Ухвала суду № 115032942, 20.11.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 листопада 2023 року Справа № 280/9495/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати незаконною (протиправною) відмову Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі Акту ДФС України ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.05.2018 № Л49/08- 01-13-05/2551717029;

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- форми «ПС» від 14.06.2018 №0017821305, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170 грн.;

- форми «Р» від 14.06.2018 №0017831305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28 145.25 грн., у тому числі: 22 516,20 гри. за податковим зобов`язанням та 5 629,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.;

- форми «Р» від 14.06.2018 №0017841305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 8 443,58 грн., у тому числі: 6 754,86 грн. за податковим зобов`язанням та 1 688,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7-11);

скасувати пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3 405,19 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 021,56 грн.;

скасувати обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за реєстраційним номером 1004249823101 на підставі акту про опис майна, серія та номер 75/08-01-13-05, виданий 27.01.2022 у Головним управлінням ДІІС у Запорізькій області.

судові витрати - судовий збір в сумі 1073,60 коп. покласти на відповідача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160,161 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2. ст. 56 ПК України).

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

З наведеного вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

З огляду на викладене, норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається ч. 2 ст. 122 КАС України.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень КАС України та ПК України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що позовна заява не містить доказів оскарження позивачем або її представником податкових повідомлень-рішень форми «ПС» від 14.06.2018 №0017821305, форми «Р» від 14.06.2018 №0017831305, форми «Р» від 14.06.2018 №0017841305 в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить шість місяців.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положеньКАС Українивбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Статтею 123 КАС Українивизначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Разом із позовною заявою до суду подано заяву про поновлення строку. Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що вона на протязі 13 років постійно проживає в Іспанії. За цей час до м. Запоріжжя вона приїжджала три рази: влітку 2016 року, восени 2021 року та в січні 2022 року. Рішення суду по справі № 280/7177/21 про стягнення податкового боргу на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень позивачка отримала лише в жовтні 2022 року та через два тижні після цього подала апеляційну скаргу. Після отримання рішення суду позивач 25.09.2023 звернулась до відповідача з проханням скасувати податкові повідомлення - рішення, однак листом від 25.10.2023 їй в цьому відмовлено. Позивач вважає, що строк для звернення до суду в мене виник 25.10.2023, з моменту отримання відмови відповідача на скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги. Також, позивач зазначає, що запровадження воєнного стану в Україні, з урахуванням викладених у заяві обставин об`єктивно перешкоджало вчиненню процесуальних дій. Окрім того, позивач посилається на те, що за освітою та фахом не є юристом, про наявність податкового боргу до 2022 року не знала й знати не могла. Вказані обставини, на думку позивача, є поважними та такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд враховує, що Верховний Суд в Постанові від 10.01.2023 у справі 640/3489/21 зазначив про таке: "введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".

Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи зі змісту наведених норм закону, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку і до неї мають бути додані докази поважності причин його пропуску.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Оскільки КАС України не наводить конкретизованого чи вичерпного переліку обставин, які обумовлюють право суду відновити пропущений процесуальний строк, тому у кожному випадку суд, з урахуванням установлених на підставі доказів конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Як вбачається з позовної заяви позивачка дізналася про наявність зареєстрованого публічного обтяження у вигляді податкової застави, відносно її майна в січні 2022 року.

При цьому, дана позовна заява датована 11.11.2023 та надійшла до суду лише 13 листопада 2023 року.

У жовтні 2022 року позивачка отримала рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 по справі № 280/7177/21 про стягнення з неї податкового боргу у розмірі 41 185,58 грн. (податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 31 720,44 грн.; зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 9 465,14 грн.) на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 280/7177/21 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 без змін.

Лише після отримання постанови Третього апеляційного адміністративного суду позивачка звернулася до відповідача із заявою про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що подання позивачем апеляційної скарги на рішення суду у справі № 280/7177/21 про стягнення з неї податкового боргу не зупиняє перебігу процесуального строку оскарження податкових повідомлень-рішень: форми «ПС» від 14.06.2018 №0017821305, форми «Р» від 14.06.2018 №0017831305, форми «Р» від 14.06.2018 №0017841305 і позивач не була позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення позивача до Головного управління ДПС у Запорізькій області після отримання постанови Третього апеляційного адміністративного суду не свідчить про те, що вона дізналася про порушення своїх прав лише з відповіді відповідача та про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду, а лише вказує на вчинення нею активних дій щодо захисту своїх прав.

Так само, посилання позивача на перебування поза межами України як на підставу неможливості своєчасного звернення до суду спростовується матеріалами справи та поясненнями позивача. На переконання суду, факт отримання позивачкою рішення суду у справі № 280/7177/21 свідчить про можливість отримання позивачем кореспонденції. Також, доданий позивачем дозвіл на проживання Е 21 06471 2 не свідчить на користь того, що позивачка не мала можливості своєчасно звернутися з даним позовом до суду. Більш того, матеріали справи містять копію договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.09.2022, укладеного між позивачем та адвокатом Мінасовою Г.М. Вказаним договором передбачено представництво адвокатом інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судах України всіх інстанцій та спеціалізацій, органах місцевого самоврядування, установах, організаціях, підприємствах та їх об`єднаннях, органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями. Договір діє до 24.09.2025.

Суд відхиляє посилання позивача на висновки Верховного Суду у справі № 140/1770/19 як такі, що прийняті у справах з іншими фактичними обставинами, предметом дослідження та правового регулювання.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що позивачем порушено строк звернення до суду з позовною заявою.

Також, згідно з пунктом другим частини п`ятою статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно позовної заяви позивачем вказана « ОСОБА_2 ».

Водночас, до позовної заяви додано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я « ОСОБА_1 ».

З огляду на викладене в позовній заяві необхідно уточними ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) позивача.

Частиною шостою статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Позовну заяву підписано представником ОСОБА_1 адвокатом Мінасовою Г.М.

Проте позовна заява на містить відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої 160 КАС України стосовно представника

Також, позовна заява не містить відомостей щодо наявності або відсутності електронних кабінетів учасників справи.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн.

Згідно частини 3статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 (1073,60 грн.) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 (13 420,00 грн.) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

За подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору 0,4 (1073,60 грн.) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач фактично заявив дві позовні вимоги немайнового характеру (щодо визнання протиправною відмови суб`єкта владних повноважень і скасування обтяження та вилучення запису) та чотири вимоги майнового характеру (про скасування 3 податкових повідомлень рішень та скасування пені і військового збору) на загальну суму 41 185,58 грн.

З огляду на викладене, належна до сплати сума судового збору за подання цього позову становить 3220,80 грн.

Натомість до матеріалів позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 073,60 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. (3220,80 грн. - 1073,60 грн.).

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас суд звертає увагу, що способи судового захисту визначені в статті 5 КАС України. Так, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Водночас, під змістом позовних вимог слід розуміти визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які порушили її право, та вказати спосіб захисту свого порушеного права.

У даному позові позивач, з поміж іншого, просить суд: скасувати пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3 405,19 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 021,56 грн.; скасувати обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за реєстраційним номером 1004249823101 на підставі акту про опис майна, серія та номер 75/08-01-13-05, виданий 27.01.2022 у Головним управлінням ДІІС у Запорізькій області, що не узгоджується зі повноваженнями суду, наведеними в частині першій статті 5 і частині четвертій статті 266 КАС.

Зважаючи на вказане, позивачу слід позовні вимоги у відповідності до способів захисту порушеного права, визначених частиною 1 статті 5 КАС України.

За таких обставин, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статями 5, 160, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску такого строку або вказати інші підстави для поновлення строку; уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності з ч. 5 ст. 160 КАС України, із формулюванням позовних вимог у відповідності до способів захисту порушеного права, визначених ч. 1 ст. 5 КАС України; доказів доплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена та підписана 20 листопада 2023 року.

СуддяО.О. Артоуз