Рішення № 115035818, 20.11.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року Справа № 480/7819/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/7819/23 за позовом комунального підприємства «Теплогарант» (далі позивач, КП «Теплогарант») до Головного управління ДПС у Сумській області (далі відповідач, ГУ ДПС), про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 432518280704 від 27.06.2023 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 548 299, 00 грн., -

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки, згідно з актом № 3700/18-28-07-04-07/32325215/156 від 26.05.2023, ГУ ДПС у Сумській області дійшло висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, абз. першого-третього абз. першого-другого п. 198.3, п. 198.5, абз. третього п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на загальну суму 548 299, 00 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) на суму 336 174, 56 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 27.06.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 432518280704 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 548 299, 00 грн.

На переконання КП «Теплогарант», вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки придбаний у ТОВ «ТВХ2000» за договором закупівлі № 61 від 28.04.2022 котел потужністю 1,5 МВт фактично перебуває в котельні за адресою: м. Конотоп, вул. М. Амосова, 3а та на час проведення перевірки не вводився в експлуатацію через відсутність дозволів від Державної служби з питань праці на експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки.

Позивач зауважив на тому, що згаданий котел обліковується на 152-му рахунку «Придбання (виготовлення) основних засобів», як основний засіб, що не введений в експлуатацію, а господарська операція по його придбанню підтверджена належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договором купівлі-продажу, рахунками на оплату, платіжними дорученнями про оплату, видатковою накладною, паспортом заводу-виробника, товарно-транспортною накладною.

З вищезазначених підстав, КП «Теплогарант» вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Заперечення відповідача

Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві (а.с. 104-107) ГУ ДПС у Сумській області зазначило, що висновки акту перевірки № 3700/18-28-07-04-07/32325215/156 від 26.05.2023 про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, абз. першого-третього абз. першого-другого п. 198.3, п. 198.5, абз. третього п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є обґрунтованими. Так, за результатами проведеної під час перевірки інвентаризації, фактична наявність твердопаливного котла 1,5 МВт придбаного у ТОВ «ТВХ2000» не була підтверджена, а видаткова накладна, яка надавалась на підтвердження передачі згаданого котла позивачу, складена 15.08.2022 у місті Києві, в той час, коли транспортування котла згідно з товаро-транспортною накладною відбувалось значно пізніше 21.09.2022 від пункту навантаження с. Іскорость, вул. Центральна, 50 до пункту розвантаження місто Конотоп, Сумська область, що свідчить про неможливість встановлення факту та місця передачі товару від постачальника покупцю.

За змістом пояснень ТОВ «ТВХ2000», наданих під час вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних № 5 від 29.04.2022 та № 4 від 26.05.2022, ці податкові накладні складались у зв`язку з отриманням коштів від КП «Теплогарант» по договору поставки котла № 61 від 28.04.2022, проте поставки самого котла не відбувалось.

Отже, оскільки твердопаливний котел потужністю 1,5 МВт не обліковувався на 104 балансовому рахунку позивача та акт введення його в експлуатацію відсутній, ГУ ДПС у Сумській області вважає, що КП «Теплогарант» здійснило реалізацію згаданого котла без оформлення первинних документів та не відобразило суму реалізації у податкових деклараціях по податку на додану вартість.

Стосовно придбаних у ТОВ «ТВХ2000» послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації відповідач зазначив, що виконавцем цієї документації є ФОП ОСОБА_1 . Разом з цим, згідно з інформаційними базами ДПС, відображення у додатку 4-ДФ виплати самозайнятим особам не відображені. Крім того, ФОП ОСОБА_1 мав сертифікат № АР 010587 від 13.01.2015, який на момент оформлення результатів перевірки не був дійсним у зв`язку з порушенням ним статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» та, як наслідок, не мав права надавати послуги інженерно-проектувального спрямування.

Беручи до уваги те, що у ТОВ «ТВХ2000» також відсутні працівники з відповідною кваліфікацією, знанням, досвідом, освітою, у тому числі інженерно-технічні працівники, які знаються в галузі виробництва, продажу або використання твердопаливних котлів (теплогенераторів), укладені угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов`язань перед позивачем, а укладались лише для збільшення податкового кредиту.

Також ГУ ДПС у Сумській області зауважило на тому, що податкова накладна № 1 від 22.06.2022 була складена ТОВ «ТВХ2000» безподійно. Так, 16.09.2022 складено акт № 15 щодо надання послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла» на загальну суму 270 847, 50 грн., ПДВ 45 141, 25 грн. Оплату вказаних послуг здійснено 23.06.2022 згідно з платіжною інструкцією № 716, у призначенні платежу якої вказано «Аванс. Платіж за виг. проект-кошт докум/рек котельн по вул. Б.Олійника, 90/ на встан додатк т/паливн котла, згідно рах № 22 від 22.06.22 р. ПДВ 45 141, 25 грн. Без тендера».

Разом з цим, КП «Теплогарант» включило до податкового кредиту за лютий 2023 року податкову накладну № 1 від 22.06.2022, яка не підтверджена жодним первинним документом та складена з порушенням п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Відповідач звернув увагу на те, що оскільки на перевірку надані акти виконаних робіт та податкові накладні, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам, а також враховуючи те, що господарська операція з ТОВ «ТВХ2000» не може бути відображена у бухгалтерському та податковому обліках, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.07.2023, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/7819/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 04.08.2023 в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

IV. Обставини справи

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 637-кп від 08.05.2023, а також направлень на проведення перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП «Теплогарант» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення податку на додану вартість за лютий 2023 року.

За результатами перевірки, 26.05.2023 складено акт № 3700/18-28-07-04-07/32325215/156, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, абз. першого-третього абз. першого-другого п. 198.3, п. 198.5, абз. третього п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на загальну суму 548 299, 00 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) на суму 336 174, 56 грн. (а.с. 6-58)

За змістом вказаного акту перевірки, висновків про порушення податкового законодавства податковий орган дійшов, по-перше, у зв`язку з реалізацією придбаного у ТОВ «ТВХ2000» твердопаливного котла 1,5 МВт без складання первинних документів та не відображення суми реалізації в деклараціях по податку на додану вартість, про що свідчить проведена під час перевірки інвентаризація, якою фактична наявність згаданого котла не встановлена; по-друге, у зв`язку з наданням послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації без мети настання правових наслідків, обумовлених господарською операцією, а лише для збільшення податкового кредиту, про що свідчить відсутність права надавати послуги інженерно-проектувального спрямування як у ТОВ «ТВХ2000», так і у залученого ним ФОП ОСОБА_1 ; та по-третє, у зв`язку з включенням до податкового кредиту за лютий 2023 року податкової накладної № 1 від 22.06.2022 не підтвердженої первинними документами та складеної з порушенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з указаними висновками, 12.06.2023 КП «Теплогарант» подало заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки про порушення податкового законодавства залишились без змін (а.с. 59-69).

На підставі висновків акту перевірки, 27.06.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 432518280704 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 548 299, 00 грн. (а.с. 71-72).

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом, є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (частина 1 пункту 198.3 статті 198).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (частина 2 пункту 198.3 статті 198).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200).

Отже, з системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Разом з тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на додану вартість, окрім іншого, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

На виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору

Стверджуючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, КП «Теплогарант» вказує на те, що,

по-перше, твердопаливний котел 1,5 МВт, придбаний у ТОВ «ТВХ2000» по договору купівлі-продажу № 61 від 28.04.2022, був використаний у господарській діяльності, а саме: переданий по договору на переробку давальницької сировини № 223 від 15.08.2022 для виготовлення теплогенератора модульного ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-K-3000, який використовується у котельній по вул. Миколи Амосова, 3а в місті Конотоп;

по-друге, господарська операція по придбанню у ТОВ «ТВХ2000» послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла», є реально здійсненою, направленою на настання правових наслідків, обумовлених нею та підтверджена належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку;

