Вирок № 115005667, 20.11.2023, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа153/134/22

Провадження1-кп/153/92/23-к

у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020170000125

про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Гнатків Томашпільського району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , із повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого, у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 15 жовтня 2021 року приблизно о 03 годині 23 хвилини керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO» державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, по вулиці Замкова у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, навпроти входу в приміщення ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти -575», що розташоване за адресою: вулиця Соборна,23/14 місто Ямпіль Вінницької області, почавши рух ним вперед, в напрямку приміщення ПАТ КБ «Приватбанк», що розташоване за адресою: вулиця Замкова,74-А місто Ямпіль Вінницької області, у порушення, відповідно до висновку судової авто технічної експертизи №СЕ-19/102-21/17468-ІТ від 16.12.2021, п.10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.05.2001, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, передньою частиною вищевказаного автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який на момент початку руху вищевказаного автомобіля знаходився в статичному положенні на проїжджій частині навпроти входу в приміщення ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти-575», що розташоване за адресою: вулиця Соборна,23/14 місто Ямпіль Вінницької області, в результаті чого ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичного експерта №67 від 29.11.2021, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого гвинтовидного багато уламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рани по передній поверхні середньої третини та нижньої третини правої гомілки, і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на момент їх виникнення. Відповідно до висновку експерта №2894 від 25.10.2021 у крові ОСОБА_3 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1.0%. Крім цього, 15 жовтня 2021 року близько 03 години 23 хвилини водій ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснивши навпроти входу в приміщення ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти-575», що розташоване за адресою: вулиця Соборна,23/14 місто Ямпіль Вінницької області, наїзд автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO» державний номерний знак НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5 , поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, які можуть бути небезпечними для його життя та здоров`я, діючи умисно, маючи реальну можливість надати допомогу ОСОБА_5 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, таку допомогу потерпілому не надав, не вжив заходів із надання йому першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб, не викликав представників лікувального закладу, хоча повинен був і мав об`єктивну можливість це зробити, з метою уникнення відповідальності з місця події автомобілем зник.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєному визнав частково. Суду пояснив, що вечором 14.10.2021 він зустрівся з хлопцями ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ) розмовляли, пили каву, з якими він поїхав в село Клембівка на заправку, заправити автомобіль. На заправці в селі Клембівка хлопці пили каву, розмовляли і ОСОБА_11 там побачив знайому дівчину, стояли розмовляли всі, разом вирішили всі поїхати в магазин АТБ у місто Ямпіль купити продукти, а дівчата поїхали з ними бо їм необхідно було в аптеку. Приїхавши в Ямпіль біля третьої години ночі, він разом з ОСОБА_12 зайшли в магазин АТБ, через деякий час в магазин забігла одна дівчина ОСОБА_13 і повідомила, що б`ють хлопців. Вони вийшли, спустилися зі сходів, і бачили, як ОСОБА_14 бив ОСОБА_15 , а потім наніс два удари і йому. Спочатку удари йому наносив ОСОБА_14 , а потім і інші хлопці. Били його в голову та тулуб, із носа текла кров. І пізніше почалося - то той вдарив, то той. Намагався сісти в авто і поїхати, але хлопці їх не пускали, били, побили і ОСОБА_16 , і ОСОБА_15 , і ОСОБА_12 . ОСОБА_61 взявши в машині перемичку (щоб шашлик жарити) і відмахувався нею, щоб більше не били. Потім він крикнув хлопцям «в машину будем тікати». Він сів за кермо, але ОСОБА_14 і ще з ним хтось не давав зачинити водійські двері, шарпали, стукали і в кінці ОСОБА_14 плюнув йому в обличчя. Коли він все ж таки зачинив дверку автомобіля, ОСОБА_14 наніс удар ногою по машині в дверку, де до сьогодні присутня вм`ятина. Дівчата вийшли з автомобіля, коли його витягували. Він почав їхати, дав назад, але не знав чи там хтось є чи немає, щоб не передавити нікого позаду автомобіля, почав їхати вперед, ОСОБА_14 почав навскосяк по переду автомобіля перебігати, вийшло так, що він зачепив ОСОБА_14 правою стороною автомобіля, пізніше його забрали. Зазначив, що ОСОБА_14 не тікав від його наїзду, а навпаки біг на перекосяк перед автомобілем. На групу людей він не їхав. Вказав, що технічна можливість уникнути ДТП була, однак він не встиг зреагувати, все дуже швидко вийшло. Не бачив, щоб на момент від`їзду ОСОБА_14 перебував у безпорадному стані. Вказав, що не знав, що робити, дав ще раз назад розвернувся і поїхав (був дуже в паніці). Приїхавши до дому до батьків біля 4-5 години ранку, дружина відчинили двері, він взяв пляшку горілки (1,5 л, але вона трішки була не повна), закуску, і вони з хлопцями пішли в бесідку всі пити. Вказав, що у нетверезому стані на час перебування в Ямполі не був, у стані алкогольного сп`яніння за кермо не сідав. До моменту ДТП алкоголь не вживав. Що стосується обвинувачення залишення в небезпеці, то зазначив, що їх дуже сильно били, вони тікали, а там залишалися хлопці, які могли подзвонити, чи надати допомогу. Телефону на той час у нього не було коло себе. Після наїзду хлопці забрали ОСОБА_14 . Була паніка, ті звідти кричать, ті звідти б`ють, ті звідти біжать. Зазначив, що вину визнає, що не правильно діяв, але ситуація така була, що вони із односельцями побиті були дуже. Завдану матеріальну шкоду визнає. Що стосується завданої моральної шкоди, то зазначив, що визнає на суму 100000 гривень. Вказав, що батькові потерпілого дав на лікування 1000 доларів США, про що у справі є розписка, пізніше намагався ще перерахувати кошти через відділення Укрпошти - 36500 грн., але вони повернулися на його рахунок, так як потерпілий відмовився їх отримувати. Зазначив, що вони зверталися до правоохоронних органів, у зв`язку із тим, що їх побили. Результатами прийнятого рішення не цікавився, так як було трішки не до цього. Розкаюється в тому, що здійснив наїзд з необережності, він не хотів, щоб так сталося. Просить вибачення у потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 15.10.2021 близько другої години ночі в місті Ямполі Вінницької області по вулиці Замкова вони з ОСОБА_18 підійшли до магазину АТБ, там стояла п`яна компанія, вони пішли в магазин АТБ, щоб випити кави. У магазині повідомили, що каво машина не працює зі слів охоронця. Він чув, що на касі відбувався конфлікт з хлопцями, після чого він вийшов з магазину і почув суперечку на дворі, пізніше підійшов ОСОБА_19 , і з ним почалася суперечка, і підійшли знайомі хлопці ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , і почалася суперечка. ОСОБА_3 витягнув з автомобіля шампур і почав кричати «я вас зараз попротикаю», після чого вони почали штовхатися, і вони всі відійшли в сторону, а ОСОБА_3 сів в автомобіль і почав їхати автомобілем в натовп. Спілкуючись з ОСОБА_3 на близькій відстані він зрозумів, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння, а саме - було чутно запах алкоголю з рота, він був агресивний, очі червоні. На його думку обвинувачений міг виїхати на проїжджу частину без перешкод, але він поїхав в натовп хлопців. Пам`ятає, що ОСОБА_3 був одягнутий у синю кофту та сірі штани. Зазначив, що почав втікати від автомобіля в сторону, однак ОСОБА_3 викрутив на нього руля, він упав і втратив свідомість і прийшов до тями лише в Ямпільській лікарні з гіпсом. Наступного дня близько 9 години ранку його відвезли до міста Вінниці в лікарню, того ж дня прооперували і поставили апарат «Ілізарова», з яким він проходив два тижні, після чого поставили штир і пластину, які є і по сьогоднішній час. Вказав, що ОСОБА_3 збив його правою частиною бампера, а не наїхав колесом. Також під час дачі показань потерпілий зазначив, що поніс багато витрат, йому обвинувачений скалічив життя, йому 23 роки, а у нього уже нога хвора. Зазначив, що у лікарні з ним знаходилася його мати. Що стосується завданої моральної шкоди, то пояснив, що він приймав заспокійливі, знеболюючі, погано спав, звертався до психіатра, це все продовжувалося 1 рік, на даний час уже все добре. Вказав, що переніс всього 3 операції і ще планується одна. Група інвалідності йому не встановлено. Зазначив, що після операції був лежачий, його доглядали всі батько, мати, сестра, до операції він також займався спортом - «Вільною боротьбою», на даний час не займається спортом, не працює.

Із показань свідка ОСОБА_25 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що з потерпілим вони знайомі, вся подія відбувалася восени 2020 року біля магазину АТБ. Він вийшов з магазину і зрозумів по ситуації, що в ході перепалки обвинуваченим був здійснений наїзд Мерседесом жовтого кольору, який рухаючись назад від аптеки до магазину «Єва» і поїхав вперед на ОСОБА_27 , який знаходився коло сходів Приватбанку один. Після наїзду два хлопці, які були на сходах в АТБ підбігли і відтягнули потерпілого, бо була спроба ще наїзду, і викликали швидку допомогу, бо у ОСОБА_27 було видно перелом ноги. За кермом авто був обвинувачений, який за зовнішніми ознаками був у нетверезому стані. Із сторони обвинуваченого була лайка, крики, бійки не було.

Із показань свідка ОСОБА_28 даних нею у судовому засіданні судом встановлено, що вона є лікарем Ямпільської ЦРЛ і на її чергування швидкою допомогою у жовтні 2021 року біля 5-6 години ранку був доставлений ОСОБА_5 . У нього був відкритий уламковий перелом правої гомілки, була репозиція цих кісток з накладенням швів гемо статичних із фіксуванням, надана невідкладна медична допомога. Явної кровотечі при доставлені у потерпілого не було, пошкодження судин при поступленні у потерпілого не було, які б загрожували життю, уламки судину не пошкодили. ОСОБА_5 був у свідомості, але він нічого не говорив. В послідуючому о 09 годині ранку ОСОБА_5 мав їхати у Вінницю для подальшого лікування - оперативного втручання, оскільки у нього були надто розтрощені кістки і таке лікування в Ямпільській лікарні не проводять. Дане лікування потребувало часу і не один місяць.

Із показань свідка ОСОБА_18 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що з потерпілим вони друзі. Коли все відбувалося не пам`ятає, пам`ятає, що все було біля АТБ в місті Ямполі вони відпочивали з друзями, приїхав жовтий «Мерседес Віто», з машини повиходили. Свідок зазначив, що сам перебував у нетверезому стані. Вказав, що також з обвинуваченим були ще хлопці, і почався конфлікт, обвинувачений у нього попросив сигарету і сірники та погрожували йому, але він їм дав сигарету, сірники, після чого ОСОБА_3 з хлопцями пішов в АТБ. Коли ОСОБА_29 вийшов з АТБ, в руках ніс Амаретто. Зазначив, що бійка почалася з ним і ОСОБА_30 , ОСОБА_29 з хлопцями почали, а він з ОСОБА_30 лише відбивалися від ударів. Після чого ОСОБА_29 сів за кермо автомобіля, з права в кабіні сиділи дві дівчини, давши назад і повним газом вперед здійснив наїзд на ОСОБА_31 , який стояв перед сходами АТБ, зіткнення відбулося правою фарою автомобіля на ліву ногу ОСОБА_32 . Після наїзду він ОСОБА_27 відтягнув до паркану, бо ОСОБА_3 хотів ще наїхати, але втік. Зазначив, що у потерпілого був відкритий перелом, він дуже кричав. Вказав, що до ДТП ОСОБА_31 займався спортом, боротьбою.

Із показань свідка ОСОБА_33 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він працював охоронником в магазині АТБ. Восени 2021 року, дати не пам`ятає, близько 2-3 години ночі він був на робочому місці і до нього звернувся ОСОБА_5 з проханням налити молоко в кавомашину. Він пішов, залив молоко і його покликала касир на касу, прийшовши побачив, що конфлікт біля каси, суперечку між двома не тверезими хлопцями, і він зробив їм зауваження, на яке вони не відреагували, але вийшли з магазину. На виході з магазину в інших двох хлопців на резиновий коврик випала пляшка Амарето, і хлопчина побіг до жовтого автомобіля і кинув в кабіну, побачивши пляшку він побіг за ними оскільки хотів забрати пляшку, це був не обвинувачений. Звернувся щоб віддали зразу, хлопці не хотіли, і тоді він попередив, що викличе поліцію, переговоривши між собою пляшку Амарето хлопці повернули. Пізніше в магазин забігли дівчата і сказали, що там наїхали, він вийшов на вулицю і побачив, що ОСОБА_31 лежав біля паркану кафе «Гран-Прі» коло стовпа і стогнав. Вказав, що він чув скандали, але бійки не бачив, поліції не викликав.

Із показань свідка ОСОБА_34 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він є сусідом обвинуваченого. Увечері зустрілися ОСОБА_3 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 і він. ОСОБА_29 запропонував поїхати заправитися в село Клембівку. У селі Клембівці на заправці до них підійшли дівчата з ОСОБА_38 , їм потрібно було поїхати до Ямполя в аптеку, і вони всі поїхали у місто Ямпіль. У місті Ямпіль під`їхавши до АТБ ОСОБА_3 з ним пішли в магазин АТБ, а ОСОБА_35 підійшов до ОСОБА_18 і почав розмовляти. До них підійшов хлопець в чорній куртці, і до ОСОБА_39 сказав «ви хто, чого приїхали», під час розмови до них підійшов ОСОБА_37 , хлопець в чорній куртці наніс йому удар і він упав, і ще раз вдарив. Потім вийшов з АТБ ОСОБА_3 і хлопець в чорній курці його теж вдарив і почали битися. Зазначив, що їх били по плечах і получили вони всі, ОСОБА_3 крикнув «в машину» і вони всі сіли в машину і поїхали. Він сидів із хлопцями у буді, а дівчата на пасажирському сидінні спереду. Під час від`їзду назад, вперед, чули удари по автомобілю і крики. Дорогою вони не розмовляли, бо були трохи пом`яті бійкою. Вказав, що ОСОБА_3 привіз їх до своїх батьків дому, виніс велику пластмасову пляшку самогону і закуску, і на подвір`ї у бесідці вони пили.

Із показань свідка ОСОБА_40 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він є знайомим, другом потерпілого. В ніч 15.10.2021 вони ( ОСОБА_24 , ОСОБА_31 , ОСОБА_20 , і він) компанією відпочивали і зайшли в магазин АТБ взяти кави, на той момент під`їхав бус «Мерседес Віто», частина людей залишилася на вулиці, а частина зайшла з ними в магазин, хлопці зразу звернули на себе увагу, весело і голосно себе поводили. Один з них запропонував поборотись на руку, вони вийшли, а один їхній друг залишився, то до нього вже були викрики, «Дай сигарету, дай підкурити», за хлопцями (з буса) вийшов охоронник, а їм сказав «Хлопці, які приїхали бусом взяли пляшку Амарето», охоронник пригрозивши їм що викличе поліцію, тоді вони повернули пляшку. Вказав, що між хлопцями спалахнув конфлікт, після чого почали штовхати один одного. Після конфлікту водій сів у бус жовтого кольору «Мерседес Віто» і дав задню до магазину Єва і тоді різко включивши першу передачу, почав різко стрімко їхати вперед у натовп людей, і саме в потерпілого ОСОБА_41 , та на людей які там стояли, всі почали тікати, він сам перескочив через паркан, хлопці побігли в іншу сторону, а ось ОСОБА_14 бус збив боковим ударом автомобіля. Вказав, що ОСОБА_14 ніби намагався ухилитися від удару автомобіля, тому він йому прийшовся правою стороною автомобіля, удар прийшовся по всьому тілу ОСОБА_42 , і його аж підкинуло. Після вже падіння та удару, ОСОБА_42 відтягнув ОСОБА_43 ближче до забора, де вони побачили відкритий перелом ноги, там була кров, ОСОБА_14 не рухали, ОСОБА_44 весь цей час був на землі. Після чого обвинувачений дав знову задню і все таки покинув місце подій. Вони визвали швидку, поліцію, він був з ОСОБА_45 до кінця, вони старалися потерпілого не ворушити, тому що було одразу помітно, що у потерпілого зламана нога, це був відкритий перелом. Він особисто в кареті швидкої допомоги їхав з ОСОБА_14 , допомагав, разом чекали на рідних ОСОБА_42 в лікарні. Також з ОСОБА_46 провідували ОСОБА_14 в лікарні, спочатку в Ямполі, потів у Вінниці, і по телефону спілкувалися. ОСОБА_14 їм скаржився на постійні болі до операції і після операції, що на знеболюючих ОСОБА_14 був, для нього це була стресова ситуація. Зі слів ОСОБА_42 вони знали про його стан. А до операції він з ОСОБА_45 колись займалися спортом, відвідували гурток «Вільної боротьби», він був здоровий, ні на що не жалівся. Зазначив, що хлопці, які приїхали, були всі в стані алкогольного сп`яніння, це було видно по поведінці і запаху з рота, вони знаходилися в колі, метр, півтора один від одного.

Із показань свідка ОСОБА_47 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він є другом потерпілого. Це було 14.10.2021 у вечері, вночі після 11 години ночі, біля магазину АТБ на парковці, вони зайшли в АТБ купити каву, хлопці з буса зайшли також за ними, в магазині чув крики, шум, хлопці з буса пропонували поборотися на руку, вийшовши на вулицю, там стався конфлікт, суперечка, товкучка, словесна перепалка, поштовхалися, обвинувачений з шампуром побігав, погрожував всім і потім стався наїзд. Обвинувачений був в стані алкогольного сп`яніння, це було видно з його зовнішніх ознак, з манери поведінки, як він висловлювався, був чіткий запах алкоголю з ротової порожнини, під час ходи трошки ОСОБА_48 колихало. Вони думали, що конфлікт закінчився, але обвинувачений сів у машину жовтий «Мерседес Віто», і різко давши назад у сторону магазину Єва, різко дав вперед в сторону ОСОБА_42 . Зазначив, що стояв на сходах в АТБ і все бачив чітко, що це було спеціально, і він наніс удар правою частиною автомобіля. Удар був в районі стегна, нижньої частини тіла, спочатку це було припущення, а потім коли побачив кров на нозі і зміщення, це вже було не припущення, він підбіг до ОСОБА_42 , а бус уже поїхав. ОСОБА_44 був у шоковому стані, кричав, було видно кров, а він як медичний працівник розрізняє коли перелом, було видно пошкодження шкіри і кров, нога була викривлена не в звичайному положенні. Хто викликав швидку допомогу не знає. Після наїзду він перебував з ОСОБА_14 в лікарні до того часу, коли його мали везти на Вінницю, а потім спілкувалися тільки в телефонному режимі. Потерпілий скаржився на постійні болі, про порушений емоційний і фізичний стан. Вказав, що бійки не було, ударів ніхто не наносив, він не бачив щоб ОСОБА_14 наносив удари, він теж ударів не наносив.

Із показань свідка ОСОБА_49 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він є товаришем потерпілого. У жовтні 2021 року після 12 години вони стояли в компанії і почули суперечку, крики. Він з ОСОБА_50 вирішили підійти до них, де відбувалася розмова між двома компаніями, одні були з автомобіля «Мерседес Віто». Обвинувачений сів за кермо автомобіля «Мерседес Віто» і здійснив наїзд на ОСОБА_14 . Вказав, що бачив момент наїзду на ОСОБА_14 , так як він знаходився на сходах магазину «АТБ». ОСОБА_44 знаходився де Приватбанк по праву частину. Після того як стався наїзд, потерпілого відтягнули і обвинувачений знову хотів наїхати, але ОСОБА_42 відтягнули. Не пам`ятає чи був обвинувачений у стані алкогольного сп`яніння. Зазначив, що правою частиною автомобіля був здійснений наїзд на нижню частину ноги потерпілого. Після моменту наїзду він підійшов до ОСОБА_5 , але не бачив його, так як біля ОСОБА_42 було багато людей, які надавали допомогу. Вказав, що бачив на штанах кров. Після травми він не спілкувався із ОСОБА_14 . Пояснив, що якби ОСОБА_14 не забрали, то на нього здійснили б другий наїзд. Пояснив, що бачив як обвинувачений бігав із шампуром, однак він не знає чому ОСОБА_3 бігав із ним. Вказав, що суперечки аж такої не було. Також він не бачив чи наносились удари обвинуваченому чи потерпілому, не бачив чи хтось бив по автомобілі. Стверджує, що він особисто нікому не наносив удари. Пам`ятає, що обвинувачений сказав «поїхали» і всі сіли в машину і поїхали.

Із показань свідка ОСОБА_51 даних нею у судовому засіданні судом встановлено, що вона є дружиною обвинуваченого.Вказала, що коли останній раз розмовляла із чоловіком (14.10.2021), він сказав, що їде по справах, там затримався і вони залишилися ночувати у його матері. Зазначила, що ОСОБА_3 приїхав близько 4-5 години ночі, вона прокинулась, вийшла до нього і запитала його, де він був, що сталось, на що він відповів, що пізніше розкаже. Бачила в ОСОБА_3 почервоніння на обличчі. Після чого, бачила як ОСОБА_3 пішов на кухню, взяв горілку і вийшов на двір до хлопців. Близько 06 години приїхала поліція і він розказав, що сталося. Вказала, що чоловік приїхав з хлопцями - ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 і ще інші, сиділи в бесідці, де вживали горілку. Після того, як хлопці розійшлися, чоловік зайшов до будинку, ліг. Через хвилин 20 приїхала поліція. Зазначила, що коли чоловік приїхав додому, на ньому було видно, що з кимось бився, лице було червоне. Запаху алкоголю від нього не чула.

Із показань свідка ОСОБА_52 даних нею у судовому засіданні судом встановлено, що 15.10.2021 вона з ОСОБА_53 були на заправці в селі Клембівка, приїхали хлопці і вони поїхали в Ямпіль. Стояли говорили з ОСОБА_13 . В момент ДТП вони були на вулиці, не в машині, а пізніше пішли. Не пам`ятає інших обставин. Стверджує, що з ними не їхала додому, залишилася в Ямполі і в село Клембівку вона поїхала із другом. Вказує, що в момент наїзду її не було в автомобілі. Момент ДТП не бачила, вона була спиною, коли розвернулась то побачила лише те, як потерпілого вже забирали. Вказала, що не знає людей, які забирали ОСОБА_5 . В той вечір не чула запах алкоголю від ОСОБА_105.

Із показань свідка ОСОБА_54 даних нею у судовому засіданні судом встановлено, що будучи на заправці в селі Клембівка приїхали хлопці, вона з них впізнала тільки ОСОБА_15 , вони з ними довго розмовляли, пізніше хлопці запропонували поїхати в Ямпіль в АТБ, всі сіли і поїхали. Пам`ятає тільки, що всі біля сходів АТБ билися, сварилися і обвинуваченого бив потерпілий, тоді обвинувачений сказав сідати всім у машину, хлопці сіли заді, а вони з ОСОБА_55 попереду. Обвинувачений хотів зачинити двері і не міг, бо йому потерпілий не давав, бив, плював, витягував його з автомобіля. Вона з ОСОБА_13 вийшли в той час з автомобіля і пішли. Вказала, що машина спочатку поїхала назад, потім вперед і зачепила хлопця ОСОБА_56 , він упав, до нього підійшли ще хлопці, і обвинувачений поїхав, а вони залишилися. В той вечір не чула запах алкоголю від ОСОБА_105 і при ній алкоголю він не вживав.

Із показань свідка ОСОБА_57 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що з потерпілим вони знайомі. Вказав, що він з ОСОБА_58 зустрілися біля магазину АТБ, зайшовши в магазин там зустріли обвинуваченого, він був випивший, запропонував йому стати на руку, це було не серйозно, але він став, після чого вони вийшли з АТБ. Вказав, що на вулиці був конфлікт, але не пам`ятає як, хто. Пам`ятає тільки як обвинувачений сів за кермо і збив ОСОБА_59 .

Із показань свідка ОСОБА_60 досліджених судом із посиланням на постанову ВС №750/5745/15-к від 19.11.2019, даних останнім у минулому судовому засіданні іншому складу суду, судом встановлено, що 14 жовтня він виходячи з АТБ бачив двох людей, один з них був ОСОБА_61 , вони хиталися, в них була не чітка мова, стояли біля банкомату, інші хлопці сиділи на лавочці. З ОСОБА_62 вони зупинилися, ті люди до них крикнули, чого дивися, сказав (матом), він ОСОБА_63 сказав ідемо для чого це їм, він не хотів нагнітати обстановку. Бійки він не бачив. Зазачив, що це все відбувалося о 10 годині вечора.

Із показань свідка ОСОБА_37 досліджених судом із посиланням на постанову ВС №750/5745/15-к від 19.11.2019, даних останнім у минулому судовому засіданні іншому складу суду, судом встановлено, що він є другом обвинуваченого, в одному селі проживають, з дитинства знайомі. Він з друзями ( ОСОБА_61 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 ) зустрілися в селі Гнаткові біля магазину 14.10.2021 і пили каву, говорили. ОСОБА_61 мав їхати заправити автомобіль в село Клембівку, вони запитали чи можна з ним, і поїхали. Близько 12 години ночі вони поїхали на заправку. ОСОБА_61 пішов по справах, а він побачив знайомих двох дівчат - одну знав добре, другу не дуже, розмовляючи він з друзями запропонував обвинуваченому поїхати в АТБ купити продуктів щоб посидіти, дівчата почули що вони їдуть в Ямпіль в магазин АТБ і поїхали з ними, бо дівчатам теж треба було в аптеку. Близько третьої години ночі вони приїхали в Ямпіль до супермаркету АТБ, вийшовши з машини обвинувачений і ОСОБА_12 пішли в АТБ купити продукти, так як вони планували пізніше посидіти. ОСОБА_16 стояв на сходах АТБ і розмовляв з товаришем, пізніше до них вийшов товариш з супермаркету в чорних штанах і в кофті чорній чи білій з капюшоном з лампасами на штанах, вони всі троє почали говорити, почалася дуже голосна розмова. ОСОБА_15 підійшов до них і хотів заспокоїти, взяв товариша за руку, щоб вони не билися, а його відвів в сторону ОСОБА_14 , раз ударив рукою по голові він упав, піднявся, ОСОБА_14 його ще раз вдарив рукою, а потім ОСОБА_14 ще раз головою вдарив і він вже впав і не піднімався. В той час вийшов ОСОБА_61 з магазину і запитав чого ОСОБА_15 б`ють, а тоді ОСОБА_14 вдарив обвинуваченого. Вказав, що відійшов за машину, бо було погано, голова була побита, пізніше обвинувачений крикнув сідайте в машину, тікаємо, вони всі сіли ззаду в машину і вже в машині, вони чули як били по машині, руками чи ногами, чути було як двері відкрили і кричали, зрозуміло було, що обвинуваченого били, гупали, було чути, пізніше вони їхали назад, вперед. Приїхали в Гнатків біля 4 чи 5 години. По приїзду вони всі були в якомусь шоці, всі побиті, попросили обвинуваченого, і він виніс випити і закусити, вони випили і розійшлись по домам, як пили розмови про наїзд не було. Зазначив, що обвинувачений був в тверезому стані і не пив, пив лише в бесідці у батьків вдома після побиття.

Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_5 у тій частині, що він заходив до АТБ разом із свідком ОСОБА_19 , оскільки дані твердження спростовуються показаннями самого свідка, а також відеозаписом із камери спостереження, яка знаходиться над входом до магазину АТБ. Суд критично оцінює показання потерпілого у тій частині, що бійки не було, а була лише штовханина, яку перший розпочав обвинувачений, оскільки дані показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_105, а також відеозаписами з камери спостереження, розташованої над входом до магазину АТБ, на яких чітко видно, як потерпілий наносить два удари рукою і один удар головою свідкові ОСОБА_15 , після чого наносить удар обвинуваченому. Також суд критично оцінює покази потерпілого ОСОБА_27 у тому, що від удару авто він впав, втратив свідомість та прийшов до тями лише у лікарні уже із гіпсом, так як дані показання спростовуються показами свідка ОСОБА_65 , яка вказала, що потерпілий був при свідомості, а також відеозаписом із камер спостереження, які надані самим потерпілим, на яких чітко видно, що після удару потерпілий відповзає, сидить на асфальті, а потім лежить на землі, однак при цьому рухає руками та ногою. Також дані твердження потерпілого спростовуються показаннями свідка ОСОБА_66 , який вказав, що після удару потерпілий був у шоковому стані та кричав, а також показаннями свідка ОСОБА_67 , який вказував, що після удару потерпілий кричав, тобто після удару потерпілий був у свідомості.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_50 , у тому, що бійки не було, так як дані показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_68 , ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_105, а також відеозаписами із камер спостереження, яка знаходиться над входом до магазину АТБ.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_67 у тій частині, що конфлікт розпочався між обвинуваченим та потерпілим, оскільки дані показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 , а також відеозаписом з камери спостереження над входом до магазину АТБ, на якому чітко видно, як потерпілий перший наносить удар рукою в голову свідка ОСОБА_15 , після чого наносить другий удар рукою, а потім ще й головою у голову свідка, від даних ударів свідок падає на землю. Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_67 у тій частині, що обвинувачений підходить спочатку до нього за сигаретами, а потім йде до магазину АТБ, оскільки дані показання спростовуються відеозаписом із камери спостереження над входом до магазину АТБ, на якому чітко видно, що обвинувачений взагалі не підходить до свідка ОСОБА_67 і до нього не звертався. Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_67 у тій частині, що обвинувачений зі своїми хлопцями били його із потерпілим, а вони із потерпілим лише захищалися, оскільки дані показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 та обвинуваченого, а також відеозаписом із камери спостереження над входом до магазину АТБ, на якому чітко видно, що саме потерпілий та свідок ОСОБА_67 наносять удари свідку ОСОБА_15 , свідку ОСОБА_12 та обвинуваченому, а останні захищаються.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_69 у тій частині, що між хлопцями була штовханина, оскільки дані показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 , а також відеозаписом із камери спостереження розташованої над входом до приміщення магазину АТБ, на якому чітко видно, що свідок ОСОБА_69 був поруч із потерпілим, як той наносив три удари свідку ОСОБА_15 і це чітко бачив. Окрім того, свідок ОСОБА_69 разом із свідком ОСОБА_46 , ще відтягували потерпілого від свідка ОСОБА_15 , коли потерпілий наніс перший удар свідку ОСОБА_15 , від якого останній впав на асфальт. Також свідок ОСОБА_69 був присутній і чітко бачив як потерпілий наносив удари обвинуваченому, а також свідок ОСОБА_67 наносив удар свідкові ОСОБА_15 , що підтверджується відеозаписом з камери спостереження над входом до магазину АТБ.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_67 та ОСОБА_70 , що вони бачили у потерпілого відкритий перелом, оскільки дані особи не мають медичної освіти, яку має лише свідок ОСОБА_71 , кровотечі у потерпілого ОСОБА_14 не було, про що було чітко зазначено свідком ОСОБА_72 , як лікарем, при дачі показань.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_66 у тій частині, що подія сталася 14 жовтня 2021 року о 10 годині вечора, оскільки дані показання спростовуються відеозаписами із камер спостереження над входом із магазину АТБ, а також із магазину «Копійка», а також відеозапису наданого потерпілим, на яких чітко встановлено, що подія мала місце 15 жовтня 2021 року близько 03 години 30 хвилин. Також критично судом оцінюються показання свідка ОСОБА_66 у тій частині, що хлопці просто поштовхалися, оскільки дані показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , показаннями обвинуваченого ОСОБА_105, а також відеозаписом із камери спостереження розташованої над входом до приміщення магазину АТБ, на якому чітко видно, що свідок ОСОБА_71 був поруч із потерпілим, як той наносив три удари свідку ОСОБА_15 і це чітко бачив. Окрім того, свідок ОСОБА_71 разом із свідком ОСОБА_69 , ще відтягували потерпілого від свідка ОСОБА_15 , коли потерпілий наніс перший удар свідку ОСОБА_15 , від якого останній впав на асфальт. Також свідок ОСОБА_71 був присутній і чітко бачив як потерпілий наносив удари обвинуваченому, а також свідок ОСОБА_67 наносив удар свідкові ОСОБА_15 , що підтверджується відеозаписом з камери спостереження над входом до магазину АТБ. Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_73 у тій частині, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, і при ходьбі ним колихало, так як дані показання спростовуються відеозаписом із камери спостереження, на якому чітко видно, що обвинуваченим не колихає, він впевнено ступає, і ознак алкогольного сп`яніння в обвинуваченого ОСОБА_105 на відео судом не встановлено. Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_66 (дослівно) «що бійки не було, ударів ніхто не наносив, він не бачив щоб ОСОБА_14 наносив удари, він теж ударів не наносив», оскільки дані показання спростовуються відеозаписом із камери спостереження над магазином АТБ, на якому чітко видно, що свідок ОСОБА_71 бачив як потерпілий наносить удари свідку ОСОБА_15 та обвинуваченому, так як відштовхує неодноразово потерпілого від них.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_74 у тій частині, що подія мала місце після дванадцятої години, оскільки вони спростовується показаннями інших учасників, а також відеозаписами із камер спостереження над входом до магазину АТБ, із камер спостереження із магазину «Копійки» а також наданих самим потерпілим. Також суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_74 (дослівно) «що суперечки аж такої не було. Також він не бачив чи наносились удари обвинуваченому чи потерпілому, не бачив чи хтось бив по автомобілі», оскільки він був у центрі події і чітко бачив як потерпілий та свідок ОСОБА_67 наносили удари ногами по автомобілю, яким приїхав обвинувачений, а також іншим хлопцям.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_75 , що був лише конфлікт, так як дані показання спростовуються відеозаписом із камер спостереження, на яких чітко видно, що свідок ОСОБА_75 був присутній при тому, як потерпілий наносить удари свідку ОСОБА_15 , а також обвинуваченому, також був присутній при тому як потерпілий та свідок ОСОБА_67 б`ють ногами по авто, за кермом якого перебував обвинувачений.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_76 (дослівно) «14 жовтня він виходячи з АТБ бачив двох людей, один з них був ОСОБА_61 , вони хиталися, в них була не чітка мова, стояли біля банкомату, інші хлопці сиділи на лавочці. З ОСОБА_62 вони зупинилися, ті люди до них крикнули, чого дивися, сказав (матом), він ОСОБА_63 сказав ідемо для чого це їм, він не хотів нагнітати обстановку. Бійки він не бачив. Зазначив, що це все відбувалося о 10 годині вечора», оскільки дані показання спростовуються показаннями інших свідків, а також відеозаписами із камер спостереження, на яких чітко видно, що подія мала місце 15 жовтня 2021 року близько третьої години тридцяти хвилин. Біля банкомату нікого не було, що чітко видно на відео, а також на лавочці ніхто не сидів, що також чітко видно на відео. Окрім того, обвинувачений з товаришами приїхали лише 15.10.2021, тобто їх не було 14.10.2021 о 10 годині вечора, про що вказує даний свідок.

Неправдиві показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_21 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , (які є друзями та товаришами потерпілого), які попереджалися судом про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, а також приводились судом до присяги, а також завідомо неправдиве показання потерпілого ОСОБА_27 , який судом попереджався про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, у тій частині, що бійки не було, потерпілий нікому ударів не наносив, суд вважає такими, які бажають вигородити дії потерпілого, який агресував (безпричинно шарпав за ручку чужого припаркованого авто та бив двічі ногою по правому колесі авто), наносив безпричинно та першим удари свідкові ОСОБА_15 та обвинуваченому ОСОБА_81 . Не дивлячись на кримінальну відповідальність, вищевказані свідків та потерпілий, вводили суд в оману, брехали, а тому їхні показання у тій частині, які одноголосно, та ніби під копірку (як завчений на пам`ять вірш), вказували на те, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння - мав хитку ходу, невпевнено ступав, запах алкоголю від обвинуваченого, що прямо суперечить показанням свідків ОСОБА_82 та ОСОБА_68 , які взагалі є незаінтересовані у результаті розгляду даної кримінально справи, (показання свідка ОСОБА_83 , яка є дружиною обвинуваченого, суд у цій частині також оцінює критично, як бажання вигородити чоловіка), то суд оцінює показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_21 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , та потерпілого ОСОБА_27 , у цій частині неправдивими також, по-скільки саме потерпілий мав хитку ходу та невпевнено ступав, що чітко видно на відео, і відповідно, саме потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння. Оскільки твереза людина безпричинно не буде зачіпати чуже припарковане авто, намагатися відчинити зачинені водійські дверцята, бити ногою неодноразово по колесі чужого авто. Тому, показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_21 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , а також потерпілого ОСОБА_27 у частині того, що бійки не було, а обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, судом взагалі не беруться до уваги при розгляді даної справи, як доведення вини обвинуваченого ОСОБА_105, по скільки дані показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , а також показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_105, та відеозаписами з камер спостереження.

Із досліджених письмових доказів, а саме:

Із ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області та протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.11.2021 і додатку до протоколу тимчасового доступу від 12.11.2021, DVD-R диску із відеокамери спостереження Ямпільської міської ради (а.с.167-169 т.1) судом встановлено, що о 2 год. 35 хв. 15.10.2021 ОСОБА_31 у п`яному стані (хитка хода) підійшовши до припаркованого автомобіля без будь-яких на то причин, почав шарпати за зачинену водійську дверку та бити ногою по колесу; о 02 год. 36 хв. біля дверей магазину АТБ ОСОБА_31 був роздратований, не спокійний (стан нетверезого чоловіка). О 02 годині 38 хвилин на територію біля магазину АТБ заїжджає автомобіль «Мерседес віто» (бус). О 2 год. 45 хв. ОСОБА_31 відводить у сторону ОСОБА_88 , який не хоче йти, але ОСОБА_31 наполягає, о 2 год. 49 хв. ОСОБА_31 наносить перший удар правою рукою ОСОБА_15 , від удару останній впав на землю, о 2 год. 50 хв. ОСОБА_14 знову наносить удар рукою ОСОБА_89 , через декілька секунд наносить удар головою в голову ОСОБА_90 . З магазину до них вийшов ОСОБА_29 , ОСОБА_31 йому наносить удар правою рукою в область обличчя обвинуваченого. У цей час ОСОБА_19 лівою рукою наносить удар ОСОБА_89 в область голови, ОСОБА_31 правою рукою б`є ОСОБА_91 о 2 год. 57 хв. ОСОБА_19 збиває з ніг і кидає на землю особу, яка приїхала з обвинуваченим, о 2 год. 58 хв. ОСОБА_29 відштовхує від себе ОСОБА_31 і пізніше наносить йому удар, о 3 год. 01 хв. ОСОБА_32 знову наносить удар ОСОБА_92 . Тобто, судом встановлено, що перший безпричинно саме потерпілий ОСОБА_31 наносив удари свідку ОСОБА_15 (тричі), від яких останній падав на землю, а також два удари обвинуваченому. При цьому, потерпілий ж отримав один удар від обвинуваченого. Окрім того, свідок ОСОБА_19 також наносив удари. У зв`язку із даним відео, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_78 , ОСОБА_21 , ОСОБА_77 , ОСОБА_93 та ОСОБА_24 та самого потерпілого ОСОБА_27 , про те, що бійки не було і ніхто нікого не бив, так як їх показання повністю спростовані даним відеозаписом. Однак, дане відео повністю підтверджує покази обвинуваченого та свідка ОСОБА_94 .

Із ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області та протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.11.2021 і додатку до протоколу тимчасового доступу від 12.11.2021, DVD-R диску із відеокамери спостереження магазину «Копійка» (а.с.170-172 т.1) судом встановлено, що в компанії, яка знаходиться біля автомобіля обвинуваченого зі сторони пасажира ведеться штовханина серед чоловіків, о 3 год. 27 хв. компанія позаду автомобіля перемістилася до водійської дверки автомобіля, дверка автомобіля відчинена і там ведеться бійка, при початку руху автомобіля (автомобіль не вмикаючи освітлення) назад ОСОБА_31 б`є автомобіль ногою і паде на землю, піднімається, автомобіль від`їздить назад, ОСОБА_31 намагається йти на автомобіль та піднімає ногу щоб нанести повторний удар по авто, автомобіль починає рух, ОСОБА_31 перебігає навкосяк спереду автомобіль, відбувається удар, від удару потерпілий паде на землю і відповзає, сидить, в той час автомобіль пригальмувавши, починає рух назад, ОСОБА_19 наздоганяючи б`є автомобіль ногою спереду, підбігаючи до ОСОБА_59 . ОСОБА_24 і ОСОБА_19 допомагають йому, відтягуючи його назад (в сидячому положенні). Коли обвинувачений від`їздить, то потерпілий сидить спочатку на асфальті, а потім приліг на спину. Тобто, даним відеозаписом повністю спростовуються показання потерпілого, про те, що після удару він був без свідомості.

Із клопотання потерпілого ОСОБА_27 про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження від 24.01.2022 та додатку з DVD-R диском із відеокамери спостереження магазину «Копійка» (а.с.173-175 т.1) судом встановлено, що о 3 год. 27 хв. компанія біля водійської дверки автомобіля, дверка автомобіля відчинена, її зачиняють-відчиняють декілька разів. При початку руху автомобіля (автомобіль без освітлення під час маневрів) назад, ОСОБА_31 б`є автомобіль ногою і паде на землю, піднімається, автомобіль від`їздить назад, ОСОБА_31 намагається йти на автомобіль та піднімає ногу щоб нанести повторний удар по авто, автомобіль починає рух, ОСОБА_31 перебігає навкосяк спереду автомобіль, відбувається удар, від удару потерпілий паде на землю і відповзає (сидить без допомоги інших), в той час автомобіль пригальмувавши починає рух назад, ОСОБА_19 наздоганяючи б`є автомобіль ногою спереду, підбігаючи до ОСОБА_59 . ОСОБА_24 і ОСОБА_19 допомагають йому, відтягуючи його назад (в сидячому положенні). Коли обвинувачений від`їздить, то потерпілий сидить спочатку на асфальті, а потім приліг на спину. Тобто, даним відеозаписом повністю спростовуються показання потерпілого у тій частині, що після удару він був без свідомості.

Тобто, вищезазначені два відео файли доводять факт наявності 15.10.2021 о 03 годині 27 хвилин ДТП за участю автомобіля «Мерседес Віто» під керуванням обвинуваченого, з одного боку, та потерпілого з іншого боку. Наїзд було здійснено на потерпілого, співудар мав місце правою передньою стороною авто та ногою потерпілого. Окрім того, даними відео файлами спростовуються покази свідка ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_78 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 та потерпілого ОСОБА_27 , в тій частині, що бійки не було, так як на відео чітко видно, що потерпілий наносить удар ногою по авто, окрім того, удар ногою по авто наносить свідок ОСОБА_19 , також обвинуваченому не давали можливість зачинити водійську дверку, так як дверку декілька разів зачиняли - відчиняли. Дані відео повністю підтверджують показання обвинуваченого.

Із ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області та протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.11.2021 і додатку до протоколу тимчасового доступу від 12.11.2021, DVD-R диску із відеокамери спостереження магазину ТОВ «АТБ-маркет» магазину «Продукти-575» (а.с.176-178 т.1) судом встановлено, що автомобіль жовтого кольору (бус) здійснює рух назад, вперед, назад, друзі потерпілого вибігають на сходи магазину АТБ-маркет. При цьому, свідок ОСОБА_19 весь час після наїзду знаходиться на сходах або поруч сходів.

Із протоколу огляду предмету від 12.11.2021 (а.с.179-180 т.1) судом встановлено, що старшим слідчим проведено огляд: DVD-R диску марки «ANV» об`ємом 4.7 ГБ, із камери спостереження Ямпільської міської ради, яка знаходиться над входом до магазину «АТБ продукти -575»; DVD-R диску марки «ANV» об`ємом 4.7 ГБ із камери спостереження приміщення магазину «Копійка»; DVD-R диску марки «ANV» об`ємом 4.7 ГБ із камери спостереження приміщення ТОВ «АТБ-маркет» магазин «Продукти-575», які були досліджені також у судовому засіданні.

Із витягу з єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 03.11.2021 (а.с.181 т.1) судом встановлено, що зареєстровано кримінальне провадження №12021020170000125 від 15.10.2021, обставини які сталися 15.10.2021 близько 03.30 год. ОСОБА_3 біля магазину «АТБ-маркет» по вулиці Соборна 23/14 місто Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області керуючи автомобілем MERSEDES-BENZ VITO державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому гомілки в нижній третині правої кінцівки. Правова кваліфікація - ч.1 ст.286 КК України.

Із рапорту помічника чергового ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 15.10.2021 (а.с.182 т.1) судом встановлено, що 15.10.2121 о 03:31 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.10.2021 о 03:30 за адресою місто Ямпіль, заявник ОСОБА_97 повідомив, що водій на авто Мерседес Віто державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на потерпілого та покинув місце ДТП.

Із протоколу огляду від 15.10.2021 та додатків (а.с.183-186 т.1) судом встановлено, що подія відбулася напроти сходів магазину АТБ та ОСОБА_19 вказує де відбулася ДТП.

Із постанови про відібрання зразків для проведення експертизи від 15.10.2021 та протоколу отримання зразків для експертизи від 15.10.2021 (а.с.188-189 т.1) судом встановлено, що у період часу з 07 год. 56 хв. до 08 год. 10 хв. 15 жовтня 2021 року в ОСОБА_3 відібрано кров для проведення токсилогічної експертизи.

Із заяви ОСОБА_3 від 15.10.2021, свідоцтва про реєстрацію автомобіля MERSEDES-BENZ VITO державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_98 , протоколу огляду від 15.10.2021 та фото знімків (а.с.190-195 т.1) судом встановлено, що майором поліції ОСОБА_99 проводився огляд транспортного засобу з подальшим вилученням працівниками поліції.

Із заяви ОСОБА_100 від 09.11.2021 та протоколу огляду від 09.11.2021 (а.с.196-197 т.1) судом встановлено, що з дозволу власника автомобіля проводився огляд транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO державний номерний знак НОМЕР_1 на території арешт майданчику ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Із інформації №31/2/0543-402 від 11.11.2021 Територіального сервісного центру МВС №0543 (а.с.198 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.02.2019 отримав в ТСЦ 0544 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області посвідчення водія серії НОМЕР_2 кат «ВС». Термін дії посвідчення водія до 30.06.2020. Тобто, на момент скоєння ДТП (15.10.2021) обвинувачений ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом.

Із постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 15.10.2021, ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області №153/1632/21 від 20.10.2021 та ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.10.2021 (а.с.199-203 т.1) судом встановлено, що автомобіль марки MERSEDES-BENZ VITO державний номерний знак НОМЕР_1 у кримінальному проваджені №12021020170000125 визнано як речовий доказ та поміщено на арешт майданчик для зберігання, накладено арешт на автомобіль MERSEDES-BENZ VITO державний номерний знак НОМЕР_1 . 27.10.2021 за клопотанням ОСОБА_100 арешт скасовано частково, шляхом передачі вказаного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_101 .

Із заяви ОСОБА_100 від 08.11.2021, довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні 12021020170000125 та висновку експерта №СЕ-19/102-21/14833-ІТ від 09.11.2021 (а.с.204-209,т.1) судом встановлено, що ОСОБА_102 надав дозвіл на проведення судової експертизи технічного стану автомобіля. Вартість експертизи 1201,34 грн. З висновку експерта встановлено, що на момент експертного огляду гальмівна система, рульове керування автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» державний номер НОМЕР_1 , знаходяться у працездатному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» державний номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах гальмівної системи, рульового керування автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» державний номер НОМЕР_1 , несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації транспортним засобом» втрачає зміст і не досліджувалось.

Із висновку експерта №67 від 29.11.2021 (а.с.212-214 т.1) судом встановлено, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого гвинтовидного багато уламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рани по передній поверхні середньої третини та нижньої третини правої гомілки, які могли виникнути від дії тупого, твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 15.10.2021 і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на момент їх виникнення.

Із довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12021020170000125 та висновку експерта №СЕ-19/102-21/17468-ІТ від 16.12.2021 (а.с.215-217 т.1) судом встановлено, що вартість експертизи становить 858,10 грн. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В ситуації, яка склалася, з технічної точки зору можливість попередження виникнення дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» ОСОБА_3 полягала у виконанні ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В ситуації, яка склалася, а саме, що водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO», перед здійсненням маневру, не переконався в його безпечності, в результаті чого допустив наїзд на пішохода. Такі дії водія автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Із постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 18.01.2022 (а.с.225 т.1) судом встановлено, що DVD-R диски марки «ANV» об`ємом 4,7 ГБ із відеозаписами, які отримані під час проведення тимчасових доступів на підставі ухвал слідчого судді №53/1632/21кс, провадження 1-кс/153/345/21-к,1-кс/153/348/21-к та 1-кс/153/347/21-к- визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12021020170000125 як речовий доказ. Зазначене в п.1даної постанови приєднано до матеріалів кримінального провадження №12021020170000125 від 15.10.2021.

