Постанова № 115046683, 20.11.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2023 Справа №607/20081/23

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участюсекретаря с/з: Гурзель Ю.В.

представника позивача: адвоката Югова М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Югов Сергій Анатолійович,

до: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Югов С.А. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Заявлені вимогипозивач мотивуєтим,що постановоюсерії БАД№618067від 07.10.2023про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,складеної інспекторомСРПП відділуполіції №1(м.Тернопіль)Тернопільського РУПГУНП вТернопільській області, ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.132-1КУпАП увигляді штрафув розмірі510грн.Відповідно доданої постанови 07.10.2023о 11.18год.на автодорозіміж с.Покропивна тас.Озерна Тернопільськоїобласті ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом комбайном«NEWHOLLAND»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,з перевищеннямгабариту,в колонібез погодженняз органамиНаціональної поліціїУкраїни,чим порушиввимоги п.22.5«а» Правилдорожнього рухуУкраїни та постановуКабінету МіністрівУкраїни №30. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає, що інспектором поліції при винесенні постанови не з`ясовано, чи винен ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст. 132-1 КУпАП та чи підлягає він адміністративній відповідальності у зв`язку з цим, тобто не встановлений причинно-наслідковий зв`язок між його діями та наслідками. Крім цього вважає, що при винесенні постанови інспектором поліції не враховано той факт, що Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 31.05.2022 №2296-ІХ, яким врегульовуються деякі питання щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, відтак винесення вищевказаної постанови серії БАД №618067 від 07.10.2023 суперечить вимогам п.3 розділу II вищевказаного Закону №2296, який є чинним та має вищу юридичну силу, ніж підзаконні акти Кабінету Міністрів України (правила дорожнього руху тощо). Крім того, під час руху комбайна NEW HOLLAND, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вимоги п.22.7 правил дорожнього руху були виконані. Так, вказаний комбайн у супроводі автомобіля прикриття ТОВ «Мрія Сервіс» були обладнані проблисковими маячками оранжевого кольору, також інспектором поліції не здійснено замірів ширини комбайну (матеріали справи не містять таких доказів), а погодження маршруту руху комбайна ОСОБА_1 ані Правилами дорожнього руху, ані постановою КМУ №30 , не передбачений.

Відтак, вважає, що ОСОБА_1 безпідставно та неправомірно притягнуто до відповідальності, а тому, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №618067 від 07.10.2023 у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Представниквідповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Поважна Г. в судове засідання не з`явилася, однак на адресу суду подала відзив на позовну заяву, в якому просить справу розглядати у її відсутності, а також заперечила проти задоволення позову, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена відносно ОСОБА_1 правомірно у відповідності до об`єктивних обставин справи за порушення позивачем п. 22.5»а» Правил дорожнього руху. Факт здійсненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відео з нагрудного відеореєстратора, де на фрагментах 08.27 год та 09.10 зафіксовано проведення замірів габаритів і пояснення, того, що вони є перевищеними. Крім цього супровід патрульним автомобілем Національної поліції обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,75 чи довжина 30 метрів або він під час руху хоча б частково займатиме смугу зустрічного руху (п.28 постанови Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001). На патрульних автомобілях Національної поліції під час супроводу повинні бути постійно увімкнені проблискові маячки синього кольору та фари ближнього світла. Посилання позивача про наявність автомобіля супроводу є неактуальною в даних обставинах, оскільки такий супровід здійснюється стосовно транспортних засобів шириною до 3,75 м. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив її задовольнити, з підстав та обґрунтувань зазначених у ній.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області Поважна Г. у судове засідання не з`явилася, однак просила справу слухати у її відсутності.

За наявності вказаних обставин, приймаючи до уваги заяву представника відповідача про розгляд справи без її участі, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача ГУНП в Тернопільській області на підставі наявних у справі доказів, відповідно дост. 205 КАС України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №618067 від 07.10.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до даної постанови 07жовтня 2023 року о 11.18 год. на автодорозі 020079 між с.Покропивна та с. Озерна Тернопільського району громадянин ОСОБА_1 рухався комбайном марки «New Holland» колісним (негабаритним), реєстраційний номер НОМЕР_2 , в колоні без погодження з органами Національної поліції України, чим порушив постанову КМУ № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» від 18 січня 2001 року, вимоги п. 22.5 «а» Правил дорожнього руху України.

У відповідностідо п. 22.5 «а» Правил дорожнього руху України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: зовнішніх габаритів: шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією, - 4,35 м), тощо.

Також відповідно до вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно доПравил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

За порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами передбачено відповідальність згідно ч.1 ст. 132-1 КУпАП.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у порушенні правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та порушенні правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, пунктом 2 яких визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (далі - ПДР України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожньогоруху України. Однак, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.77 КАСУ, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених поліцейським у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього та не представлено доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, представником відповідача надано суду аудіовізуальний диск із відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, однак вказаним відеозаписом не підтверджується факт порушення ОСОБА_1 п. 22.5 «а» Правил дорожнього руху, а також на ньому взагалі не зафіксовано рух комбайна NEW HOLLAND, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а міститьсялише записрозгляду справипро адміністративнеправопорушення.

Таким чином зазначений відеозапис не може бути врахований судом як належний доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону № 3353-XIIвстановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями п.1.10ПДР України, сільськогосподарська техніка це трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні, меліоративні машини та інші механізми.

Відповідно до положення пункту 22.7. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м повинна обладнуватися знаком "Розпізнавальний знак транспортного засобу. Сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м, повинна рухатися в супроводі автомобіля прикриття, який рухається позаду та займає крайнє ліве положення відносно габаритів сільськогосподарської техніки і який обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. Під час руху такій техніці заборонено хоча б частково займати смугу зустрічного руху. На супровідному автомобілі також встановлюється дорожній знак "Об`їзд перешкоди з лівого боку", який повинен відповідати вимогам стандартів. Обов`язковим також є встановлення габаритних вогнів по ширині габаритів сільськогосподарської техніки зліва та справа. Забороняється рух сільськогосподарської техніки, ширина якої перевищує 2,6 м, колоною та в умовах недостатньої видимості.

Відповідно до п. 4, 25 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізниковіуповноваженим підрозділом Національної поліції,або документапро внесенняплати запроїзд такихтранспортних засобів. Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

При цьому, згідно з п. 27, 28 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобуспеціального призначенняперевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Супровід патрульним автомобілем Національної поліції обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,75 чи довжина 30 метрів або він під час руху хоча б частково займатиме смугу зустрічного руху. На патрульних автомобілях Національної поліції під час супроводу повинні бути постійно увімкнені проблискові маячки синього кольору та фари ближнього світла.

Згідно з п. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 31.05.2022 № 2296-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу», рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб`єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення.

Отже, рух сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст за габаритами таких транспортних засобів ширина якої перевищує 2,6 м., повинний здійснюватися відповідно до пункту 22.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та п. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 31.05.2022 № 2296-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу».

Відтак правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, не поширюються на великогабаритну сільськогосподарську техніку.

Таким чином, законодавство України дозволяє рух сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів , дорогами сіл, селищ, міст без обмеження за габаритами таких транспортних засобів. Вказані положення Закону не були враховані працівниками поліції при винесені оскаржуваної постанови.

Крім цього суд звертає увагу на те, працівником поліції при винесенні постанови зазначено, що ОСОБА_1 порушено пункт 22.5 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, натомість не конкретизовано, які пункти Постанови Кабінету Міністрів України № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» від 18 січня 2001 року, на думку суб`єкта владних повноважень, були порушені позивачем, адже у оскаржуваній постанові саме на зазначений нормативно-прававоий акт посилається відповідач.

Отже, із зазначених обставин справи вбачається, що в даному випадку відсутня належна доказова база, яка підтверджує факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовує правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.

В контексті спірних правовідносин, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 3статті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція. (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до ст.159КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч. 2 ст. 77 КАСУ, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених інспектором поліції у постанові обставин, зокрема непредставленоналежнихта допустимихдоказівпорушенняводієм транспортногозасобуПравилдорожнього руху,асаме порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, більше того при винесенні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суб`єктом владних повноважень не враховані вимоги чинного законодавства, зокрема зміни до нього.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому, підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Згідно частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За даних обставин, слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, 132-1, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 242, 244-246,257,271,286КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Югов Сергій Анатолійович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №618067 від 07.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 20 листопада 2023 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ - 40108720, місцезнаходження вул. Валова, 11, м. Тернопіль.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо