Вирок № 114985447, 16.11.2023, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1112/23

Номер провадження 1-кп/350/131/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, з повною середньою загальною освітою, розлученого (шлюб розірвано 14 грудня 2022 року), має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2023 року за № 12023090000000222,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, і відповідно навиків керування ними, 17 квітня 2023 року, близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу, швидкість реакції та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, в темну пору доби керував на ділянці вулиці Лесі Українки в селі Гриньків Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області чотириколісним транспортним засобом типу «Баггі» марки «Polaris», без реєстраційного номера, який не був зареєстрованим в уповноваженому органі та рухався у напрямку до вулиці Івана Франка. В салоні транспортного засобу ОСОБА_4 перевозив пасажира ОСОБА_7 , який не був пристебнутий ременем безпеки, а на транспортному засобі не була застебнута спеціальна бокова сітка, яка унеможливлює випадіння з салону транспортного засобу.

На заокругленій ділянці дороги у ліву сторону водій ОСОБА_4 проявив неуважність під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, унаслідок чого втратив керування, виїхав за межі проїзної частини спочатку праворуч, а далі ліворуч, де допустив перекидання транспортного засобу, під час якого пасажир ОСОБА_7 випав із салону цього транспортного засобу.

При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: п. 1.5., п. 1.10., п.2.1«а», «б», п.2.3 «б», «в», «д», п.2.9 «а», «в», п.12.1, відповідно до яких:

дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака;

перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Окрім того, водій повинен зважати на дорожні умови а саме: ураховувати пору року, період доби, атмосферні явища, освітленість дороги, видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.

У результаті порушення ОСОБА_4 зазначених вище пунктів Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир його транспортного засобу ОСОБА_7 відповідно до висновку судово-медичної експертизи Калуського відділення Обласного бюро судово-медичної експертизи № 55 від 6 липня 2023 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми органів живота та заочеревинного простору з множинними розривами та розміжченням печінки, крововиливами в речовину печінки, розривами селезінки та обох нирок, крововиливами в жирову капсулу обох нирок, що ускладнилося масивною внутрішньою кровотечею, внаслідок яких на місці події наступила його смерть.

В ході судового засідання обвинувачений вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявшись в скоєному, своїми показами підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, з висновками судових експертиз погодився та заперечень до них не має, зокрема, суду пояснив, що 17 квітня 2023 року в першій половині дня він перебував на роботі в готельному комплексі «Вільні вітри», де вживав пиво. В той день він не працював, так як був вихідний, а тому згодом він взяв транспортний засіб «Баггі», який знаходився на території комплексу та яким можна було користуватися працівникам комплексу та поїхав до дружини та сина. Посвідчення водія він не отримував, але керувати цим транспортним засобом умів, так як неодноразово їздив на ньому, зокрема і в той день зранку їздив до магазину. Близько 18 години він вирішив зайти до ОСОБА_7 , який доводився його дружині рідним братом та проживав поруч. Вони з ОСОБА_7 сиділи розмовляли, при цьому він пив пиво, а ОСОБА_7 самогон. Через півгодини він пішов на вулицю курити та вирішив поїхати до магазину, а ОСОБА_7 виявив бажання поїхати з ним. ОСОБА_7 сів поруч з ним та вони поїхали, він говорив йому, щоб він пристебнув ремінь безпеки, але він цього не зробив. Приїхавши до магазину він купив пиво та вони поїхали у зворотньому напрямку, але іншою дорогою. При цьому він з`їхав з центральної дороги направо та близько 50 метрів проїхав по бездоріжжю та попав в яму. Коли виїздив із неї то «Баггі» перекинувся на правий бік, при цьому дуга, яка знаходилася зверху транспортного засобу впала на ОСОБА_7 . Він намагався підняти «Баггі», але не зміг. Після падіння ОСОБА_7 не подавав ознаків життя. Через 10 хвилин до місця події приїхав начальник комплексу та зателефонував до швидкої допомоги та поліції. Через годину приїхали швидка допомога та поліція, він весь цей час знаходився на місці події.

Просить вибачення за скоєне та висловлює жаль з приводу смерті ОСОБА_7 , щиро кається, так як не хотів настання таких наслідків та не бажав їх.

Потерпіла ОСОБА_6 суду повідомила, що не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, зокрема надала покази у яких зазначила, що обвинувачений ОСОБА_4 є її зятем, а ОСОБА_7 - сином. Про дорожньо-транспортну пригоду їй повідомила дочка коли вона перебувала на роботі, а саме сказала, що ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 їхали на «Баггі» та ОСОБА_8 «розбився». Окрім того, повідомила, що ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп`яніння так як незадовго перед цим приходив до неї та сина та приносив солодощі. ОСОБА_8 також міг перебувати в стані алкогольного сп`яніння, так як до нього в гості приходили хлопці. Вона відразу поїхала на місце події, сподівалася, що син ще живий. Щодо міри покарання обвинуваченому, то покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений, його захисник, потерпіла та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил статей 348, 351 Кримінального процесуального кодексу України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по кримінальному провадженню, окрім допиту обвинуваченого.

Суд вважає пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду і міри покарання суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, як законний захід особливої форми державного примусу, як одну з форм реалізації кримінальної відповідальності, індивідуалізації застосування примусу тільки до особи, визнаної винною у вчинені кримінального правопорушення і таке покарання має на меті не тільки кару, а й покарання необхідне й достатнє для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень і не повинно мати на меті завдання фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 24 від 23 грудня 2005 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19 грудня 2008 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 Кримінального кодексу України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального колексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, суб`єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини кримінального провадження, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним злочині, тяжкість заподіяних наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви.