Із ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області №153/1632/21 від 19.01.2022 (а.с.226-227 т.1) судом встановлено, що накладено арешт на майно, а саме житловий будинок, за адресою АДРЕСА_3 та на праві власності належить ОСОБА_3 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) потерпілого ОСОБА_5 .

Із висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №58 від 25.10.2021 (а.с.239 т.1) судом встановлено, що о 6 год. 10 хв. 15.10.2021 ОСОБА_3 від обстеження відмовився.

Із висновку експерта №2894 від 25.10.2021 (а.с.210-211 т.1) судом встановлено, що при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_3 , 2000 року народження: 1. Методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,0 %. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. 2. Наявність в крові похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено.

Передбачених процесуальним законом підстав для визнання вище наведених доказів неналежними або недопустимими суд не вбачає.

Що стосується пред`явлення обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.286-1 КК України, то суд вважає не доведеним стороною обвинувачення наявності в діях ОСОБА_3 складу даного злочину, виходячи із наступного:

Стороною обвинувачення зазначено про порушення ОСОБА_3 15.10.2021 близько 03 години 23 хвилин п.10.1 ПДР, що призвело до ДТП під час якої потерпілим ОСОБА_31 отримано тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на момент їх виникнення. Також стороною обвинувачення вказано, що дана ДТП була вчинена обвинуваченим, який перебував у стані алкогольного сп`яніння на момент її вчинення. Однак, порушення вимог п.2.9.а ПДР України, згідно якого водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, стороною обвинувачення не пред`явлено. Хоча, це є кваліфікуючою ознакою складу злочину, передбаченого ст.286-1 КК України. Тобто, щоб був склад злочину, передбачений ст.286-1 КК України, має бути сукупність мінімум двох кваліфікуючих ознак - порушень ПДР України, а саме п.2.9.а та пункту ПДР України (напр.2.1.а, 1.5, 10.1 або 12.3, і т.ін.), який у причинно-наслідковому зв`язку призвів до ДТП та завдання шкоди потерпілому. У формулюванні обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_3 стороною обвинувачення не вказано про порушення обвинуваченим п.2.9.а ПДР, хоча зазначається, що ОСОБА_3 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Також, як встановлено у судовому засіданні, на момент вчинення ДТП обвинувачений ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом, оскільки термін дії його посвідчення як водія було визначено до 30.06.2020, тобто у діях ОСОБА_3 також було порушення ПДР України, про що стороною обвинувачення не зазначено, однак суд не має права виходити за межі обвинувачення пред`явленого особі. Окрім того, у судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено суду належними, допустимими доказами, які б переконали суд у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння. Твердження сторони обвинувачення повністю спростоване показаннями свідків ОСОБА_84 , ОСОБА_88 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 та ОСОБА_87 , які під присягою давали суду показання про те, що на момент ДТП обвинувачений ОСОБА_3 не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_78 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 та ОСОБА_80 у тій частині, що обвинувачений ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння суд вважає неправдивими та такими, які бажають захистити свого товариша та друга потерпілого ОСОБА_27 , оскільки дані свідки під присягою, а також будучи попередженні про кримінальну відповідальність, вже давали суду неправдиві та явно брехливі свідчення, які були спростованні показаннями інших свідків, а також відеозаписами з камер спостереження. Тобто, до показання даних свідків суд ставиться критично та з не довірою, так як вони вже давали неправдиві свідчення суду, навіть не боячись кримінальної відповідальності за свої дії, і їм нічого не перешкоджає дати неправдиві свідчення суду щодо опонента свого товариша ОСОБА_27 - ОСОБА_103 , що й було ними зроблено. Оскільки при дачі показів у судовому засіданні дані свідки путались у певних обставинах та фактах, мали розбіжності у часі та місці ДТП, у той же час, всі «як під копірку», повторювали, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, а потерпілий нікому тілесних ушкоджень не наносив, що було спростовано дослідженими у судовому засіданні відеозаписами. Тому, із врахуванням вище викладеного, суду не доведена та обставина, що на момент ДТП обвинувачений ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що виключає склад злочину, передбаченого ст.286-1 КК України, оскільки відсутній суб`єкт даного злочину - осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. У той же час, суд не виключає у діях обвинуваченого порушень ПДР України, а саме п.10.1 - (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Між даним порушенням ПДР України обвинуваченим та отриманням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень є причинно-наслідковий зв`язок, оскільки обвинувачений перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, передньою частиною технічно-справного автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO», а саме його передньою правою частиною здійснив наїзд на пішохода потерпілого ОСОБА_27 , у результаті чого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого гвинтовидного багато уламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рани по передній поверхні середньої третини та нижньої третини правої гомілки, які могли виникнути від дії тупого, твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 15.10.2021 і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на момент їх виникнення. Суду також не доведена та обставина, яка вказана стороною обвинувачення і пред`явлена обвинуваченому, а саме - перебування потерпілого на момент початку руху автомобіля в статичному положенні, оскільки дана обставина, яка зазначена в обвинуваченні, спростовується відеозаписами з камер спостереження, на яких чітко видно, що потерпілий ОСОБА_31 не перебуває у статичному положенні (у якому немає руху, нерухомий), а навпаки здійснює рух спочатку на автомобіль, а потім відбігає в бік.

Тому, із врахуванням вище викладеного, суд має підстави для зміни обвинувачення ОСОБА_3 , яке визнано судом доведеним, а саме - 15 жовтня 2021 року близько 03 години 30 хвилин навпроти входу у приміщення ТОВ «АТБ-маркет» магазин «Продукти-575», що розташоване у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO» д.н.з. НОМЕР_1 , проявляючи злочинну недбалість, у порушення згідно висновку судової авто технічної експертизи №СЕ-19/102-21/17468-ІТ від 16.12.2021 п.10.1 ПДР України не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, передньою частиною вищевказаного автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який на момент початку руху знаходився на проїжджій частині навпроти входу у приміщення ТОВ «АТБ-маркет» магазин «Продукти-575», у результаті чого потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичного експерта №67 від 29.11.2021 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого гвинтовидного багато уламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рани по передній поверхні середньої третини та нижньої третини правої гомілки, які могли виникнути від дії тупого, твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 15.10.2021 і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на момент їх виникнення. І, відповідно, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний саме склад злочину, передбачений ч.2 ст.286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Протиправність дій пішохода потерпілого ОСОБА_5 , який йде назустріч автомобілю, який починає рух, а потім перебігає перед авто, яке рухається навскіс, про що неодноразово зауважувалось стороною захисту (обвинуваченим та його захисником), не виключають винуватість обвинуваченого, про що зазначено ВС у постанові №523/12810/15-к від 26.05.2020, оскільки той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту ПДР України. Із фактичних обставин цього кримінального провадження встановлено, що суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень був породжений конкретними діями обвинуваченого, який порушив правила дорожнього руху, що свідчить про наявність однієї з обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину - причинного зв`язку між порушенням правил безпеки дорожнього руху і зазначеними наслідками. Аналогічний висновок викладено і у постанові ВС №668/2604/15-к від 14.05.2020. Саме порушення п.10.1 ПДР України обвинуваченим ОСОБА_3 перебуває у безпосередньому зв`язку з тими наслідками, що настали внаслідок цієї пригоди - тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_5 , які небезпечні для життя на момент їх виникнення.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що на території перед магазином АТБ була погана видимість, не можуть слугувати підставою для визнання його невинуватості у вчиненні ДТП, внаслідок якої потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, оскільки обвинувачений керуючи транспортним засобом, повинен був бути крайньо уважним до дорожньої обстановки, її змін, об`єктивно оцінювати дорожню ситуацію та беззаперечно виконувати вимоги обмежувальних знаків дорожнього руху та інших правил дорожнього руху, на що вказує ВС у своїй постанові №202/4077/14 від 18.06.2020.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд не має підстав для виправдання обвинуваченого, а навпаки має підстави для визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, то суд зазначає наступне:

Відповідно до положень ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема ст.135 КК України встановлює кримінальну відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу; або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Суспільна небезпека кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України полягає у тому, що людина, яка має можливість надати допомогу іншій людині і тим самим врятувати її від смерті або настання інших тяжких наслідків, не робить цього, що свідчить про низькі моральні якості цієї особи. Злочинність такої бездіяльності підвищується, якщо особа сама поставила іншу особу в небезпечний для життя стан, або причетна до події, через яку особа опинилася в такому стані.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.135 КК України, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, то ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю). Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого ст.135 КК України, полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають.

Моментом закінчення злочину є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Варто зазначити, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров`ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за ст.135 КК України. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Окрім того, відповідно до ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; вжити можливих заходів для надання медичної допомоги потерпілим; викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я.

А тому, із врахуванням вище викладеного, а також того, що саме обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями (ДТП) поставив потерпілого у небезпечний для життя стан (про що зазначено у висновку судово-медичного експерта №67 від 29.11.2021), після наїзду на пішохода ОСОБА_5 не переконався в тому чи потребує потерпілий допомоги, залишив місце ДТП, не надавши при цьому потерпілому будь-якої допомоги, навіть не дивлячи на те, що на місці із потерпілим залишались його товариші, хоча обов`язок по наданню допомоги законом та загальновизнаними нормами моралі та поведінки покладався саме на обвинуваченого, що ним зроблено не було, а тому суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, а саме - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Норми закону України про кримінальну відповідальність наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини. Слід зазначити, що у правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 КУ, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання. Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст.65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з їх класифікації, що передбачена нормами ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо кримінальне правопорушення вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). З огляду на викладене, справедливість розглядається як рівновага між злочином і наслідками для особи, що вчинила це діяння, тобто між поганим вчинком і покаранням. Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджуєтьсявимогою вих.№5172/227 від 19.10.2021. На обліку у лікаря нарколога не перебуває, що підтверджується листом вих.№1051 від 29.10.2021 КНП «Томашпільська ЦРЛ», однак перебуває на обліку у лікаря психіатра із 2017 року, що також підтверджується висновком судово-психіатричного експерта №349 від 23.12.2021. Позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку. Також при призначені покарання судом враховується досудова доповідь Тульчинського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, згідно якої орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). Також виконання покарання у громаді, суспільстві можливе. В разі звільнення від відбування покарання вважає за доцільне покладення на правопорушника обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації та повідомляти про зміну місця навчання роботи та проживання. Судом при призначенні покарання обвинуваченому також враховується той факт, що обвинувачений раніше не притягувався до будь-якої відповідальності за порушення ПДР України, дане порушення ПДР України ним вчинено вперше. Обвинувачений частково визнає свою вину, а саме, що вчинив ДТП, кається у скоєному, просить вибачення у потерпілого за вчинене. Окрім того, при призначені покарання обвинуваченому, судом також враховується протиправна, зневажлива, агресивна та безпідставна поведінка потерпілого та його товаришів, що фактично сприяла незаконним діям зі сторони обвинуваченого. Також, при призначенні покарання судом враховується часткове відшкодування обвинуваченим завданих потерпілому збитків (1 тисяча доларів США, яку отримав батько потерпілого, про що у матеріалах справи є його письмова розписка), а також намагання обвинуваченого відшкодувати завдану шкоду шляхом перерахування коштів потерпілому у сумі 36540 гривень, від отримання яких потерпілий відмовився. Тобто, обвинувачений добровільно намагався відшкодувати завдану потерпілому шкоду, а також частково відшкодував завдану шкоду.

Активне сприяння розкриттю злочину, часткове визнання вини, каяття у вчиненому, часткове відшкодування завданої шкоди, а також намагання відшкодувати завдану шкоду потерпілому, не притягнення до будь-якої відповідальності за порушення ПДР України раніше, у відповідності із ст.66 КК України суд відносить до обстави, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

А тому, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.135 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік, та за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки вчинені обвинуваченим злочини не були умисними, а вчинені із необережності, вчинені вперше, раніше порушень ПДР України обвинуваченим не допускалось. Із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, інформації викладеної у досудовій доповіді щодо призначення покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, часткове відшкодування завданої шкоди, а також враховуючи поведінку потерпілого, що фактично і призвело до дій, які були вчинені обвинуваченим, із врахуванням наслідків вчиненого, позицію сторони захисту, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства. Тому, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого покарання із застосуванням ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосування ст.75 КК України та ст.76 КК України, тобто надання можливості ОСОБА_3 виправитися без реального відбування покарання, а також для надання можливості повністю відшкодувати завдану потерпілому шкоду (термін відшкодування якої може значно затягнутися у часі, якщо допустити, що обвинувачений може бути засуджений до реального відбування покарання, а потерпілому необхідно переносити четверту операцію, яка потребує значних матеріальних затрат).

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Також суд зауважує, що призначене покарання обвинуваченому відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Вирішуючи питання про речові докази, які постановами від 15.10.2021, 18.01.2022 та 24.01.2022 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження, то суд у відповідності із ст.100 КПК України вважає за необхідне автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO» д.н.з. НОМЕР_1 повернути за належністю власнику ОСОБА_104 , а DVD-диски марки «ANV» об`ємом 4,7 ГБ із відеозаписами, які отримані під час проведення тимчасових доступів на підставі ухвали слідчого судді справа №153/1632/21кс провадження 1-кс/153/345/21-к, 1-кс/153/347/21-к, 1-кс/153/348/21-к, а також DVD-R диск марки VIDEX MAMBA об`ємом 4,7 ГБ із відеозаписом з камери відео спостереження, що знаходиться на приміщенні магазину «Копійка» за 15.10.2021 період часу з 03:27:33 год. до 03:28:29 год., то суд вважає за необхідне дані диски залишити при матеріалах кримінального провадження.

Оскільки судом вирішується доля речових доказів, то суд вважає за необхідне скасувати їх арешти, які були накладені ухвалами слідчого судді від 20.10.2021, 27.10.2021.

Ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 19 січня 2022 року справа №153/1632/21 провадження 1-кс/153/15/22-к було накладено арешт на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_3 і на праві власності належить ОСОБА_3 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) потерпілого ОСОБА_5 , то суд зазначає наступне:

Відповідно ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи

Відповідно ч.8 ст.158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд вважає за необхідне зазначити про продовження дії забезпечення позову (арешту житлового будинку) протягом дев`яносто днів з дня набрання даним вироком законної сили, а в разі відкриття за заявою ОСОБА_5 виконавчого провадження протягом вищезазначеного строку, то дані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення у даному кримінальному провадженні.

Процесуальні витрати по справі у сумі 1201,34 грн. (висновок експерта №СЕ-19/102-21/14833-ІТ від 09.11.2021) та у сумі 858,10 грн. (висновок експерта № СЕ-19/102-21/17468-ІТ від 16.12.2021) відповідно ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь держави.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов (із збільшеними позовними вимогами), згідно якого ОСОБА_5 просить стягнути із ОСОБА_3 завдану майнову шкоду у розмірі 63532 гривні 07 копійок, завдану моральну шкоду у розмірі 1500000 гривень, відшкодування шкоди завданої каліцтвом щомісячними платежами виходячи з розміру мінімальної заробітної плати з 15.10.2021 - 3000 гривень, 6500 гривень за грудень 2021 року, 6500 гривень за січень 2022 року, 6500 гривень за лютий 2022 року до зміни ступеня працездатності. Також просив стягнути із обвинуваченого витрати на правову допомогу адвоката у сумі 14000 гривень + 64000 гривень + 16000 гривень. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що він поніс витрати на лікування та оперативне втручання, про що надано відповідні квитанції. Заявлену моральну шкоду оцінює так, оскільки порушено нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими його людьми, він є фізично обмеженим у зв`язку із каліцтвом, що утворює перешкоди для спілкування зі своїми знайомими, зустрічей з ними, веде закритий спосіб життя, рідко виходить з дому, у нього погіршився стан здоров`я, погано спить ночами, стала занижена самооцінка його як особистості, втратив віру у справедливість, змушений докладати величезні зусилля для відновлення нормальних життєвих відносин, систематично звертається до сімейного лікаря зі скаргами на свій психологічний стан.

Що стосується даного цивільного позову, то суд приходить до наступного:

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч.2, 3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України сторони зобов`язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Що стосується завданої матеріальної шкоди, то суд має підстави для стягнення витрат на лікування та оперативне втручання, а саме: 31200 гривень (розрахунок на оплату від 03.11.2021 (а.с.18 т.1) та квитанція від 04.11.2021 (а.с.20 т.1), 1590,40 грн. (квитанція від 19.10.2021 (а.с.23 т.1), 318,50 грн. (квитанція від 18.10.2021 (а.с.24 т.1), 523 грн. (квитанція від 05.11.2021 (а.с.24 т.1), 875,60 грн. (квитанція від 09.11.2021 а.с.24 т.1), 157,65 грн. (квитанція від 20.11.2021 (а.с.25 т.1), 634,20 грн. (квитанція від 16.11.2021 (а.с.25 т.1), 436 грн. (квитанція від 06.11.2021 (а.с.25 т.1), 696,7 грн. (квитанція від 28.10.2021 (а.с.25 т.1), 154,6 грн. (квитанція від 22.10.2021 (а.с.25 т.1), 89,87 грн. (квитанція від 24.10.2021 (а.с.25 т.1), не враховуючи при цьому протизастудні препарати та проти грипу), 450,06 грн. (квитанція від 20.10.2021 (а.с.26 т.1), 84 грн. (квитанція від 20.10.2021 (а.с.26 т.1), 131,10 грн. (квитанція від 09.11.2021 (а.с.26 т.1), 122,60 грн. (квитанція від 09.11.2021 (а.с.26 т.1), 465,55 грн. (квитанція від 18.10.2021 (а.с.26 т.1), 213 грн. (квитанція від 15.10.2021 (а.с.26 т.1), а всього на суму 38142,83 грн. Що стосується наданих квитанцій на придбане пальне, то суд зазначає, що ОСОБА_5 деякі квитанції подано двічі дублюючи їх на різних аркушах та з різними поїздками, а саме: квитанція на суму 399,90 грн. від 02.12.2021, на суму 299,90 грн. від 02.12.2021, на суму 199,90 грн. від 02.12.2021 (а.с.32 т.1 та а.с.33 т.1), при цьому цивільним позивачем зазначено, що дані дублюючі квитанції використовувалися на різні поїздки, а саме від 02.12.2021 на суду 399,90 грн. на поїздку зазначено у місто Вінницю (на відновлюючі процедури у медичний центр) та на поїздку у місто Ямпіль (в Ямпільську лікарню для здачі аналізів); від 02.12.2021 на суму 199,90 грн. вказано поїздка до Ямпільської лікарні на рентген та просто поїздка до Ямпільської лікарні. Також ОСОБА_5 на підтвердження витрат на пальне надано суду квитанції від 12.12.2021 на суму 299,90 грн., від 12.12.2021 на суму 199,90 грн., від 13.12.2021 на суму 199,90 грн. та від 04.12.2021 на суму 249,90 грн., про цільове використання яких (на яку саме поїздку було використане дане пальне) суду взагалі не зазначено згідно розрахунку використання коштів на придбання пального (а.с.27 т.1). Тому, понесені витрати згідно даних квитанцій суд не має можливість стягнути, у зв`язку із недоведеністю їх цільового використання (використання на лікування чи відновлюючі процедури ОСОБА_5 ). Що стосується квитанцій, які надані на підтвердження того, що ОСОБА_5 їздив до Ямпільської лікарні, то суд зазначає, що місто Ямпіль Вінницької області не є територіально великим містом, і максимум, який може бути затрачений на пальне на одну поїздку до лікарні, може становити, із великим перебільшенням, 100 гривень, які суд вважає за необхідне і підлягають стягнення за одну поїздку, інші суми, які зазначені ОСОБА_5 - 299,90 грн., 499,90 грн., 199,90 грн., 399,90 грн., суд вважає занадто перебільшеними, і має підстави для частково задоволення заявлених вимог у цій частині, а саме має підстави для стягнення по 100 гр. за кожну поїздку. А тому, суд має підстави для стягнення витрат на пальне на загальну суму 7821,10 грн. Що стосується розрахунку витрати коштів на перевіз пацієнта на операції (а.с.28 т.1), то суд вважає, що даний розрахунок підлягає до частково задоволення, оскільки не бере до уваги автобусні квитки від 17.10.2021 на суму 164,80 грн. та від 18.10.2021 на суму 164,80 грн., оскільки на дані дати ОСОБА_5 був прикутим до ліжка, як він вказував особисто при дачі своїх пояснень, а також наданих медичних документів, і у цій частині (на суму 329,60 грн.) суд вважає за необхідне відмовити, а в іншій частині на суму 3000 грн. задовольнити, оскільки дійсно на перевезення такого важко хворого пацієнта, ще й з обмеженнями у русі необхідне спеціальне авто. А тому, із врахуванням вище викладеного, суд має підстави для стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду у сумі 48963,93 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки надані квитанції та розрахунки не доводять суду, що придбані товари та затрачені кошти були використанні для лікування та відновлення ОСОБА_5 .

Що стосується завданої моральної шкоди, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки потерпілим заявленого вимогу про одноразове відшкодування, тому суд має підстави для стягнення одноразової виплати.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

При визначені розміру завданої моральної шкоди судом враховуються втрати немайнового характеру, тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках потерпілого, ступінь зниження його престижу, ділової репутації. Також, судом береться до уваги те, що у потерпілого є підтримка із боку його сім`ї (батьків та сестри), потерпілий хоча й втратив працездатність, однак на даний час може бути працевлаштований за його бажанням, так як за значний період часу відновився, пересувається без милиць та сторонньої допомоги, що хоча і у не значній мірі, однак має дати можливість забезпечувати себе та свою сім`ю. Також судом враховується, те що після ДТП потерпілий залишився живим, що є дуже великою перевагою у ситуації, яка мала місце, має можливість більш-менш відновити своє життя, яке існували у нього до ДТП. Має можливість бути біля своїх рідних та близьких. Окрім того, судом враховуються і втрати, які зазнав потерпілий, зміни у його житті у зв`язку із цими втратами. Також судом враховано і те, що життя і здоров`я людини є безцінним, і оцінити їх втрату у матеріальному вигляді практично неможливо. Тому, суд приходить до висновку, що заявлений потерпілим цивільний позов щодо відшкодування завданої моральної школи у сумі один мільйон п`ятсот тисяч гривень є значно завищеним, і має підстави для стягнення із обвинуваченого завдану моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч) гривень.

В іншій частині заявленого цивільного позову, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А потерпілим у судовому засіданні не було пояснено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди у сумі 1500000 гривень, та якими доказами це підтверджується.

Що стосується вимоги про стягнення із обвинуваченого на користь потерпілого відшкодування шкоди, яке стягується щомісячними платежами, то суд приходить до висновку, що дана вимога підлягає до задоволення у повному об`ємі, а саме: 3000 грн. (за 15 днів жовтня 2021 року), 6500 грн. (за грудень 2021 року), 6500 грн. (за січень 2022 року) та 6500 грн. (за лютий 2022 року), тобто на загальну суму 22500 гривень. Судом звернено увагу на те, що цивільним позивачем ОСОБА_5 не заявлено вимогу про відшкодування даних витрат за листопад місяць 2021 року, однак суд не має права виходити за межі заявлених позовних вимог, і не може стягнути кошти за втрачений заробіток за листопад місяць 2021 року.

Що стосується вимоги ОСОБА_5 про стягнення судових витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне:

Відповідно ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

На підтвердження понесених витрат ОСОБА_5 надано квитанції №2 від 10.01.2022 (2500 грн.), №3 від 18.02.2022 (800 грн.), №4 від 18.02.2022 (1500 грн.), №1 від 10.01.2022 (4000 грн.), №63 від 29.10.2021 (3000 грн.), №64 від 29.10.2021 (1200 грн.), які й підлягають стягненню на загальну суму 13000 гривень. Що стосується наданої квитанції №5 від 24.02.2022 на суму 1000 гривень, то суд вважає за необхідне у даній частині заявленої вимоги відмовити, оскільки квитанція подана до суду 23 лютого 2022 року, а виписана 24 лютого 2022 року, тобто завчасно, наперед дати, яка ще не настала.

Що стосується квитанції №20 від 26.10.2022 (а.с.68 т.2) на суму 64000 гривень доданої із розрахунком витраченого часу (80 годин) представництва адвокатом ОСОБА_6 у суді за період з 24.02.2022 по 27.10.2022 (а.с.70 т.2), то суд зазначає, що адвокатом за даний період було затрачено у загальному 13 годин 16 хвилин (24.02.2022 - 5 хв., 24.03.2022 -1 год. 30 хв., 04.04.2022 - 8 хв., 20.04.2022 - 2 год. 39 хв., 19.05.2022 - 2 год. 57 хв., 15.06.2022 - 6 хв., 04.08.2022 - 2 год. 3 хв., 29.08.2022 - 13 хв., 22.09.2022 - 1 год. 49 хв., 27.10.2022 - 1 год. 54 хв.), що майже у п`ять разів перевищує час, який вказаний адвокатом ОСОБА_6 у розрахунку витраченого часу у судових засіданнях. Окрім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 у даному розрахунку зазначено судове засідання 27 жовтня 2022 року, а сама квитанція від 26 жовтня 2022 року, тобто у суму, яка вказана у даній квитанції включено період витрати часу адвоката у судовому засіданні, який ще не настав, тобто завчасно, наперед дати, яка ще не настала. Окрім того, у даній квитанції зазначено, що кошти у сумі 64000 гривень прийняті адвокатом ОСОБА_6 на підставі договору від 29.10.22р., тобто на підставі договору, який ще не укладений, тобто за три дні до укладення договору, що вказує на фіктивність такої квитанції. А тому суд не може брати цей доказ до уваги як достовірний і достатній у розумінні ст.ст.79, 80 ЦПК України, і відповідно вважає, що у цій частині заявлених вимог (про стягнення 64000 гривень) суд вважає за необхідне відмовити.

Також, 13.11.2023 ОСОБА_5 подано суду квитанцію №25 від 14.11.2023 на суму 16000 гривень (а.с.21 т.4) доданої із розрахунком витраченого часу (20 годин) представництва адвокатом ОСОБА_6 у суді за період часу з 16.01.2023 по 14.11.2023 (а.с.23 т.1), то суд зазначає, що адвокатом ОСОБА_6 за даний час дійсно витрачено 21 годину 17 хвилин часу на перебування у судових засіданнях (16.01.2023 - 4 хв., 02.02.2023 - 1 год. 56 хв., 07.02.2023 - 55 хв., 28.03.2023 - 2 хв., 11.04.2023 - представника ОСОБА_6 не було, 25.04.2023 - 15 хв., 13.06.2023 - представника ОСОБА_6 не було, 20.06.2023 - 1 год. 26 хв., 11.07.2023 - представника ОСОБА_6 не було, 20.07.2023 - 2 хв., 01.08.2023 - 1 год. 10 хв., 04.09.2023 - 3 год. 49 хв., 19.09.2023 - 3 год. 10 хв., 03.10.2023 - 2 год. 48 хв., 17.10.2023 - 23 хв., 31.10.2023 - 4 год. 7 хв., 14.11.2023 - 1 год. 10 хв.). Судом звернуто увагу на те, що ОСОБА_5 у даному розрахунку зазначено судове засідання 14 листопада 2023 року, а сама квитанція від 13 листопада 2023 року, тобто у суму, яка вказана у даній квитанції включено період витрати часу адвоката у судовому засіданні, який ще не настав, тобто завчасно, наперед дати, яка ще не настала. Окрім того, судом звертається увага на те, що дана квитанція подана до суду 13 листопада 2023 року, а сама квитанція від 14 листопада 2023 року, тобто подана раніше періоду, який ще не настав (на майбутнє), що також вказує на фіктивність і цієї квитанції. А тому, суд не може брати цей доказ до уваги як достовірний і достатній у розумінні ст.ст.79, 80 ЦПК України, і відповідно вважає, що у цій частині заявлених вимог (про стягнення 16000 гривень) суд вважає за необхідне відмовити.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд має підстави для стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 13000 гривень.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовано, клопотань про застосування відносно нього запобіжного заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, ст.ст.15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 119, 120, 158, 174 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду у сумі 48963 (сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 93 копійки.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завдану моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 шкоду завдану каліцтвом, яка стягується щомісячними платежами, а саме: 3000 грн. (за 15 днів жовтня 2021 року), 6500 грн. (за грудень 2021 року), 6500 грн. (за січень 2022 року) та 6500 грн. (за лютий 2022 року), тобто на загальну суму 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Арешт майна - житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_3 і на праві власності належить ОСОБА_3 , продовжує діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання даним вироком законної сили, а в разі відкриття за заявою ОСОБА_5 виконавчого провадження протягом вищезазначеного строку, то дані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення по даному кримінальному провадженню №153/134/22.

Арешт майна - автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO» д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази:

автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO» д.н.з. НОМЕР_1 повернути за належністю власнику ОСОБА_104 ;

DVD-диски марки «ANV» об`ємом 4,7 ГБ із відеозаписами, які отримані під час проведення тимчасових доступів на підставі ухвали слідчого судді справа №153/1632/21кс провадження 1-кс/153/345/21-к, 1-кс/153/347/21-к, 1-кс/153/348/21-к - залишити при матеріалах кримінального провадження №153/134/22.

DVD-R диск марки VIDEX MAMBA об`ємом 4,7 ГБ із відеозаписом з камери відео спостереження, що знаходиться на приміщенні магазину «Копійка» за 15.10.2021 період часу з 03:27:33 год. до 03:28:29 год. - залишити при матеріалах кримінального провадження №153/134/22.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта у сумі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1