Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 909/572/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
20.11.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , розглянувши заяву вх.№13214/23 від17.11.23 Приватного підприємства "Верес" про відвід судді Матуляка П.Я. у справі
за позовом: Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради
до відповідача: Приватного підприємства "Верес"
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в сумі 235492,92грн.
встановив, що керівник Коломийської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до Приватного підприємства "Верес" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в сумі 185613 грн 24 коп. ( 235492,92грн. згідно заяви про збільшення позовних вимог вх.№10592/23 від 11.09.23).
17.11.23 відповідач подав заяву вх.№13214/23 від17.11.23 про відвід судді Матуляка П.Я. від розгляду справи №909/572/23.
Дослідивши зміст заяви, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
В обґрунтування заяви про відвід заявник зазначає, що 17.11.23 йому із приватної розмови з працівником Городенківської міської ради стало відомо, що ще до подання позову до суду певним особам у Городенківській міській раді було відомо, що розгляд даної справи здійснюватиметься саме суддею Матуляком П.Я. та спір буде вирішений на користь позивача, відтак, на думку заявника, суддя Матуляк П.Я. є упередженим до ПП "Верес" та надає незаконних переваг Коломийській окружній прокуратурі та Городенківській міській раді. Крім того, вказує, що підготовче засідання у справі, проведене 10.10.23, було нетривалим. Заявник вважає, що такі дії судді свідчать про особисту зацікавленість судді в результаті розгляду справи.
За змістом частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Пунктами 3, 5 частини першої статті 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Частинами другою та третьою статті 38 ГПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим. При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а також надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
Стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, відтак вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді належить до повноважень суду. Водночас, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді, суд виходить з того, що у пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У пункті 52 зазначеного рішення зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Суд констатує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи з огляду на презумпцію неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої зацікавленості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Викладені у заяві про відвід доводи відповідача ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Таким чином, вказані заявником обставини не можуть бути підставою для відводу судді. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, ним не зазначено.
В контексті наведеного, судом не встановлено наявності передбачених статтями 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді Матуляка П.Я. у справі № 909/572/23, відтак суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.
Разом з тим, суд констатує, що метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принців поведінки суддів (схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27 липня 2006 року № 2006/23), суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
В рішенні ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (п. 81) відображено те, що зовнішні ознаки мають певне значення для вирішення питання довіри, яке суди в демократичному суспільстві повинні вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на «суд, встановлений законом» суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.
В той же час, незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Відтак, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_5 проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28.10.1998, пункт 45)).
Як зазначалося вище, відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Таким чином, з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників справи щодо об`єктивності та неупередженості судді Матуляка П.Я., з огляду на пріорітетність норм Європейської конвенції, значення рішень Європейського суду з прав людини для національного правозастосування та зважаючи на конституційну гарантію права на судовий захист, а також для захисту репутації та підтримання авторитету органів правосуддя, заявляю про самовідвід від розгляду справи №909/572/23.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
відмовити у задоволенні заяви вх.№13214/23 від17.11.23 Приватного підприємства "Верес" про відвід судді Матуляка П.Я. у справі №909/572/23.
Задовольнити самовідвід судді Матуляка П.Я. у справі №909/572/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.11.23 та не підлягає оскарженню.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/
e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua.
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Суддя П. Я. Матуляк
Судове рішення № 115029566, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 20.11.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/572/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: