Рішення № 114997026, 15.11.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 рокусправа № 380/2708/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі Відділ примусового виконання рішень, відповідач) з такими вимогами:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 19.11.2023 ВП № 69352713 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дізнався про рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21 із постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2022 щодо добровільного виконання рішення суду, яке набрало законної сили, яка надійшла 26.07.2022. Листом від 04.08.2022 №1300-5305-8/68422 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило державного виконавця, що подало апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі № 380/15677/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2021. В подальшому на підставі розпорядження від 27.12.2022 ГУ ПФУ у Львівській області виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21, яке набрало законної сили. Однак, 02.02.2023 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області надійшла постанова про накладення штрафу від 19.11.2023 ВП № 69352713 у розмірі 5100 грн. Зазначає, що накладення на відповідача штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення є безпідставним, оскільки позивач повідомляв відповідача про оскарження рішення від 04.04.2021.

Ухвалою від 20.02.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 13.03.2023 суддя продовжила процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 20.02.2023, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 27.03.2023 суддя продовжила процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 20.02.2023, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.04.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. У відзиві на позов від 26.04.2023 (вх. №29720) відповідач зазначив, що 08.07.2022 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання за вихідним №23055, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору. Листами відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Львівській області від 04.08.2022 № 1300-5305-8/68422 та від 08.08.2022 № 1300-5305-8/69600 повідомлено, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження та на адресу Головного управління рішення справі не надіслано. ГУ ПФУ у Львівській області подано клопотання про видачу рішення від 02.08.2022 та буде подано апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21. Відповідачем 10.11.2022 скеровано вимогу начальнику ГУ ПФУ у Львівській області Недзельській Галині Всеволодівні у триденний термін з моменту отримання вимоги, повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15677/21, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення. Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Львівській області від 24.11.2022 № 1300-5305-8/110171 повідомлено, що 12.08.2022 ГУ ПФУ у Львівській області подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21. 12.01.2023 на адресу відділу надійшла заява представника стягувача від 26.12.2022, до якої долучено ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі № 380/15677/21 про відмову у відкритті апеляційного провадження. Станом на 19.01.2023 вимог виконавчого документа не виконано. У державного виконавця відділу відсутні будь-які документальні підтвердження щодо виконання у повному обсязі виконавчого документа. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Відповідач зазначає, що оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 08.07.2022 та скеровано сторонам за вихідним № 23055, а ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі № 380/15677/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, то станом на 19.01.2023 у Відділу були відсутні відомості щодо виконання рішення у справі 380/15677/21, тому державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. ВП № 69352713.

Ухвалою суду 15.11.2023 суд замінив відповідача у справі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (код ЄДРПОУ 43317547) на його правонаступника Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316386).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.04.2023 у справі № 380/15677/21 визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.08.2021 № 337 яким відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 20.08.2021. Зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.08.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби.

22.06.2022 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі № 380/15677/21.

08.07.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Тарабан О.О винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69352713 з виконання виконавчого листа про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.08.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби.

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 04.08.2022 № 1300-5305-8/68422 повідомило старшого державного виконавця Тарабан О.О., що про винесення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/22 дізналося із постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2022. При цьому ГУ ПФУ у Львівській області буде подано апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21.

Вказаний лист відповідач отримав 12.08.2022.

Крім того, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 08.08.2022 № 130-5303-8/69600 повідомило старшого державного виконавця Тарабан О.О., що Головним управлінням буде подано апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21.

Вказаний лист відповідач отримав 16.08.2022.

10.11.2022 Відділом примусового виконання рішень надіслано начальнику ГУ ПФУ у Львівській області надіслав вимогу виконавця, у якій просив повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15677/21 з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення.

Крім того, відповідач листом від 24.11.2022 № 1300-5305-8/110171 повідомив державного виконавця Антощук Б.В. про те, що 12.08.2022 ГУ ПФУ у Львівській області подано апеляційну скаргу. Пенсійний орган просив вважати поважними причинами щодо невиконання рішення суду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2022 у справі № 380/15677/21 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дії.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Тарабан О.О. при примусовому виконанні виконавчого листа № 380/15677/21, виданого 22.06.2022, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.08.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби, винесено постанову про накладення штрафу від 19.01.2023 ВП № 69352713. Так, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накладено на ГУ ПФУ у Львівській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

14.02.2023 ГУ ПФУ у Львівській області листом № 300-5903-8/20858 повідомило головного державного виконавця Тарабан О.О. про те, що на підставі розпорядження № 1345500009394 від 27.12.2022 Головним управлінням виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022.

Вказаний лист разом з розпорядженням відповідач отримав 17.02.2023.

26.04.2023 Відділ примусового виконання рішень надіслав ГУ ПФУ у Львівській області вимогу, у якій просив повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/15677/21, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення. Зокрема, надати відомості про зарахування до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби.

Позивач, вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу від 19.01.2023 ВП № 69352713 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, у розмірі 5100 грн. звернувся з даним позовом до суду.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний принцип обов`язковості виконання судового рішення, яке набрало законної сили, знайшов своє відображення й у відповідних положеннях КАС України.

Так, згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

А відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (тут у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За змістом абз. 1 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктами 1 та 6 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави дійти висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення), а правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків.

Зокрема, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до змісту положень ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а ч. 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

У ході судового розгляду спірних відносин встановлено, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову з підстав невиконання без поважних причин судового рішення.

Суд встановив, що Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.04.2023 у справі № 380/15677/21 визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.08.2021 № 337 яким відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 20.08.2021. Зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.08.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби.

Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідно до вимог КАС України набрало законної сили саме 05.05.2023, зважаючи на що стягувачу 22.06.2022 був виданий виконавчий лист, який у подальшому пред`явлений до виконання.

Отже, станом на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не мав законних підстав не відкрити виконавче провадження за вказаним виконавчим документом, у якому зазначалось про те, що рішення суду набрало законної сили, як і не мав підстав для повернення виконавчого документа без прийняття його до виконання.

Суд також враховує ті обставини, про які зазначає ГУ ПФУ у Львівській області у листах, які адресувало державному виконавцю, про те, що буде подано апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21 від 04.08.2022, 08.08.2022.

Як встановлено судом з матеріалів справи, вказані листи отримані відповідачем 1.08.2022 та 16.08.2022 відповідно, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Відділу примусового виконання рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Отже, оскарження рішення суду першої інстанції за межами строків, визначених статтею 295 КАС України, є підставою для зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку подання апеляційної скарги та/або прийняття скарги до розгляду.

Отже, підставою для винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження є надходження до органу Державної виконавчої служби судового рішення, яким поновлено строк подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Суд враховує, що 08.07.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Тарабан О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69352713 з виконання виконавчого листа про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.08.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби.

Вказана була отримана позивачем 26.07.2022, тоді як відповідь боржника, яка містила у собі інформацію стосовно обставин невиконання рішення, на які він покликається, була надана органу ДВС лише спочатку 04.08.2022, а пізніше 08.08.2022.

Тобто, позивач, знаючи про відкрите виконавче провадження продовжував зволікати із виконанням судового рішення і лише 12.08.2022 звернувся із апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду на рішення суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21.

У подальшому, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 24.11.2022 №1300-5305-8/110171 повідомило державного виконавця Антощук Б.В., що 12.08.2022 Головним управлінням подано апеляційну скаргу. Пенсійний орган просив вважати поважними причинами щодо невиконання рішення суду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2022 у справі № 380/15677/21 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області про зобов`язання до вчинення дії.

Таким чином, зазначеною ухвалою не було вирішено питання відкриття апеляційного провадження щодо перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022, відтак державний виконавець не мав підстав і для зупинення вже відкритого виконавчого провадження з огляду на положення ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» ( яка передбачає, що виконавче провадження зупиняється у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

З огляду на це, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами.

Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення суду.

Невиконання виконавчого документа позивачем у даному випадку пов`язано лише з небажанням пенсійного органу виконати рішення суду і суду не надані належні докази, які доводять протилежне.

Крім того важливим є те, що рішення суду, а також виконавчий документ, виданий на його підставі, містили зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 20.08.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби. Натомість лише 14.02.2023 ГУ ПФУ у Львівській області листом №1300-5903-8/20858 повідомило головного державного виконавця Тарабан О.О. про те, що на підставі розпорядження № 1345500009394 від 27.12.2022 Головним управлінням виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 380/15677/21, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022.

Водночас, зарахування до стажу державної служби періоду роботи в органах державної податкової служби ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» так і не було зараховано.

Проте, 26.04.2023 Відділ примусового виконання рішень надіслав Головному управлінню Пенсійному фонду України у Львівській області вимогу № 11458, у якому просив стягувача у триденний термін з моменту отримання вимоги, повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/15677/22 з надання документального підтвердження виконання згаданого судового рішення. Зокрема, надати відомості про зарахування стажу до державної служби у період роботи в органах державної податкової служби.

Тобто, уже навіть після винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 19.01.2023 у ВП № 69352713 боржник протиправно не виконував рішення суду у частині, зокрема, зарахування до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби. Що ще раз підкреслює про правомірність винесення відповідачем постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., а відтак про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач діяв у порядку та спосіб встановлений Законом України «Про виконавче провадження», порушень прав позивача не допущено, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.11.2023.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна