Рішення № 115029287, 14.11.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/365/17 (906/320/23)

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Макаревича В.А.

секретар судового засідання: Підгаєцька М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Коляда В.І. - арбітражний керуючий (у режимі відконфензв`язку);

від відповідача: адвокат П`ятецький С.В. - представник Коростишівської міської ради, договір №09/12/22 про надання професійної правничої допомоги від 14.12.2022, додаткова угода №1 до договору №09/12/22 від 14.12.2022, ордер серії АІ №1365502 від 27.04.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4849/10 від 19.04.2012 (у режимі відконфензв`язку);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ліквідатора Комунального підприємства "Теплосервіс" (м. Коростишів) Коляди Володимира Ілліча до Коростишівської міської ради (Житомирська область, м. Коростишів) про покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) до Комунального підприємства "Теплосервіс" (Житомирська область, м.Коростишів) про банкрутство,

У судовому засіданні 03.10.2023 було оголошено перерву до 12:00 год 14.11.2023;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/365/17 про визнання банкрутом Комунального підприємства "Теплосервіс" (м.Коростишів, Житомирська область).

Постановою суду від 10.10.2017 Комунальне підприємство "Теплосервіс" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 18.06.2019 ліквідатором КП "Теплосервіс" призначено арбітражного керуючого Коляду В.І.

03.03.2023 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява ліквідатора КП "Теплосервіс" Коляди В.І. про покладення субсидіарної відповідальності на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду та стягнення з Коростишівської міської ради на користь Комунального підприємства "Теплосервіс" грошових коштів у розмірі 7 368 018,59 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2023 прийнято позовну заяву ліквідатора КП "Теплосервіс" Коляди В.І. про покладення субсидіарної відповідальності на Коростишівську міську раду та стягнення з Коростишівської міської ради на користь Комунального підприємства "Теплосервіс" грошових коштів у розмірі 7 368 018,59 грн до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи № 906/365/17 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.08.2023 закрито підготовче провадження з розгляду позовної заяви ліквідатора Коляди В.І. про покладення субсидіарної відповідальності на Коростишівську міську раду в межах справи № 906/365/17 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплосервіс" про банкрутство та призначено розгляд справи по суті.

28.09.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 28.09.2023 про застосування позовної давності у справі.

У судовому засіданні 03.10.2023 судом було оголошено перерву до 12:00 год 14.11.2023.

У судовому засіданні 03.10.2023 та 14.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.10.2023 ліквідатор заперечив проти задоволення заяви відповідача б/н від 28.09.2023 про застосування позовної давності у справі, зазначивши, що вперше з позовною заявою про покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17 до суду він звернувся 04.10.2020 у справі №906/365/17(906/1219/20), тобто у межах визначеного законом трьохрічного строку; рішення суду у даній справі ухвалено 08.02.2022, тобто строк позовної давності переривався. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Повідомив про поважність причин звернення до суду лише 03.03.2023 з повторним позовом про покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17, оскільки з моменту винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом від 10.10.2017 у справі №906/365/17 ним вживались ліквідаційні заходи, які дали в подальшому можливість ліквідатору звернутись до суду із вказаним позовом. На той момент він не міг фізично вірно розрахувати та визначити суму субсидіарної відповідальності для звернення до суду з відповідним позовом, оскільки ним формувалась ліквідаційна маса та здійснювалась реалізація майна згідно вимог Кодексу. І лише після реалізації всіх наявних активів на відповідну суму та можливості визначення суми позову для стягнення, ліквідатор отримав можливість реалізувати свій обов`язок стосовно повноти здійснення заходів та невідкладно повторно звернувся до суду з позовною заявою про покладення субсидіарної відповідальності на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17. Вважає, що зазначені обставини повинні бути враховані судом при розгляді заяви відповідача б/н від 28.09.2023 про застосування позовної давності у даній справі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві. Повідомив, що формування тарифів на тепловодопостачання не завжди залежить міської ради, оскільки на це впливає багато чинників. Звернув увагу на зазначені обставини. Вважає, що позивачем пропущено встановлений законом строк для подання даного позову, оскільки 10.10.2017 Комунальне підприємство "Теплосервіс" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а тому позивач мав можливість бути обізнаним про обставини справи для подання відповідного позову. Просив задовольнити подану заяву б/н від 28.09.2023 про застосування позовної давності у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор 03.03.2023 звернувся з позовом про покладення субсидіарної відповідальності на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду та стягнення з Коростишівської міської ради на користь Комунального підприємства "Теплосервіс" грошових коштів у розмірі 7 368 018,59 грн, враховуючи бездіяльність Коростишівської міської ради щодо вжиття своєчасних заходів для запобігання банкрутству. Повідомив, що ним остаточно було сформовано ліквідаційну масу, реалізовано майно банкрута з направленням коштів на погашення вимог кредиторів та визначено підсумкову суму реалізованих активів - 1 012 124,00 грн, з урахуванням якої ліквідатором КП "Теплосервіс" встановлено розмір субсидіарної відповідальності на момент подачі позову про покладення субсидіарної відповідальності на власника.

Як було зазначено вище, господарським судом у цьому ж складі суду розглядається справа №906/365/17 про визнання банкрутом Комунального підприємства "Теплосервіс" (м.Коростишів, Житомирська область).

У судовому засіданні 06.06.2023 було оглянуто матеріали справи № 906/365/17 про визнання банкрутом Комунального підприємства "Теплосервіс" (м. Коростишів, Житомирська область) та матеріали справи № 906/365/17 (906/1219/20).

Згідно матеріалів справи №906/365/17 відповідно до Рішення Коростишівської міської ради від 24.06.2004 створено Коростишівське міське комунальне підприємство "Теплосервіс" та затверджено його статут.

Згідно п. 1.1. уточненого Статуту Комунального підприємства "Теплосервіс", Комунальне підприємство "Теплосервіс", що надалі іменується "Підприємство", є комунальним унітарним підприємством, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади Коростишівської міської ради, згідно законодавства України, що надає послуги населенню, організаціям бюджетної сфери та іншим споживачам з теплопостачання, гарячого водопостачання, ремонту і обслуговування котельного обладнання, будівельних конструкцій, споруд теплових мереж та інших послуг.

Засновником і власником підприємства є територіальна громада Коростишівська міська рада, яка є власником майна підприємства (основних фондів) (п. 1.2 Статуту).

Управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.

Вищим органом управління являється Коростишівська міська рада (п.п.3.1, 3.2 Статуту).

Згідно п.4.1 Статуту, майно підприємства становить оборотні кошти, основні засоби, а також інші цінності, вартість яких визначається в самостійному балансі підприємства.

Розмір статутного фонду підприємства становить 1 485 807,45 грн.

Відповідно до п. 4.2 Статуту, майно підприємства належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь - які дії, що не суперечать статуту підприємства.

Згідно п. 4.4 Статуту джерелами формування майна підприємства є: матеріальні та грошові внески Засновника; доходи, одержані від господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджету; придбання майна іншого підприємства; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян; інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали справи № 906/365/17 та справи №906/365/17 (906/1219/20), судом встановлено, що згідно рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/365/17(906/1219/20) від 08.02.2022 за позовом ліквідатора КП "Теплосервіс" про покладення субсидіарної відповідальності на Коростишівську міську раду та стягнення з останньої на користь КП "Теплосервіс" грошових коштів в розмірі 7 670 275, 96 грн (набрало законної сили 14.03.2022) у задоволенні позову було відмовлено; зазначено, що ліквідатором остаточно не було сформовано ліквідаційну масу, не реалізовано майно банкрута з направленням коштів на погашення вимог кредиторів та не визначено підсумкову суму реалізованих активів, на підставі якої можна встановити розмір субсидіарної відповідальності, який має бути визначено на момент подачі позову про притягнення до субсидіарної відповідальності.

При цьому позивач при зверненні 06.10.2020 до суду у справі №906/365/17(906/1219/20) з позовною заявою обґрунтовував свої вимоги тим, що у 2017 році ліквідатором у справі №№906/365/17 про банкрутство Комунального підприємства "Теплосервіс" Коростишівської міської ради проведено інвентаризацію майна банкрута та складено акт інвентаризації станом на 15.09.2017 року, згідно якого залишкова вартість майна боржника становила 539 261,33 грн. Ліквідатором при зверненні із заявою до суду зазначено суму вимог до Коростишіської міської ради у розмірі 7 670 275,96 грн, визначивши її на підставі проведеної у 2017 році інвентаризації майна банкрута та відповідно до акту інвентаризації станом на 15.09.2017 року, згідно якого залишкова вартість майна боржника становила 539 261,33 грн; кредиторська заборгованість згідно реєстру вимог кредиторів становить 8 209 537,29 грн; різниця: 8 209 537,29 грн - 539 261,33 грн = 7 670 275,96 грн.

При цьому після звернення 06.10.2020 до суду з позовною заявою ліквідатором не було завершено формування ліквідаційної маси КП "Теплосервіс" та позивач продовжував реалізовувати майно боржника, а саме:

- димарна труба, вул.Київська,103 - продано 08.10.2020 за 2317,50 грн через електронний аукціон "PROZORRO" №UA-PS-2020-09-11-000015-2 від 08.10.2020;

- димарна труба, вул. Миру,3 - продано 08.10.2020 за 7500,00 грн через електронний аукціон "PROZORRO" №UA-PS-09-11-000014-2 від 08.10.2020;

- адмінбудівля вул.Миру,3 - продано 12.04.2021 за 522 000,00 грн через електронний аукціон "PROZORRO" №UA-PS-04-02-000112-1 від 12.04.2021;

- технологічне обладнання КП "Теплосервіс" - продано 21.12.2021 за 467,46 грн через електронний аукціон "PROZORRO" №UA-PS-12-13000042-1 від 21.12.2021;

- офісне обладнання КП "Теплосервіс" - продано 10.01.2022 за 249,6 грн через електронний аукціон "PROZORRO" №UA-PS-12-29000034 від 10.01.2022;

- димарна труба по вул. Володимирській - продано 08.10.2022 за 85669,85 грн через електронний аукціон "PROZORRO".

Вживалися інші заходи для наповнення ліквідаційної маси.

Надаючи оцінку поданим до суду доказам у справі №906/365/17(906/1219/20), судом було встановлено та доказами у справі доведено наявність протиправних дій засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради, направлених на позбавлення переданого йому у господарське відання майна та виведення активів боржника, необхідного для здійснення статутної діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що діяльність підприємства КП "Теплосервіс" по наданню послуг теплопостачання та виконання інших робіт та послуг характеризувалась збитковістю та зростанням кредиторської заборгованості внаслідок бездіяльності засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради в частині врегулювання питання встановлення тарифів та послуг з теплопостачання, які б покривали витрати, пов`язані з їх наданням КП "Теплосервіс", які затверджувались Коростишівською міською радою КП "Теплосервіс" у 2011 - 2014 роках.

Судом встановлено вину засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради у доведенні до банкрутства боржника та наявність підстав для покладення на засновника КП "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності, оскільки її винні дії були в дійсності спрямовані на виведення майнових активів, позбавлення боржника засобів отримання прибутку та джерела погашення заборгованості перед кредиторами боржника, що об`єктивно стало причиною неплатоспроможності боржника, а згодом, після визнання боржника банкрутом, унеможливило формування відповідного розміру ліквідаційної маси банкрута і відповідно задоволення вимог кредиторів.

Також судом встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради, направленими на позбавлення КП "Теплосервіс" засобів отримання прибутку та джерела погашення заборгованості перед кредиторами, що призвело до позбавлення підприємства можливості здійснювати свою статутну діяльність та негативних наслідків як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог, заявлених до боржника.

Зазначені обставини були встановлені Господарським судом Житомирської області у справі №906/365/17(906/1219/20) (яке не було оскаржене та набрало законної сили), а тому не потребують доведення відповідно до ст. 75 ГПК України.

Так, згідно рішення Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022 у справі №906/365/17(906/1219/20) судом встановлено наступне:

Міська рада, прийнявши рішення №383 від 15.09.2004р. та Перелік основних засобів, що передані згідно рішення Коростишівської міської ради №383 від 15.09.2004 на баланс КП "Теплосервіс" (Додаток до рішення виконкому міської ради від 15.09.2004 №383), здійснила зміну правового режиму майнових активів, зокрема, переданого майна. Тобто, фактично передала відповідне майно Комунальному підприємству "Теплосервіс" на праві повного господарського відання.

Зазначені обставини були встановлені судом згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі №906/365/17, яка набрала чинності та не потребують доведення.

Відтак, матеріалами справи №906/365/17 про банкрутство КП "Теплосервіс" підтверджується належність КП "Теплосервіс" права господарського відання на майно, яке було передано йому при створенні у 2004 році та увійшло в статутний фонд розміром 1 485 807,45 грн.

Відповідно до рішення Коростишівської міської ради від 18.05.2011 №124 Коростишівська міська рада дала дозвіл на відключення від центрального опалення споживачів, які залишились (надавши дозвіл на відключення усіх житлових будинків міста (т.2 а.с.55 - 57), а відповідно до рішення Коростишівської міської ради від 06.11.2014 №864 Коростишівська міська рада прийняла безоплатно з балансу КП "Теплосервіс" у міську власність котельні згідно переліку - основних засобів, що позбавило останнє можливості здійснення господарської діяльності. (а.с. 23-24, т.1). Крім того, згідно п.1.3 зазначеного рішення попереджено усіх споживачів центрального опалення, які залишились, про необхідність встановлення індивідуального опалення, так як в наступному опалювальному сезоні котельні центрального опалення працювати не будуть, розірвати угоди на поставку усім споживачам.

Слід зазначити, що до суду не надано доказів (листів, звернень тощо), що КП "Теплосервіс" самостійно звернулось до Коростишівської міської ради з проханням прийняти відповідне майно.

Вищезазначене нерухоме майно входило у склад статутного фонду КП "Теплосервіс", обліковувалось на його балансі та належало підприємству на праві повного господарського відання, однак, було вилучено Коростишівською міською радою.

В подальшому Коростишівська міська рада не визначила для КП "Теплосервіс" інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами, що призвело до припинення діяльності по наданню послуг з теплопостачання, гарячого водопостачання від централізованих котелень м. Коростишів, через які подавали теплоносії та гарячу воду для населення та підприємств та організацій бюджетної сфери у м.Коростишів, а відтак до позбавлення підприємства можливості здійснювати свою статутну діяльність.

Постановою господарського суду від 10.10.2017 боржника Комунальне підприємство "Теплосервіс", м. Коростишів, Житомирська область визнано банкрутом, встановлена нездатність боржника відновити свою господарську діяльність, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, відсутністю матеріальної бази та трудових ресурсів для підприємництва. Господарським судом введена ліквідаційна процедура.

Відтак, судом встановлено та доказами у справі доведено наявність протиправних дій засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради, направлених на позбавлення переданого йому у господарське відання майна та виведення активів боржника, необхідного для здійснення статутної діяльності.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що діяльність підприємства КП "Теплосервіс" по наданню послуг теплопостачання та виконання інших робіт та послуг характеризувалась збитковістю та зростанням кредиторської заборгованості внаслідок бездіяльності засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради в частині врегулювання питання встановлення тарифів та послуг з теплопостачання, які б покривали витрати, пов`язані з їх наданням КП "Теплосервіс", які затверджувались Коростишівською міською радою КП "Теплосервіс" у 2011 - 2014 роках.

Відповідно до акту Житомирської міжрайонної державної фінансової інспекції від 13.03.2015 позапланової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності в Комунальному підприємстві "Теплосервіс" за 2011-2014 роки, при перевірці було встановлено, що тарифи та послуги з теплопостачання, які затверджувались Коростишівською міською радою КП "Теплосервіс" у 2011 - 2014 роках не покривали витрати, пов`язані з господарською діяльністю КП "Теплосервіс", тобто собівартість понесених витрат була більша, ніж затверджені тарифи (а.с. 212-223, т.1).

Зазначені дії Коростишівської міської ради у сукупності викликали стійку неплатоспроможність боржника, привели до збитків КП "Теплосервіс" як наслідок таких дій (та бездіяльності).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового стану банкрута.

Слід зазначити, що відповідно до аналізу фінансово господарського стану боржника, проведеного розпорядником майна Яворським В.М., ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства та дій з приховування банкрутства не встановлено; коефіцієнт покриття на початок 2014 року становив 0,20, а на 01.07.2017 - 0,16, що є менше нормативного значення (1,0), у зв`язку з чим фінансовий стан КП "Теплосервіс" характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності; було встановлено що для задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе застосування ліквідаційної процедури.

Разом з тим, ліквідатором Колядою В.І. до матеріалів даної справи подано звіт з проведення аналізу фінансово - господарської діяльності неплатоспроможного КП "Теплосервіс" (а.с. 137-141, т.2).

Відповідно до наданого звіту з проведення аналізу фінансово - господарської діяльності неплатоспроможного КП "Теплосервіс" коефіцієнт покриття за період з 2006 по 2016 років значно понизився з 0,87 до 0,16 при нормативному 1, а це свідчить про те, що фінансовий стан погіршився та характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності. Розмір чистих активів (різниця між сумою активів підприємства та його зобов`язань) зі знаком "-", тобто негативний, станом на 31.12.2016 склав (-) 5150 тис. грн - 846 грн = - 4304 тис. грн.

При цьому основна причина цього є невідповідність фактичної вартості теплової енергії та тарифами на опалення, затвердженими Коростишівською міською радою.

Ліквідатор пояснив, що, розпорядником майна Яворським В.М. не було отримано та враховано всі необхідні документи та матеріали для проведення аналізу фінансового стану боржника, зокрема, не враховано матеріали акту позапланової ревізії окремих питань фінансової - господарської діяльності в Комунальному підприємстві "Теплосервіс" за 2011-2014 роки Житомирської міжрайонної державної фінансової інспекції від 13.03.2015, на який посилаються і позивач і відповідач як на важливий доказ у даній справі.

Аналіз господарської діяльності КП "Теплосервіс", проведений ліквідатором Колядою В.І., свідчить, що до банкрутства останнього призвели саме неефективні управлінські рішення засновника- Коростишівської міської ради.

Особа, яка притягується до субсидіарної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини.

Суд відхиляє заперечення представника Коростишівської міської ради щодо невиконання директором КП "Теплосервіс" Кравченком І.В. своїх обов`язків (зокрема, в частині досягнення прибутковості підприємства, стягнення дебіторської заборговності), що, на думку представника Коростишівської міської ради, призвело до неплатоспроможності підприємства з огляду на таке..

Як убачається з матеріалів справи №906/365/17 20.11.2006 року директором КП "Теплосервіс" призначений Кравченко І.В. При цьому станом на кінець 2006 року кредиторська заборгованість складала 1410 тис. грн, а дебіторська 1 074 тис. грн.

Відповідно до ухвали суду від 25.04.2018 у справі №906/365/17 (яка набрала чинності) зазначено таке.

Згідно п.1.1 Статуту Комунального підприємства "Теплосервіс" Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області підприємство знаходиться у комунальній власності територіальної громади Коростишівської міської ради та відповідно надає послуги населенню, організаціям бюджетної сфери та іншим споживачам з теплопостачання, гарячого водопостачання, ремонту і обслуговування котельного обладнання, будівельних конструкцій, споруд теплових мереж та інших послуг.

У судових засіданнях позивач пояснив, а представники Коростишівської міської ради не заперечували, що протягом 2011 та 2014 років КП "Теплосервіс" припинило надання послуг з теплопостачання, гарячого водопостачання від централізованих котелень м. Коростишів, через які подавали теплоносії та гарячу воду для населення та підприємств та організацій бюджетної сфери у м.Коростишів у зв`язку з переходом населення та підприємств і організацій на індивідуальні опалювальні котли та індивідуальні котельні. Також було практично припинено надання послуг з ремонту і обслуговування котельного обладнання, споруд теплових мереж тощо. Тобто, КП "Теплосервіс" перестало виконувати свою основну функцію - забезпечення надання послуг з теплопостачання, гарячого водопостачання для населення, підприємств та організацій бюджетної сфери у м.Коростишів, для якої воно було створене власником - Коростишівською міською радою та завдяки чому підприємство отримувало повне та достатнє для виконання покладених на нього завдань фінансування.

