є обставиною, яка детермінує ризик переховування останнього від органу досудового розслідування та суду. Крім того, останній не одружений, дітей на утриманні не має, соціальних зв`язків не має, засоби зв`язку із ним немає (відсутність мобільного телефону), не працює, зареєстрований у м. Харкові, у місті Києві постійного місця проживання немає (тимчасово проживав у хостелі), тобто відсутність будь-яких важелів впливу, які б могли утримати його від спроби переховування і подальшого вчинення злочинів, що обґрунтовує ризик переховування та вчинення інших злочинів. Крім того, характер інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а саме: є умисними, вчиненим із кваліфікуючою ознакою - вчинене відносно малолітньою обґрунтовує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, у т.ч., аналогічного характеру. Той факт, що показання малолітньої потерпілої в даному провадженні мають важливу роль, а ОСОБА_4 відомий адрес мешкання потерпілої та свідків, дає підстави вважати, що він може намагатися незаконно впливати на них, що може негативно вплинути на хід досудового слідства, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також зважаючи на особу потерпілої, яка є малолітньою та на сьогоднішній день залякана тими обставинами, які з нею відбулися, вона тепер вимушена позбутися звичайного життя та спокою. Сам факт перебування підозрюваного на свободі після вчинення такого злочину вже буде впливати на потерпілу, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя. Для пересічного громадянина такий факт буде свідчити про безкарність і беззахисність потерпілих.

Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, а саме: особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не здатні запобігти ризикам, передбачених передбаченим п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України .

Лише продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Також оцінюючи правову та фактичну складність кримінального провадження, завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні у встановлений законом строк не представляється можливим, оскільки по справі необхідно виконати наступне:

- отримати висновок комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи, яку було призначено 04.09.2023 року;

- систематизувати матеріали кримінального провадження;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, з метою виконання вимог ст. ст. 91 та 92 КПК України, а також з метою перевірки інших осіб на причетність до вчинення вищеописаного кримінального правопорушення, тобто встановлення повного кола причетних осіб та усіх обставин вчинення кримінального правопорушення;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути після проведення слідчих та процесуальних дій, а також отримання висновків експертів, описаних у попередніх пунктах;

- у разі визнання прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, зібраних у ході його здійснення доказів достатніми для складання обвинувального акту, повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів;

- надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування;

- ознайомитись із матеріалами (речами і документами), які сторона захисту має намір використати, як докази у суді;

- скласти та вручити стороні захисту обвинувальний акт та звернутись з ним до суду.

Результати проведення вказаних слідчих та процесуальних дій мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, адже спрямованні на встановлення тих обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та лише після їх проведення можливо визначити кінцеву правову кваліфікацію вчинених кримінальних правопорушень, надати кримінально-правову оцінку діями інших осіб та завершити досудове розслідування належним чином.

Так, зокрема, вже призначена експертиза з урахуванням обсягу питань та об`єктів дослідження, є складною, а тому строк їх проведення може сягати граничного, а саме 60 днів. Крім того, окремі із вищевказаних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також судових експертиз, можуть бути проведені виключно послідовно, тобто лише після проведення попередніх та отримання і дослідження/аналізу їх результатів.

Крім того, вищевказані процесуальні дії не могли бути проведені раніше з об`єктивних причин. Однією з таких причин є особлива складність цього кримінального провадження, яка полягає у значному обсязі слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також у проведенні комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи та процесуальних рішень, які необхідно провести і прийняти для отримання відомостей, які входять до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного орган досудового розслідування просив слідчого суддю продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до п`яти місяців без визначення розміру застави та утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

У судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під варто на запобіжний захід у вигляді особистої поруки ОСОБА_11 , який є фаховим спеціалістом в галузі психології.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Зважаючи на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року (справа №759/20121/23) ухвала про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 24 листопада 2023 року.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано 17.11.2023 року, тобто у строк, визначений ст. 199 КПК України.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 24 серпня 2023 року був затриманий на підставі ст. 208 КПК України.

24 серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 серпня 2023 року (справа №759/16166/23) застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 жовтня 2023 року включно.

13 жовтня 2023 року постановою керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва про продовження строку досудового розслідування продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100080003184 до 3-х місяців, а саме до 23.11.2023 року.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року (справа №759/20121/23) продовжено щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.11.2023 року включно.

06 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру. Так, ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні прокурором долучено до матеріалів справи ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року (справа №759/22464/23), у відповідності до якої строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2023 року за №12023100080003184, продовжено до п`яти місяців, тобто до 23.01.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

06 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України.

У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України підтверджується наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.08.2023 року;

- протоколом огляду місця події від 22.08.2023 року;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої від 24.08.2023 року;

- рапортом оперуповноваженого ВКП Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 24.08.2023 року;

- заявою ОСОБА_4 від 24.08.2023 року;

- іншими матеріалами кримінального провадження та в їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Орган досудового розслідування у поданому клопотанні та у судовому засіданні вказали, що обґрунтовано вважати про наявність вказаних ризиків дають наступні обставини:

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його судом винним, само по собі є обставиною, яка детермінує ризик переховування останнього від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 не одружений, дітей на утриманні не має, соціальних зв`язків не має, засоби зв`язку із ним немає (відсутність мобільного телефону), не працює, зареєстрований у м. Харкові, у місті Києві постійного місця проживання немає (тимчасово проживав у хостелі), тобто відсутність будь-яких важелів впливу, які б могли утримати його від спроби переховування і подальшого вчинення злочинів, що обґрунтовує ризик переховування та вчинення інших злочинів.

Крім того, характер інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а саме: є умисними, вчиненим із кваліфікуючою ознакою - вчинене відносно малолітньою обґрунтовує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, у т.ч., аналогічного характеру. Той факт, що показання малолітньої потерпілої в даному провадженні мають важливу роль, а ОСОБА_4 відомий адрес мешкання потерпілої та свідків, дає підстави вважати, що він може намагатися незаконно впливати на них, що може негативно вплинути на хід досудового слідства, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також потерпіла, яка є малолітньою, на сьогоднішній день залякана тими обставинами, які з нею відбулися, вона тепер вимушена позбутися звичайного життя та спокою. Сам факт перебування підозрюваного на свободі після вчинення такого злочину вже буде впливати на потерпілу.

Слідчий суддя погоджується, вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на наявні матеріали досудового розслідування у їх сукупності, що додані до клопотання.

Слідчий суддя зобов`язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).

Зважаючи на встановлені у судовому засідання обставини, слідчий суддя погоджується, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м`які запобіжні заходи не будуть дієвими за конкретних обставин кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим та потребує додаткового строку, оскільки необхідно провести ряд слідчих (процесуальних) дій, зокрема:

- отримати висновок комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи, яку було призначено 04.09.2023 року;

- систематизувати матеріали кримінального провадження;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, з метою виконання вимог ст. ст. 91 та 92 КПК України, а також з метою перевірки інших осіб на причетність до вчинення вищеописаного кримінального правопорушення, тобто встановлення повного кола причетних осіб та усіх обставин вчинення кримінального правопорушення;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути після проведення слідчих та процесуальних дій, а також отримання висновків експертів, описаних у попередніх пунктах;

- у разі визнання прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, зібраних у ході його здійснення доказів достатніми для складання обвинувального акту, повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів;

- надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування;

- ознайомитись із матеріалами (речами і документами), які сторона захисту має намір використати, як докази у суді;

- скласти та вручити стороні захисту обвинувальний акт та звернутись з ним до суду.

Таким чином, суд вважає доведеним, що заявлені ризики не зменшились, вони виправдовують тримання особи під вартою та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.

Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.

Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.

Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає доцільним застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень із покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

В поданому клопотання адвокат ОСОБА_5 зазначає про необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки зважаючи на те, що ОСОБА_11 є директором Реабілітаційного центру «Новий шлях», що спеціалізується на допомозі людям, які потрапили під залежність, знову знайти себе і налагодити нормальне життя в сім`ї та соціумі. Кожен пацієнт реабілітаційного центру закритого типу отримує достатньо турботи та уваги. Для комфорту протягом усього курсу передбачено розселення в номери, де є все потрібне. Реабілітаційний центр допомагає відновитися після тривалого прийому алкоголю та наркотичних речовин на фізичному та психологічному рівні. 3 пацієнтами працюють лікарі-наркологи, кваліфіковані психологи та соціальні працівники. ОСОБА_4 , ще 24 грудня 2021 року у КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», був встановлений діагноз F10-F19 «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин», який потребує лікування і на даний час. Враховуючи це Реабілітаційний центр «Новий шлях» має можливість забезпечити проходження стаціонарного лікування ОСОБА_4 з цілодобовим проживанням останнього на базі центру за адресою: АДРЕСА_3 . Цілодобове перебування та лікування ОСОБА_4 в реабілітаційному центрі унеможливить виникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 180 КПК України у ч. 1 та 2 передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Суд зауважує, що хоча захисник вказує, що Реабілітаційний центр «Новий шлях» має можливість забезпечити проходження стаціонарного лікування ОСОБА_4 з цілодобовим проживанням останнього на базі центру, прохальна частина клопотання містить відомості про те, що саме ОСОБА_11 бажає взяти підозрюваного на поруки. Тобто, наявний лише один поручитель.

Однак, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено, що ОСОБА_11 є особою, яка заслуговує на особливу довіру у розумінні ч. 2 ст. 180 КПК України.

Слідчий суддя, зважаючи на наявні матеріали кримінального провадження, характер вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про те, що особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 . Відтак, у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, практику європейського суду з прав людини, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків до завершення досудового розслідування.

Таким чином, беручи до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, доведеність ризиків, наведених у клопотанні, керуючись ст.ст. 2, 7, 176-178, 181, 193, 194 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100080003184 від 23.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 309 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.01.2024 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.01.2024 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено і оголошено в приміщенні суду 21.11.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1