Ухвала суду № 115042291, 20.11.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3235/20

Провадження № 1-в/346/363/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

з участю представника Коломийської ВК № 41 ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия в режимі відеоконференцзв`язку заяву про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2022 року за ч..2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України На підставі ч.1ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.

ВСТАНОВИВ:

24.10.2023 року засуджений ОСОБА_5 звернувся з заявою про умовно-дострокове звільнення, відповідно до якої вказує, відбуває він покарання в межах територіальної юрисдикції Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області. Він відбув 2/3 строку призначеного покарання. Початок його строку 28.07.2021 року. За період відбування покарання він характеризується на його думку посередньо, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня. Порушення режиму утримання не допускав, вину в скоєному злочині визнав повністю, повернув усе потерпілим. Тому просить суд застосувати до нього умовно-дострокове звільнення і звільнити його умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк.

Засуджений в судовому засіданні просив заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник адміністрації колонії просив у задоволенні подання відмовити.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні подання відмовити.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбування засудженого не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у Коломийській ВК № 4 і на момент розгляду подання відбув 2/3 строку призначеного йому покарання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність лише формально-юридичних, проте, відсутність в повному обсязі оціночних підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 .

При вирішенні даного питання судом враховуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

Судом встановлено, що за час відбуття покарання засуджений не отримав жодного заохочення.

Крім того, згідно довідки про праце використання, засуджений жодного дня не працював.

Судом у судовому засіданні було з`ясовано, що ОСОБА_5 соматично здоровий та працездатний, однак не був працевлаштований, оскільки не звертався з відповідним клопотанням про працевлаштування до адміністрації установи виконання покарань. Вказане підтверджується матеріалами особової справи.

Крім того, питання про можливість застосування до ОСОБА_5 , умовно-дострокового звільнення неодноразово розглядалось комісією ДУ «Коломийська виправна колонія № 41, а саме- 04.08.2022 року, 02.02.2023 року та 03.08.2023 року, однак комісія доходила висновку про те, що ОСОБА_5 не став на шлях виправлення

Таким чином суд вважає, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення.

На підставі наведеного та ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 проумовно-дострокове звільнення від невідбутої частини покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи діб, засудженим з часу отримання копії ухвали, прокурором з часу проголошення.

Суддя: ОСОБА_1