Рішення № 115005423, 27.10.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1730/23Провадження № 2/724/455/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

27 жовтня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Федонюк В.В.

представників позивача

в режимі відеоконференції: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі - ПАТ «Страхова компанія «Еталон») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що 11.01.2023 року о 19:23 год в Чернівецькій області на автодорозі Н-03, 318 км сталася ДТП за участю її автомобіля Toyota Camri, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13.03.2023 року за фактом ДТП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Автомобіль Toyota Camri, державний номер НОМЕР_1 , належить їй на праві приватної власності. При зіткненні її автомобіль отримав технічні ушкодження. Згідно з висновком експерта №9/23 від 05.07.2023 року, вартість матеріального збитку в результаті пошкодження її автомобіля у ДТП складає 92170,70 грн.

Відповідно до полісу страхового відшкодування №ЕР - 210935322 транспортний засіб Fiat Doblo, державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у ПАТ «Страхова компанія «Еталон», сума страхового відшкодування на одного потерпілого за завдану шкоду становить 160 000 грн, франшиза у розмірі 1600 грн.

Отже, загальний розмір страхового відшкодування становить 90 570,70 грн (92170,70-1600), що не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Позивач зазначає, що при спілкування з представником страхової компанії останні повідомили, що ОСОБА_2 подав повідомлення про ДТП. Проте в подальшому будь-яких дій з боку відповідача по відшкодуванню збитків вчинено не було, в тому числі не було направлено страхового комісара та не було здійснено оцінювання збитків.

Просить суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» на її користь страхове відшкодування в розмірі 90570,70 грн та судові витрати.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.08.2023 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.52).

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримав, просив суд стягнути на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 90570,70 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн та за проведення експертного дослідження щодо визначення розміру матеріального збитку в сумі 8000 грн. Докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Не заперечував щодо ухвалення по справі заочного рішення.

Представник відповідача - ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в судове засідання двічі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно в установленному законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с.58,66-67), заяв про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, відзив на позов не подав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у разі якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; він не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, виносить рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 11 січня 2023 року о 19:23 год в Чернівецькій області на автодорозі Н-03, 318 км ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибравши в установлених межах безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Camri, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася в попутному напрямку. В результаті настання ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 березня 2023 року (справа №724/96/23) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Дана постанова набрала законної сили 24.03.2023 року (а.с.7).

Судом установлено, що винним у вказаній ДТП є ОСОБА_2 , який порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого автомобілю позивача завдано механічних пошкоджень.

Оскільки відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, факт ДТП та вина ОСОБА_2 у її вчиненні додаткового доказування не потребує.

Автомобіль марки Toyota Camri, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,належить позивачеві на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.5).

07 червня 2023 року ОСОБА_1 уклала договір №11/05/23 на проведення автотоварознавчої експертизи із експертом Баранковим В.О. для визначення вартості матеріального збитку, завданого їй внаслідок ДТП (а.с.8-9).

Відповідно до висновку експерта №9/23 судової авто-товарознавчої експертизи від 05.07.2023, складеного Баранковим В.В. , що має свідоцтво судового експерта-автотоварознавця, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Camri, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті пошкодження в ДТП, яка сталась 11.01.2023 року, станом на дату ДПТ становить 92 170,70 грн.; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент ДТП становить 136 507,03 грн.; ринкова вартість транспортного засобу без урахування аварійних пошкоджень на момент ДТП становить 641 979,52 грн. (а.с.13-26).

При цьому, як слідує із висновку експерта, останній обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Вартість проведення експертного авто-товарознавчого дослідження експертом Баранковим В.В. становить 8000,00 грн, що підтверджується договором №11/05/23 від 07.06.2023 (а.с.8-9).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Судом встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Еталон», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-210935322 від 08.09.2022 року (далі - Поліс).

Згідно з цим Полісом, який був дійсним на момент ДТП 11.01.2023 року, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Fiat Doblo, державний номер НОМЕР_2 , страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, життю і здоров`ю - 320 000, 00 грн, розмір франшизи - 1600,00 грн (а.с.6).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Закон № 1961-IVрегулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону №1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

У Законі №1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

Саме до такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15.

У справі, що розглядається, встановлено, що страховий випадок (ДТП) стався 11 січня 2023 року, а позов до суду подано в серпні 2023 року, тобто в межах установленого законом річного строку.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика - ПАТ «Страхова компанія «Еталон».

Відповідно до ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Висновок експерта №9/23 від 05.07.2023 року складений за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження транспортного засобу Toyota Camri, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сумнівів у суду не викликає, він відповідає вимогам закону, його було складено для подання до суду, судовий експерт про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок був обізнаний (а.с.13-44). Тому даний висновок експерта визнається судом належним і допустимим доказом.

Згідно п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, потерпілому має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, розмір матеріального збитку, завданого позивачу, внаслідок пошкодження її транспортного засобу в ДТП становить 92170,70 грн, саме ця сума із зменшенням на суму франшизи, яка згідно страхового полісу становить 1600 грн, є матеріальною шкодою для позивача та повинна бути відшкодована страховиком -відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в межах ліміту його відповідальності, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі - 90 570,70 грн (92170,70-1600=90570,70).

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням спеціалістів, експертів.

Згідно ч.8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно квитанції від 01.08.2023 року позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання даного позову в розмірі 1073,60 грн (а.с.4).

Крім того, позивачем надані докази витрат на проведення експертного авто-товарознавчого дослідження експертом в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно ч.6-ч.9 ст.139 ЦПК України розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно договору №11/05/23 від 07.06.2023 року укладеного між ОСОБА_1 (замовник) та судовим експертом Баранковим В.О. (виконавець), було проведено автотоварознавчу експертизу та надано висновок експерта №9/23 від 05.07.2023 року. Вартість проведення експертизи складає 8000 грн. (а.с.8-9).

Згідно квитанцій від 13.06.2023 та від 14.07.2023 позивачем сплачено за проведення даної експертизи 8000 грн /4500+3500/ (а.с.11-12).

Відповідачем клопотань про зменшення витрат, які підлягають стягненню з нього, та доказів їх не співмірності, суду не надано.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, доказами наданими позивачем ОСОБА_1 підтверджено, що останньою при розгляді справи в суді понесено судові витрати, які складаються з: витрат за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 8000 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, а всього на загальну суму 9073,60 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, то у зв`язку з наявністю заяви представника позивача про подання доказів по цим витратам після ухвалення рішення суду, суд вважає необхідним призначити судове засідання, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, для вирішення питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.259, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст.979, 980, 991, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.1, 7 Закону України «Про страхування», ст.ст.22, 33, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , страхове відшкодування у розмірі 90570 (дев`яносто тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 70 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судові витрати в розмірі 9073 (дев`ять тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 16 листопада 2023 року о 11:30 год. та встановити представнику позивача строк протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду надати докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому заочне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, код ЄДРПОУ 20080515.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2023 року.

Суддя: Т.М.Ковальчук