та по-третє, податкова накладна № 1 від 22.06.2022 була виписана ТОВ «ТВХ2000» за наявності підстав та у відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 28.04.2022 між КП «Теплогарант» та ТОВ «ТВХ2000» укладено договір про закупівлю товару № 61, відповідно до якого останнє зобов`язувалось поставити позивачу твердопаливний котел потужністю 1,5 МВт, визначений у специфікації. (т. 2 а.с. 16-22)

На виконання умов вказаного договору, 29.04.2022 згідно з платіжним дорученням № 505 позивач здійснив авансовий платіж в сумі 2 646 000, 00 грн., а 26.05.2022 згідно з платіжним дорученням № 597 здійснив доплату в сумі 294 000, 00 грн. Отримавши кошти, ТОВ «ТВХ2000» виписало податкові накладні № 5 від 29.04.2022 та № 4 від 26.05.2022 відповідно. (т. 2 а.с. 23-24)

Згодом, 15.08.2022 відповідно до видаткової накладної № 2, ТОВ «ТВХ2000» передало у власність КП «Теплогарант» твердопаливний котел потужністю 1,5 МВт, заводський номер 1500-5065-09, паспорт котла № 229а, вартістю 2 940 000, 00 грн, як то передбачено пунктом 5.7. договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022. (т. 2 а.с. 45, 48-90)

Водночас, в якості доказів фактичного переміщення зазначеного котла від продавця до покупця, позивач надав суду товарно-транспортну накладну № 210901 від 21.09.2022, у якій вказано про перевезення товару автомобілем MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп-платформа д.н. НОМЕР_2 з пункту навантаження с. Іскорость, вул. Центральна, 50 до пункту розвантаження м. Конотом, Сумська область. Вантажовідправником у ТТН вказано ТОВ «ТВХ2000», а вантажоотримувачем КП «Теплогарант» (т. 2 а.с. 168)

Зі змісту вказаних документів, суд робить висновок про те, що КП «Теплогарант» на підставі договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022 придбало у ТОВ «ТВХ2000» твердопаливний котел 1,5 МВт, на підставі видаткової накладної № 2 від 15.08.2022 набуло на нього право власності, а згідно з товарно-транспортною накладною № 210901 від 21.09.2021 фактично його отримало.

Як уже зазначалось, обґрунтовуючи наявність підстав для врахування вказаної господарської операції по придбанню твердопаливного котла у податковому обліку та використання цього котла у господарській діяльності, КП «Теплогарант» зазначило про те, що придбаний по договору № 61 від 28.04.2022 котел опалювальний водогрійний BRS 1500 comfort LM, заводський номер 1500-5065-09, паспорт котла № 229а, був переданий ТОВ «ТВХ2000» по договору на переробку давальницької сировини № 223 від 15.08.2023. (т. 2 а.с. 163)

Згідно з указаним договором, позивач доручив ТОВ «ТВХ2000» виготовити теплогенератор модульний ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000 із давальницької сировини, якою є твердопаливний котел (теплогенератор потужністю 1500 кВт з автоматичною подачею палива), вартістю 2 780 000, 00 грн. та твердопаливний котел потужністю 1,5 МВт, вартістю 2 940 000, 00 грн. (пункти 1.1., 3.2. договору). Вартість робіт із виготовлення теплогенератора модульного, за змістом пункту 4.1. договору, визначена в сумі 2 812 200, 00 грн., які на виконання пункту 4.2. договору, перераховуються протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту приймання готової продукції.

На підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини № 223 від 15.08.2022, КП «Теплогарант» надало суду акт прийому-передачі давальницької сировини від 15.08.2022 та акт надання послуг № 17 від 21.09.2022. (т. 2 а.с. 164-165)

Дослідивши вказані документи, суд вважає, що вони є недостатніми та неналежними доказами використання придбаного по договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022 твердопаливного котла у господарській діяльності, оскільки ні договір на переробку давальницької сировини № 223 від 15.08.2022, ні акт прийому-передачі давальницької сировини від 15.08.2022, ні паспорт на теплогенератор ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000, не містять відомостей що саме котел BRS 1500 comfort LM, заводський номер 1500-5065-09, був використаний у виготовленні теплогенератора.

У договорі № 223 від 15.08.2022 та акті прийому передачі давальницької сировини вказано про передачу твердопаливного котла (теплогенератора потужністю 1500 кВт з автоматичною подачею палива) та твердопаливного котла потужністю 1,5 МВт без зазначення таких обов`язкових ідентифікаційних даних, як заводський номер, дати виготовлення, паспорту. (т. 2 а.с. 163-164) У розділі 3 «Комплектність» паспорту теплогенератора ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000, теж зазначено про використання котлів BRS 1500 comfort LM без конкретизації заводських номерів, дат виготовлення та паспортів. (т. 1 а.с. 184)

Інших документів, які б свідчили про використання придбаного по договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022 твердопаливного котла у господарській діяльності, зокрема, документів щодо його місцезнаходження на момент набуття у власність, зберігання, оприбуткування, встановлення або переміщення як давальницької сировини, КП «Теплогарант» на вимогу суду не надало.

Також суд враховує, що відповідно до товарно-транспортної накладної № 210901 від 21.09.2022 (т. 2 а.с. 168), придбаний по договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022 котел твердопаливний, як окремий об`єкт, був перевезений автомобілем MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп-платформа д.н. НОМЕР_2 з пункту навантаження с. Іскорость, вул. Центральна, 50 до пункту розвантаження м. Конотом, Сумська область. (т. 2 а.с. 168)

Разом з цим, за змістом товарно-транспортних накладних № 210901 та № 210902 від 21.09.2022, теплогенератор ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000 був перевезений двома частинами одна частина автомобілем MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп-платформа д.н. НОМЕР_2 з пункту навантаження с. Іскорость, вул. Центральна, 50 до пункту розвантаження м. Конотом, Сумська область, друга частина автомобілем DAF 95 XF, д.н. НОМЕР_3 , напівпричіп-платформа д.н. НОМЕР_4 . (т. 2 а.с. 166-167)

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1.3 паспорту теплогенератора ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000, цей теплогенератор являє собою транспортабельний контейнер із вмонтованим в ньому водогрійним обладнанням котлами BRS 1500 comfort LM і допоміжним обладнанням. Габарити контейнера дозволяють здійснювати його перевезення автомобільним транспортом на загальних підставах.

Тобто, зміст вказаних документів дає підстави дійти висновку про те, що 21.09.2022 придбаний по договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022 котел твердопаливний був перевезений разом з однією частиною теплогенератора ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000 автомобілем MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп-платформа д.н. НОМЕР_2 на підставі товарно-транспортних накладних під одним номером, але різними за змістом (т. 2 а.с. 166, 168), а друга частина теплогенератора була перевезена окремо автомобілем DAF 95 XF, д.н. НОМЕР_3 , напівпричіп-платформа-Е д.н. НОМЕР_4 .

В той же час, згідно з паспортом теплогенератора ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000, цей теплогенератор складається не з частин, а є контейнером, придатним для перевезення автомобільним транспортом.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 23.12.2022, до договору на переробку давальницької сировини № 223 від 15.08.2022 були внесені зміни, відповідно до яких розділ 4 договору «Вартість робіт і порядок розрахунків» виключено. Тобто, фактично 23.12.2022 у КП «Теплогарант» припинився обов`язок сплати 2 812 200, 00 грн. на користь ТОВ «ТВХ2000» за виконання робіт по виготовленню модульного теплогенератора в той час, коли останній ці роботи на загадану суму, вже нібито виконав.

Отже, на переконання суду, використання КП «Теплогарант» придбаного по договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022 твердопаливного котла 1,5 МВт як давальницької сировини у виготовленні модульного теплогенератора ТМ-Т-3000 «OVK-KZOT»-К-3000, є недоведеним.

