Ухвала суду № 115028572, 20.11.2023, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

20 листопада 2023 року Справа № 903/1169/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні", с. П`ятидні

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

встановив: 16.11.2023 через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" за вх.№01-52/1342/23 заява про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" (заявник, позичкодавець, обтяжувач), враховуючи вимоги ст. 138 ГП України має намір та зобов`язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред`явити позов до заінтересованої особи (потенційного відповідача) Приватного підприємства "ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ЗАХІДНИЙ БУГ" про звернення стягнення на заставлене майно.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 25 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" та Приватним підприємством "ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ЗАХІДНИЙ БУГ" укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №25/01/2022, за умовами якого ТОВ "П`ятидні" (Позичкодавець), надає ПП "ФГ "Західний Буг" (Позичальнику) поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога, надається Позичкодавцем Позичальнику в розмірі 30 000 000 грн.

ТОВ "П`ятидні" на виконання умов договору 26.01.2022 перерахувало на рахунок Позичальника грошову суму у розмірі 11 000 000 грн. (платіжне доручення №434 від 26.01.2022), 28.01.2022 грошову суму у розмірі 9 000 000 грн. (платіжне доручення №441 від 28.01.2022) та 01.02.2022 грошовусуму у розмірі 10 000 000 грн. (платіжне доручення №449 від 01.02.2022). Відтак, ТОВ "П`ятидні" перерахувало на рахунок Позичальника 30 000 000 грн. поворотної фінансової допомоги.

02.11.2022 між сторонами укладена додаткова угода №3 до договору поворотної фінансової допомоги, якою продовжено термін дії договору та термін повернення грошових коштів до 01.09.2023.

15.12.2022 з метою забезпечення зобов`язань, які виникали, згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги, сторони уклали договір застави рухомого майна, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ГордійчукомБ.І. Пунктом 2.1. договору застави, визначено перелік заставленого рухомого майна.

Пунктом 2.4. договору застави передбачено, що сторони оцінили предмет застави (визначали заставну вартість предмета застави) в загальній сумі 30 000 000 грн.

ТОВ "П`ятидні" зазначає, що станом на 01.09.2023 позичальник обов`язку щодо повернення коштів, згідно договору поворотної фінансової допомоги не виконав.

07.09.2023 ТОВ "П`ятидні" на адресу ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ" направив вимогу-повідомлення №100 про звернення стягнення на предмет застави у власність заставодержателя.

11.09.2023 за заявою ТОВ "П`ятидні" в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення за №30807557.

03.11.2023 ТОВ "П`ятидні" в порядку статті 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" направило до боржника лист-вимогу №101 про негайну передачу обтяженого (майна) у володіння обтяжувача.

Відтак, станомна момент подання даної заяви (16.11.2023), ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ" законну вимогу не виконало, у зв`язку із чим виникла необхідність негайно забезпечити предмет майбутнього позову.

При цьому, зауважує, що рухоме майно, яке перебуває у заставі, знаходиться у володінні ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ", а тому є ризик його зникнення, зменшення кількості та якості, розукомплектування тощо, що призведе до зниження ринкової вартості предмета застави, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про звернення стягнення на заставлене майно.

Відтак, ТОВ "П`ятидні" в заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову до суду просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (предмет застави) ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ" код ЄДРПОУ 41490962 (місце знаходження, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ганни Жежко, будинок 9, 44703) та шляхом його опису та вилучення на відповідальне зберігання до Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" (код ЄДРПОУ 03735104) згідно переліку, а саме:

1) комбайн зернозбиральний марки «MASSEY FERGUSON 7260 ВЕТА», 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , видане 19.04.2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

2) комбайн зернозбиральний марки «CLAAS LEXION 450», 2003 року випуску, заводський № НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 , видане 19.04.2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

3) комбайн зернозбиральний марки «CLAAS LEXION 450», 2003 року випуску, заводський № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_12 , видане 19.04,2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

4) комбайн зернозбиральний марки «CLAAS LEXION 460», 2003 року випуску, заводський № НОМЕР_13 , двигун № НОМЕР_14 , реєстраційний номер НОМЕР_15 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_16 , видане 19.04.2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

5) комбайн зернозбиральний марки «CLAAS LEXION 470», 2003 року випуску, заводський № НОМЕР_17 , двигун № НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_20 , видане 19.04.2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

6) комбайн зернозбиральний марки «CLAAS LEXION 480 EVOLUTION», 2003 року випуску, заводський № НОМЕР_21 , двигун № НОМЕР_22 , реєстраційний номер НОМЕР_23 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_24 , видане 19,04,2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

7) трактор колісний марки «CLAAS XERION 5000 TRAC», 2011 року випуску, заводський № НОМЕР_25 , двигун № НОМЕР_26 , реєстраційний номер НОМЕР_27 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_28 , видане 19.04.2022 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області);

8) загальний вантажний бортовий ( дубль кабіна) самосвальна бортова платформа MERCEDES-BENZ SPRINTER 513 CDI, рік випуску 2012, номер кузова (VIN) НОМЕР_29 , реєстраційний номер НОМЕР_30 ;

9) спеціальний вантажний платформа бортовий MERCEDES-BENZ SPRINTER, рік випуску 2018, номер кузова (VIN) НОМЕР_31 , реєстраційний номер НОМЕР_32 ;

10) спеціальний вантажний фургон RENAULT DOKKER, рік випуску 2015, номер кузова (VIN) НОМЕР_33 , реєстраційний номер НОМЕР_34 ;

11) загальний легковий універсал RENAULT LODGY, рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_35 , реєстраційний номер НОМЕР_36 ;

12) спеціальний вантажний пікап TOYOTA HILUX, рік випуску 2017 номер кузова (VIN) НОМЕР_37 , реєстраційний номер НОМЕР_38 ;

13) спеціальний вантажний пікап TOYOTA HILUX, рік випуску 2017 номер кузова (VIN) НОМЕР_39 , реєстраційний номер НОМЕР_40 ;

13) обприскувач самохідний ВОДОЛІЙ ЕСМЗ, рік випуску 2021, номер кузова (VIN) НОМЕР_41 , реєстраційний номер НОМЕР_42 ;

14) трактор колісний MASSEY FERGUSON 7722, рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_43 , реєстраційний номер НОМЕР_44 ;

15) трактор колісний MASSEY FERGUSON 7722, рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_45 , реєстраційний номер НОМЕР_46 ;

16) трактор колісний БЕЛАРУС 892, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_47 , реєстраційний номер НОМЕР_48 ;

17) трактор колісний БЕЛАРУС 1221,2, рік випуску 2011, номер кузова (VIN) НОМЕР_49 , реєстраційний номер НОМЕР_50 ;

18) трактор колісний БЕЛАРУС 892, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_51 , реєстраційний номер НОМЕР_52 ;

19) трактор колісний БЕЛАРУС 892, рік випуску 2015, номер кузова (VIN) НОМЕР_53 , реєстраційний номер НОМЕР_54 ;

20) трактор колісний БЕЛАРУС 892, рік випуску 2015, номер кузова (VIN) НОМЕР_55 , реєстраційний номер НОМЕР_56 ;

21) сівалка універасальна суцільного висіву POTTINGER Terrasem С6 Fertilizer 8517 /6 м/,Є рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_57 ;

22) плуг оборотний 8-ми корусний POTTINGER SERVO S 6.50 8-scharing/38 WWS, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_58 ;

23) плуг оборотний 8-ми корусний POTTINGER SERVO S 6.50 8-scharing/38 WWS, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_59 ;

24) оприскувач причепний штанговий KUHN Atlantique 3200/24м, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_60 ;

25) оприскувач причепний штанговий KUHN Atlantique 3200/24м, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_61 ;

26) візок до жниварки КБ «Альфа» ВЖУ-7, 6У «Простір», рік випуску 2017, б/н;

27) візок до жниварки КБ «Альфа» ВЖУ-7, 6У «Простір» рік випуску 2017;

28) візок до жниварки КБ «Альфа» ВЖУ-7, 6У «Простір», рік випуску 2017. б/н;

29) візок до жниварки КБ «Альфа» ВЖУ-7, 6У «Простір», рік випуску 2017, б/н;

30) візок до жниварки КБ «Альфа» ВЖУ-7, 6У «Простір», рік випуску 2017, б/н;

31) жатка соняшникова ZAFFRANI SUNFLOW 740 N TESTATA GIRASOLE, рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_62 ;

32) жатка соняшникова ZAFFRANI SUNFLOW 740 N TESTATA GIRASOLE, рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_63 ;

33) жатка соняшникова ZAFFRANI SUNFLOW 600N TESTATA GIRASOLE, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_64 ;

34) жатка соняшникова ZAFFRANI SUNFLOW 740 N TESTATA GIRASOLE, рік випуску 2017, номер кузова (VIN) НОМЕР_65 ;

35) жатка соняшникова ZAFFRANI SUNFLOW 740 N TESTATA GIRASOLE, рік випуску 2018, номер кузова (VIN) НОМЕР_66 ;

36) візок до жниварки CLAAS, рік випуску 2003, номер кузова (VIN) НОМЕР_67 ;

37) візок до жниварки CLAAS, рік випуску 2003, номер кузова (VIN) НОМЕР_68 ;

38) обприскувач самохідний Berthoud Raptor, рік випуску 2016, номер кузова (VIN) НОМЕР_69 , номер двигуна НОМЕР_70 , реєстраційний номер НОМЕР_71 ;

