Рішення № 115006739, 20.11.2023, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5310/23

Провадження № 2/484/1458/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шалару Олексія Ілліча, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс"; треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 20494, вчинений 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" грошові кошти на загальну суму 27826,77 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 20494, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 39395137, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Польова, (Солом`янський р-н), заборгованості за Кредитним договором № 96138441 від 24.03.2012р., укладеним з ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД», від якого було здійснено відступлення права вимоги боргового зобов`язання Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС», згідно із Договором відступлення прав вимоги боргових зобов`язань № 25/02/20 від 25.02.2020 року, за період з 25.09.2018 року по 01.06.2021 року в загальному розмірі 27 826,77 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 77 копійок), в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 18 441,47 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок одна гривня 47 копійок); заборгованість за процентами становить 7 685,30 (сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 30 копійок); плата за пропуск мінімальних платежів становить 600,00 (шістсот гривень 00 копійок); плата за вчинення виконавчого напису - 1100 грн. (одна тисяча сто гривень 00 копійок). Загальна сума заборгованості становить 27 826,77 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 77 копійок).

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса від 28.07.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною, 01.09.2021 р. було відкрито виконавче провадження № 66668565 про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 27 826,77 грн.

Також, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною були винесені Постанови: про арешт коштів боржника від 01.09.2021 р.; про стягнення з боржника основної винагороди від 01.09.2021 р.; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.09.2021 р.

Позивач зазначив, що жодного документу приватним виконавцем йому не направлялося, а про існування виконавчого провадження він дізнався у серпні 2023 року, після того як банком було арештовано його рахунки та заблоковано картку.

Після проведеного аналізу та вимог діючого законодавства України, прийшов до висновку, що дії відповідача та третіх осіб у справі є незаконними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України та вважає, що здійснений виконавчий напис від 28.07.2021 р. є незаконними та таким, що не підлягає виконанню у зв`язку.

Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що вчинений без врахування всіх необхідних документів, передбачених Законом України «Про нотаріат», які підтверджують безспірність вимоги.

У виконавчому написі не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано грошові суми, які потрібно стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» на загальну суму 27826,77 грн.

Також зазначила, що жодного повідомлення та вимоги щодо погашення будь-якої заборгованості йому не надходило.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. не було дотримано вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого були порушені права позивача.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «296\5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282\20595.

Так, згідно ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачає умови вчинення нотаріусом виконавчих написів.

У відповідності до п. 3.1 глави 16, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями - не більше 1 року.

Отже, з системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що нотаріус, перш ніж вчиняти виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються в суді. Право на оскарження нотаріальної дії або відмова в її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії та акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав та обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у нього раніше.

02.10.2023 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін, якою роз`яснено їх процесуальні права подачі заяв по суті справи та встановлено відповідні строки.

На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце слухання справи оповіщені відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України. Заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відзив чи пояснення на позовну заяву не надали.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 20494 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором № 96138441 від 24.03.2012р., укладеним з ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД», від якого було здійснено відступлення права вимоги боргового зобов`язання Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС», згідно із Договором відступлення прав вимоги боргових зобов`язань № 25/02/20 від 25.02.2020 року, за період з 25.09.2018 року по 01.06.2021 року в загальному розмірі 27 826,77 грн.

У відповідності до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

За змістом статті 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При цьому, приймаючи рішення у справі, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України відповідно до яких, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем та третіми особами не було надано жодних документів які б могли підтвердити, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив розмір боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, що фактично скасовує його чинність з моменту вчинення.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строк було надано документи на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: ордер про надання правничої (правової) допомоги, копія договору про надання правничої допомоги від 15.05.2023 року, розрахунок наданих послуг і витрат від 20.09.2023 р.; акт № 1 наданих послуг на суму 8000 грн., квитанцією до прибуткового ордера № 1 від 20.09.2023 про оплату 8000 грн. за договором № 1 від 20.09.2023 р.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу частково в сумі 6000 грн., що є співмірними з предметом спору та складністю справи (за вирахуванням плати за послуги з представництва в суді).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1073,60 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, відповідно до положень ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" (вул. Польова, 24Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 39395137); треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (пр-т Григоренка, 15/оф. 3, м. Київ), Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (вул. Златоустівська, 55, м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 20494, вчинений 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" грошові кошти на загальну суму 27826,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення 20.11.2023 р.

Суддя: