Ухвала суду № 115018177, 20.11.2023, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3594/23

Провадження № 2/626/667/2023

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

20.11.2023 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Гусар П.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що не має будь - якого доходу, та надає Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 07.11.2023 року та довідку за формою ОК-7 від 07.11.2023 року відповідно до яких в 2022-2023 роках доходів не отримувала (відсутня інформація про доходи).

Проте, до позовної заяви додано не достатньо доказів, які б підтверджували обставин, що вказують на неплатоспроможність позивача на даний час, зокрема відомості з пенсійних органів про неотримання пенсії та з органів соціального захисту про не отримання відповідних соціальних допомог, оскільки сам лише факт відсутності доходу не може бути визнано поважною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо розстрочення сплати судового збору.

У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку із цим обставини, зазначені позивачем у клопотанні про розстрочення сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відтак, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп.3 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, судовий збір складає 1073 грн.60 коп.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн за наступними реквізитами: населений пункт Красноградський районний суд Харківської області/Красноградська міська ТГ, отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Красноград/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA038999980313191206000020611, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивач в позовній заяві не вказує, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, приходжу до висновку, що вищезазначені обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі. З огляду на зазначене позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для виправлення недоліків, а саме для сплати судового збору, або подання достатньо доказів для відстрочення сплати судового збору, а також зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В клопотанні ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн та надати документ, що підтверджує його сплату до суду, або подати достатньо доказів для відстрочення сплати судового збору, а також зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя