Ухвала суду № 114993891, 15.11.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

15 листопада 2023 року м. ХарківСправа № 922/2017/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши скаргу (вх. №16908/23) від ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА на бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні 71451375

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"(49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, 40 ) до Фізичної особи - підприємця Марченко Анатолія Петровича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:

стягувача - не з`явився,

боржника - не з`явився,

представника (Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції )- не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Марченко Анатолія Петровича ,в якій просить суд:

стягнути із ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТБ-МАРКЕТ» (місцезнаходження: Україна, 49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) у сумі 207 609, 12 грн.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто із ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТБ-МАРКЕТ» (місцезнаходження: Україна, 49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) у сумі 207 609, 12 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 3114,14грн.

На виконання вказаного рішення 08.03.2023 судом видано накази.

На розгляд Господарського суду Харківської області, 30.06.2023 надійшла скарга (вх. №16907/23) від ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА у якій скаржник просить суд на підставі ст. ст. 4, 12, 18, 59, 74, п.10-2 Розділу ІЗ Закону «Про виконавче провадження» визнати дії Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі стягнення з моєї картки суми пенсії та виплат допомоги ВПО на суми: 10091.77 гри. стягнутих 25.04.23, 7089,95 грн , стягнутих 12.05.23 -неправомірними;

зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення мені, Марченку Анатолію Петровичу (рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії та допомогу ВПО на рахунок НОМЕР_2 , картка НОМЕР_3 , відкриті у АТ КБ "Приватбанк" на суми: 10091.77 грн., стягнутих 25.04.23, 7089,95 грн , стягнутих 12.05.23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 скаргу передано на розгляд судді Присяжнюк О.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2023 року, повернуто скаргу (вх. №16908/23) ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА на бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні 71451375 скаржнику без розгляду.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означену ухвали скасувати і передати справу на розгляд до суду першої інстанції, Зокрема, зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів надсилання означеної скарги на адреси інших учасників справи, оскільки у якості доказів надсилання ним подано квитанції фіскальних чеків із зазначенням отримувачів та номерів рекомендованих повідомлень. Також зазначив, що першої інстанції незаконно застосував аналогію права, а саме ч. 4 ст. 170 ГПК України, оскільки її змістом встановлено обов`язок надання доказів надсилання скарги без конкретизації надсилання саме з описом вкладення, що Відповідачем і було зроблено. Зазначав, що вимоги ст. 340 ЦПК України, якою врегульовано питання подання скарги, також не містять вимоги про направлення такої скарги з описом вкладення.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 року, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Марченко Анатолія Петровича на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2023 року (за результатами розгляду скарги вх.№16908/23) - задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2023 року у справі № 922/2017/22 - скасовано.

Справу № 922/2017/22 передано до Господарського суду Харківської області на стадію вирішення питання про прийняття скарги до розгляду відповідно до Розділу VІ Господарського процесуального кодексу України.

06.11.2023 року справа №922/2017/22 повернулась до Господарського суду Харківської області .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 року, справу № 922/2017/22 прийнято до свого провадження. Прийнято скаргу (вх. №16908/23) від ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА на бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні 71451375 до розгляду.

У судове засідання 15.11.2023 представники стягувача, боржника та державний виконавець не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Копії ухвали Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у зазначеній справі судом надіслано на юридичні адреси сторін та ВДВС згідно наявних в ЄДР відомостей.

Телефонограми суд повідомив учасників справи про час та місце розгляду скарги у Господарському суді Харківської області.

Поряд з тим ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у цій справі направлено судом на електронну адресу ВДВС. Відповідна довідка про направлення процесуального документа, складена відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції апарату Господарського суду Харківської області, наявна в матеріалах справи.

До того ж, ухвалу Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Отже, суд дійшов висновку, що учасники справи та державний виконавець були повідомлені належним чином про розгляд скарги у справі № 922/2017/22.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд зазначає таке.

Органом ДВС здійснюється ВП 71451375 з примусового виконання виконавчого документа, Держвиконавець, наклавши арешт на мої грошові кошти, у тому числі на отриману мною на картку пенсію за два місяці поспіль, а також допомогу ВПО, прямо порушила норму закону, яка прямо встановлює, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

зокрема припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію та інший дохід

боржника (пункт 10-2 Розділу XIII Закону «Про виконавче провадження»),

Як вказує скаржник у скарзі, останній надав виконавцю належні докази того, що на арештовану картку Приватбанку :

-пенсію по інвалідності

-допомогу внутрішньо переміщеним особам.

-фізична особа - підприємець Марченко Анатолій Петрович є інвалідом 2 групи, пенсіонером з інвалідності.

-фізична особа - підприємець Марченко Анатолій Петрович внутрішньо переміщеною особою.

При цьому ,як вказує боржник його син є добровольцем пішов до лав ЗСУ та зараз захищає Вітчизну, однак держвиконавець замість того, щоб повернути мені стягнуту суму пенсії та допомоги ВПО відмовила.

При цьому заяву я подав 22.05.2023, у самій заяві я зазначив адресу мого тимчасового помешкання, однак держвиконавець зволікала із розглядом моєї заяви, вручила мені відповідь тільки 15.06.2023.

Прямо порушено норми ст.ст. 13, 39 Закону «Про виконавче провадження», наша заяви повинна була розглядатися з винесенням рішення по суті не пізніше наступного дня після її надходження до виконавця.

Свавільними діями держвиконавця спаплюжено мої законні права як інваліда, пенсіонера. ВПО та батька захисника Вітчизни.

Відповідно до ст. 13 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до виписки банку, яку я надав виконавцю, у період з моменту відкриття ВП, тобто починаючи з 05.04.2023, я отримав на рахунок тільки і виключно такі суми:

07.04.23суму 5089,95 пенсію,

07.04.23 суму 2000,00 допомогу ВПО по держпрограмі «є підтримка»,

06.05.23 суму 2000,00 допомогу ВПО по держпрограмі «є підтримка»,

08.05.23суму 5089,95 пенсію, жодних інших виплат за цей період не надходило, станом на момент відкриття ВП також був невитрачений залишок попередньої пенсії 3001,82 грн.

Як зазначає заявник, не відповідає нормам жодного закону висловлена держвиконавцем думка про те, що з моменту зарахування на мою картку (що належить мені, пенсіонеру), самої пенсії, вона начеб-то перестає бути пенсією, а стає вкладом.

Заявник стверджує, що від того факту, що пенсія була зарахована на мій рахунок, вона не перестала бути пенсією.

Я відкривав картковий рахунок для спрощення отримання пенсії, це моє право.

Крім того, цей картковий рахунок не є вкладним (депозитним) рахунком.

Факти отримання мною саме пенсії та допомоги ВПО прямо доводяться випискою банк}'.

З рахунка фізичної особи - підприємця Марченко Анатолія Петровича держвиконавцем двічі були списані пенсійні і ВПО гроші:

25.04.23сума 10091,77 грн.

12.05.23сума 7089,95 грн.

Факт списання підтверджується дублікатами чеків від 19.05.23, випискою банку, які заявник надав державному виконавцю.

У зв`язку із вищевикладеним фізична особа - підприємець Марченко Анатолій Петрович позбавлений можливості сплачувати комунальні послуги, оплачувати ліки та аналізи, навіть купувати продукти харчування.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо поданої скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, крім коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом .

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, при виявленні банківських рахунків боржника, державний/приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня має винести постанову про накладення арешту. При цьому, накладаючи арешт виконавець не має доступу до інформації про призначення банківського рахунку та коштів, які надходять на цей рахунок. Саме тому, під обтяження часто потрапляють соціальні виплати та допомога.

Згідно п.п. 12 п.2 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою правління НБУ №162 від 09.07.2022 передбачено, що поточний рахунок - рахунок (включаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 69 вказаної Інструкції, банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в п. 60 розділу V Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок.

У ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» перелічено види виплат, на які заборонено звертати стягнення. До таких відносяться:

вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;

компенсація працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

допомога у зв`язку з вагітністю та пологами;

одноразова допомогу у зв`язку з народженням дитини;

допомога при усиновленні дитини;

допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

допомога на дітей одиноким матерям;

допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

допомога на лікування;

допомога на поховання;

щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», також не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, законом чітко передбачені види надходжень та види рахунків, на які не може бути накладено арешт.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

Проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює відповідні праовідносини, Господарський суд констатує про визнання дій Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі стягнення з картки фізичної особи - підприємця Марченко Анатолія Петровича суми пенсії та виплат допомоги ВПО на суми: 10091.77 гри. стягнутих 25.04.23, 7089,95 грн. , стягнутих 12.05.23 є неправомірними та такими, що порушують права заявника, яке гарантоване йому Конституцією України.

За приписами ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності із ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

В частині скарги про зобов`язання Холодногірського-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення Марченку Анатолію Петровичу (рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії та допомогу ВПО на рахунок НОМЕР_2 , картка НОМЕР_3 , відкриті у АТ КБ "Приватбанк" на суми: 10091.77 грн, стягнутих 25.04.23, 7089,95 грн. , стягнутих 12.05.23. судом відмовлено частково, з огляду на те, що законом встановлено обов`язок державного виконавця здійснити дії, направлені на закінчення виконавчого провадження, зняття арешту у разі визнання недійсною відповідної постанови судом.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги на бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні 71451375 частково.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 343, Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу (вх. №16908/23) від ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА на бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні 71451375 задовольнити частково.

Визнати дії Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі стягнення з картки суми пенсії та виплат допомоги ВПО на суми: 10091.77 грн. стягнутих 25.04.23, 7089,95 грн., стягнутих 12.05.23 - неправомірними;

Зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення (поновити порушене право заявника - ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МАРЧЕНКО АНАТОЛІЯ ПЕТРОВИЧА ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

Повний текст ухвали складено 17 листопада 2023 року.

Суддя О.О. Присяжнюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.