Ухвала суду № 114992001, 17.11.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17.11.2023м. ДніпроСправа № 904/6011/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Лайн", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський гранітний кар`єр", с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення збитків та штрафних санкцій у розмірі 1 750 804,95 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Лайн" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський гранітний кар`єр" про стягнення збитків у розмірі 990 913,31 грн., інфляційних втрат у розмірі 243 069,27 грн., пені в розмірі 487 094,97 грн., 3% річних у розмірі 29 727,40 грн.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Лайн" подало заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Лайн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський гранітний кар`єр» про відшкодування завданої майнової шкоди в наслідок не виконання договірних зобов`язань у сумі 1 848 117 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч сто сімнадцять) гривень 03 копійки, шляхом заборони Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Любимівський гранітний кар`єр» вчиняти дії з відчуження будь-яким шляхом належного йому на праві власності нерухомого майна, яке складається з:

- комплексу будівлі та споруд, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Чаплинська, будинок № 1 (один) та складається з: літера А-заводоуправління, загальною площею 891,8 кв.м; літера Б-АПК, загальною площею 313,6 кв.м; літера В-слюсарні майстерні, загальною площею 156,7 кв.м; літера Г-склад енергогосподарства, загальною площею 31,8 кв.м; літера Д-майстерні, загальною площею 56,8 кв.м; літера Б-складське приміщення (тимчасове); літера Ж-навіс; літера З-навіс; №1- 3-огорожа; №4-9-ємності; літера К-К'-свердловини; І-замощення;

- комплексу будівель та споруд, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Любимівка, вулиця Соснова, будинок № 4 (чотири), який складається з: літера .А-вагова, загальною площею 11,3 кв.м; літера Б-адміністративно-побутовий комплекс, загальною площею 391,6 кв.м; літера В-побутова будівля; літера Г- майстерня, загальною площею 89,9 кв.м; літера Д-гаражні бокси (незакінчені готовністю 43%); літера Б-насосна, загальною площею 11,5 кв.м; літера Ж-склад, загальною площею 47,5 кв.м; літера И-склад, загальною площею 45,6 кв.м; літера М-майстерня, загальною площею 98,3 кв.м; літера Н-вбиральня; літера З-електромайстерня з прибудовами та навісом, загальною площею 117,6 кв.м; літера Л-склад, загальною площею 18,7 кв.м; літера бас-басейн; № 1-2- огорожа; І-причал; ІІ,ІІІ-ємності; ТП-трансформаторна підстанція; ТП'-трансформаторна підстанція.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, зазначає наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Любимівський гранітний кар`єр» вчиняти дії з відчуження будь-яким шляхом належного йому на праві власності вищезазначеного нерухомого майна, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський гранітний кар`єр" протягом тривалого часу не вживались дії щодо відшкодування заподіяної шкоди, а поведінка відповідача свідчить про ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань. Також позивач вказує, що на цей час господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський гранітний кар`єр" зупинена, весь штатний персонал підприємства звільнено, грошових коштів, обладнання підприємство не має, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.

Позивач вказує, що згідно з відомостями з сайту «Опендатабот» за посиланням: http:/opendatabot.ua/c/40061268, за 2022 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський гранітний кар`єр", згідно податкової звітності, не отримало чистого прибутку, кількість працівників з 2021 до 2022 зменшилась з 80 осіб до 39, що свідчить, на думку заявника, про неспроможність виконувати свої грошові зобов`язанім та неможливість виконання рішення суду без вжиття забезпечення позову.

Заявник зазначає, що 17 жовтня 2022 року Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/1762/22 біло видано наказ про примусове стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський гранітний кар`єр" на користь одного з контрагентів, з яким Відповідач тривалий час не здійснював розрахунок за грошовими зобов`язаннями. Крім того, Відповідач протягом тривалого часу в порушення умов Договору не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про те, що у Відповідача весь сей час відсутній податковий кредит.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відносно Відповідача 12.06.2023 року відкрито виконавче провадження № АСВП: 71942866, яке на цей час не завершено.

Статутний капітал ТОВ "Любимівський гранітний кар`єр", згідно відомостей з ЄДРПОУ складає 100 000,00 грн., у зв`язку із чим Відповідач має змогу нести майнову відповідальність у розмірі, який у 18 разів менший заявлених по справі позовних вимог.

При цьому, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, направлених на фактичне відчуження належного йому майна, тоді як умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено, що відповідач є ненадійним контрагентом і може вжити заходів, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення шляхом укладення угод щодо відчуження належного йому майна, а також спрямування коштів на рахунках на потреби, які не пов`язані з виконанням судового рішення. Однак, жодна з наведених обставин не підтверджена належними доказами та має характер необґрунтованого припущення.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Лайн" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання -17.11.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко