Ухвала суду № 114996122, 17.11.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 листопада 2023 року Справа № 280/9557/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гуляйпільського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіональної о управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Гуляйпільського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (Гуляйнільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про стягнення виконавчого збору від 06 жовтня 2022 року № 48940355 в рамках виконавчого провадження № 54878047.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Іванісовим В.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1148252 від 09 листопада 2023 року.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

За змістом пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, крім іншого, зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина 6 статті 160 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Абзацом 4 частини 8 статті 18 КАС України передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Таким чином, процесуальний закон містить імперативну норму щодо необхідності зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету, у тому числі й щодо представника позивача, якщо позовна заява подається ним. Особа звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей виключно в разі, якщо процесуальний документ подано в електронній формі через електронний кабінет.

Позовну заяву подано до суду у паперовій формі, без використання електронного кабінету, представником позивача адвокатом Іванісовим В.С., який в силу вимог частини 6 статті 18 КАС України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Водночас, в порушення пункту 2 частини 5 та частини 6 статі 160 КАС України у позовній заяві відсутні відомості щодо позивача та його представника про наявність або відсутність електронного кабінету.

Окрім того, на виконання вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивачем вказано місцезнаходження відповідача (ЄДРПОУ 34848322) вул. Сеченова, 25-А, м. Запоріжжя, 69067.

В той же час, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПОЛОГІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) (ЄДРПОУ 34848322) має наступне місцезнаходження - Україна, 70202, Запорізька область, Пологівський район, місто Гуляйполе, вулиця Соборна, будинок 103.

Таким чином позивачу необхідно подати позовну заяву, у якій слід зазначити відомості щодо позивача та його представника про наявність або відсутність електронного кабінету, а також інформацію стосовно місцезнаходження відповідача.

Окрім того, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано десятиденний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на судовий захист.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Оскільки початок десятиденного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 09 листопада 2023 року шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку (вх. № 50513 від 14 листопада 2023 року), заявив позовні вимоги щодо оскарження постанови посадової особи відповідача про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 54878047.

Так, згідно частин 1 -2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній станом на дату винесення доданих позивачем до позову постанов державного виконавця передбачалось, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 1 статті 28 вищезазначеного закону передбачалось, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

При цьому, з наданих до позову документів вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 54878047 винесена державним виконавцем Ткаченко О.В. 12 жовтня 2017 року, а постанова про стягнення виконавчого збору в рамках ВП № 48940355 06 жовтня 2017 року, які з урахуванням положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» мали бути направлені на адресу позивача, зазначену судом у виконавчому документі, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

При цьому, адреса, зазначена у постановах про відкриття провадження та стягнення виконавчого збору співпадає із адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

З огляду на вказане, з урахуванням положень статей 27-28 Закону України «Про виконавче провадження», у суду відсутні підстави вважати, що позивач не був повідомлений про відкриття провадження та стягнення виконавчого збору у жовтні 2017 року.

Доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Судом не беруться до уваги доводи представника позивача щодо своєчасності звернення до суду із позовом по даній справі у зв`язку із ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження № 54878047 07 листопада 2023 року, оскільки дане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа Гуляйпілького районного суду, виданого 09 червня 2011 року по справі № 2-10/11, у якій позивач виступав у якості відповідача (боржника) по справі та повідомлявся про розгляд вказаної справи, у зв`язку із чим позивач та/або його представник мали можливість ознайомитись із матеріалами виконавчого впровадження значно раніше.

З огляду на вказане, суддя приходить до висновку про те, що позивачем порушено строк звернення до суду із позовом в адміністративній справі №280/9557/23.

У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Окрім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.

Позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 1073,60, проте, позивачем до матеріалів справи не надано документ на підтвердження сплати судового збору.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Окрім того, зі змісту позовної заяви та доданої до документів вбачається, що позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 06 жовтня 2017 року № 48940355, проте прохальна частина містить вимогу про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 06 жовтня 2022 року № 48940355, копія якої позивачем до позовної заяви не додана.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Гуляйпільського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіональної о управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній інформації щодо вірної адреси реєстрації місцезнаходження відповідача, а також відомостей щодо наявності або відсутності у позивача та його представника електронного кабінету, а також з урахуванням інших недоліків, визначених у мотивувальній частині позову;

- доказів доплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.;

- заяви, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Татаринов