Рішення № 114996909, 15.11.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 рокусправа №380/16187/23 зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Воробця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання протиправними дій, визнання протиправною і скасування постанови

в с т а н о в и в :

I. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина код ЄДРПОУ 00152388, місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Бориславська, буд.82 (надалі- позивач) до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича РНОКПП 3107807511, місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Грабовського П., буд. 11, оф. 104 (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати незаконними (неправомірними) дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо стягнення з позивача додаткових витрат виконавчого провадження № 71752405 та при винесенні постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03.07.2023;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03.07.2023.

Позов обґрунтований тим, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.06.2023 у справі №442/3307/23 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №71752405, складену приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем. Вказана ухвала суду набрала законної сили негайно після її проголошення. Проте, відповідач не взяв до уваги зазначену ухвалу суду та 03.07.2023 прийняв оскаржену постанову щодо стягнення з позивача додаткових витрат виконавчого провадження № 71752405. Позивач вважає, що оскільки ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.06.2023 у справі №442/3307/23 визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №71752405 від 08.05.2023 неправомірними та скасовано вказану постанову про відкриття виконавчого провадження, то відсутні правові підстави для стягнення з позивача будь-яких сум у ВП№71752405, в тому числі додаткових витрат виконавчого провадження.

26.07.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.06.2023 у справі №442/3307/23, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку. Таким чином, відповідач не мав жодних перешкод для прийняття оскарженої постанови.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання від 08.09.2023 про розгляд справи без його участі.

II. Рух справи

Ухвалою від 19.07.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 11.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Заходи забезпечення позову у справі не вживались.

III. Фактичні обставини справи

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича від 08.05.2023 відкрито виконавче провадження №71752405 з примусового виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-2465-2006, виданого 23.01.2023. Боржником у ВП №71752405 є позивач.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2023 у справі №442/3307/23 скаргу ПАТ «НПК-Галичина» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження задоволено: визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №71752405 від 08.05.2023 неправомірними та скасовано вказану постанову.

Згідно з довідкою, сформованою у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2023 у справі №442/3307/23 набрала законної сили 23.06.2023.

14.06.2023 у ВП №71752405 відповідач прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. В обґрунтування вказаної постанови зазначено, що в ході примусового виконання 15.05.2023, 17.05.2023, 18.05.2023 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти, стягнуті (з ПАТ «НПК-Галичина») згідно з виконавчим документом. Стягувачу тричі скеровувались вимоги про надання реквізитів для перерахування коштів. Станом на 14.06.2023 стягувач не виконав вимоги приватного виконавця та був попереджений, що у випадку невиконання вимоги приватного виконавця буде винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

20.06.2023 у ВП №71752405 відповідач прийняв постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано документ "Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу" від 14.06.2023, а також прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №71752405 у зв`язку із надходженням на адресу приватного виконавця ухвали Дрогобицького районного суду Львівської області від 12.06.2023 р. про повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду.

30.06.2023 представник позивача подав відповідачу заяву (вих. №11-ВП/АО31 від 30.06.2023р.) про повернення всіх стягнутих коштів у ВП №71752405.

Відповідач 03.07.2023 прийняв постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (надалі оскаржувана постанова). Приймаючи оскаржувану постанову відповідач зазначив, що ним в ході примусового виконання понесено додаткових витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 13348,80 грн., з яких 2070,00грн витрати на відправку поштової кореспонденції, 11278,80грн витрати понесені в ході проведення опису майна боржника, що знаходиться у м. Трускавець Львівської області та м. Рибаківка Миколаївської області. Враховуючи викладене, керуючись статею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, відповідач постановив визначити для позивача розмір додаткових витрат виконавчого провадження у загальній сумі 13348,80 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо стягнення додаткових витрат та згаданою постановою, прийнятою в межах виконавчого провадження №71752405, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII (далі Закон України № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених вказаним Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Закон України № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Як передбачено частиною першою статті 4 Закону України №1403-VIII діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Державний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону України №1403-VIII).

Згідно з статею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і вказаним Законом.

Відповідно до статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 згаданого Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Міністерство юстиції України наказом від 02.04.2012№ 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802) затвердило Інструкцію з організації примусового виконання рішень, котра містить розділ VI «Фінансування виконавчого провадження».

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків про те, що стягнення витрат виконавчого провадження можливе лише після відкриття відповідного виконавчого провадження.

Як вже зазначав суд, 08.06.2023 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у справі №442/3307/23 прийняв ухвалу, якою визнав протиправними дії відповідача при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та скасував постанову останнього про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що на момент прийняття оскарженої постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03 липня 2023 року, ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2023 у справі №442/3307/23 не набрала законної сили, у зв`язку з її оскарженням до Львівського апеляційного суду. Ухвалою від 13.07.2023 Львівський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі №442/3307/23.

Ключовим питанням у справі є з`ясування моменту, з якого ухвала суду, прийнята у порядку цивільного судочинства, набирає законної сили.

Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 451 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено згаданим Кодексом. Випадків, у яких ухвала не набирає законної сили негайно після її проголошення, у межах спірних відносин, суд не виявив.

Таким чином, зазначені нормативні положення дають підстави для висновків, що ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2023 у справі №442/3307/23 набрала законної сили негайно після її проголошення, тобто 08.06.2023. При цьому, факт оскарження такої ухвали в апеляційному порядку процесуальний закон не ставить у залежність факт набрання нею законної сили.

Тому, у зв`язку із скасуванням вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №71752405 у судовому порядку, відпали правові підстави для стягнення з ПАТ «НПК-Галичина» витрат виконавчого провадження.

У зв`язку з цим, відповідач повинен був врахувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2023 у справі №442/3307/23 при прийнятті оскарженої постанови.

Суд також враховує, що представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича адвокат Кусий А.В. був присутнім у судовому засіданні під час постановлення Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвали від 08.06.2023 у справі №442/3307/23, а відтак, йому було достеменно відомо про її зміст.

Суд також враховує, що відповідач не надав жодного розрахунку та обґрунтування визначеного розміру витрат чи їх понесення.

З таких підстав суд вважає, що постанова відповідача про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03.07.2023 є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними (неправомірними) дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо стягнення з позивача додаткових витрат виконавчого провадження № 71752405 та при прийнятті постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03.07.2023, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що згадані дії відповідача не мають самостійного юридичного значення та повністю охоплюються позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постановою про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03.07.2023, яка, у свою чергу, повністю задоволена судом.

З таких підстав, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними (неправомірними) дій відповідача щодо стягнення з позивача додаткових витрат виконавчого провадження № 71752405 та при винесенні постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03.07.2023 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1073,60грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання протиправними дій, визнання протиправною і скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №71752405 від 03 липня 2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Грабовського П., буд. 11, оф. 104 на користь публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина код ЄДРПОУ 00152388, місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Бориславська, буд.82 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три)грн 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Г. Гулик