Рішення № 114984842, 16.11.2023, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6100/23

2/214/3996/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 листопада 2023 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю: секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР»

до відповідача 1: ОСОБА_1 ,

відповідача 2: ОСОБА_2 ,

відповідача 3: ОСОБА_3 ,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» Тетера О. В. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів по справі на користь ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» заборгованість по оплаті за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надану за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 9 283,81 грн, інфляційні втрати у розмірі 5357,80 грн, 3% річних у розмірі 96,68 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. З 01.11.2013 ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» за адресою: вул. Спаська, буд 2, м. Кривий Ріг, надає послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до умов укладеного договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, кожен зі співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором. Позивач, як виконавець, зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані; здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством, тощо. Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує. За ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майно багатоквартирного будинку. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 №572 у редакції від 14.01.2009, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідачі своєчасно та у повному обсязі за надані послуги не сплачували, у зв`язку з у відповідачів виникла заборгованість на суму 9283,81 грн. за період з серпня 2020 року по серпень 2023 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Представник позивача у своєму клопотанні просить провести розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі повторно у судове засідання не з`явилися, не повідомили причини неявки, відзиву на позов не подавли.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 223 ЦПК України установлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення таких причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути в порядку заочного розгляду цивільну справу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів та підстав.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює надання населенню за плату житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що відповідачі по справі значяться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 і на момент ухвалення рішення, відтак в розумінні ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами послуг, що надаються ТОВ «ЖИТЛОСЕРІС-КР» за даною адресою.

Між ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» і співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , 01.07.2018 було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .

За даним договором позивач є управителем та зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю зазначену послугу, згідно з вимогами законодавства України та умовами цього договору.

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1ч.1ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі: своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З аналізу положень ст.ст. 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виникає незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», як управитель, зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку та інше. Тобто, надання житлової послуги є обов`язком виконавця, яким в даному випадку виступає ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР».

Судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг, що надаються ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» за адресою: АДРЕСА_1 , однак вартість отриманих житлово-комунальних послуг своєчасно не сплачують, в результаті чого виникла заборгованість, що відповідно розрахунку за період з 01.08.2020по 31.07.2023 складає9283,81 грн.

Слід зазначити, що формування тарифів за надані житлово-комунальні послуги проводяться на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 №869 та доводиться до споживачів на підставі Наказу Мінрегіону України «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та по врахування відповідної позиції територіальних громад» від 30.07.2012 №390.

Позивачем надавались відповідачам житлово-комунальні послуги за адресою їх проживання, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини, що зобов`язує відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Щомісяця, з 01.08.2020по 31.07.2023, позивач нараховував відповідачам плату за надані житлово-комунальні послуги, виходячи із встановлених тарифів, однак відповідачі кошти за вказані послуги не сплачували, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 9283,81 грн.

У відповідності із ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст.625ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання(підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст.625ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Крім того, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 160 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу суд встановив, що сума заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.08.2020по 31.07.2023 розрахована вірно та складає 9283,81 грн, що підтверджується доказами у матеріалах справи.

При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат у розмірі 357,80 грн та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 96,68 грн, вважає вірним.

Доказів на спростування розрахунків, наданих позивачем, відповідно до ст.ст. 77-78 ЦПК України, відповідачами суду не надано.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача 2684,00 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ЖИТЛОСЕРВІС-КР» заборгованість по оплаті за надані за адресою: АДРЕСА_1 житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за період з 01.08.2020по 31.07.2023 у розмірі 9283,81 грн. (дев`ять тисяч двісті вісімдесят три грн. 81 коп.),інфляційні втратиу розмірі537,80 грн. (п`ятсот тридцять сім грн. 80 коп),3%річних урозмірі 96,68 (дев`яносто шість грн. 68 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо в рівних частках, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» по 894,67 (вісімсот дев`яносто чотири грн. 67 коп.) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», код ЄДРПОУ 38334911, юридична адреса: вул. Спаська, буд. 17а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко