Рішення № 115001889, 17.11.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3946/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А; ідентифікаційний код 42601505)

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787)

про стягнення 625 706 грн. 66 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3700/23 від 19.07.2023) до відповідача - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 625 706 грн. 66 коп., що складає 415 102 грн. 67 коп. - інфляційних нарахувань за період з 11.04.2023 по 12.07.2023 та 210 603 грн. 99 коп. - 3% річних за період з 11.04.2023 по 12.07.2023 за не проведення сплати за спожиту електричну енергію за Договором від 19.01.2021 №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№37711/23 від 28.07.2023) про усунення недоліків, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у клопотанні (вх.№44214/23 від 31.08.2023) про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань просить: - зменшити розмір 3% річних та інфляційних нарахувань на 90%; - відмовити в стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 70 000 грн. 00 коп.

Відповідно до акту Відділу документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2023 №1259/23 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкоджень конверта (паковання) під час надходження електронного листа на електронну пошту суду по справі №904/3946/23 суддя Загинайко Т.В., який надійшов від ДП "СхідГЗК", не виявилося електронного цифрового підпису.

У зв`язку з перебуванням судді Загинайко Т.В. у відпустці у період з 16.08.2023 по 15.09.2023 включно, матеріали клопотання розглянуто після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 повернуто Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" без розгляду клопотання (вх.№44214/23 від 31.08.2023) про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань.

Відповідач у клопотанні (вх.№50260/23 від 03.10.2023) про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань просить: - зменшити розмір 3% річних та інфляційних нарахувань на 90%; - відмовити в стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 70 000 грн. 00 коп., посилаючись на таке: - ДП "СхідГЗК" віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83; - пунктом 2.1 статуту відповідача визначено, що підприємство створене з метою забезпечення потреб атомних електростанцій Україні в урані шляхом видобутку уранових руд, виробництва концентрату природного урану; - згідно з наказом Міністерства енергетики України від 07.09.2022 №1-ДСК ДП "СхідГЗК" внесено до переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, яке забезпечує потреби в ядерному паливі для атомних електростанцій, що в свою чергу створює ризики для енергетичної безпеки країни; - законом від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення грошового зобов`язання за договором, боржники звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України; - нарахування неустойки, яка є явно надмірно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частини 3 статті 509 та частинами 1-2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити; - відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується; - при визначенні сум відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, входячи з конкретних обставин справи; - позивачем подано до суду лише позовну заяву, як заяву по суті спору, яка судячи по її змісту не вимагала значних витрат часу на її складання, клопотання про долучення до матеріалів справи документів та актів приймання-передачі послуг адвоката; - позивачем не надано детального обґрунтування опису робіт (наданих послуг).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", як постачальником, та відповідачем - Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", як споживачем, було укладено договір від 19.01.2021 №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір).

Також, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 21.06.2022 через "Електронний суд" звернулося з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 29 757 125 грн. 49 коп. та судові витрати по справі (а.с.40-44).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі №904/1613/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м.Київ, вул.Лейпцигська, 3 А, код ЄДРПОУ 42601505) 27 552 135 грн. 15 коп. - основного боргу, 915 733 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 644 628 грн. 54 коп. - пені та 446 356 грн. 88 коп. - судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ від 02.02.2023 (а.с.39).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі №904/1613/22 встановлено таке:

- 19.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (далі постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі споживач) укладено Договір 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу (далі-Договір).

- Відповідно до умов Договору:

1.1. Умови договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою від 14.03.2018 №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) та є однаковими для всіх об`єктів споживача.

2.1. За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

2.2. Обов`язковою умовою для постачання електроенергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

3.1. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється відповідно до Комерційної пропозиції (Додаток № 1), Переліку точок комерційного обліку об`єктів ЕПС-кодів (Додаток № 2) та Договірних величин постачання електроенергії споживачу (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

5.1. Вартість цього Договору становить 415 771 500, 00 грн. (Чотириста п`ятнадцять мільйонів сімсот сімдесят одна тисяча п`ятсот грн.. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 69 295 250, 00 грн.

5.2. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами та в строки, які визначено в Комерційній пропозиції (Додаток № 1).

5.5. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором.

5.6. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

5.7. Оплата вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на поточний розрахунковий період здійснюється споживачем, на підставі виставлених рахунків постачальником, за схемою платежів, зазначеною в Комерційній пропозиції (Додаток № 1).

5.8. Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць складається постачальником на підставі даних комерційних приладів обліку. Постачальник зобов`язаний скласти Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць та надати два його примірника на розгляд споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. споживач зобов`язаний розглянути наданий постачальником Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць, та, за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого акта від постачальника, і повернути один примірник постачальнику.

5.9. Розрахунки споживача за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору (без урахування кредиту). Спецрахунок постачальника зазначається в платіжних документах постачальника, у тому числі в разі його зміни.

5.10. Оплата за використану електричну енергію здійснюється споживачем виключно в грошовій формі.

підпункт 1 пункту 7.2. споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

15.1. Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань по ньому - до повного їх виконання;

- згідно з розділом 3 Комерційної пропозиції (Додаток №1 до Договору) оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- перший плановий платіж до 09 числа розрахункового періоду в розмірі 25% вартості заявленої договірної величини споживання електричної енергії;

- другий плановий платіж до 16 числа розрахункового періоду в розмірі 30% вартості заявленої договірної величини споживання електричної енергії;

- остаточний розрахунок протягом 5 (п`яти робочих днів з дати отримання остаточного рахунку на розрахунковий період за фактичну спожиту електричну енергію.

Якщо день оплати припадає на вихідний день або святковий день, платіж виконується у перший робочий день, що слідує за вказаним в дійсній комерційній пропозиції без урахування Ккр;

- розділом 4 Комерційної пропозиції встановлено, що рахунки на оплату електричної енергію виставляється та надсилаються електронною поштою на адресу споживача (оgе@vоstgok.dp.uа) не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначено у розділі 3 Комерційної пропозиції на підставі заявлених споживачем обсягів споживання електричної енергії;

- остаточний рахунок за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та Акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (далі - Акт) формується постачальником на підставі фактичних даних про обсяги погодинного графіку споживання електричної енергії в розрахунковому періоді і відповідної ціни, в порядку, передбаченому ПРРЕЕ. ККО та інших відповідних регуляторних документів, затверджених НКРЕКП, і надаються споживачу в строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов`язаний розглянути наданий постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень підписати його не пізніше ніж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого Акта від постачальника, і повернути один примірник позичальнику;

- оплата рахунків постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання такого Акта від постачальника і повернути один примірник постачальнику;

- так, 14 лютого 2022 року на електронну адресу відповідача - оgе@vоstgok.dp.uа позивачем були направлені:

рахунок № ЕЕ/22-02/616 Ф за спожиту електроенергію за січень 2022 року на загальну суму: 48 158 769, 55 грн;

акт № 01-22/12 прийому-передачі електроенергії за січень 2022 року на загальну суму: 48 158 769, 55 грн;

- відповідно до положень Розділу 3 та Розділу 4 Комерційної пропозиції відповідач зобов`язаний був 20.02.2022 року провести остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за січень 2022 року на загальну суму 48 158 769, 55 грн.;

- однак, відповідачем була проведена часткова оплата поставленої електроенергії на загальну суму 46 830 672, 30 грн, відповідно до платіжних доручень №2057 від 09.02.2022 на суму 1 771 962,88 грн; №2058 від 09.02.2022 на суму 9 752 993,63 грн; №2002 від 09.02.2022 на суму 13 976 676,06 грн; №2056 від 09.02.2022 на суму 18 898 366,73 грн та №4512 від 25.05.2022 на суму 2 430 673,42 грн;

- таким чином, загальна сума заборгованості за поставлену позивачем електроенергію за січень 2022 року складає 1 328 097, 25 грн;

- відповідач, усупереч положенням підпункту 1 пункту 7.2. Договору, неналежно виконав договірні зобов`язання та не оплатив поставлену електроенергію в лютому 2022 року згідно Акту приймання-передачі електроенергії від 28.02.2022 року на загальну суму 26 224 037,90 грн;

- оскільки згідно положень розділу 3 та розділу 4 Комерційної пропозиції строк виконання зобов`язання з оплати поставленої електроенергії настав 21 березня 2022 року, станом на момент подання даної позовної заяви відповідач не провів жодного платежу з метою оплати поставленої електроенергію в лютому 2022 року згідно Акту №UC00-001150 від 28.02.2022 року на загальну суму 26 224 037,90 грн;

- отже, загальна сума заборгованості відповідача за поставлену позивачем електричну енергію за січень та лютий 2022 року складає 27 552 134,37 грн.;

- у разі порушення споживачем термінів розрахунків за цим договором, він зобов"язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період порушення, за кожний день прострочення платежу, а також сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних;

- згідно з розрахунком позивача сума пені складає 1 289 257,08 грн, яка нарахована за періоди з 20.02.2022 по 02.06.2022 та з 21.03.2022 по 02.06.2022;

- на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу суму 915 733,26 грн інфляційних втрат, яка нарахована за період березень - квітень 2022 року;

- нараховані позивачем інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства;

- під час розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 24.03.2023 через "Електронний суд" звернулося з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь суму інфляційних витрат за період вересень 2022 лютий 2023 в розмірі 2 069 037 грн. 89 коп. та 3% річних за період 23.08.2022 по 15.03.2023 в сумі 464 234 грн. 61 коп. Судові витрати по справі просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" обгрунтовані невиконання відповідачем зобов`язань за договором №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 в частині своєчасної сплати заборгованості, яка стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2022 року у справі №904/1613/22, що стало підставою для звернення позивача із позовом до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, яка стягнута з відповідача на підставі даного рішення суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1521/23 закрито провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 102 788 грн. 09 коп. - інфляційних втрат, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 9 739 500 грн. 14 коп. задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 3 А, код ЄДРПОУ 42601505) 895 755 грн. 89 коп. - 3% річних, 4 690 191 грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 2 047 646 грн. 45 коп. - пені та 145 218 грн. 60 коп. - судового збору (а.с.45-51).

Станом на час розгляду даної справи, вказане рішення суду не набрало чинності.

В матеріалах справи містяться копії статуту Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбаніта"(нова редакція) (а.с. 13-26), а також статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (а.с. 29-38).

Позивач стверджує, що рішення суду від 23.08.2022 у справі №904/1613/22 відповідачем не виконано, внаслідок чого позивачем нараховано 3% річних та інфляційні нарахування на суму заборгованості, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі №904/1613/22 стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, інфляційні нарахування за період березень-квітень 2022 в розмірі 915 733 грн. 26 коп.

В подальшому, позивач звернувся з позовною заявою до суду (справа №904/1521/23) про стягнення 3% річних за період з 21.02.2022 по 10.04.2023 у розмірі 63 771 грн. 35 коп. та інфляційних нарахувань за період з 01.05.2022 по 31.03.2023 в розмірі 4 346 140 грн. 82 коп.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 415 102 грн. 67 коп. за загальний період з 11.04.2023 по 12.07.2023, а також нараховано 3% річних у розмірі 210 603 грн. 99 коп. за загальний період з 11.04.2023 по 12.07.2023 у зв`язку з тим, що сплата відповідачем за спожиту електричну енергію не проведена.

Суд звертає увагу, що періодом нарахування інфляційних нарахувань позивачем зазначено період з 11.04.2023 по 12.07.2023, проте, як вбачається з розрахунків, позивачем фактично здійснено нарахування інфляційних нарахувань за період з квітня 2023 по червень 2023 включно.

Суд погоджується з розрахунками нарахувань інфляційних та 3% річних, вважає їх арифметично вірними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань

Судом врахована правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19), щодо можливості зменшення (відмови у стягненні) судом загального розміру процентів річних, виходячи із принципів розумності, справедливості та пропорційності, а саме:

- справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин (пункт 8.20);

- закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (пункт 8.26);

- господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32);

- якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (пункт 8.33);

- звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру (пункт 8.36);

- з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 Господарського кодексу України, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункти 8.37 -8.38).

З урахуванням викладеного, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається, відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження фінансового стану та жодного доказу неможливості своєчасно виконати зобов`язання.

Судом взято до уваги, що відповідачем не виконано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі №904/1613/22, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 29 757 125 грн. 00 коп. задоволено частково та стягнутоз Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 27 552 135 грн.15 коп. основного боргу, 915 733 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 644 628 грн. 54 коп. пені та 446 356 грн. 88 коп. судового збору.

Матеріали справи не містять, сторонами не надано доказів того, що відповідачем взагалі вживалися заходи щодо виконання вказаного рішення суду.

Щодо посилання відповідача на пункт 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне зазначити, що положення вказаного пункту застосовуються у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що не відноситься до даного спору.

В той же час, судом також було враховано інтереси позивача та прийнято до уваги, що позивач мав правомірні очікування щодо сплати відповідачем за спожиту електричну енергію.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем перебуває в кращому становище, ніж відповідач.

Отже, суд не приймає аргументи відповідача, відхиляє.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається, позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 9 385 грн. 61 коп.

Проте, з урахуванням того, що позовна заява була подана до суду в електронній формі, поверненню з Державного бюджету України за клопотанням позивача підлягає 1 877 грн. 13 коп. - судового збору.

Як вбачається, станом на день ухвалення рішення, від позивача відповідне клопотання про повернення судового збору до суду не надходило.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 508 грн. 48 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А; ідентифікаційний код 42601505) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 625 706 грн. 66 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А; ідентифікаційний код 42601505) 210 603 (двісті десять тисяч шістсот три) грн. 99 коп. - 3% річних, 415 102 (чотириста п`ятнадцять тисяч сто дві) грн. 67 коп. - інфляційних нарахувань та 7 508 (сім тисяч п`ятсот вісім) грн. 48 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

17.11.2023