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги те, що під час інвентаризації, проведеної податковим органом під час документальної позапланової перевірки, фактична наявність твердопаливного котла 1,5 МВт, придбаного по договору про закупівлю № 61 від 28.04.2022, не встановлена, суд вважає доводи ГУ ДПС у Сумській області про використання згаданого котла не у господарській діяльності та, як наслідок, про порушення КП «Теплогарант» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, обґрунтованими.

Разом з цим, суд не приймає до уваги посилання позивача на листи ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» № 93 від 24.07.2023 (т. 1 а.с. 126) та № 104 від 16.08.2023, оскільки, по-перше, позивач не здійснював господарських операцій з цим підприємством, а по-друге, ці листи адресовані ТОВ «ТВХ2000» та з їх змісту не можливо встановити яких саме господарських операцій вони стосуються.

Щодо господарської операції по придбанню послуг з виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла» у ТОВ «ТВХ2000», суд зазначає, що на підтвердження реальності здійснення цієї операції з метою настання правових наслідків, обумовлених нею, КП «Теплогарант» надало копію договору № 111 від 23.06.2022, рахунок на оплату № 22 від 22.06.2022, платіжну інструкцію № 716 від 23.06.2022, акт надання послуг № 15 від 16.09.2022 та робочу документацію «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла». (т. 2 а.с. 92-157)

Втім, на переконання суду, вказані документи не є беззаперечними та достатніми доказами надання ТОВ «ТВХ2000» вказаних послуг.

Так, надана позивачем робоча документація «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла», яка нібито виготовлена на виконання договору № 111 від 23.06.2022, укладеного з ТОВ «ТВХ2000», фактично розроблялась ФОП ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 101-157) Пунктом 8.1. договору № 111 від 23.06.2022 передбачено право виконавця (ТОВ «ТВХ2000» залучати для виконання робіт інші субпідрядні організації та фахівців в достатній кількості і потрібної кваліфікації), проте, доказів укладання таких договорів, позивач суду не надав.

Зі змісту самої робочої документації «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла», виконаної ФОП ОСОБА_1 убачається, що креслення, додані до неї розроблялись, перевірялись і контролювались ще у квітні 2022 року в той час, коли договір про виготовлення документації укладений 23.06.2022.

За наведених обставин, суд робить висновок про наявність обґрунтованих сумніві у реальності господарської операції по придбанню послуг з виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла» у ТОВ «ТВХ2000» та відсутність достатніх доказів на підтвердження її фактичного здійснення.

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами ГУ ДПС у Сумській області про порушення КП «Теплогарант» підпункту «а» пункту 198.1 статті 198, абз. першого-третього абз. першого-другого пункту 198.3, абз. третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Так само, суд погоджується і з доводами відповідача про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198 внаслідок включення до податкового кредиту податкової накладної № 1 від 22.06.2022, складеної з порушенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2022 ТОВ «ТВХ2000» складено податкову накладну № 1 у розділі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» вказано «Виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла», обсяг постачання визначено в сумі 225 706, 25 грн., податок на додану вартість в сумі 45 141, 25 грн. (т. 1 а.с. 25)

В той же час, договір про виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по вул. Бориса Олійника, 90 з встановленням додаткового твердопаливного котла» був укладений між ТОВ «ТВХ2000» та КП «Теплогарант» 23.06.2022, цього ж дня згідно з платіжним дорученням № 716 була здійснена оплата в сумі 270 847, 50 грн., а акт про надання послуг був складений сторонами 16.09.2022. (т. 1 а.с. 26-35)

Тобто, подією, яка зумовила виникнення податкових зобов`язань та, відповідно, виникнення підстав для складання податкової накладної по згаданій господарській операції, є дата сплати коштів, а саме: 23.06.2022.

У зв`язку з цим, суд констатує, що у КП «Теплогарант» відсутні були правові підстави для включення у лютому 2023 року до податкового кредиту податкової накладної № 1 від 22.06.2022, складеної ТОВ «ТВХ2000», оскільки документальні підтвердження наявності правових підстав для її складання відсутні.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви комунального підприємства «Теплогарант» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик