Ухвала суду № 114981859, 10.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/176/23

ун. № 759/18906/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03115, м.Київ, пр-т.Берестейський, 97), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом у якому просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 до досягнення дитиною 14-ти річного віку та зобов`язати відповідача не чинити дій як особистого так й із залученням та за допомоги будь-яких інших осіб щодо зміни місця проживання та перебування дитини.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

09.11.2023 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить встановити тимчасовий (на період розгляду справи) графік перебування ОСОБА_3 по місцю проживання ОСОБА_1 з 19:00 год. понеділка до 19:00 год. вівторка; з 19:00 год. середи до 19:00 год. четверга та з 10:00 год. до 20:00 год. кожної другої суботи місяця та кожної четвертої неділі місяця з 10:00 год. до 20:00 год.; А також можливість спілкування засобами телефонного те електронного зв`язку щоп`ятниці з 19:00 год. до 20:00 год. В обґрунтування заяви, вказує на приховання відповідачем свого місця проживання разом з дитиною. На фоні повного відчуження дитини від батька, її штучно налаштовують проти нього. А тому існують ризики того, що хоч у справі буде ухвалено рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, ефективно виконати таке рішення без шкоди для дитини буде неможливо, оскільки будучи відчуженим від батька, дитина може не захотіти повертатись до нього.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали заяви, суддя доходить наступного висновку.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В обґрунтування обраного виду забезпечення позову позивач посилався на необхідність забезпечення контакту батька з малолітнім сином, оскільки втрата такого контакту може ускладнити виконання остаточного рішення суду у справі.

Предметом заявленого позову є визначення місця проживання малолітнього сина з батьком та зобов`язання відповідача не чинити дій як особистого так й із залученням та за допомоги будь-яких інших осіб щодо зміни місця проживання та перебування дитини.

У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Так, статтею 159 Сімейного кодексу (СК) України передбачено: якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Системний аналіз норм процесуального та матеріального права дає підстави стверджувати, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення графіка зустрічей із дитиною, по суті, може вирішити спір, який ініційовано окремо.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду (ВС) у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (КЦС) від 6 грудня 2018 року у цивільній справі № 727/3856/18, від 20 лютого 2020 року у цивільній справі № 754/4437/18, у постанові ВС у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати КЦС від 9 вересня 2019 року у цивільній справі № 607/10896/19, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України теоретично враховуються судом при застосуванні відповідних норм права.

Вирішуючи дану заяву, суд також приймає до уваги повідомлені відповідачем обставини, зазначені у її поясненнях. Зокрема, наявність рішення Святошинського районного суду м.Києва у справі №759/17341/20 за аналогічним даному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, у якому ОСОБА_1 було відмовлено.

Суд вважає, що забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового (на період розгляду справи) графіку перебування дитини за місцем проживання батька за своїм змістом фактично є тотожним позовним вимогам, хоча і не ідентичним. Задоволення забезпечення позову частково вирішить заявлені позовні вимоги на етапі розгляду справи або може вплинути на їх вирішення, що є недопустимим.

Суд доходить висновку, що забезпечення позову у такий спосіб може бути інструментом маніпуляцій, зокрема, при виконанні такої ухвали один із батьків може самовільно змінити місце проживання дитини під виглядом чергової зустрічі на підставі ухвали. У цілому, незважаючи на тимчасовий характер заходів забезпечення позову, навіть нетривалий проміжок часу їх дії може завдати значної шкоди правам та інтересам дитини.

При визначенні основних інтересів дитини суд враховує дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Суд роз`яснює позивачу, що вимоги даної заяви про забезпечення позову можуть бути самостійними вимогами для подачі позову про визначення участі батька у вихованні дитини, який проживає окремо від неї.

Таким чином, встановивши, що обраний спосіб забезпечення позову не відповідає характеру заявлених вимог та підміняє собою вирішення вимог у інших цивільно-правових відносинах, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючисьст. 149-153, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03115, м.Київ, пр-т.Берестейський, 97), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визначення місця проживання малолітньої дитини, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя : І.Ю. Єросова