Ухвала суду № 114982661, 16.11.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2754/19

№ 1-кс/183/3251/23

16 листопада 2023 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 у розгляді обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42018041500000005 від 04.01.2018 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про відвід головуючого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 у розгляді обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42018041500000005 від 04.01.2018 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування заяви захисник ОСОБА_4 вказує, що у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області під головуванням судді ОСОБА_5 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018041500000005 від 04.01.2018 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України. Нею здійснюється захист обвинуваченого ОСОБА_3 . Однак, під час досудового розслідування кримінального провадження та підготовчого судового провадження під головуванням судді ОСОБА_6 захист ОСОБА_3 здійснювався адвокатом ОСОБА_7 , яка є дружиною головуючого судді ОСОБА_5 , на розгляді якого на теперішній час перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_3 їй повідомив, що з адвокатом ОСОБА_7 станом на теперішній час у них гарні робочі стосунки.

За таких обставин захисник вважає, що суддя ОСОБА_5 позбавлений можливості застосувати об`єктивний підхід до розгляду цього кримінального провадження, тому для виключення у сторін кримінального провадження будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді, захисник звернулася із вказаною заявою до суду.

Захисник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд заяви про відвід у свою відсутність.

Обвинувачений ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_8 , представник потерпілого ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду заяви, причини неявки суду не повідомили.

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 , будучи повідомленим про час, дату та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився, що свідчить про відсутність бажання дати пояснення, і не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід судді та матеріали кримінального провадження №183/2754/19 в межах, необхідних для вирішення заяви про відвід, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватись правил суддівської етики.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді передбачено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Водночас, у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року визначено, що при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли своє відображення в статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку конкретного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Крім того, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У справах, де складно отримати докази, які спростовували би презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога наявності об`єктивної неупередженості надає додаткову важливу гарантію.

У цьому випадку заяву про відвід судді з наведених у ній підстав слід розглядати з точки зору перевірки об`єктивної неупередженості, дослідивши питання про те, чи можуть сумніви заявника, що випливають з конкретної ситуації, вважатися об`єктивно виправданими за обставинами цієї справи.

За практикою ЄСПЛ у кожному індивідуальному випадку необхідно вирішити, чи мають взаємини, що розглядаються, такий характер і ступінь, які вказують на брак неупередженості зі сторони суду. У контексті дотримання вимог пункту 1 статті 6 Конвенції кожен національний судовий орган у конкретній судовій справі повинен перевірити серйозність доводів заінтересованої особи щодо того, чи є конкретний склад суду, перед яким постала така особа, «безпристрасним судом» у світлі цієї Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», неодноразово наголошував, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Також ЄСПЛ звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Разом з тим неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Таким чином, слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Водночас у Бангалорських принципах поведінки судді вказано, що об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Отже, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Таким чином, коли сторони стверджують про брак об`єктивності в суддів, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

У пункті 20 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи держава-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження та підготовчого судового провадження під головуванням судді ОСОБА_6 захист ОСОБА_3 здійснювався адвокатом ОСОБА_7 , яка є дружиною головуючого судді ОСОБА_5 , на розгляді якого на теперішній час перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, під час судового розгляду знайшли підтвердження факти та обставини, на які посилається захисник, як на підставу своїх вимог, тому для виключення усіх сумнів у сторін кримінального провадження щодо подальшого об`єктивного судового розгляду та усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне задовольнити заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 задовольнити.

Відвести суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від здійснення кримінального провадження № 42018041500000005 від 04.01.2018 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

Матеріали кримінального провадження № 183/2754/19 передати до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для визначення в порядку ч. 3 ст. 35 КПК України судді для цього судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1