Вирок № 114990806, 17.11.2023, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5861/23

Провадження: № 1-кп/484/414/23р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2023р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді: - ОСОБА_1

секретар судового засідання : - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023152050000020, по обвинуваченню:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добре Баштанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, розлучена, на момент вчинення кримінального правопорушення працювала листоношою з класу пересувного відділення поштового зв`язку (ПВПЗ) № 67, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.191 КК України;

за участю учасників судового процесу

прокурора: - ОСОБА_4

обвинуваченої: - ОСОБА_3

захисника: - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що згідно наказу № ц/п 692-к від 08.11.2021 директора Миколаївської дирекції AT «Укрпошта» ОСОБА_3 з 09.1 1.2021 призначено на посаду листоноші 3 класу пересувного відділення поштового зв`язку № 67 (далі - ПВПЗ №67).

Відповідно до посадової інструкції листоноші ПВПЗ № 67, затвердженої директором Миколаївської дирекції AT «Укрпошта» від 10.09.2021, з якою ознайомлена ОСОБА_3 , до завдань листоноші відноситься:

п. п. 2.1. Виконує такі завдання:

-п.п. 2.1.9. надає послуги поштового зв`язку, приймає різні види платежів від населення та здійснює приймання поштових відправлень.

п. п. 2.2. до обов`язків листоноші відноситься:

п. п. 2.2.1. Забезпечувати:

-п.п. 2.2.1.1. своєчасне та якісне виконання завдань та обов`язків, визначених посадовою інструкцією;

-п.п. 2.2.1.5. повноту та достовірність складених документів, їх відповідність внутрішнім стандартам Товариства, вчасне надання безпосередньому керівнику.

п. п. 2.2.3. Дотримуватись:

-схоронності готівки, інших цінностей під час виконання операцій;

-п.п. 2.2.5. утримувати робоче місце в належному стані, не допускати пошкодження та/або втрату ввіреного майна, а також документів, що передані на збереження або перебувають у роботі, дотримуватись правил діловодства тощо;

п. п. 4. 1. на листоношу покладається відповідальність за:

-п.п. 4.1.1. невиконання або неналежне виконання завдань та обов`язків, визначених цією посадовою інструкцією, відповідно до законодавства України;

-п.п. 4.1.2. незабезпечення схоронності грошових сум, поштових та інших відправлень, матеріально-технічних цінностей, обладнання;

-п.п. 4.1.6. недостовірність звітних даних;

-п.п. 4.2. листоноша несе колективну/повну індивідуальну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду, відповідно до діючого законодавства та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладеного між директором Миколаївської дирекції AT «Укрпошта» та ОСОБА_3 листоношею 3 класу ПВПЗ № 67 на останню покладається відповідальність за забезпечення схоронності ввірених їй підприємством МД AT «Укрпошта» матеріальних цінностей, а саме:

-дбайливо ставитися до переданих їй для зберігання або іншої міри матеріальних цінностей і вживати заходи для відвернення шкоди;

-своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених їй матеріальних цінностей;

-вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно- грошові та інші звіти про рух і залишки довірених їй матеріальних цінностей.

Відповідно до п. З договору, у випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, її повернення виконується згідно з діючим законодавством.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду листоноші 3 класу пересувного відділення поштового зв`язку № 67 Миколаївської дирекції AT «Укрпошта», була відповідальна за матеріальні цінності та грошові кошти, які вона отримувала від населення, яке обслуговувало ПВПЗ № 67.

Так, 22.02.2022р., у невстановлений в ході досудового розслідування час, до ПВПЗ № 67, яке розташоване у с. Довга Пристань Первомайського району Миколаївської області прийшла ОСОБА_6 з метою проведення оплати комунальних послуг за спожитий газ по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 у сумі 1558,30 грн. на користь ТОВ «Миколаївгаззбут», ЄДРПОУ 39589483, через ПВПЗ № 67 МД AT «Укрпошта».

Під час перебування у ПВПЗ № 67 у відділенні перебувала ОСОБА_3 , яка прийняла вказаний платіж та надала ОСОБА_6 квитанцію № 13/2550 форми 47, у якій виконала свій особистий підпис, чим засвідчила прийняття грошових коштів від ОСОБА_6 за комунальну послугу «газ» по р/р НОМЕР_1 на суму 1558,30 грн. та 15 грн. комісії, тобто загальна сума прийнятих ОСОБА_3 грошових коштів складає 1573,30 грн.

Цього ж дня, після прийняття від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1573,30 грн. у неї виник корисливий умисел на привласнення вказаних грошових кошів, які перебували у її віддані.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів належних ОСОБА_6 , ОСОБА_3 достовірно знаючи порядок оприбуткування в касі ПВПЗ №67 грошових коштів за отримані нею платежі, умисно, під час складання касової довідки форми 42 та здачі отриманих нею коштів начальнику ПВПЗ № 67 ОСОБА_7 , не вказала грошові кошти у сумі 1573,30 грн. та квитанцію № 13/2550 від 22.02.2022, які отримала від ОСОБА_6 у якості оплати за комунальну послугу в вигляді оплати за газ.

Таким чином, вказані грошові кошти ОСОБА_3 звернула на власну користь, привласнивши 1573,30 грн., якими в подальшому розпорядилась на свій розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України, а саме: привласнення чужого майна, яке перебувало у її віданні.

У даному кримінальному провадженні 23.10.2023 року між прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, відповідно до якої прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 191 КК України.

ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення. При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинила нетяжкий злочин, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, а саме: повне визнання своєї вини та щире каяття у скоєному, добровільне відшкодування завданого збитку, те що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин, сторонами угоди визначено узгоджене покарання: у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік без позбавлення права займатися діяльністю пов`язаною із матеріальною відповідальністю на підприємствах, установах, організаціях будь-яких форм власності.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

В підготовчому судовому прокурор, обвинувачена та захисник просили угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання із визначенням строку випробування.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо: зокрема, кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є нетяжким злочином, отже в даному кримінальному провадженні можливо укласти угоду про визнання винуватості.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена, в присутності захисника, усвідомлює зміст угоди, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обтяжують покарання. Підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлені.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковані правильно, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченої, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення судової економічної експертизи та судової почеркознавчої експертизи у розмірі 6692,00 грн.

Речовий доказ - розрахункову книжку по оплаті за природний газ, у якій міститься оригінал квитанції № 13/25(8)50 ф.47, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 469,371- 374, 472-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 23.10.2023 року між прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік без позбавлення права займатися діяльністю пов`язаною із матеріальною відповідальністю на підприємствах, установах, організаціях будь-яких форм власності.

На підставі ст. 75 КК України обвинувачену від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік з покладанням на неї обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення судової економічної експертизи та судової почеркознавчої експертизи у розмірі 6 692 (шість тисяч шістсот дев`яносто дві)грн. 00 коп.

Речовий доказ - розрахункову книжку по оплаті за природний газ, у якій міститься оригінал квитанції № 13/25(8)50 ф.47, залишити в матеріалах кримінального провадження.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Миколаївській апеляційний суд протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: ОСОБА_1