Під час судового розгляду, судом проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності.

Так, щире каяття означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Так в судовому засіданні обвинувачений співчував потерпілій, негативно оцінює злочин, щиро жалкує про вчинене, має намір працювати та надати матеріальну допомогу потерпілій.

Щодо особи обвинуваченого суд бере до уваги, що останній має стійкі соціальні зв`язки, зокрема на момент вчинення кримінального правопорушення згідно довідки Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Форанківської області № 372 від 2 травня 2023 року до складу сім`ї ОСОБА_4 входили: дружина ОСОБА_10 , син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та бабуся ОСОБА_12 , 10 вересня 1950 року; на його утриманні перебуває малолітній син, відповідно до довідок Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» та Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я» Івано-Франківської обласної ради за медичною допомогою до цих підприємств ОСОБА_4 не звертався, за місцем проживання характеризується позитивно, є таким, що вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до роздруківки приладу Drager Alcotest 6820, проба на алкоголь у ОСОБА_4 позитивна - 1,09 проміле, тест № 19, зазначене свідчить про те, що на момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений перебував в стані середнього ступеню сп`яніння.

Згідно досудової доповіді складеної начальником Калуського районного сектору № 2 Філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_13 , виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середній.

При призначенні покарання суд приймає до уваги і дії потерпілого, який, нехтуючи правилами безпеки, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння (згідно зазначеного вище висновку судово-медичної експертизи) не пристебнувся ремнем безпеки.

Як зазначено в обвинувальному акті обставиною що пом`якшує покарання обвинуваченого є його щире каяття у скоєнні кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор під час судових дебатів просила при призначенні покарання обвинуваченому урахувати і таку обставину, що пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, посилаючись на те, що обвинувачений з моменту вчинення кримінального правопорущення надавав послідовні, визнавальні покази,, активно сприяв слідству, свою позицію щодо визнання вини та щирого каяття не змінював.

Суд погоджується із позицією прокурора та визнає для обвинуваченого як обставини що пом`якшують покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття у скоєнні кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Відповідно до вимог частини першої статті 69 Кримінального кодексу України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду № 18 від 10 грудня 2004 року, № 8 від 12 червня 2009 року та №11 від 6 листопада 2009 року зазначено, що перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (стаття 69 Кримінального кодексу України може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 7 листопада 2018 року у справі № 297/562/17, провадження № 51-329км18, зауважив, що щире каяття як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

При наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання пункт 1 частини першої статті 66 Кримінального кодексу України.

Тобто, передбачені пунктом 1 частини першої статті 66 Кримінального кодексу України обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

На підставі викладеного вище, суд з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, позиції потерпілої, яка при призначенні покарання обвинуваченому покаладалася на розсуд суду, приходить до висновку що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, тобто призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини третьої статті 286-1 Кримінального Кодексу України. Таке покарання на переконання суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особі винного.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Як було встановлено у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, згідно зі статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» та пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року.

Не зважаючи на дану обставину, суд з урахуванням позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеній в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, номер провадження в апеляційному суді 11-кп/821/579/22, провадження № 51-944 кмо 23, відповідно до якої, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 Кримінального кодексу України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, вважає призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Відповідно до частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні були проведені судові інженерно-транспортні експертизи за експертними спеціальностями 10.1, 10.2 «Дослідження обставин та механізму ДТП», «Дослідження технічного стану транспортного засобу» то витрати на їх проведення в сумі 4780 грн 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує в порядку статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не змінювати.

Керуючись статями 100, 124, 174, 348, 349, 351, 368-371, 374, 532 Кримінанального процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 18 квітня 2023 року. Відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 18 квітня 2023 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави витрати за проведення експертами Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України судових інженерно-транспортних експертиз: 10 травня 2023 року за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортного засобу» № СЕ-19/109-23/4709-ІТ в сумі 3585 (три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять грн 00 коп. та 7 червня 2023 року за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження обставин та механізму ДТП» № СЕ-19/109-23/5806-ІТ в сумі 1195 (одна тисяча сто дев`яносто п`ять) грн 00 коп, а всього 4780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн 00 коп.

Скасувати арешт накладений на: мікрооб`єкти з трьох сидінь, змив із полімерної ручки правої передньої стійки, змив з керма та змив з важеля перемикання передач чотириколісного транспортного засобу типу «Баггі» марки «Polaris»; чотириколісний транспортний засіб типу «Баггі » марки «Polaris», без реєстраційного номера, із номером рами НОМЕР_2 , власником якого відповідно до договору купівлі-продажу від 20 травня 2013 року є ОСОБА_14 , накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2023 року у справі № 344/666/23, провадження № 1-кс/344/2672/2023.

Речові докази у кримінальному провадженні: мікрооб`єкти з трьох сидінь, змив із полімерної ручки правої передньої стійки, змив з керма та змив з важеля перемикання передач чотириколісного транспортного засобу типу «Баггі» марки «Polaris», які відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 18 квітня 2023 року визнано речовими доказами - знищити; чотириколісний транспортний засіб типу «Баггі» марки «Polaris», без реєстраційного номера, із номером рами НОМЕР_2 , який відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 18 квітня 2023 року був визнаний речовим доказом та переданий на зберігання на майданчик затриманого транспорту відділення поліції № 2 (селища Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути власнику ОСОБА_14 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1