Ухвала суду № 115003938, 16.10.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46041/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022000000000435,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000000435 від 11.04.2022 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , з 2013 року призначений на посаду начальника управління зовнішньоекономічної діяльності Акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш» (код ЄДРПОУ 05785448), що зареєстроване за адресою: м. Суми, пл. Привокзальна, 1 (надалі Товариство).

До обов`язків начальника управління зовнішньоекономічної діяльності згідно посадової інструкції від 04.09.2013 №407 з якою 13.09.2013 обзнайомлений ОСОБА_5 відноситься: Приймати стратегічні рішення з орієнтацією на ринок; Координувати роботу за експортними операціями; Забезпечити безперебійний рух товару від виробника до споживача з метою отримання максимального прибутку; Організовувати форми взаємовідносин (довгострокові контракти, разові контракти тощо) та готувати матеріали для укладання контрактів з іноземними фірмами; Організовувати реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в реєструючих органах; Здійснювати контроль за здійсненням експортних операцій; Контролювати виконання всіх зовнішньоекономічних експортних контрактів; Брати участь у підготовці техніко-економічних обґрунтувань контрактів з іноземними покупцями; Організувати пошук можливих джерел інформації про кон`юнктуру світового ринку і продукції АТ з метою просування її на світовий ринок; Організовувати ділові зустрічі та переговори з іноземними партнерами; Здійснювати безпосереднє керівництво підлеглими співробітниками відділу зовнішньоекономічної діяльності; Вести переговори з іноземними замовниками щодо постачання продукції АТ та інші згідно Посадової інструкції.

АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» є одним з найбільших у Європі підприємств, що спеціалізується на виробництві насосного обладнання для нафто-газової галузі, енергетики, агропромислового комплексу та водного господарства. Контрольний пакет акцій указаного товариства належить іноземній компанії «ЕЙЧ. ЕМ. ЕС КЕПІТАЛ ЛІМІТЕД» (H.M.S. CAPITAL LIMITED), зареєстрованій у Республіці Кіпр, 100% статутного капіталу якої володіє АТ «Група ГМС», що зареєстрована в Російській Федерації. Бенефіціарними власниками (контролерами) цих підприємств є громадяни Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (34.6%), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (26,56 %) та інші особи з часткою менш ніж 10%.

Установлено, що до складу російського бізнес холдингу «Група ГМС» крім АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», станом на 24.02.2022 також входили: АТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного і енергетичного насособудування» зареєстрований у м. Суми, АТ «Бобруйський машинобудівний завод» зареєстрований в Республіці Білорусія, Apollo Goessnitz GmbH зареєстроване в Федеративній Республіці Німеччина, АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш», АТ «Нижнєвартовськремсервіс», АТ «Казанькомпресормаш», АТ «ГМС Нєфтємаш», ПАТ «Томскгазстрой» та інші товариства зареєстровані на території Російської Федерації.

Господарська діяльність АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» повністю контролюється та спрямовується власниками та посадовими особами російської Групи ГМС. У зв`язку вказаними обставинами переважна кількість контрактів на поставку продукції Товариства була укладена із суб`єктами господарської діяльності, що входять до складу російського бізнес холдингу Групи ГМС, а саме: АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш», АТ «Нижнєвартовськремсервіс», Apollo Goessnitz GmbH, АТ «Бобруйський машинобудівний завод». Укладення вказаних контрактів між товариствами єдиної російської бізнес групи дозволяло виводи із українського підприємства кошти на територію Російської Федерації шляхом продажу товару для АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» по завищених цінах та придбанню у останнього продукції по собівартості або за заниженими цінами, реалізовуючи яку у подальшому, російські підприємства отримували основну суму від націнки на товар.

Станом на 24.02.2022 діяли сімнадцять контрактів АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» укладених із АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш» та АТ «Нижнєвартовськремсервіс», які входили до єдиного російського бізнес холдингу Група ГМС.

Було установлено, що підприємства Групи ГМС, в тому числі і АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», станом на лютий 2022 року, залучені до будівництва та ремонту атомних електростанцій на території Російської Федерації (договір від 17.05.2021 №ТК-219/2021-01 та від 28.11.2017 №ТК-662/2017-01), у Індії (договори від 29.03.2021 №ТК-1113/2020-01, від 06.09.2021 №ТК-560/2021-01, від 21.12.2017 №ТК-855/2017-01) та Бангладеші (договори від 10.12.2018 №ТК-866/2018-01, від 10.07.2018 №ТК-501/2018-01, від 21.04.2021 №48/052), угоди на спорудження яких укладені між урядами вказаних країн та Російської Федерації. Вказані атомні станції згідно вище вказаних договорів спроєктовані, будуються та обслуговуються підприємствами, які входять в структуру ДК «Росатом».

Крім того, компанії російської Групи ГМС задіяні у поставці насосного обладнання та запчастин до Іраку, зокрема за договором від 05.12.2019 №48/321 вказані поставки з АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» через АТ «Гідромашсервіс» здійснювались до Basrah Oil Company (Basra, Iraq).

Також з`ясовано, що до 24.02.2022 Товариство для постачання своєї продукції на будівництво АЕС у Індії та Бангладеші використовувало в якості посередника російське підприємство АТ «Гідромашсервіс», яке отримувало основний прибуток від реалізації товару.

24.02.2022 приблизно о 05 год 00 хв Президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати спеціальну військову операцію в Україні.

У подальшому цього ж дня Збройними Силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федерації і Збройних Сил Російської Федерації, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам України. Сухопутними підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань Російської Федерації здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

15.03.2022 набули чинності Закони України № 2108-IX та № 2107-IX, якими запроваджено відповідальність за співпрацю з державою-агресором в інформаційній, освітній, політичній, військовій, адміністративній, господарській та трудовій сферах.

З урахуванням викладених обставин, на початку березня 2022 року, власники та керівники російського бізнес холдингу Група ГМС, розуміючи негативні наслідки санкційної політики, яка активно розпочала впроваджуватись більшістю країн світу у відношенні Російської Федерації та її громадян, не бажаючи втрачати бізнес активи та прибутки від діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» розробили, узгодили та за активної підтримки керівників підприємств, що входять до його структури (АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш», Apollo Goessnitz GmbH, інших) та Товариства змінили структуру договірних взаємовідносин за раніше укладеними контрактами, а також шляхом укладення додаткових угод врегулювали питання виконання договірних зобов`язань на рівні українського законодавства в умовах військового стану. Вказані дії повністю підтверджують єдине локалізоване в Російській Федерації управління всіма підприємствами Групи ГМС та повне підпорядкування та ведення спільної господарської діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» із державою агресором.

Так, з метою збереження активів товариств, що входять в Групу ГМС, а також контрактів на поставку насосного обладнання, та уникнення перешкод в його поставках через санкції, власниками та службовими особами із керівництва Групи ГМС було розроблено та в подальшому всіма товариствами учасниками групи виконано відповідний план дій.

Будучи одним із керівників Товариства, які обізнані про загальний план подальшого ведення спільної господарської діяльності із російськими підприємствами Групи ГМС, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про заборону ведення господарської діяльності із державою агресором в умовах збройної агресії Російської Федерації щодо України, з квітня 2022 року по червень 2023 року із використанням електронних мереж зв`язку обговорював умови, вносив пропозиції та зміни до договорів та додаткових угод раніше укладених Товариством із АТ «Гідромашсервіс» та Apollo Goessnitz GmbH спілкуючись із начальником департаменту обладнання для АЕС АТ «Гідромашсервіс» ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_5 , достовірно знав, що відповідно до договорів від 10.12.2018 №ТК-866/2018-01, від 10.07.2018 №ТК-501/2018-01, від 21.04.2021 №48/052 укладених АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» із АТ «Гідромашсервіс» замовлене насосне обладнання виготовляється для АЕС «Руппур». Будівництво вказаного об`єкта здійснюється російськими товариствами, а саме: генеральним замовник за вказаними договорами є АО «Дирекция единого заказа оборудования для АЭС», генеральний підрядчик АО «Атомстройэкспорт», генеральний проектувальник АО Инжиниринговая компания «АСЭ». Також у вказаних договорах наявна інформація про те що АЕС «Руппур» будується на території Народної Республіки Бангладеш на підставі договору про співробітництво між урядом Російської Федерації та урядом Народної Республіки Бангладеш від 02.11.2011.

Так, ОСОБА_5 , знаючи, що цикл виробництва для насосного обладнання типу АЦНСА 800-160-2, яке було замовлене у Товариства для АЕС «Руппур», є тривалим процесом, а в російських підприємств, які задіяні в будівництві вказаної атомної станції наявна гостра необхідність в ньому, діючи умисно, погодив із працівниками Apollo Goessnitz GmbH, яке входить до складу російської Групи ГМС, контракт №48/67/1 від 11.07.2022 на поставку вказаного обладнання. Під час підготовки угоди, ОСОБА_5 , знаючи про санкційні заборони щодо поставки товару до Російської Федерації, а також що наявність в договорі згадки про російського генерального проектувальника та підрядника у будівництві АЕС «Руппур» викличе негативні наслідки для нього та товариств в цілому, виключив вказану інформацію з договору.

У подальшому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що насосне обладнання типу АЦНСА 800-160-2 буде поставлене російським підприємствам для його використання у будівництві АЕС «Руппур» забезпечив його остаточне виготовлення та поставку за кордон.

Так, 11.08.2022 згідно митних декларацій UA80502020228767 UA80502020228768, на виконання умов договору №48/67/1 від 11.07.2022, АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» було відправлено до Apollo Goessnitz GmbH два агрегати електронасосні відцентрові, багатоступінчасті, призначені для вприску низького тиску розчину борної кислоти в аварійній ситуації: АЦНСА800-160-2.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної №21952 від 20.02.2023, на виконання умов договору №48/67/1 від 11.07.2022, АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», повторно, було відправлено до Apollo Goessnitz GmbH два агрегати електронасосні відцентрові, багатоступінчасті, призначені для вприску низького тиску розчину борної кислоти в аварійній ситуації: АЦНСА800-160-2.

19.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 340188313 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до реєстраційних карток ТЗ встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві приватної власності належить легковий автомобіль «MAZDA CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , легковий автомобіль «TOYOTA COROLLA», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .

Cанкція за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У судове засідання слідчий не з`явився. У матеріалах клопотання міститься заява слідчого ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 4 ст. 171 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до санкції ч. 4 ст. 111-1 КК України, за вчинення вказаного злочину, передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальникавідділу Головногослідчого управлінняНаціональної поліціїУкраїни ОСОБА_3 про арештмайна,в рамкахкримінального провадження№ 42022000000000435 задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на автомобілі, а саме: легковий автомобіль «MAZDA CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , легковий автомобіль «TOYOTA COROLLA», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , які згідно реєстраційних карток ТЗ належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1