Разом з тим на виконання доручень Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області КП "Теплосервіс" виконувались певні роботи на об`єктах, в тому числі поточні ремонти автозупинок та інші, за виконання яких Коростишівська міська рада Коростишівського району розрахувалась частково і на день подачі позовної заяви сума боргу становила 66 200 грн. Зазначив, що невиконання Коростишівською міською радою своїх зобов`язань по розрахунку за виконані роботи також вплинуло на фінансовий стан підприємства та призвело до зростання заборгованості із заробітної плати. Також, на запитання суду позивач повідомив, що договори на виконання робіт та акти приймання-передачі між КП "Теплосервіс" та Коростишівською міською радою Коростишівського району не укладались, оскільки на протязі багатьох років виконана робота КП "Теплосервіс" за взаємною згодою між КП "Теплосервіс" та Коростишівською міською радою Коростишівського району була оформлена без укладення відповідних договорів та актів, а при цьому складались відповідні калькуляції, які розглядала бюджетна комісія Коростишівської міської ради Коростишівського району з подальшим затвердженням та проведенням оплати за виконану КП "Теплосервіс" роботу. За виконані роботи міською радою було здійснено пряме фінансування, що підтверджується планами використання бюджетних коштів на 2015, 2016, 2017 роки та довідкою про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік (а.с.131-135, т.6 у справі №906/365/17).

Листи КП «Теплосервіс» №16-01-10 від 21.03.2017, №17-01-10 від 21.03.2017, №48-01-10 від 12.06.2017, №46-01-10 від 12.06.2017, №70-01-10 від 04.09.2017 свідчать про те, що КП «Теплосервіс» неодноразово зверталося до Коростишівської міської ради з проханням провести оплату за виконані та неоплачені роботи з метою погашення заборгованості із заробітної плати ( а.с. 206, т.4, а.с.178-182, т.6 у справі №906/365/17).

Також, позивачем надано до суду лист №07-01-09 від 18.01.2018 до голови Коростишівської РДА з проханням розглянути питання щодо закладення в бюджет на 2016 рік відповідних коштів для погашення заборгованості перед КП "Теплосервіс" за надані послуги Управлінню праці та соціального захисту населення Коростишівської РДА та Управлінню агропромислового розвитку Коростишівської РДА на загальну суму 162 496 грн (том 5 а.с. 182 у справі №906/365/17); претензії на адресу організацій міста Коростишів для стягнення у 2016 році з організацій дебіторської заборгованості (том 5 а.с. 183 - 187 у справі №906/365/17), які свідчать, що керівником вживались заходи для стягнення дебіторської заборгованості.

Слід зазначити, що Звіт з проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведений розпорядником майна Яворським В.М. свідчить, що ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства та дій з приховування банкрутства не встановлено; підприємство - банкрут фактично з 2012 року основний вид своєї діяльності - подачу тепла та гарячої води не надавало, підприємство працювало збитково, заборгованість із заробітної плати зростала. Коефіцієнт покриття на початок 2014 року становив 0,20, на 01.07.2017 становив 0,16 і складав менше за нормативне значення 1,0, підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

У підприємства відсутні ознаки неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели його до фінансової неспроможності (а.с.221-223, т.3 у справі №906/365/17).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність поважних причин існування заборгованості у КП «Теплосервіс» із зобов`язань перед бюджетом, пенсійним фондом, фондом соціального страхування, щодо сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, із заробітної плати.

У своєму відзиві ліквідатор Яворський В.М. зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 15.09.2017 КП «Теплосервіс» було виконано роботи (виготовлення продукції, ремонт та покраска комунального майна) Коростишівській міській раді на суму 267 973,20 грн. Проте, Коростишівська міська рада заборгувала за виконані роботи 66 200 грн.

Також слід зазначити, що заперечення представника Коростишівської міської ради щодо невиконання директором КП "Теплосервіс" Кравченком І.В. своїх обов`язків (зокрема, в частині досягнення прибутковості підприємства, стягнення дебіторської заборговності), що, на думку представника Коростишівської міської ради, призвело до банкрутства неплатоспроможності підприємства спростовуються наданими до матеріалів справи доказами: заявою директора КП "Теплосервіс" Кравченка І.В. до органів прокуратури, реєстром перевірок КП "Теплосервіс" за 2011 - 2014 роки, наказом від 23.12.2013 №35-А директора КП "Теплосервіс" Кравченка І.В. про закриття котельні, наказом від 20.01.2014 №12-А директора КП "Теплосервіс" Кравченка І.В. про обхід працівниками підприємства боржників за теплопостачання, довідкою КП "Теплосервіс" від 05.03.2015, письмовими поясненнями директора КП "Теплосервіс" Кравченка І.В. від 13.03.2015 (т.2 а.с. 129 - 136).

Су констатує, що будь - яких інших доказів, які б спростовували зазначене, відповідач не надав, а матеріали справи не містять

Відтак, судом встановлено вину засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради у доведенні до банкрутства боржника та наявність підстав для покладення на засновника КП "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності, оскільки її винні дії були в дійсності спрямовані на виведення майнових активів, позбавлення боржника засобів отримання прибутку та джерела погашення заборгованості перед кредиторами боржника, що об`єктивно стало причиною неплатоспроможності боржника, а згодом, після визнання боржника банкрутом, унеможливило формування відповідного розміру ліквідаційної маси банкрута і відповідно задоволення вимог кредиторів.

Також, як було зазначено вище, судом встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями засновника КП "Теплосервіс" Коростишівської міської ради, направленими на позбавлення КП "Теплосервіс" засобів отримання прибутку та джерела погашення заборгованості перед кредиторами, що призвело до позбавлення підприємства можливості здійснювати свою статутну діяльність та негативних наслідків як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог, заявлених до боржника.

При цьому підставою для звернення до суду з даною позовною заявою у справі №906/365/17(906/320/23) ліквідатором було зазначено, що у справі про банкрутство КП "Теплосервіс" ним остаточно було сформовано ліквідаційну масу, реалізовано майно банкрута з направленням коштів на погашення вимог кредиторів та визначено підсумкову суму реалізованих активів - 1 012 124,00 грн, на підставі якої встановлено розмір субсидіарної відповідальності, який було визначено ліквідатором КП "Теплосервіс" на момент подачі позову про притягнення до субсидіарної відповідальності. Це різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка становить:

8380 142,59 грн - 1 012 124,00 грн = 7 368 018,59 грн.

Згідно з частиною 1 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Таким законом, який передбачає поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи наразі, є Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно - правовий вид відповідальності свідчить і те, що законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Кодексу України з процедур банкрутства притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16).

Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. А тому, механізм, закріплений у положеннях частини першої ст. 619 ЦК України, ч. 1 ст. 215 ГК України та ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлений врегульовувати спірні правовідносини та захистити у такий спосіб інтереси кредиторів суб`єкта комерційної господарської діяльності через механізм субсидіарної відповідальності в процедурі банкрутства.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12. При вирішенні спору у цій справі Велика Палата Верховного Суду врахувала висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства: пункт 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" - ЄСПЛ, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

Відповідно до частини третьої статті 77 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Частиною 3 цієї статті ГК України передбачено, що казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства. Згідно з частиною 1 статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Відповідно до частини 3 цієї статті ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Частиною 9 статті 78 ГК України передбачено, що збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявність підстав для покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17.

Стосовно поданої представником відповідача заяви про застосування строків позовної давності від 28.09.2023, суд зазначає таке.

У своїй заяві позивач просить застосувати строк позовної давності до вимог ліквідатора, посилаючись на те, що прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить, що ліквідатор довідався або міг довідатись про наявність ознак доведення до банкрутства, а тому вважає, що саме з цієї дати починається перебіг позовної давності за вимогами ліквідаторів про покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до частин другої та третьої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника. Тому при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність. Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі №922/5094/14).

Прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить, що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії. Саме така позиція викладена у постанові КГС ВС від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15.

При цьому відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у спорі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу. Тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України (аналогічні позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі № 910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17). Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №14/325"б".

Як було зазначено вище у судовому засіданні 03.10.2023 ліквідатор заперечив проти задоволення заяви відповідача б/н від 28.09.2023 про застосування позовної давності у справі, зазначивши, що вперше з позовною заявою про покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17 до суду він звернувся 04.10.2020 (суд зазначає, що як убачається з бази даних діловодства Господарського суду Житомирської області у межах справи про банкрутство 06.10.2020, а не 04.10.2020 ліквідатор звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою від 28.09.2020 про покладення субсидіарної відповідальності на Коростишівську міську раду) у справі №906/365/17(906/1219/20), тобто у межах визначеного законом трьохрічного строку; рішення суду у даній справі ухвалено 08.02.2022, тобто строк позовної давності переривався. Повідомив про поважність причин звернення до суду лише 03.03.2023 з повторним позовом про покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17, оскільки з моменту винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом від 10.10.2017 у справі №906/365/17 ним вживались ліквідаційні заходи, які дали в подальшому можливість ліквідатору звернутись до суду із вказаним позовом. На той момент він не міг фізично вірно розрахувати та визначити суму субсидіарної відповідальності для звернення до суду з відповідним позовом, оскільки ним формувалась ліквідаційна маса та здійснювалась реалізація майна згідно вимог Кодексу. І лише після реалізації всіх наявних активів, ліквідатор отримав можливість реалізувати свій обов`язок стосовно повноти здійснення заходів та невідкладно повторно звернувся до суду з позовною заявою про покладення субсидіарної відповідальності на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17. Вважає, що зазначені обставини повинні бути враховані судом при розгляді заяви відповідача б/н від 28.09.2023 про застосування позовної давності у даній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність поважних причин звернення ліквідатора до суду лише 03.03.2023 з повторним позовом про покладення на власника Комунального підприємства "Теплосервіс" - Коростишівську міську раду субсидіарної відповідальності в межах справи №906/365/17.

Разом з тим суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду є реалізацією позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена позивачем у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов`язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред`явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної і суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (висновок викладено у постановах ВП ВС від 24.04.2019 у справі № 523/10225/15-ц та від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17).

За змістом частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до особи, яка є боржником, тобто до особи, яка є належним відповідачем за позовом.

Як убачається з бази даних діловодства Господарського суду Житомирської області у межах справи про банкрутство 06.10.2020 (а не 04.10.2020, як повідомив у судовому зсіданні ліквідатор) ліквідатор звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою від 28.09.2020 про покладення субсидіарної відповідальності на Коростишівську міську раду з проханням стягнути з Коростишівської міської ради на користь Комунального підприємства "Теплосервіс" грошові кошти в розмірі 7 670 275, 96 грн з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної і суб`єктної юрисдикції за відсутності порушень вимог закону, порушення яких перешкоджало б відкриттю провадження у справі.

Згідно рішення Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022 у справі №906/365/17(906/1219/20) судом відмовлено у задоволенні позову та зазначено, що на момент подання позову ліквідатором остаточно не сформовано ліквідаційну масу, не реалізовано майно банкрута з направленням коштів на погашення вимог кредиторів та не визначено підсумкову суму реалізованих активів, на підставі якої можна встановити розмір субсидіарної відповідальності, який має бути визначено на момент подачі позову про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Проаналізувавши обставини справи, судом встановлено, що у зв`язку з поданням 06.10.2020 позову ліквідатора до Господарського суду Житомирської області із заявою від 28.09.2020 про покладення субсидіарної відповідальності на Коростишівську міську раду позовна давність переривається; після переривання перебіг позовної давності почався заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відтак, позивачем подано дану позовну заяву без пропуску строку позовної давності.

З огляду на викладене, суд відхиляє подану представником відповідача заяву від 28.09.2023 про застосування строків позовної давності.

Згідно із частинами 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частинами 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частинами 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-1У суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії".). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі надані до справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з Коростишівської міської ради 7 368 018,59 грн.

Керуючись ст. 2, ч.6 ст.ст. 12, 13, 73, 74, 77, ст.ст. 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Коростишівської міської ради, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Володимирівська, 1, код ЄДРПОУ: 04053660 на користь Комунального підприємства "Теплосервіс", Житомирська область, м. Коростишів, вул. Миру, 3, код ЄДРПОУ: 33165653 - суму 7 368 018,59 грн.

3. У задоволенні клопотання б/н від 28.09.2023 Коростишівської міської ради про застосування строку позовної давності відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.11.23

Суддя Макаревич В.А.

Список розсилки:

1 - в справу

2 - Комунальному підприємству "Теплосервіс" код ЄДРПОУ 33165653 (12501, м. Коростишів, вул. Миру, 3) прост

3 - а/к Коляда В. І. - електронний кабінет;

4 - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - електронний кабінет

5 - Головному управлінню ДПС України у Житомирській області - електронний кабінет

6 - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" - korgaz@kr.zt.ukrtel.net -на електронну адресу

7 - АТ Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" -електронний кабінет

8 - Коростишівська міська рада код ЄДРПОУ 04053660 - електронний кабінет