39) трактор колісний CASE ІН MAGNUM 340, номер кузова (VIN) НОМЕР_72 , рік випуску 2016, номер НОМЕР_73 , рестраційний номер НОМЕР_74 ;

40) навантажувач телескопічний JCB 535-125, номер кузова (VIN) НОМЕР_75 , рік випуску 2007, номер двигуна НОМЕР_76 '/ реєстраційний номер НОМЕР_77 ;

41) причіп тракторний Pronar РТ610, номер кузова (VIN) НОМЕР_78 , рік випуску 2017, реєстраційний номер НОМЕР_79 ;

42) причіп тракторний Pronar РТ610, номер кузова (VIN) НОМЕР_80 , рік випуску 2017, реєстраційний номер НОМЕР_81 ;

43) причіп ТСП-16, номер кузова (VIN) НОМЕР_82 , реєстраційний номер НОМЕР_83 ;

44) причіп ТСП-16, номер кузова (VIN) НОМЕР_84 , реєстраційний номер НОМЕР_85 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.10.2019 №904/1478/19 зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 915/167/20.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 17.07.2008 у справі Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 3, ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

На виконання вищенаведеної норми ТОВ "П`ятидні" повідомило, що заява про забезпечення позову подається відповідно до ст. 138 ГПК України до подання позовної заяви. Предметом позовної заяви яку буде подано відповідно до положень вищенаведеної статті буде звернення стягнення на заставлене майно. Загальна ціна позову становитиме 36 302 876,70 грн.

Також ТОВ "П`ятидні" повідомило, що у заявника відсутня пропозиція щодо зустрічного забезпечення, а враховуючи предмет майбутнього позову та вимоги ст. 141 ГПК України, вважає, що у зустрічному забезпеченні немає будь-якої потреби.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Згідно п. 1 чинної на даний час постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Пунктом 9 цієї постанови визначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким забороняється вчинення дій щодо предмета спору. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що заява ТОВ "П`ятидні" не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову до подання позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно того, що подальші дії ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ" будуть спрямовані на відчуження майна чи його зникнення, зменшення кількості та якості, розукомплектування тощо.

При цьому, до заяви не подано доказів реагування на надіслані вимоги №100 від 07.09.2023, №101 від 02.11.2023 та причини відмови про передачу заставного майна в добровільному порядку, також не подано доказів та пояснень щодо причин невиконання грошового зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги №25/01/2022 від 25.01.2022.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ" будуть спрямовані на відчуження майна чи його зникнення, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту реальної загрози вчинення відповідачем дій, які спрямовані на відчуження майна чи його зникнення, зменшення кількості та якості, розукомплектування тощо.

При цьому, суд бере до уваги долучений заявником витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 07.09.2023 №86152055, яким за заявою ТОВ "П`ятидні" в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення на майно (предмет застави) ПП "ФГ ЗАХІДНИЙ БУГ" з терміном дії до 07 вересня 2028 року, строк виконання якого на день подачі заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви не настав.

Разом з цим, щодо обраного способу вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, суд враховує наступне.

Відповідальне зберігання господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦКУ).

Порядок укладення договорів зберігання регламентується главою 66 ЦКУ. У параграфі 1 глави 66 ЦКУ наведено загальні правові норми, що стосуються будь-яких договорів зберігання, а параграфами 2, 3 глави 66 ЦКУ регулюється специфіка укладення окремих видів договорів зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 937 ЦКУ договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, установлених ст. 208 ЦКУ, а саме, в угодах між:

юридичними особами;

фізичною і юридичною особою;

фізичними особами на суму, що у 20 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (340 грн).

Водночас письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 ЦКУ).

Крім того, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичайним для цього виду зберігання (ч. 3 ст. 937 ЦКУ).

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого в договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 ЦКУ). При цьому поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ч. 1 ст. 948 ЦКУ).

Якщо строк зберігання в договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 2 ст. 938 ЦКУ).

За загальним правилом договір зберігання є платним. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 ЦКУ).

У разі дострокового припинення зберігання через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати (ч. 2 ст. 946 ЦКУ).

Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання (ч. 3 ст. 946 ЦКУ).

За загальним правилом ч. 1 ст. 944 ЦКУ зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її в користування іншій особі. Це означає, що право власності на річ від поклажодавця до зберігача не переходить.

Отже, вище викладені умови відповідального зберігання передбачають його застосування між господарюючими суб`єктами на умовах договору, що в свою чергу виключає можливість вжиття заходів до забезпечення позову шляхом вилучення майна на відповідальне зберігання за рішенням суду.

Відтак, заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях заявника, а останнім не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене правові підстави для забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" в задоволенні заяви за вх.№01-52/1342/23 від 16.11.2023 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду підписана 20.11.2023

Суддя В. М. Дем`як